Постанова

від 27.11.2024 по справі 910/2217/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2217/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Пантелієнко В.О., Поліщук В.Ю.)

у справі №910/2217/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. 13.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" (далі - ініціюючий кредитор, ТОВ "Аксатоп Еліт") звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" (далі - боржник, ТОВ "Віп Білдінг Трейд"), оскільки останнє не спроможне сплати борг на суму 1570698,59 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2. 01.05.2021 ТОВ "Віп Білдінг Трейд" (перша сторона) і ОСОБА_1 (друга сторона) укладено попередній договір, предметом якого є укладення в майбутньому договору купівлі-продажу 1/6 частки літ. "А" виробничого корпусу цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: проспект Перемоги, 123, м. Київ (п. 1.1 попереднього договору).

3. Сторони домовилися укласти та нотаріально посвідчити основний договір в термін до 17.05.2021 включно за ціною 1900000,00 грн (п. 2.1 попереднього договору).

4. При укладенні попереднього договору друга сторона сплачує, а перша сторона отримує забезпечувальний платіж на суму 1500000,00 грн, які друга сторона у встановленому чинним законодавством України порядку шляхом безготівкового розрахунку має перерахувати на рахунок першої сторони, вказаний у розділі 7 попереднього договору, протягом 14 календарних днів з дня підписання попереднього договору (п. 2.2 попереднього договору).

5. Фактом повного розрахунку за попереднім договором є отримання першою стороною платіжного доручення (квитанції) про переведення повної суми забезпечувального платежу другою стороною на безготівковий рахунок ТОВ "Віп Білдінг Трейд", визначений у розділі 7 попереднього договору (п. 2.4 попереднього договору).

6. Сума, зазначена в п. 2.2 попереднього договору, підлягає заліку до ціни предмета договору (п. 2.1 попереднього договору), що її друга сторона має сплатити першій стороні при укладенні та нотаріальному посвідченні основного договору (п. 2.5 попереднього договору).

7. У разі відмови другої сторони від укладення основного договору, неприбуття цієї сторони до нотаріуса для укладення основного договору та за наявності інших обставин, внаслідок яких основний договір не був укладений з вини другої сторони, перша сторона має повернути другій стороні забезпечувальний платіж на суму 1500000,00 грн протягом 3 (трьох) банківських днів (абзац 3 п. 3.2 попереднього договору).

8. Якщо одна із сторін бажає припинення зобов`язання, встановленого попереднім договором, вона повинна надіслати іншій стороні пропозицію про розірвання попереднього договору; ця пропозиція має бути оформлена письмово та вручена іншій стороні під розписку або надіслана іншій стороні поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 3 (три) дні строку (терміну), встановленого попереднім договором для укладення основного договору; розірвання попереднього договору не допускається в односторонньому порядку (п. 4.1 попереднього договору).

9. На виконання умов попереднього договору 12.05.2021 ОСОБА_1 перераховано ТОВ "Віп Білдінг Трейд" 1500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №TR.404225.6029.1257.

10. 12.11.2021 ТОВ "Віп Білдінг Трейд" (боржник), ТОВ "Аксатоп Еліт" (новий кредитор) і ОСОБА_1 (первісний кредитор) укладено договір, за умовами якого: первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за попереднім договором, укладеним первісним кредитором і боржником, щодо права вимагати повернення гарантійного (забезпечувального) платежу на суму 1500000,00 грн разом із штрафними санкціями відповідно до чинного законодавства України; за договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника повернення гарантійного (забезпечувального) платежу на суму 1500000,00 грн, який було сплачено платіжним дорученням від 12.05.2021 №TR.404225.6029.1257 (п. 1 договору).

11. Документами, які засвідчують право вимоги, що передається за договором, є оригінал попереднього договору та платіжне доручення від 12.05.2021 №TR.404225.6029.1257; одночасно із підписанням договору первісний кредитор надає новому кредитору копії таких документів, а також інформацію, яка є важливою для здійснення переданого права вимоги (п. 2 договору).

12. Первісний кредитор і новий кредитор домовилися про те, що оплата за договором буде здійснена з відстрочкою платежу на тридцять шість місяців з моменту підписання договору (п. 3 договору).

13. Сторони домовилися, що оплата суми, вказаної у п. 1 договору, здійснюється боржником безпосередньо на поточний рахунок нового кредитора, який визначено у п. 13 договору (п. 4 договору).

14. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного та належного виконання ними своїх зобов`язань за договором (п. 8 договору).

15. Листом-вимогою від 01.06.2022 №245 ТОВ "Аксатоп Еліт" просило ТОВ "Віп Білдінг Трейд" протягом 7 календарних днів перерахувати кошти на суму 1500000,00 грн.

16. Боржник листом від 10.06.2022 №10-06-22-1 повідомив заявника про те, що опинився у скрутному матеріальному становищі та не має можливості повернути гарантійний (забезпечувальний) платіж на суму 1500000,00 грн за попереднім договором і договором.

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі №910/5921/22, яке набрало законної сили 27.03.2023, стягнуто з ТОВ "Віп Білдінг Трейд" на користь ТОВ "Аксатоп Еліт" 1500000,00 грн забезпечувального платежу; 46500,00 грн втрат від інфляції; 986,30 грн 3% річних і 23212,29 грн судового збору.

Стислий виклад ухвали господарського суду першої інстанції, постанови та ухвали суду апеляційної інстанції

18. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 відкрито провадження у справі №910/2217/23 щодо ТОВ "Віп Білдінг Трейд"; визнано грошові вимоги ТОВ "Аксатоп Еліт" до ТОВ "Віп Білдінг Трейд" у розмірі 1674138,59 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича та вирішено інші процедурні питання.

19. Місцевий господарський суд зазначив, що у підготовчому засіданні судом не встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Віп Білдінг Трейд", перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

20. Суд першої інстанції вказав про безпідставність посилання ТОВ "ВТК Каштан", яке є учасником боржника, на нікчемність договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021, оскільки такі обставини вже досліджувались судом при постановленні рішення від 24.10.2022 у справі №910/5921/22 та не знайшли свого підтвердження.

21. Крім того, місцевий господарський суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

22. Водночас, у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник визнав існуючу заборгованість перед заявником в повному обсязі.

23. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" (далі - ТОВ "ВТК Каштан") звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва 19.04.2023 та прийняти нове, яким відмовити ТОВ "Аксатоп Еліт" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Віп Білдінг Трейд".

24. У поданій апеляційній скарзі скаржник зазначав, що ухвала про відкриття провадження у справі №910/2217/23 про банкрутство ТОВ "Віп Білдінг Трейд" стосується його прав та обов`язків, оскільки ТОВ "ВТК Каштан" є власником частки у статутному капіталі боржника та цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК), що заявлений боржником як його власність і на це майно розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, що унеможливлює розпоряджатися ТОВ "ВТК Каштан" цим майном.

25. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ВТК Каштан" задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ТОВ "Аксатоп Еліт" до ТОВ "Віп Білдінг Трейд" про банкрутство; здійснено розподіл судового збору.

26. Апеляційний господарський суд зазначив, що станом на момент звернення ініціюючого кредитора із заявою рішення від 24.10.2022 у справі №910/5921/22 не набрало законної сили, оскільки 14.11.2022 було оскаржено в апеляційному порядку. Тобто, у заяві ініціюючий кредитор навів відомості, які не відповідали дійсності.

27. Північний апеляційний господарський суд вказав, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство той факт, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

28. Також апеляційний господарський суд зазначив про прийнятність доводів апеляційної скарги щодо не підтвердження права ініціюючого кредитора на звернення із заявою на підставі договору про відступлення права вимоги, позаяк договір про відступлення права вимоги не був нотаріально посвідчений, на відміну від попереднього договору, на підставі якого виникла спірна заборгованість в розмірі 1500000,00 грн. Тобто, відповідно до ст.ст. 220, 513 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), такий договір є нікчемним правочином, визнання якого в судовому порядку згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України не вимагається, а тому не може підтверджувати перехід права вимоги за попереднім договором до заявника. На думку апеляційного господарського суду є помилковими висновки місцевого суду про дослідження питання нікчемності під час розгляду справи №910/5921/22, з огляду на те, що суд хоч і послався у мотивувальній частині на ст. 1212 ЦК України (відсутність правової підстави для утримання майна) при ухваленні рішення про задоволення позову на користь ініціюючого кредитора, однак підставою для стягнення заборгованості зазначив саме попередній договір (укладений між іншими сторонами) та договір про відступлення права (який є недійсним) за цим попереднім договором. При цьому, у згаданому рішенні суду відсутні висновки про дійсність договору про відступлення права вимоги, тому такі обставини підлягають дослідженню та встановленню у даній справі, оскільки такий договір вказаний як підстава виникнення у боржника заборгованості перед заявником.

29. Щодо доводів та вимог відзиву на апеляційну скаргу про наявність підстав для закриття апеляційного оскарження у зв`язку з відсутністю права на апеляційне оскарження у ТОВ "ВТК Каштан", апеляційний господарський суд зазначив, що ухвала підготовчого засідання постановлена в тому числі і про права та обов`язки ТОВ "ВТК Каштан", який є власником частки у статутному капіталі боржника та ЦМК, що заявлений боржником як його власність, а на це майно має розповсюджуватись дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Водночас, вирішення питання приналежності такого майна не є предметом розгляду у підготовчому засіданні, а таким фактичним обставинам належить надати оцінку при розгляді підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що не було зроблено судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

30. Постановою Верховного Суду від 09.07.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 скасовано. Справу №910/2217/23 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

31. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що відкриваючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що місцевий суд, залучивши ТОВ "ВТК Каштан" до участі у справі та надавши оцінку його доводам і запереченням, ідентифікував такого учасника провадження саме як одного із учасників боржника, а не власника майна, тобто, встановив інші обставини та підстави для залучення товариства як учасника справи про банкрутство, застосовуючи при цьому положення КУзПБ.

32. Крім того, встановивши наявність інших учасників товариства-боржника, апеляційний господарський суд не залучив до участі у справі усіх таких учасників та не дослідив наявність чи відсутність уповноважених представників представляти інтереси товариства-боржника у цій справі.

33. Також Верховний Суд вказав, що за змістом постанови апеляційного господарського суду у цій справі не вбачається, що суд досліджував чи встановив обставини, які б свідчили про набуття ТОВ "ВТК Каштан" на момент подачі апеляційної скарги статусу кредитора або учасника справи у справі про банкрутство; надання скаржнику вищим органом управління боржника повноважень на представництво інтересів його засновників (учасників, акціонерів); вирішення оскаржуваним судовим рішенням питання про його права, інтереси, обов`язки, що свідчить про передчасність висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВТК Каштан".

34. Додатково суд касаційної інстанції звернув увагу, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Встановлення господарським судом у підготовчому засіданні обставин наявності відкритого позовного провадження з розгляду спору щодо дійсності грошового зобов`язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, зумовлює обов`язок суду відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство за такою заявою кредитора в порядку ч. 6 ст. 39 КУзПБ. Надаючи оцінку доводам скаржника, апеляційний суд виходив із того, що відкриття провадження у справі про банкрутство є передчасним, оскільки суд встановив наявність спору про право щодо ЦМК, право власності на яке, за доводами апеляційної скарги, належить ТОВ "ВТК Каштан".

35. У постанові Верховного Суду також зазначено, що відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство та зазначаючи про наявність спору про право щодо ЦМК, апеляційний суд не обґрунтував яким чином наявність такого спору, який виник між ТОВ "Регіонбудсервіс", ТОВ "ВТК Каштан" та ТОВ "Віп Білдінг Трейд", впливає на правовідносини, які виникли безпосередньо між ініціюючим кредитором - ТОВ "Аксатоп Еліт" (яке не є стороною спору у справі №910/15967/21) і боржником та яким чином відкриття провадження в такому випадку впливає на права та обов`язки третьої особи - ТОВ "ВТК Каштан".

36. Отже, направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, передбачених ч. 6 ст. 39 КУзПБ і, як наслідок, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Віп Білдінг Трейд".

37. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВТК Каштан" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 закрито.

38. Ухвала господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в силу особливостей провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення (ухвали, постанови) у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства. Тобто, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ.

39. Суд апеляційної інстанції дослідив протокол від 16.05.2023 №1/23 загальних зборів учасників ТОВ "Віп Білдінг Трейд" про обрання уповноваженої особи на представництво інтересів засновників (учасників) товариства (боржника) у справі про банкрутство №910/2217/23. За результатами зборів обрано уповноваженою особою на представництво інтересів засновників (учасників) ТОВ "Віп Білдінг Трейд" (боржника) - учасника товариства Гринюка Д.О., який володіє часткою, яка становить 80,013913%, тоді як скаржник не підтвердив в суді апеляційної інстанції набуття таких повноважень.

40. Суд апеляційної інстанції дослідив, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/5921/22, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 24.05.2023, встановлено, що ТОВ "Віп Білдінг Трейд" ніколи не був власником нерухомого майна - ЦМК, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 123. Водночас, питання права власності на нерухоме майно (ЦМК) не входить до предмета доказування у даному провадженні при вирішенні питання щодо відкриття провадження у цій справі про банкрутство, та, відповідно, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не вирішувалось питання про права та обов`язки ТОВ "ВТК Каштан", у тому числі щодо вказаного майна.

41. Також суд апеляційної інстанції врахував, що наявність в матеріалах справи заяв ТОВ "ВТК Каштан" як заінтересованої особи у справі та участь його представника в судовому засіданні у суді першої інстанції не свідчить про те, що оскаржувана ухвала є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси ТОВ "ВТК Каштан", і останнє має право заперечувати у підготовчому засіданні проти відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Враховуючи, що ТОВ "ВТК Каштан" не набувало у встановленому чиним законодавством порядку статусу учасника у справі про банкрутство, скаржник не може вважатися учасником справи про банкрутство та не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство, щодо оскарження ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

42. ТОВ "ВТК Каштан" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та передати справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

43. Підставою для касаційного оскарження скаржник по суті вказує порушення судами норм матеріального та процесуального права (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України).

44. Скаржник зауважує, що фактично боржник ніколи не був власником ЦМК в силу ч. 1 ст. 236 ЦК України, оскільки набув право власності на підставі акта прийому-передачі від 02.03.2021, який визнано недійсним у судовому порядку. У зв`язку із цим, відсутнім є юридичний факт внесення додаткового вкладу ТОВ "ВТК Каштан" як третьою особою до статутного капіталу ТОВ "Віп Білдінг Трейд", а тому ТОВ "ВТК Каштан" не набуло право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Віп Білдінг Трейд".

45. Скаржник вважає, що в одній із двох постанов Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, яка набрала законної сили, викладено висновки суду про те, що ТОВ "ВТК Каштан" є учасником справи №910/2217/23, і ці обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, тоді як Північний апеляційний господарський суд не врахував відповідні обставини та постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження

46. Отже, на думку скаржника, господарський суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права - ч. 4 ст. 75 ГПК України (не врахував висновки Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/15967/21, що набрало законної сили 31.10.2022 та висновки Північного апеляційного господарського суду, викладені в постанові від 21.06.2023 у справі №910/2217/23 за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "ВТК Каштан" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023), у зв`язку із чим дійшов помилкових висновків.

47. Також скаржник з посиланням на висновки, викладені судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2024 у справі №911/1005/23 зазначає, що до кола осіб, які мають право оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, відносяться "інші особи", зокрема: 1) особи, які приймали участь у розгляді питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, або 2) особи, які набули відповідного процесуального статусу учасника справи про банкрутство. Тобто судом апеляційної інстанції залишено поза увагою таку категорію "інших осіб" як особи, які брали участь у розгляді питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

48. До Верховного Суду від ТОВ "Аксатоп Еліт" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник із посиланням на правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права просить відмовити у задоволенні касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у повному обсязі.

49. ТОВ "Аксатоп Еліт" вважає, що ТОВ "ВТК Каштан" не є учасником цієї справи про банкрутство, відповідно воно не було наділено процесуальним правом на звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу про відкриття справи про банкрутство.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

50. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження на ухвалу господарського суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство за апеляційною скаргою особи, яка вважає себе учасником справи №910/2217/23.

51. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що системний аналіз положень ГПК України та КУзПБ дає підстави для висновку про те, що нормами зазначених нормативно-правових актів прямо не визначено перелік осіб, які наділені правом оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

52. Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

53. Водночас згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

54. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).

55. В силу особливостей провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення (ухвали, постанови) у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства. Тобто, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ.

56. За визначенням, наведеним у ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є: сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

57. Сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відповідно до положень ст. 1 КУзПБ, є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут)

58. Зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство зазначена стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених КУзПБ, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

59. Разом з тим, встановлення права особи на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство слід здійснювати з урахуванням визначеного зазначеними нормами кола учасників справи про банкрутство.

60. Зазначена правова позиція викладена судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, на яку в тому числі посилається скаржник.

61. Право учасника справи на апеляційне оскарження - це диспозитивне право, яке реалізується таким суб`єктом на власний розсуд у встановлених процесуальним законом межах, які є процесуальними фільтрами і визначають, зокрема, ухвали, що підлягають апеляційному оскарженню, та строки подання апеляційних скарг.

62. За змістом приписів ст.ст. 17, 254 ГПК України процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: (1) учасники справи; (2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

63. Системний аналіз приписів ст.ст. 17, 42, 44, 254, 255 ГПК України засвідчує те, що на відміну від осіб, які не брали участі у справі, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України (за винятком встановлених законом обмежень), тому, при поданні апеляційної скарги, не мають доводити, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків, оскільки зазначене презюмується процесуальним законом з огляду на статус учасника справи у суб`єкта оскарження.

64. Такий підхід є загальним та застосовується до справ, які розглядаються у позовному провадженні.

65. Верховний Суд враховує, що після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

66. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 17.10.2019 у справі №910/21156/16.

67. Водночас, визначений положеннями ГПК України підхід щодо визначення кола осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, не може бути в повній мірі застосовним під час здійснення провадження у справі про банкрутство, оскільки з моменту відкриття такого провадження права і обов`язки його учасників, окрім норм ГПК України, визначаються також і нормами КУзПБ.

68. Верховний Суд звертає увагу, що в силу встановленого законом правового регулювання процедур банкрутства, прийняття судом рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника може спричинити вплив на права та інтереси необмеженого кола осіб (наприклад, учасників/власника боржника, працівників боржника, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банківських установ, контрагентів боржника у господарських/цивільних відносинах тощо).

69. Разом з тим, настання таких наслідків прямо встановлене законом і не може тлумачитися судом як порушення прав та інтересів інших осіб (в процесуальному аспекті), а, відтак, як підстава для звернення до суду, у інший спосіб, ніж прямо передбачений КУзПБ, з метою захисту порушених вимог та інтересів кожного, чиїх прав та інтересів відкриття провадження у справі про банкрутство може стосуватися.

70. Тобто, наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство слід в першу чергу тлумачити не як порушення, а як встановлені законом обмеження прав та інтересів відповідних осіб. Водночас, набуття такими особами статусу учасника (сторони) провадження у справі про банкрутство навпаки надає додаткові можливості (інструменти) з метою захисту порушених прав та інтересів.

71. Нормами КУзПБ чи ГПК України не передбачено прямої заборони на оскарження ухвал, які були постановлені господарським судом до вступу певної особи у справу чи набуття нею процесуального статусу учасника справи про банкрутство.

72. Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

73. Водночас, під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, як правило, беруть участь три учасники - сторони (ініціюючий кредитор або декілька ініціюючих кредиторів, боржник) та арбітражний керуючий, про права, обов`язки та інтереси яких прямо зазначається як в мотивувальній частині ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і в резолютивній частині цього рішення.

74. Отже, системний аналіз ст.ст. 42, 254, 255 ГПК України та ст.ст. 1, 9, 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор та боржник, які наділені таким правом не лише на підставі закону, але і як безпосередні учасники підготовчого засідання.

75. Також оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство можуть інші безпосередні учасники підготовчого засідання, які не обов`язково можуть мати статус сторони у справі про банкрутство, однак можуть бути залучені судом (наприклад, уповноважена особа учасників/працівників боржника) або беруть участь у підготовчому засіданні як зацікавлені особи в межах наданих їм нормами КУзПБ та ГПК України прав та повноважень (наприклад, інші ініціюючі кредитори, заяви яких надійшли пізніше, забезпечений кредитор, ініціюючі кредитори щодо боржника в інших справах тощо). Водночас наявність права оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство суд встановлює в кожному такому випадку окремо.

76. В подальшому особи можуть бути наділені правом оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство лише за умови набуття відповідного процесуального статусу учасника (сторони) справи про банкрутство.

77. Конкурсні кредитори, які є стороною у справі про банкрутство в силу прямої вказівки ч. 1 ст. 1 КУзПБ і які звертаються із вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, набувають правового статусу учасника у справі про банкрутство за сукупністю передбачених КУзПБ дій: пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; наявність цього права в межах позовної давності тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду.

78. Тому саме з моменту визнання судом вимог до боржника конкурсний кредитор наділяється всіма процесуальними правами учасника справи, зокрема оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство в апеляційному порядку.

79. Тобто, після вступу особи у справу як конкурсного кредитора згідно зі ст. 45 КУзПБ, така особа набуває процесуальних прав і обов`язків учасника справи, передбачених у ст. 42 ГПК України в повному обсязі, тому, серед іншого, не позбавлена права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

80. Отже, ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство мають право першочергово оспорювати у судах апеляційної та касаційної інстанцій визнані судовим рішенням про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони - боржник, ініціюючий кредитор, а також арбітражний керуючий та кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника (незалежно від того, чи такі вимоги були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство).

81. Інші особи, за загальним правилом, можуть оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство лише за умови участі таких осіб в розгляді судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство (наприклад, інші кредитори, які подали заяви з грошовими вимогами до боржника до підготовчого засідання суду і заяви яких залишено без розгляду), або у разі набуття такими особами відповідного процесуального статусу учасника справи (сторони у справі) про банкрутство (в тому числі і до або під час підготовчого засідання).

82. Засновники (учасники, акціонери) боржника є заінтересованими особами в збереженні майна боржника, однак положеннями КУзПБ та усталеною, релевантною судовою практикою визначено певний порядок, відповідно до якого засновники боржника як заінтересовані особи мають право на оскарження в судовому порядку судових рішень.

83. При цьому, положеннями КУзПБ прямо не регламентовано порядок вступу засновників (учасників, акціонерів) у справу, однак в ч. 1 ст. 47 КУзПБ законодавець передбачає наявність інших учасників провадження у справі про банкрутство, визнаних їх такими відповідно до цього Кодексу. Тобто норми Кодексу передбачають процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.

84. За змістом апеляційної скарги вбачається, що скаржник обґрунтовував порушення власних прав та інтересів тим, що відкриття провадження у справі про банкрутство сприятиме відчуженню майна, безпосереднім власником якого є ТОВ "ВТК "Каштан".

85. Господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що за наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ "ВТК "Каштан" є засновником боржника, розмір частки якого становить 19,98%.

86. Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував правову позицію Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 20.05.2021 у справі №910/24368/14, за змістом якої ст. 1 КУзПБ пов`язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, яке має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.

87. Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.

88. Суд апеляційної інстанції дослідив протокол від 16.05.2023 №1/23 загальних зборів учасників ТОВ "Віп Білдінг Трейд" про обрання уповноваженої особи на представництво інтересів засновників (учасників) товариства (боржника) у справі про банкрутство №910/2217/23 та встановив, що за результатами зборів обрано уповноваженою особою на представництво інтересів засновників (учасників) боржника у справі про банкрутство №910/2217/23 - учасника товариства Гринюка Д.О., який володіє часткою що становить 80,013913%.

89. Отже, скаржник не підтвердив в суді апеляційної інстанції набуття ним повноважень на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника.

90. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 зазначила, що майнові інтереси окремих учасників товариства не завжди збігаються з інтересами самого товариства та рішеннями його органів управління. Таке не співпадіння не означає безумовного порушення корпоративних прав учасника товариства та наявності підстав для визнання недійсними правочинів, укладених органом управління товариством із третіми особами. Учасник товариства, який вважає порушеними свої корпоративні права, може захищати їх різними способами, які не перешкоджають господарській діяльності самого товариства та не ставлять інтереси третіх осіб, які вступають з товариством у зобов`язальні правовідносини, під ризик їх невиконання.

91. Щодо твердження ТОВ "ВТК Каштан" про те, що воно є власником нерухомого майна - ЦМК, який деякий час належав боржнику та щодо якого заявлена вимога про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів, то цим обставина надана оцінка відповідно до вимог ст. 86 ГПК України судом апеляційної інстанції.

92. Суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/15967/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, визнано недійсним акт прийому-передачі додаткового вкладу від 02.03.2021 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

93. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/5921/22, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 24.05.2023 встановлено, що ТОВ "Віп Білдінг Трейд" ніколи не було власником нерухомого майна - ЦМК.

94. Однак, наведені висновки в іншій справі щодо визначення права власності на нерухоме майно - ЦМК, не входить у предмет доказування у даному провадженні при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі про банкрутство, та, відповідно, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не вирішувалось питання про права та обов`язки ТОВ "ВТК Каштан", у тому числі щодо вказаного майна.

95. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що відкриття провадження у справі про банкрутство має наступні етапи: вирішення питання щодо прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якій суд встановлює наявність/відсутність процесуальних підстав для прийняття такої заяви; підготовче засідання, в якому суд встановлює обставини щодо наявності/відсутності матеріально-правових підстав для відкриття провадження у справі.

96. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано ст. 39 КУзПБ.

97. Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

98. В залежності від того хто є ініціатором справи про банкрутство господарський суд розглядає особливі за змістом заяви про відкриття провадження і перевіряє особливі підстави для відкриття провадження.

99. Важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості грошових вимог кредитора за заявою якого відкривається провадження у справі (ініціюючий кредитор).

100. Твердження скаржника про те, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою таку категорію "інших осіб" як особи, які брали участь у розгляді питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, то у цьому зв`язку Верховний Суд вважає, що наявність в матеріалах справи заяв ТОВ "ВТК Каштан" як заінтересованої особи у справі та участь його представника в судовому засіданні у суді першої інстанції не свідчить про те, що оскаржувана ухвала є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси ТОВ "ВТК Каштан", і останнє має право заперечувати у підготовчому засіданні проти відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

101. Також Верховний Суд відхиляє довід скаржника, що в одній із двох постанов Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, яка набрала законної сили, викладено висновки про те, що ТОВ "ВТК Каштан" є учасником справи №910/2217/23, і ці обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, оскільки: по-перше) одна з постанов Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 скасована Верховним Судом саме з підстав не дослідження судом апеляційної інстанції обставини, які б свідчили про набуття ТОВ "ВТК Каштан" на момент подачі апеляційної скарги статусу кредитора або учасника справи у справі про банкрутство; надання скаржнику вищим органом управління боржника повноважень на представництво інтересів його засновників (учасників, акціонерів); вирішення оскаржуваним судовим рішенням питання про його права, інтереси, обов`язки; а по-друге) інша постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 у справі №910/2217/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Аксатоп Еліт" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на ЦМК, не була предметом розгляду в суді касаційної інстанції і в ній не вирішувалося питання щодо права ТОВ "ВТК Каштан" на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.05.2023.

102. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ "ВТК Каштан" не набувало у встановленому чиним законодавством порядку статусу учасника у справі про банкрутство, скаржник не може вважатися учасником справи про банкрутство та не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство щодо оскарження ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки скаржник не набув статусу учасника справи під час розгляду питання про відкриття провадження у даній справі про банкрутство в суді першої інстанції.

103. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВТК Каштан" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 про відкриття провадження у справі №910/2217/23 щодо ТОВ "Віп Білдінг Трейд" не вирішувались питання про права та інтереси та (або) обов`язки скаржника і ТОВ "ВТК Каштан" не набуло статусу учасника цієї справи.

104. З урахуванням зазначеного, викладені доводи скаржника, наведені як підстава скасування оскаржуваної ухвали, не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції та не можуть бути самостійною підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі, оскільки не знайшли свого підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

105. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

106. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції, - без змін.

Судові витрати

107. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі №910/2217/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді В. Білоус

К. Огороднік