Рішення

від 24.03.2025 по справі 911/3628/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2025Справа № 911/3628/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022

у справі № 911/3628/21

за позовом Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

1. Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області

2. Бориспільської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"

про стягнення 2 607 614,05 грн,

Представники учасників процесу згідно з протоколом від 24.03.2025,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (далі - позивач, Управління) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення невикористаного та неповернутого авансового платежу в розмірі 2 607 614,05 грн, за договорами про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020 та № 29 від 16.11.2020 (далі договори), та трьох процентів річних на вказану суму, починаючи з 02.12.2021.

Вказані позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за умовами договорів про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020 та № 29 від 16.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2021 вирішено передати за підсудністю матеріали позовної заяви № 911/3628/21 за позовом Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" про стягнення 2 607 614,05 грн до Господарського суду міста Києва.

За наслідками автоматичного розподілу справи № 911/3628/21 справа передана для розгляду судді Джарти В. В.

Ухвалою від 10.01.2022 справу № 911/3628/21 прийнято до провадження судді Джарти В. В., залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копій усіх доданих до позовної заяви документів.

18.01.2022 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої долучено докази, які підтверджують відправлення відповідачу копій усіх доданих до позовної заяви документів.

25.01.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі № 911/3628/21, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області (далі третя особа 1, Служба) та Бориспільську міську раду Київської області (далі - третя особа 2, Міськрада), призначити підготовче засідання на 21.02.2022. Сторонам визначено строки на вчинення процесуальних дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Укрбуд Забудова" на користь Управління капітального будівництва 2 607 614,05 грн невикористаного авансу, 39 114,21 грн судового збору та 13 800,00 грн витрат на правову допомогу. У іншій частині (щодо компенсації витрат на правову допомогу у сумі 6 000,00 грн) у позові відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 закрито.

10.01.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 на підставі пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

14.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" до суду через систему "Електронний суд" була подана заява про відстрочення сплати судового збору та зупинення виконання рішення в справі 911/3628/21.

Ухвалою суду від 16.01.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ЗАБУДОВА" про відстрочення сплати судового збору та про зупинення виконання рішення було відхилено, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 залишено без руху та встановлений строк для усунення недоліків заяви .

27.01.2025 (сформовано 25.01.2025) через систему "Електронний суд" ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" подало до суду заяву про усунення недоліків із додатками, а саме копією квитанції № 72010970 від 24.01.2025 на суму 46 937,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 постановлено відкрити провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21, здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 призначити на 17.03.2025.

13.02.2025 до суду від Управління надійшли письмові заперечення щодо поданої заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Бориспільською міською радою Київської області були подані заперечення щодо поданої Товариством заяви.

У судовому засіданні 17.03.2025 судом було оголошено перерву до 24.03.2025.

24.03.2025 через систему «Електронний суд» Товариством до суду було подане клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.03.2025 представники Товариства наполягали на задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У свою чергу представник Управління заперечував проти задоволення заяви Товариства.

Інші учасники не направили своїх представників для участі в судовому засіданні, проте у матеріалах справи міститься заява Бориспільської міської ради Київської області про здійснення розгляду справи за відсутності представника.

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Згідно з частиною 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У частині четвертій цієї статті зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно з частинами 3, 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.

Товариство, звертаючись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, зауважив, що нововиявленою обставиною перегляду рішення суду, зокрема, є факт належного виконання ТОВ «УкрБуд Забудова» умов спірного договору та використання суми попереднього авансу на закупівлю будівельних матеріалів на 2 556 842,90 грн, що було підставою заперечення проти позову з боку Товариства під час розгляду справи № 911/3628/21. На переконання заявника судом апеляційної інстанції у межах справи № 910/7908/23 (постанова від 10.12.2024) підтверджено поставку будівельних матеріалів ТОВ «Віалок Білд» на суму 2 556 842,90 грн, що суттєво впливає на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21, оскільки, платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 та рахунки на їх оплату № 7 від 03.09.2021, №№ 1, 2, 3, 4 від 02.09.2021, № 581 від 01.09.2021, № 81602 від 16.08.2021, № 26 від 06.07.2021, № 16 від 06.07.2021, № 20 від 06.07.2021, № 30 від 02.06.2021, № 17 від 06.07.2021, № 19 від 06.07.2021, № 25 від 02.07.2021, № 23 від 29.06.2021 були долучені ТОВ «УкрБуд Забудова» до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву.

У свою чергу Управління, заперечуючи проти перегляду рішення за нововиявленими обставинами, посилався на те, що така заява спрямована на переоцінку доказів.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, які існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 14.01.2020 у справі №925/473/17.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 909/1190/17.

Проаналізувавши аргументи, наведені в заяві Товариства про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та запереченнях Управління, суд дійшов висновку про наявність підстав перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 та його зміни.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що мають місце обставини, які не були відомі Товариству на час розгляду справи № 911/3628/21 та не повідомлені суду Управлінням, зокрема, факт наявності закуплених ТОВ «Укрбуд Забудова» у ТОВ «Віалок Білд» будівельних матеріалів на виконання договору № 29 від 16.11.2020, що також засвідчено актом фіксації об`єкту незавершеного будівництва від 29.11.2021 із зазначенням будівельних матеріалів належних ТОВ «Укрбуд Забудова».

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом, 28.05.2020 між Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ЗАБУДОВА", як підрядником, укладено договір про закупівлю робіт № 22, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик по завданню Замовника і за його рахунок виконати будівельні роботи по об`єкту "Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)" ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 Будівництво будівель, а Замовник зобов`язується надати Підряднику затверджену проектну та дозвільну документацію, прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору.

У зв`язку з необхідністю виконання додаткових будівельних робіт за результатами закупівель 16.11.2020 між Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ЗАБУДОВА", як підрядником, був укладений договір № 29 про закупівлю робіт (далі - договір).

Вартість робіт за цим договором становить 24 512 520,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 4 085 420,00 грн (пункт 3.1 договору).

Відповідно до умов пункту 4.1. договору загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором, передбачено календарним план-графіком виконання робіт, що є невід`ємною частиною даного договору.

Проведення розрахунків за виконані будівельні роботи на Об`єкті здійснюється в наступному порядку: Замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт в паперовому вигляді та електронному програмному комплексі АВК-5 (типова форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін на протязі 10-ти календарних днів з моменту підписання довідок про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3), при наявності фінансування (пункт 5.2.1. договору).

Умовами пункту 5.10 договору (у редакції додаткової угоди № 8 від 29.10.2021) передбачено, що замовник має право здійснити попередню оплату робіт в порядку та на умовах передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070, та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 зі змінами, у розмірі, що не перевищує 30 % вартості річного фінансування, що складає 4 252 226,76 грн. Підрядник зобов`язаний використати авансовий платіж у тримісячний строк з моменту надходження коштів на його небюджетний рахунок, відкритий в Державній казначейській службі України, але не пізніше 30.11.2021.

Згідно з пунктом 11.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 29.10.2021) цей договір набуває законної сили з моменту підписання його сторонами і діє до 01.12.2021, що є кінцевою датою до якої підрядник зобов`язується виконати всі роботи за даним договором, а в частині розрахунків даний договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Управління 08.09.2021 здійснило авансування робіт за договором в розмірі 4 252 226,76 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи позивачем була надана копія платіжного доручення № 68.

На підтвердження виконання робіт за договором сторонами були складені відповідні акти форми КБ2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, а саме: № 1 від 12.10.2021 на суму 554 661,60 грн, № 1 від 31.10.2021 на суму 447 990,00 грн, № 2 від 31.10.2021 на суму 52 224,71, № 1 від 11.11.2021 на суму 29 835,60 грн, № 2 від 12.11.2021 на суму 240 076,80 грн, № 3 від 16.11.2021 на суму 73 623,60 грн, № 4 від 16.11.2021 на суму 246 200,40 грн.

17.11.2021 Управлінням на адресу відповідача був скерований лист із повідомленням про розірвання договору з 28.11.2021 з підстав несвоєчасного виконання робіт, а також лист в якому позивач просив Товариства здійснити повернення невикористаного авансу в розмірі 2 607 614,05 грн.

Оскільки станом на 06.12.2021 сума невикористаного авансу в розмірі 2 607 614,05 грн не повернута, Управління звернулось з позовом до суду.

Товариство проти позову заперечувало з підстав того, що позивачем залишено поза увагою виконання відповідачем робіт на суму 2 668 038,00 грн на підтвердження чого Товариством суду представлені копії відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт. Товариство зауважувало, що належне виконання умов договору № 29 від 16.11.2020 також підтверджується платіжними дорученнями на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 та рахунками на їх оплату № 7 від 03.09.2021, №№ 1, 2, 3, 4 від 02.09.2021, № 581 від 01.09.2021, № 81602 від 16.08.2021, № 26 від 06.07.2021, № 16 від 06.07.2021, № 20 від 06.07.2021, № 30 від 02.06.2021, № 17 від 06.07.2021, № 19 від 06.07.2021, № 25 від 02.07.2021, № 23 від 29.06.2021.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між позивачем та відповідачем договір № 29 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (стаття 843 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що обумовлене умовами договору право авансування робіт було використане Управлінням та аванс в розмірі 4 252 226,76 грн був сплачений на користь відповідача, що підтверджується копією платіжного доручення № 68 від 08.09.2021.

Положенням статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (стаття 846 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, сторонами не спростовано, що спірний договір № 29 є розірваним з 28.11.2021. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що 17.11.2021 позивачем на адресу відповідача було скероване повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку (як то передбачено умовами пункту 6.8.4 договору) через порушення строків виконання робіт за договором. Відповідачем суду не представлено доказів на спростування вказаного. Наведені обставини свідчать про реалізацію Управлінням свого права на розірвання договору, передбаченого приписами статті 849 ЦК України та умовами укладеного договору № 29.

Частиною 4 статті 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами пункту 5.11 договору сторони погодили, що невикористану суму попередньої оплати підрядник повинен повернути замовнику на розрахунковий рахунок в Державній казначейській службі України.

Судом встановлено, що відповідачем за договором виконані роботи на загальну суму 1 644 612,71 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів форми КБ2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, а саме: № 1 від 12.10.2021 на суму 554 661,60 грн, № 1 від 31.10.2021 на суму 447 990,00 грн, № 2 від 31.10.2021 на суму 52 224,71, № 1 від 11.11.2021 на суму 29 835,60 грн, № 2 від 12.11.2021 на суму 240 076,80 грн, № 3 від 16.11.2021 на суму 73 623,60 грн, № 4 від 16.11.2021 на суму 246 200,40 грн. Крім того, у матеріалах справи наявні платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 на загальну суму 2 127 704,02 грн, із призначенням платежу в тому числі на вик. Дог.№29 від 16.11.2020р., УКБ Бориспільської МР.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись вказаним, суд відзначає, що заперечення відповідача проти позову, які ґрунтуються на обсягах та вартості виконаних робіт, не підтверджуються представленими суду документами, зокрема копіями актів приймання-передачі виконаних робіт. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що представлені акти не підписані з боку замовника (позивача). До того ж відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. У доданих до відзиву копіях актів немає вказівки про відмову від підпису позивача. Твердження про те, що Товариство вважає належним чином надані акти виконаних робіт підписаними, а відсутність письмових зауважень з боку замовника, дає всі підстави вважати ці акти підписаними з боку замовника є безпідставним.

Відповідно до умов договорів підряду розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі підписаних сторонами актів форми №КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат). До підписання актів замовником підрядник мав надати такі документи: накладні на використані матеріали та обладнання; сертифікати якості на використані матеріали; документи на підтвердження оренди механізмів (якщо такі є); акти на приховані роботи; виконавчі схеми; дефектні акти.

При перевірці позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт було встановлено, що Товариство не надало накладні, виконавчі схеми, включав в акти форми КБ-2в види робіт, які фактично вже були виконані підрядником і не відповідали видам та обсягам робіт, які були зазначені у складі договірної ціни до договору, включав завищені обсяги будівельних робіт над фактично виконаними, тому позивач не погоджувався і не підписував такі акти, оскільки безпідставна витрата бюджетних коштів є недопустимою. Про причини і підстави не підписання актів позивач інформував відповідача листами № 03-08/446 від 27.09.2021, № 03-08/306 від 16.07.2021, № 03-08/557 від 09.11.2021.

Водночас, судом врахований той факт, що за рахунок отриманого авансу Товариством були придбанні будівельні матеріали для виконання договору № 29 від 16.11.2020 на загальну суму 2 127 704,02 грн. При цьому як вбачається із Акту фіксації стану об`єкту незавершеного будівництва від 29.11.2021, який не був підписаний представником Товариства, будівельні матеріали, придбані саме відповідачем, на момент формування вказаного Акту знаходяться на об`єкті. Управлінням не повідомлено суду обставин на спростування вказаних фактів наявності будівельних матеріалів, придбаних відповідачем за рахунок авансового платежу за договором № 29 від 16.11.2020.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторін. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Беручи до уваги, що договір розірваний, обов`язок повернення невикористаного авансу з боку відповідача не виконаний, а строк виконання такого обов`язку є таким, що настав, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги Управління підлягають частковому задоволенню у розмірі 479 910,03 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З урахуванням положень статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу Управління посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором № 17 про надання послуг з адвокатської діяльності від 28.01.2022, довіреністю від 10.01.2022, актом наданих послуг (виконаних робіт) № 2 від 22.04.2022, актом наданих послуг (виконаних робіт) № 5 від 02.06.2022, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4755/10.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1283/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає за необхідне відзначити, що керуючись принципом розумності, вважає, що розмір витрат підлягає відшкодуванню з відповідача, а обґрунтованим розміром вартості правової допомоги є 13 800,00 грн. Водночас, керуючись приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України до стягнення з відповідача підлягає 2 539,77 грн витрат на правову допомогу, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Суд вважає за доцільне також звернути увагу на те, що за приписами частини 6 статті 325 Господарського процесуального кодексу України з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Керуючись статтями 232-235, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 задовольнити частково.

2. Змінити рішення Господарського суду міста Києва у справі № 911/3628/21 від 01.12.2022, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024.

3. Позов Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 2 607 614,05 грн задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 33-Б, нежиле приміщення 27; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40015929) на користь Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (08301, Київська область, місто Бориспіль(з), вулиця Київський Шлях, будинок 72; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35652032) 479 910,03 грн (чотириста сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот десять гривень 03 копійки) невикористаного авансу, 7 199,20 грн (сім тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень 20 копійок) судового збору та 2 539,77 (дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 77 копійок) грн витрат на правову допомогу.

5. У іншій частині в позові відмовити

6. Стягнути з Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (08301, Київська область, місто Бориспіль(з), вулиця Київський Шлях, будинок 72; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35652032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 33-Б, нежиле приміщення 27; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40015929) 46 937,05 грн (сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 05 копійок) судового збору.

7. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16.04.2025.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ