Ухвала

від 19.11.2024 по справі 911/3628/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3628/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"</a>

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 (судді: Кропивна Л. В. - головуючий, Барсук М. А., Андрієнко В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 (суддя В. Джарти) у справі

за позовом Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, 2) Бориспільська міська рада Київської області

про стягнення 2 607 614,05 грн

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2021 року Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (далі - Управління капітального будівництва) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"</a> (далі - ТОВ "Укрбуд Забудова") про стягнення з підрядника невикористаного та неповернутого авансового платежу в сумі 2 607 614,05 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням умов договору, укладеного між сторонами та наявність підстав для повернення авансу.

2. У відзиві на позовні заяву ТОВ "Укрбуд Забудова", заперечуючи проти її задоволення вказувало на те, що товариством зобов`язання за договорами виконувались належним чином, закуповувалися будівельні матеріали, які передбачені умовами договору, виконувалися будівельні роботи на загальну суму 2 668 038,00 грн та направлялися акти виконаних робіт для підписання замовнику, які той залишив непідписаними, без висловлення зауважень.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Укрбуд Забудова" на користь Управління капітального будівництва 2 607 614,05 грн невикористаного авансу, витрати зі сплати судового збору та на правову допомогу. В іншій частині щодо компенсації витрат на правову допомогу у сумі 6 000,00 грн у позові відмовлено.

Суди виходили з того, що відповідач документально не довів, що ним були виконані передбачені договором підрядні роботи на суму отриманого авансу, а тому дійшли висновку про наявність підстав для примусового стягнення з підрядника невикористаної суми авансу на користь замовника.

4. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, ТОВ "Укрбуд Забудова" у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України вказуючи на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

- у постанові від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 стосовно того, що суди не дослідили, чи були підрядником фактично виконані роботи за договором підряду, перелік яких зазначений в актах приймання -виконаних будівельних робіт, і факт виконання яких відповідач заперечував";

- у постанові від 25.05.2021 у справі № 906/764/20 стосовно того, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення боргу як оплати за виконані роботи, послався на акти виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в і КБ-3, які були підписані лише підрядником, тобто беззаперечно та в односторонньому порядку прийняв визначену підрядником вартість виконаних ним робіт, без встановлення того, чи відповідає вартість робіт, яка вказана в актах, фактично виконаній роботі;

- у пункті 6.3 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 в якому викладено правову позицію про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором". Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18 та постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 3-42гс12 .

Скаржник зазначає, що відповідач неодноразово надсилав позивачеві акти приймання виконаних будівельних робіт позивачу, в тому числі, і після їх коригування та виправлення в будівельних роботах, на загальну суму 2 668 038,00 грн (листи від 23.10.2021 № 107, від 08.11.2021 № 120). Однак, відповіді (зауваження за актами від позивача на адресу не надходило). Отже, відповідач вважає, що ним належним чином виконані будівельні роботи згідно з умовами договору, а судами першої та апеляційної інстанції не було досліджено зазначені акти приймання виконаних робіт та не враховано, що сума виконаних будівельних робіт перевищує суму авансу.

5. У відзиві на касаційну скаргу Управління капітального будівництва, заперечуючи проти її задоволення, вказувало на те, що відповідач не довів, що ним були виконані передбачені договором підрядні роботи на суму отриманого авансу, а викладені у касаційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду скаржника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, проте по суті їх не спростовують.

6. Бориспільська міська рада також заперечуючи проти задоволення касаційної скарги вказувала на безпідставність та недоведеність вимог скаржника з підстав, наведених у відзиві.

7. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку не підтвердилися з огляду на таке.

8. Суди першої та апеляційної інстанції установили, що 28.05.2020 між Управлінням капітального будівництва (замовник) та ТОВ "Укрбуд Забудова" (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт № 22, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника і за його рахунок виконати будівельні роботи на об`єкті "Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області", а замовник зобов`язувався надати підряднику затверджену проєктну та дозвільну документацію, прийняти виконані підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору (далі - договір-1 від 28.05.2020). Вартість будівельних робіт за цим договором визначена у сумі 57 428 200,00 грн.

Між сторонами договору-1 було погоджено календарний план-графік, а також підписано додаткові угоди від 03.06.2020 № 1, від 03.07.2020 № 2, від 16.11.2020 № 3, від 29.12.2020 № 4, від 25.01.2021 № 5, від 18.03.2021 № 6, від 30.07.2021 № 7, від 30.08.2021 № 8, від 30.08.2021 № 9, від 29.10.2021 № 10.

Також 16.11.2020 між сторонами у зв`язку з необхідністю виконання додаткових будівельних робіт за результатами закупівель було укладено договір № 29 про закупівлю робіт (далі - договір-2 від 16.11.2020), вартість будівельних робіт за яким визначено у сумі 24 512 520,00 грн, у тому числі ПДВ 20% у сумі 4 085 420,00 грн (пункт 3.1 договору).

Суди установили, що за умовами пункту 5.10 договору-2 від 16.11.2020 (у редакції додаткової угоди від 29.10.2021 № 8) підрядник зобов`язаний використати авансовий платіж у тримісячний строк з моменту надходження коштів на його небюджетний рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України, але не пізніше 30.11.2021.

Згідно з пунктом 11.1 договору-2 від 16.11.2020 (у редакції додаткової угоди від 29.10.2021 № 8) цей договір набуває законної сили з моменту підписання його сторонами і діє до 01.12.2021, що є кінцевою датою, до якої підрядник зобов`язується виконати всі роботи за даним договором.

Відповідно до пункту 4.1 договору-2 від 16.11.2020 виконання додаткових робіт та вид будівельних робіт, які мають бути виконані підрядником, наведено у календарному плані-графіку, що є невід`ємною частиною даного договору, згідно з яким такими роботами є роботи з улаштування покрівлі, вартістю 7 533 373, 72 грн, виконання робіт з благоустрою вартістю 14 657 683грн, інших будівельних робіт вартістю 2 321 463,8 грн.

08.09.2021 замовник сплатив авансовий платіж за договором-2 від 16.11.2020 у сумі 4 252 226,76 грн, підтвердження чого є копія платіжного доручення № 68 та не заперечується сторонами.

Судами також встановлено, що 17.11.2021 замовник направив на адресу підрядника лист вих. № 03-08/583 із повідомленням про розірвання з 28.11.2021 укладених з підрядником договорів від 28.05.2020 та від 16.11.2020 з підстав несвоєчасного виконання робіт, а також лист вих. № 03-08/584, в якому просив ТОВ "Укрбуд Забудова" (підрядника) повернути суму невикористаного авансу в розмірі 2 607 614,05 грн.

9. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Укрбуд Забудова" не погодившись з одностороннім розірванням договору від 28.05.2020 звернувся до Господарського суду Київської області із позовом про визнання недійсним одностороннє розірвання договору про закупівлю робіт від 28.05.2020, укладеного між ТОВ "Укрбуд Забудова" та Управлінням капітального будівництва; зобов`язання Управління капітального будівництва не чинити перешкоди ТОВ "Укрбуд Забудова" у виконанні договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі № 911/159/22, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Укрбуд Забудова" відмовлено у повному обсязі.

10. Суд апеляційної інстанції відхиляючи доводи ТОВ "Укрбуд Забудова" про виконання ним будівельних робіт вартістю 2 668 038,00 грн, дійшовши висновку про правильність висновків суду першої інстанції про недоведеність підрядником обставин, на які він посилався на підтвердження своїх доводів, вказавши на те, що надані відповідачем акти від жовтня та листопада 2021 року , у яких ним нібито були виконані підрядні роботи, оскільки зазначені в цих актах види підрядних робіт не мають відношення до підрядних робіт, які підрядник зобов`язувався виконати за договором -2 від 16.11.2020.

Доводи відповідача про виконання ним монтажні та пусконалагоджувальні роботи пожежної сигналізації, монтаж систем пожежогасіння кухонного обладнання та пусконалагоджувальні роботи суд апеляційної інстанції відхилив з посиланням на намагання товариства переглянути висновки суду у справі № 911/159/22 , рішення якого набрало законної сили.

11. Частинами 1, 2 статті 837 зазначеного Кодексу передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовнику надано право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

12. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, установили, що відповідач не довів, що ним були виконані передбачені договором-2 підрядні роботи на суму отриманого авансу у сумі 2 668 038,00 грн.

13. Як вже зазначалося, ТОВ "Укрбуд Забудова", оскаржуючи судові з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказувало на застосування судами норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме у постановах від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 25.05.2021 у справі № 906/764/20, від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18.

14. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Колегія суддів також зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення/цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Крім того посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

15. Так, у справі № 910/18384/20 (постанова Верховного Суду від 18.08.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК РЕДДІТО" про стягнення з замовника 1 460 034, 78 грн заборгованості за виконані підрядні роботи, Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та передаючи справу на новий розгляд, вказав на те, що судами обох інстанцій не досліджено питання фактичного виконання підрядником робіт, вказаних у актах за жовтень 2020 року.

У справі № 906/764/20 (постанова Верховного Суду від 25.05.2021) за позовом приватного підприємства "Прогрес-Буд" (далі - Підприємство)

до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення 1 382 367,74 грн, скасовуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 в частині стягнення 1 288 734,14 грн боргу як оплати за виконані роботи та передаючи справу на новий розгляд в цій частині, Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції дійшовши висновку, що позовна вимога про стягнення боргу за виконані роботи підтверджується долученими до матеріалів справи доказами та підлягає задоволенню не вказав на підставі яких доказів ним надана оцінка долученим Департаментом до відзиву листам, який (відзив з додатками) не було прийнято до розгляду судом першої інстанції, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого ухвалою суду на його подання, та без клопотання про поновлення такого строку.

У справі № № 910/7446/18 (постанова Верховного Суду від 06.12.2019) на неврахування висновку в якій також вказував скаржник зазначено, Верховний Суд скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 в частині скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" 13 170 189,03 грн та відмову в позові в цій частині та передаючи справу на новий розгляд, вказав, зокрема, на те, що суд апеляційної інстанції не з`ясував обставин щодо надання замовником (відповідачем) відповіді на повідомлення підрядника (позивача), у той час як суд першої інстанції установив, а суд апеляційної інстанції не спростував, що під час розгляду справи відповідач (замовник) не заперечував, що належне виконання робіт за договором без виконання додаткових робіт є неможливим. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки всім доказам та доводам сторін.

Натомість у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій виходили із встановлення обставин про недоведення відповідачем (підрядником) виконання ним підрядних робіт на суму отриманого авансу, а надані відповідачем акти від жовтня та листопада 2021 року на підтвердження виконання ним підрядних робіт, не взяті судами до уваги через встановлення обставин про те, що в цих актах види підрядних робіт не мають відношення до підрядних робіт, які підрядник зобов`язувався виконати за договором -2 від 16.11.2020.

16. Отже, у цій справі та справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону, що свідчить про різні фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин і зумовлене цим їх неоднакове правове регулювання.

Ураховуючи наведене відсутні підстави для висновку про подібність правовідносин у справі, що розглядається, та справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.

17. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження скаржником не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укрбуд Забудова" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

18. Клопотання ТОВ "Укрбуд Забудова" про відкладення розгляду справи, подане 19.11.2024, не підлягає задоволенню з огляду на положення статті 216 Господарського процесуального кодексу України, ураховуючи те, що сторони виклали свої доводи та аргументи у наданих ними касаційній скарзі та відзиву на неї, а також оскільки явка представників учасників справи у судове засідання в суді касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"</a> на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак