Рішення
від 18.11.2024 по справі 922/407/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024м. ХарківСправа № 922/407/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Саніна Юрія Костянтиновича третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватна фірма "Агропромінвест" про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Бенденжук Л.О.

відповідача - Тарасов П.Ю. (в режимі відеоконференції)

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ХІД СПРАВИ.

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Саніна Юрія Костянтиновича безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 3 552 943,22 грн за використання земельної ділянки за адресою вул. Андріївська, буд. 2, м. Харків з кадастровим номером 6310137200:06:002:0001 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 (далі - спірний період) без правовстановлюючих документів, з посиланням на положення статей182,1212,1214 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України), статей12,83,120,125,126,206 Земельного кодексу України(далі -ЗК України), статей10,14,265 Податкового кодексу України(далі -ПК України), статей10,16,26,33,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позовна заява обґрунтовується тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,3794 га, кадастровий номер 6310137200:06:002:0001 (далі - спірна земельна ділянка), розташованій за адресою: Андріївська, буд. 2, м. Харків, в подальшому належним чином не оформив та не зареєстрував речових прав на спірну земельну ділянку та в спірний період не вносив плату за користування нею, внаслідок чого зберіг за рахунок Міськради як власника земельної ділянки безпідставно набуте майно - грошові кошти у виді орендної плати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 02.02.2022 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/407/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2023 справу 922/407/23 прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження по справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2023 по справі 922/407/23 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.05.2023було задоволено клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання на"05" червня 2023 року. Задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачу 10-денний строк з дня винесення цієї ухвали на подання відзиву на позовну заяву. Прийнято до розгляду клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 05.06.2023 було залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватна фірма "АГРОПРОМІНВЕСТ".

28.08.2023 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №22964) в якому просив зупинити провадження у справі №922/407/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/22039/23, що розглядається Харківським окружним адміністративним судом.

Ухвалою суду від 30.08.2023 було задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 було скасовано ухвалу від 30.08.2023 та направлено справу для подальшого розгляду.

04.12.2023 матеріали справи повернулися до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 06.12.2023 провадження у справі було поновлено.

04.03.2024 відповідачем було подано суду відзив на позовну заяву (вх. № 5878) в якому він викладає свої заперечення на позовні вимоги та просить суд поновити строк на його подання.

Ухвалою суду від 13.03.2024 судом прийнято та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. № 5878).

26.04.2024 через систему Електронний суд, позивачем подано відповідь на відзив (вх. №11176 від 29.04.2024), яку долучено судом до матеріалів справи.

Також, позивачем подано до суду заяву (вх. №11177 від 29.04.2024) про зменшення позовних вимог.

В своїй заяві позивач зазначає, що ним здійснено перерахунок розміру орендної плати, яку має сплатити відповідач та яка становить 2 221 458,49 грн, у зв`язку з чим позивач й зменшує свої вимоги.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №11921 від 06.05.2024) про продовження йому строку на подання відзиву на позов з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.05.2024 задоволено клопотання відповідача.

03.06.2024 та 04.06.2024 відповідачем було подано відзив на позовну заяву з урахуванням зменшених вимог позивача (вх. №14503).

12.06.2024 позивач надав відповідь на відзив (вх. №15312).

16.09.2024 відповідачем надані пояснення на відповідь на відзив (вх. №23353).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2024 по справі 922/407/23 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення їх розміру, підтримав, посилаючись на наявність підстав звернення, обґрунтованості позову та достатніх доказів по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні, приймав участь засобами відеоконференції, проти задоволення позовних вимог з урахуваням зменшення заперечував, з підстав, викладених у відзивах на позов та на заяву про зменшення позовних вимог, наданих до них доказів та наголошував на допустимості наданих доказів позивачем.

Представник третьої особи ПП «Агропромінвест» у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст. ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Крім того, суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд здійснив усі необхідні дії для надання сторонам достатнього часу в умовах воєнного стану для реалізації своїх прав, судом розглянуто справу в межах розумних строків.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В обґрунтування заперечень проти позову, зокрема, вказує на те, що згідно договору оренди землі від 10.08.2005 року земельна ділянка площею 0,3794 га по вул. Андріївській (Кубасова), 2 була передана в оренду приватній фірмі «Агропромінвест» для будівництва виробничо - складських приміщень строком до 31.12.2007 року.

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки від 10.08.2005 земельна ділянка 0,3794 га передана приватній фірмі «Агропромінвест» згідно умов вказаного договору.

Відповідно пункту 31 підпункту ї неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах визначеним цим договором.

Згідно матеріалів справи та фактичних обставин по справі акт прийому - передачі земельної ділянки площею 0,3794 га по вул. Андріївській (Кубасова), 2 у Харківської міської ради відсутній. Приватна фірма «Агропромінвест» виконуючи умови договору оренди землі, а саме пункт 31 підпункт ї в зазначений термін вносить плату за фактичне користування земельною ділянкою. Наданий до суду акт повернення вказанної земельної ділянки просить суд не розглядати, як належний доказ повернення земельної ділянки, оскільки приватна фірма «Агропромінвест» зареєстрована та розташована у м.Харкові по вул. Андріївській (Кубасова), 2, щорічно надає фінансову звітність, в тому числі про сплату за землю, з урахуванням індексації, про що свідчать квітанції про оплату згідно вказаного договору, які приймаються податковими органами.

Таким чином, відповідач ставить під сумнів як земельна ділянка вилучена із користування приватної фірми «Агропромінвест». Як наслідок, звертає увагу суду на порушення передбачених законом підстав формування земельної ділянки, розроблення та затвердження технічної документації, на підставі якої зареєстрована земельна ділянка.

Відповідач, звертає увагу суду на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 520/22039/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024, яким адміністративний позов Відповідача до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вулиця Космічна 21, 2 під`їзд, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада (код ЄДРПОУ 04059243, 61200, м. Харків, майдан Конституції, 7) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зокрема визнано протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 27.07.2021 № 2898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0001 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43.

Стосовно заяви про зменшення розміру позовних вимог відповідач також заперечує, наголошує на порушення ст. 19 Конституції України, щодо здійсненя повноважень органів місцевого самоврядування в межах і спосіб, передбачених Конституцією України та законами України.

Крім цього, відповідач наголошує, що зменшення позовних вимог позивачем визначено самостійно в ручному режимі, отримуючи вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0001 шляхом перемноження значень та коефіцієнтів, із застосуванням відповідних локальних факторів, без належних доказів, які обґрунтовують застосування саме таких цифрових показників. Зазначає, що позивач у відповіді на відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог самостійно посилається на постанову Великої Палати Верховного суду від 09.11.2021 у справі 905/1680/20, і зазначає на належність доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але вказані у постанові докази до суду не надає.

Харківською міською радою подано відповідь на відзив (вх. № від 2024) та заяву про зменшення позовних вимог (вх. № від 2024), в якому не погоджується із запереченнями відповідача, вважає, що наявні підстави для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки за адресою вул. Андріївська, буд. 2, м. Харків з кадастровим номером 6310137200:06:002:0001 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, та просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у розмірі 2221458 грн.

Представник третьої особи ПП «Агропромінвест» у судові засідання не з`являвся, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЇХ ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ

Харківською міською радою встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності по АДРЕСА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-11,12-18; 2-го поверху № 19-21 в літ. "А-2" загальною площею 332 кв. м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 № 896 (дата державної реєстрації 20.08.2014) та нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 316,4 кв. м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 №905 (дата державної реєстрації 13.08.2014).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та публічної кадастрової карти України, речові права щодо вказаної земельної ділянки за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:06:002:0001 площею 0,3794 га по по АДРЕСА_1 , зареєстровано за Харківською міською радою.

Відповідно до витягу № НВ-0007234532021 від 23.07.2021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:06:002:0001, остання сформована 23.07.2021.

Крім цього, позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 №2898 (далі Витяг від 27.07.2021 № 2898), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 складає 21241191 грн.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 №2898, одночасно є підставою розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001, яка складала 21241191 грн та підставою для проведення розрахунків розмірів безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за первісними позовними вимогами.

На підставі вказаної нормативної оцінки Харківською міською радою до матеріалів позову надані розрахунки сум безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 складає 1557 687, 34 грн; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 складає 1699 295, 28 грн; за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 складає 295960,6 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 520/22039/23 адміністративний позов відповідача до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вулиця Космічна 21, 2 під`їзд, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада (код ЄДРПОУ 04059243, 61200, м. Харків, майдан Конституції, 7) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 27.07.2021 № 2898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0001 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 520/22039/23 залишено без змін.

Ухвалами Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 24.04.2024 та від 30.04.2024 у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Харківської міської ради у справі №520/22039/23 відмовлено.

Позивач скориставшись своїх правом подав заяву (вх. №11177 від 29 квітня 2024 року) про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом та подальший розгляд суд здійснював з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Саніна Юрія Костянтиновича на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2 221 458,49 грн за використання земельної ділянки по вул. Андріївська, 2 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:06:002:0001 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

При цьому, суд зазначає, що до заяви про зменшення позовних вимог, позивач не надав доказів стосовно обґрунтування застосування коефіцієнту при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог Позивач самостійно здійснив розрахунок величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0001 із застосуванням відповідних локальних факторів, які були предметом розгляду адміністративного суду та просить стягнути з ФОП Саніна Ю.К. безпідставно збережені кошти вже в розмірі 2 221 458 грн.

Як зазначалося вище, підставою для проведення Позивачем розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за первісним позовом став Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 № 2898, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 складає 21 241 191 грн. Зазначений Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки було сформовано та видано Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.

Значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також показники, на підставі яких вона визначена, вказані у Витягу №2898.

Виходячи із первісного позову та заяви про зменшення позовних вимог, Позивач звернувся з позовом до Відповідача, в якому просить стягнути з останнього на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати, тобто у формі, у якій Відповідач повинен був сплачувати Позивачеві відповідні кошти за використання земельної ділянки комунальної власності.

З цього приводу суд зазначає наступне.

На виконання ч.ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульованоЗемельним кодексом України(далі по тексту -ЗК України).

Відповідно дост. 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зіст. 201 ЗК Українигрошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

З наведеного вбачається, що оцінка землі є складовою ефективного використання земельних ресурсів держави, яка забезпечує встановлення платежів за землю.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначаєЗакон України "Про оцінку земель", який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Частиною 1ст.1 Закону України "Про оцінку земель"визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5ст. 5 Закону України "Про оцінку земель"нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з ч.ч. 1-2ст. 15 Закону України "Про оцінку земель"підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель"встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно доЗакону України "Про землеустрій".

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель"визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4ст. 23 Закону України "Про оцінку земель"витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом271.2 ст. 271 Податкового кодексу Українипередбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженимнаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489(далі по тексту - Порядок №489).

Згідно з розд. І Порядку №489 цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213(із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно доЗакону України "Про землеустрій".

Відповідно до п.п. 1-3 розд. ІІ Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Цн= В х Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно достатті 289 Податкового кодексу України.

Пунктом 6 розд. ІІ Порядку№489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км= Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Відповідно до п.8 розд. ІІ Порядку №489 у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо.

Згідно з п.10 розд. ІІ Порядку №489 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природних, ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку №489 визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

Згідно з п. 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Отже, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні.

Так, у вказаному додатку 7 встановлено значення локальних коефіцієнтів земельної ділянки, та відповідні дані витягу відносно наведених показників визначені, окрім одного, в числових граничних нормах максимуму та відповідають Порядку №489.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельм. Харкова станом на 01.01.2013 року.

Згідно з п. 1.1 вказаного рішення було затверджено базову вартість одного квадратного метра земель м. Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягала в подальшому індексації в порядку встановленому законодавством України.

В подальшому, рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 р. №1474/19 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року.

Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації в порядку встановленому законодавством України.

Водночас, на відміну від рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13, яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки в попередній редакції, та яке містило показники та припустимі значення тих чи інших коефіцієнтів, зокрема, Додаток № 3 "Значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів", рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 "Про твердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" взагалі не містить будь-яких відомостей стосовно показників Км2 та Км3, вони не були оприлюднені, що в свою чергу суперечить принципу гласності і відкритості.

Саме із зазначеної технічної документації відповідачем були видані Витяг технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 №2898.

Відповідно до ст. 10 ПК України до місцевих податків належать:

10.1.1.податок на майно;

10.1.2.єдиний податок.

10.21. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

Згідно з п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на майно складається з:

265.1.1.податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

265.1.2.транспортного податку;

265.1.3.плати за землю.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1.не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2.не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

288.5.3.може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

288.5.4.для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

288.5.5.для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами, доповненнями) затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові, яким встановлені ставки розміру орендної плати від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в залежності від виду їх використання. Зазначене Положення фактично є реалізацією Харківської міської ради своїх повноважень, визначених ст. 10 ПК України, в частині визначення розміру плати за землю у формі орендної плати.

Згідно з пунктом 2.3 цього Положення базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Нормативна грошова оцінка земель м. Харкова проводиться у відповідності з чинним законодавством України і підлягає затвердженню Харківською міською радою. Показники оцінки підлягають щорічного станом на 1 січня уточнення на коефіцієнт індексації відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.4. Положення встановлена формула, за якою розраховується розмір річної орендної плати за земельну ділянку. Річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:

О = Ц * Б * К1 * К2 * КЗ,

де:

Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки;

Б - ставка, передбачена розділом IV цього Положення;

К1 - коефіцієнт, який ураховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з цим пунктом Положення;

К2 - коефіцієнт, який ураховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з цим пунктом Положення;

КЗ - коефіцієнт адаптування нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, який застосовується у випадках та в порядку, передбаченому пунктом 6.5 розділу VI цього Положення, та діє до впровадження нової нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до підпункту 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, зокрема нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території

адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Згідно з Методикою нормативної грошової оцінки земель, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках може здійснюватися також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративні послуги", або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин.

Згідно зі ст. 38 цього Закону відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі, зокрема витягів з Державного земельного кадастру.

Виходячи із вищезазначеного, а саме з підпункту 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, данні про яку, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель, оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, який згідно зі ст. 9 та 38 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» видається державними кадастровими реєстраторами як відомості Державного земельного кадастру.

В свою чергу, розмір орендної плати, яку Позивач просить стягнути з Відповідача, як безпідставно збережені кошти за відповідний період, згідно з п.п 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 ПК України, є платою за землю у формі орендної плати, яка за приписами ст. 288 ПК України та пунктів 2.3 і 2.4 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, розраховується шляхом помноження величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки на ставку розміру орендної плати.

Враховуючи те, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, у т.ч. її значення (величина) оформляються, як Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Таким чином до заяви якою Позивачем були зменшено позовні вимоги в частині розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, останній мав надати новий (інший) Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова з меншим її значенням, оформленим з урахуванням вимог вищевказаних нормативних актів та виданий державним кадастровим реєстратором, чого зроблено не було.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі - Порядок №1051) до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з підпунктом 1 п.6 Порядку №1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Відповідно до пункту 10 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 р. за № 47/29777 значення коефіцієнта КмЗ визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для публічного моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.

Програмний комплекс нормативна грошова оцінка земель м. Харкова станом на 01.01.2018 із застосуванням якого були сформовані Витяг з НГО на земельну ділянку кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 (Витяг від 27.07.2021 № 2898) не створено Адміністратором Державного земельного кадастру, як того вимагає ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а розроблено розробником технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018.

Починаючи з 2022 року надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (Витяг НГО) здійснюється кадастровими реєстраторами Держгеокадастру із застосуванням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, а не вищевказаного програмного комплексу.

Зі змісту Витягу з НГО встановлено, що у ньому застосований локальний фактор, який, виходячи із місця розміщення земельної ділянки та вимог діючого містобудівного законодавства, фактично не діє на земельну ділянку, а цей фактор має підвищуючий характер і збільшує вартість земельної ділянки майже на 20% та не застосовані локальні фактори, які понижують вартість земельної ділянки та підлягають застосуванню.

Величина пофакторних величин і як наслідок сукупного коефіцієнту КмЗ, а відповідно і вартість НГО земельної ділянки повинна бути встановлена відповідно до вимог діючого законодавства, яке дозволяло б отримати Витяг з ПГО із застосуванням локальних факторів, які фактично діють на земельну ділянку, оскільки вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки слугую підставою для проведення розрахунку розміру плати за землю, яка повинна сплачуватися в розмірах, встановлених відповідно до податкового законодавства, а не більше чи менше.

Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить, саме до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, а відсутність витягу з внесенням до бази даних щодо умов місця розміщення земельної ділянки загальною площею 0,3794 га по вул. Андріївській, 2 у м.Харкові, кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 та вимог діючого містобудівного законодавства з урахуванням порушень встановлених по справі за адміністративним позовом № 520/22039/23 не надає позивачу повноважень та підстав, самостійно визначити нормативну оцінку земельної ділянки, та як в наслідок, провести розрахунок розміру орендної плати, а лише в межах і спосіб передбачених чинним законодавством.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, з урахуванням порушень встановлених по справі за адміністративним позовом № 520/22039/23 Позивачем до суду не надано.

Зроблений у заяві про зменшення позовних вимог представником Позивача розрахунок розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не може розглядатися судом, як її величина, оскільки остання повинна розраховуватися в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру із застосуванням всіх відомостей про земельну ділянку, які вносяться до Державного земельного кадастру при її формуванні, а також індексних карт та матеріалів містобудівного характеру і оформлятися як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018.

Питання визначення усіх відомостей про земельну ділянку, які повинні бути у Державному земельному кадастрі, а також зон впливу усіх локальних факторів, які діють на земельну ділянку та величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки не було предметом розгляду адміністративних судів у справі № 520/22039/23, у зв`язку з чим нормативна грошова оцінка земельної ділянки не може бути розрахована у ручному режимі, оскільки відсутні повні та достовірні дані щодо усіх наявних показників для проведення такого розрахунку.

Крім цього, Харківська міська рада та її посадові особи не мають повноважень для здійснення розрахунків розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оскільки законодавчими актами України встановлено інший порядок визначення нормативної грошової оцінки земель.

Питання щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без документів, що посвідчують право на неї, неодноразово розглядалось господарськими судами усіх інстанцій.

Розглядаючи справу №922/2845/19, Верховний Суд у п. 6.4 постанови від 02.06.2020 виклав наступну правову позицію стосовно стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку:

«6.4. З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах, зокрема від 11.06.2019 у справі № 922/551/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18. від 17.03.2020 у справі № 917/353/19 для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з`ясувати, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обгрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.

При цьому, згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, г реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг із технічної документації про нормативну грошову оціню земельної ділянки є належним та допустимим доказом, шо підтверджує дані про нормативно-грошову оцінку.

Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру ни підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників...».

Окремо, суд звертає увагу на обстеження спірної ділянки.

так, на території Харківської міської територіальної громади діє спеціальний Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства, затверджений рішенням 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1247/18 (зі змінами).

Він розроблений відповідно доКонституції України,Земельного кодексу України,Цивільного кодексу України,Господарського кодексу України,Податкового кодексу України,законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про землеустрій», «;Про оренду землі», «;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», інших нормативно-правових актів з питань регулювання земельних відносин в Україні, рішень Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», від 25.09.2013 № 1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», від 27.02.2008 № 41/08 «Про затвердження «Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові», від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» та від 18.12.2019 № 1908/19 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, від 20.11.2015 № 7/15 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання», а також із урахуванням судової практики, зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.

Порядок встановлює єдину процедуру добровільного відшкодування землекористувачами безпідставно збережених коштів за використання ними земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

Безпідставно збережені за рахунок Харківської міської ради кошти відшкодовуються землекористувачами у випадках:

- використання земельної ділянки без документів, що посвідчують право власності або право користування нею, без державної реєстрації прав на неї та/або без здійснення плати за користування нею у формі та розмірах, встановлених законодавством України та актами Харківської міської ради;

- в інших випадках всупереч вимогам законодавства.

Зазначений порядок розроблено з метою захисту прав та інтересів територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, шляхом запровадження єдиного механізму добровільного відшкодування землекористувачами безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням вимог земельного законодавства, а також з метою встановлення досудового механізму відшкодування таких коштів.

Питання обов`язкового досудового врегулювання спору у 2002 році було предметом розгляду Конституційним Судом України у справі №1-2/2002. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2002 зазначив, що:Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.»

Саме, вказаним Порядком №1247/18 передбачено складення акту обстеження земельної ділянки.

На підтвердження доводів позивача про використання земельної ділянки головним спеціалістом сектору інспекційної роботи інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Павловським Романом Володимировичем, у порядку ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки кадастровий номер 6310137200:06:002:0001, площею 0,3794 га по вул. Андріївській (Кубасова), 2 в м. Харкові, про що складено акт від 19.12.2022 (далі Акт обстеження від 19.12.2022) з додатками у вигляді ситуаційної схеми (план-схеми) розміщення земельної ділянки та фото.

Відповідно до інформаціїї викладеної у акті обстеження вказаної земельної ділянки від 19.12.2022, застосовані документальні матеріали, а саме інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно,які наявні в матеріалах справи.

Одночасно в Акті обстеження від 19.12.2022 зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 6310137200:06:002:0001, площею 0,3794 га по по вул. Андріївській (Кубасова), 2 огороджена, вільний доступ відсутній та використовується Саніним Ю.К. для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

До Акту додано план схема, з зображенням земельної ділянки по вул. Андріївський, проте загальні відомості про земельну ділянку, а саме кадастровий номер 6310137200:06:002:0001; місце розташування: м. Харків, вул. Андріївська, 2; цільове призначення: 1.10.5; категорія земель - землі житлової та громадської забудови (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації); форма власності комунальна, площа земельної ділянки 0,3794 га не зазначено.

Дослідивши зазначений Акт обстеження від 19.12.2022 та розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, суд не може прийняти їх як належні докази у справі вбачаючи з наступного.

Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 за №1247/18 вирішено:

1. Затвердити Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства (додається).

2. Доручити Департаменту територіального контролю Харківської міської ради:

2.1. Здійснювати підготовку та візування проектів договорів про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

2.2. Здійснювати розрахунки суми безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства відповідно до затвердженої рішенням форми розрахунку.

2.3. Здійснювати контроль за виконанням сторонами умов укладених договорів про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

3. Надати заступнику міського голови - керуючому справами виконавчого комітету міської ради Чечетовій-Терашвілі Т.М. повноваження щодо підписання із землекористувачами договорів про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради та секретаря Харківської міської ради.

Пунктом 5 порядку встановлено:

5. Порядок відшкодування безпідставно збережених коштів

5.1. Самоврядний контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м. Харкова здійснює Харківська міська рада в особі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Департамент).

5.2. Департамент виявляє та фіксує факти використання землекористувачами земельних ділянок комунальної форми власності за відсутності документів, що посвідчують право власності або право користування ними, за відсутності державної реєстрації прав на них, а також без здійснення плати за використання таких земельних ділянок у розмірі, встановленому законодавством.

5.3. У межах здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель комунальної форми власності м. Харкова Департамент проводить обстеження будь-яких земельних ділянок комунальної власності м. Харкова, здійснює фото- та відеозйомку земельної ділянки, застосовує технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів територіальної громади м. Харкова, за результатами чого складається акт обстеження земельної ділянки.

5.4. В акті обстеження земельної ділянки зазначається її фактична площа (наприклад, відповідно до меж будівель, паркану тощо).

5.5. Площа земельної ділянки встановлюється на підставі топографічної зйомки координат земельної ділянки, оброблених та сформованих в електронному файлі «.shp» щодо її фактичних меж (межі будівлі, огорожі тощо).

5.6. Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється Департаментом за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки (з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту оформлення власником цього майна права оренди або власності земельної ділянки, на якій розташоване це майно, з урахуванням строків давності), сума відшкодування має бути зменшена на розмір внесених землекористувачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку (за наявності).

5.7. Безпідставно збережені кошти розраховуються із застосуванням коефіцієнтів та їхніх значень на підставі нормативних документів, зазначених у розділі 2 цього Порядку.

5.8. У разі визнання землекористувачем факту використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства, а також розміру безпідставно збережених коштів за її використання та надання згоди на їх добровільне відшкодування між сторонами укладається договір про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства (далі - Договір) згідно з додатком до Порядку.

5.9. Добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів здійснюється шляхом укладання Договору, який готується та візується посадовими особами Департаменту.

5.10. У разі прийняття пропозиції про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів та укладення Договору землекористувач подає до Департаменту:

- заяву на укладання Договору (у довільній формі);

- інформацію щодо державної реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, яка використовується з порушенням вимог законодавства;

- інформацію з Державної фіскальної служби України щодо здійснення плати за використання земельної ділянки (за наявності);

- топографічну зйомку координат земельної ділянки, оброблених та сформованих в електронному файлі «.shp»;

- технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна;

- документи, що підтверджують функціональне використання об`єктів нерухомого майна та вид діяльності за вказаною адресою;

- фотознімки земельної ділянки та об`єктів нерухомого майна.

5.11. Договір про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів підписується заступником міського голови - керуючим справами виконавчого комітету Харківської міської ради та землекористувачем.

Дослідивши Акт обстеження від 19.12.2024, на який посилається позивач, як на доказ фактичного розміру земельної ділянки, яку використовує відповідач, окрім встановлених вище обставин при обстежені земельної ділянки по вул. Андріївській 2, м. Харкова, згідно зі змістом, судом встановлено відсутність: реквізитів Департаменту земельних відносин Харківської міської ради до повноважень якого віднесено вжиття певних заходів, повноважень головного спеціаліста сектору інспекційної роботи інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; топографічної зйомки координат земельної ділянки, щодо її фактичних меж (межі будівлі, огорожі тощо) на підставі якої вимірюється площа обстежуємої земельної ділянки.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що до Акту обстеження від 19.12.2022 додано фото зроблені начебто при обстеженні спірної земельної ділянки, на яких сфотографовано зовнішній вигляд на огороджену земельну ділянку з проїзними частинами дороги, де пообіч відображені дерева з листвою, що ставить під сумнів відповідність календарних дат проведення комплексу перевірочних заходів, зокрема обстеження земельної ділянки та здійснення її фотофіксації у ГРУДНІ місяці, та взагалі сам факт реального проведення такого обстеження.

Щодо заперечень позивача, викладених у відповіді на відзив на заяву про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Харківською міською радою до суду була надана копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0007234532021, дата формування 23.07.2021, який надано на заяву Харківської міської ради 23.07.2021, ЗВ-6314332892021.

Відповідно до інформації витягу зазначено наступне.

Загальні відомості про земельну ділянку: кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001; місце розташування: м. Харків, Ленінський район, вул. Кубасова, 2; цільове призначення: 1.10.5; категорія земель - землі житлової

та громадської забудови (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації); форма власності - комунальна, площа земельної ділянки 0,3794 га.

Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 24.11.2004; НТС ЗІС КП «Міськпроект»

Державна реєстрація земельної ділянки, це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України Про Державний земельний кадастр відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Законом України Про Державний земельний кадастр № 3613-УІ від 07.07.2011, який набрав чинності з 01.01.2013, чітко визначено порядок, підстави та процедура реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Статтею 24 частиною 4 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Статтею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі- Закону) визначено, підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Так згідно із частиною 16 документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подаються державному кадастровому реєстратору разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

Статтею 22 Закону встановлені, вимоги до документів, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Так, документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель в електронній формі засвідчуються кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.

Тобто, закон передбачає приведення у відповідність технічної документації, згідно чинного законодавства, але натомість матеріали справи не містять доказів підтвердження актуалізації технічної документації на вказану земельну ділянку, при цьому позивач при застосуванні усіх коефіцієнтів посилається саме на змінену технічну документацію та на рішення Харківської міської ради 2018року. При цьому, Харківська міська рада неодноразово змінювала генеральний план міста, містобудівні умови плану територій, неодноразово затверджувала технічну документацію з нормативної оцінки земель міста, 2008, 2013, та 2018 роки.

При цьому, технічної документації на вказану земельну ділянку надано не було.

Також суд вважає хибним твердження позивача про перевірку першою та апеляційною інстанцією по справі 520/22039/223 всіх інших коефіцієнтів, які зазначені у витязі від 27.07.2021 № 2898, оскільки суди при досліджені обставин матеріалів не виходили за межі позовних вимог та не надавали оцінку про їх відповідність технічній документації з урахуванням містобудівних умов.

Щодо посилання на позицію викладену у Постанові Великої Палати Верховного суду від 09.11.2021 у справі 905/1680/20, яка саме і зазначає на належність доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути:

-технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентними органом для оформлення договору оренди;

-довідка з Державного земельного кадастру;

-витяг із Державного земельного кадастру;

-висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

В свою чергу суд зазначає, що відповідно до статті 25 зазначеного Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. До видів документації із землеустрою належить технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимогЗакону України"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

За змістом статті 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

Згідно зі статтею 26 цього Закону Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб`єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою цієї статті, та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 статті 28 Закону України "Про землеустрій" Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Проте, позивачем до матеріалів справи не додано технічної документації на ділянку, окрім витягу із Державного земельного кадастру, якій зареєстровано на підставі технічної документації, і не відповідає вимогам чинного законодавства на час формування витягу, а тому не приймається судом, як допустимий та належний доказ, на підставі якого ґрунтується правова позиція позивача.

Стосовно інших посилань на судову практику то суд їх не враховує, оскільки дослідивши фактичні обставини по усім справам на які, посилається позивач було встановлено, що вони є відмінними від фактичних обставин по даній справі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків,

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

За змістом ч. ч. 1 - 3ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 1ст. 76 ГПК Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 77 (допустимість доказів)ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6ст. 75 ГПК Україниобвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістомст. 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Визначенийст. 79 ГПК Українистандарт доказування підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з уведенням у дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту ст.79 ГПК Українисвідчить, що на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За приписамистатті 86 Господарського процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

На підставі зазначеного, враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на положення п. 2 ч. 1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Також у відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено про понесення ним судових витрат та про те, що докази цих витрат будуть подані до суду після закінчення розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 2, 13, 42, 43, 73-79, 86, 126, 129, ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "28" листопада 2024 р.

СуддяС.А. Прохоров


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	18.11.2024
Оприлюднено	02.12.2024
Номер документу	123393867
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Прохоров С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.11.2024 по справі 922/407/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/407/23

Рішення від 18.11.2024

Рішення
від 18.11.2024 по справі 922/407/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ