Ухвала

від 19.11.2024 по справі 911/2920/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2920/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волкової Людмили Олександрівни

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 (судді: Кравчук Г. А. - головуючий, Коробенко Г. П., Тищенко О. В.) та рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 (суддя Рябцева О. О.) у справі

за позовом Васильківської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Волкової Людмили Олександрівни

третя особа - Комунальне підприємство "Васильківкомунікаціясервіс"

про зобов`язання звільнення та повернення нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2023 року Васильківська міська рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Волкової Людмили Олександрівни (далі - ФОП Волкова Л. О.), третя особа - Комунальне підприємство "Васильківкомунікаціясервіс" (далі - КП "Васильківкомунікаціясервіс") про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням загальною площею 36,5 м2, яке знаходиться за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12 (далі - спірне приміщення), шляхом його звільнення та передачі КП "Васильківкомунікаціясервіс".

Позовні вимоги з посиланням на положення статті 391 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що згідно з судовим рішенням у справі № 911/778/22 укладений між сторонами договір оренди спірного приміщення від 28.02.2019 № 533 є припиненим з 27.01.2022, однак приміщення власнику не повернуто.

2. У відзиві на позовну заяву ФОП Волкова Л. О., заперечуючи проти її задоволення, вказувала на безпідставність доводів позивача на припинення договору оренди спірного приміщення з 27.01.2022 з посиланням на судові рішення у справі № 911/778/22 та недоведеність позивачем наявності підстав для звільнення спірного приміщення.

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024, позові вимоги задоволені, зобов`язано ФОП Волкову Л. О. усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження Васильківською міською радою нежитловим приміщенням шляхом його звільнення та передання КП "Васильківкомунікаціясервіс".

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що судовими рішення у справі № 911/778/22 встановлено факт припинення 27.01.2022, укладеного між ФОПД Волковою Л. О. та Управлінням з питань економіки та власності договору оренди, а отже і наявності підстав для звільнення та повернення орендованого приміщення.

4. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 та рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2024, ФОП Волкова Л.О. у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на застосування судами норми права, а саме статті 764 Цивільного кодексу України, без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.

Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій виходили із обставин щодо припинення договору оренди встановлених судами у справі № 911/778/22, з якими заявник касаційної скарги не погоджується та вважає неправильними, вказуючи на наявність підстав вважати договір оренди продовженим.

5. У відзиві на касаційну скаргу Васильківська міська рада просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, наголошуючи на безпідставності та необґрунтованості доводів скаржника, а також вказуючи на те, що постановою державного виконавця від 18.09.2024 про закінчення виконавчого провадження встановлено, що зобов`язання боржником - ФОП Волковою Л. О. щодо звільнення спірного приміщення та передання його комунальному підприємству виконано в добровільному порядку.

6. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку не підтвердилися з огляду на таке.

7. Суди першої та апеляційної інстанції установили, що Васильківська територіальна громада в особі Васильківської міської ради є власником нежилого приміщення, що належить до комунальної власності, загальною площею 36,5 м2, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 12, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 175498492 від 29.07.2019), Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки: 361234918 від 09.01.2024), свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САВ № 066538 від 06.11.2007 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16543210 від 06.11.2007.

22.02.2019 Васильківською міською радою прийнято рішення № 03.14-50-VII згідно з яким ФОП Волковій Л. О. як переможцю конкурсу на право оренди комунального майна вирішено передати частину нежитлового приміщення загальною площею 36,5 м2 за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12 для здійснення діяльності з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи. Доручено Управлінню з питань економіки та власності укласти договір оренди терміном на два роки одинадцять місяців, а нарахування орендної плати здійснювати згідно умов конкурсу та запропонованою ціновою пропозицією ФОП Волкової Л.О., а саме: 2195,00 грн з ПДВ (базовий місяць розрахунку - листопад 2018 року) (пункт 2 вказаного рішення).

28.02.2019 між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради (орендодавець, далі - Управління з питань економіки та власності) та ФОП Волковою Л. О. (орендар) було укладено договір № 533 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади, за змістом пункту 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Васильківської міської ради від 22.02.2019 № 03.14-50-VII передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (об`єкт оренди) за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12 для здійснення діяльності з продажу продовольчих товарів крім товарів підакцизної групи.

Пунктом 2.1 договору визначено, що об`єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 36,5 м2, у тому числі на 1-му поверсі 36,5 м2, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору, а також устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом пункту 5.4 договору орендар після закінчення терміну дії цього договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору, за умови належного виконання своїх обов`язків за цим договором. Дозвіл на продовження строку оренди надає Васильківська міська рада.

Відповідно до пункту 7.5 договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 27.01.2022 (пункт 9.1 договору).

Відповідно до пункту 9.3 договору після закінчення строку дії цього договору, його дія може бути продовжена на підставі рішення Васильківської міської ради.

28.02.2019 Управлінням з питань економіки та власності та ФОП Волковою Л. О. підписано акт прийому-передачі в оренду об`єкта комунальної власності, який є додатком № 2 до договору оренди та відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду основні засоби комунальної власності, а саме: нежитлове приміщення на вул. Грушевського, 12, загальною площею 36,5 м2.

Суди також установили, що рішенням Васильківської міської ради від 26.11.2021 № 01.04-09-VIIІ "Про затвердження звітів про оцінку комунального майна Васильківської міської територіальної громади для постановки на баланс" затверджено звіти про оцінку майна для постановлення на баланс, зокрема і нежитлового приміщення загальною площею 36,5 м2, яке знаходиться за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12, ринкова вартість якого станом на 01.11.2021 становить 395 500,00 грн без ПДВ. Доручено балансоутримувачу - КП "Васильківкомунікаціясервіс" відобразити вартість об`єкта в регістрах бухгалтерського обліку відповідно до звіту про оцінку майна та вжити заходи щодо постановки на баланс згідно вимог діючого законодавства.

04.01.2022 між Управлінням з питань економіки та власності та КП "Васильківкомунікаціясервіс" підписаний акт приймання-передачі основних засобів, який затверджений Васильківським міським головою, відповідно до якого Управління з питань економіки та власності передало, а КП "Васильківкомунікаціясервіс" прийняло основні засоби - приміщення на вул. Грушевського, 12, загальною площею 36,5 м2, вартістю 395 500,00 грн.

8. Суди попередніх інстанцій зазначили, що ФОП Волкова Л. М. зверталася з заявами до Васильківської міської ради, зокрема із заявою від 20.08.2021, та до Управління з питань економіки та власності із заявою від 22.10.2021, щодо продовження дії договору оренди від 28.02.2019 № 533 та з питань реєстрації договору та об`єкту в електронній торговій системі.

У червні 2022 року ФОП Волкова Л. О. звернулася до суду з позовом про зобов`язання Управління з питань економіки та власності укласти договір оренди нерухомого майна за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12, загальною площею: 36,5 м2 з ФОП Волковою Л. О. на новий строк без проведення аукціону на умовах попереднього договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2022 у справі № 911/778/22 за позовом ФОП Волкової Л. О. до Управління з питань економіки та власності про зобов`язання укласти договір у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вказане рішення у справі № 911/778/22 залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023.

Під час розгляду справи № 911/778/22 суди установили, що договір оренди № 533, укладений 28.02.2019 між Управлінням з питань економіки та власності та ФОП Волковою Л. М., припинив свою дію 27.01.2022.

9. Згідно з частинами 4, 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 сформульовано такий правовий висновок щодо застосування положень частин 4, 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України: "Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи".

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків, такі, як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (див. пункт 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, пункт 136 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

10. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, у справі № 911/778/22 встановлено факт припинення договору оренди спірного приміщення від 28.02.2019 № 533 з 27.01.2022.

11. Статтями 283, 284 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із частинами 1 та 2 статті 763 зазначеного Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Суди установили, що відповідно до пункту 9.1 договору від 28.02.2019 № 533 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 27.01.2022.

За змістом частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до пункту 9.5 договору сторони також узгодили, що договір припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, договір від 28.02.2019 № 533 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади, укладений між Управлінням з питань економіки та власності та ФОП Волковою Л. О., припинив свою дію 27.01.2022 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

12. Статтею 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачені правові наслідки припинення договору оренди та у частині 1 встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

13. Суди попередніх інстанцій установили, що після закінчення строку дії договору відповідач не повернув спірне нежитлове приміщення за актом приймання-передачі.

07.07.2023 Управління з питань економіки та власності направило на адресу відповідача лист від 07.07.2023 № 333/04-06, в якому просило відповідача підготувати об`єкт оренди для передачі Управлінню за актом приймання-передачі у термін до 14.07.2023. Вказаний лист отримано відповідачем особисто 14.07.2023.

Також Управління з питань економіки та власності направляв ФОП Волковій Л. О. листи аналогічного змісту від 25.07.2023 № 364/04-06 та від 09.08.2023 № 412/01-14.

Проте відповідач комунальне майно - нежитлове приміщення загальною площею 36,5 м2 за адресою: АДРЕСА_1 не повернув, що стало підставою для звернення до суду.

14. Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи відхилив доводи ФОП Волкової Л. О. про звернення до орендодавця із заявами про продовження терміну дії договору, однак Управління з питань економіки та власності листом від 18.05.2022 № 81/04-06 повідомило, що договір оренди від 28.02.2019 № 533 продовжуватися на повторний термін не буде, вказавши на те, що обставини щодо звернення відповідача із заявами про продовження дії договору входять у предмет доказування у справі № 911/778/22 та досліджувались судами під час розгляду вказаної справи.

15. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ФОП Волкова Л. О. не виконала обов`язку щодо повернення комунального майна після закінчення терміну дії договору від 28.02.2019 № 533 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади та продовжує користуватися вказаним майном, а матеріалами справи доведено факт відсутності між сторонами після 27.01.2022 орендних відносин, а тому вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження Васильківською міською радою нежитловим приміщенням загальною площею 36,5 м2 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ФОП Волкової Л. О. звільнити вказане майно та передати його КП "Васильківкомунікаціясервіс".

16. Як вже зазначалося, ФОП Волкова Л. О., оскаржуючи судові з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказувала на невірність висновків судів щодо застосування статті 764 Цивільного кодексу України та неврахування висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.

17. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Колегія суддів також зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення/цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Крім того посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

18. Так, у справі № 910/719/19 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Фонд) до ФОП Блюднік Г. М., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного авіаційного університету, про виселення у примусовому порядку, залишаючи без змін судові рішення про задоволення позову, Верховний Суд зазначив, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

У справі № 910/719/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у цій справі суди з`ясували, що Фонд належним чином виконав свій обов`язок щодо доведення інформації про припинення дії договору до орендаря, надіславши йому заяву рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами відповідно до встановлених судами обставин справи свідчить про добросовісність звернення позивача до відповідача, вчинення позивачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від відповідача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

У справі, яка розглядається, судами не досліджувалося питання звернення відповідача із заявами про продовження дії договору згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України, оскільки вказані обставини входили у предмет доказування у справі № 911/778/22 та досліджувались судами під час розгляду вказаної справи, в якій було встановлено припинення договору оренди спірного приміщення з 27.01.2022, а тому суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення вимог відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження Васильківською міською радою спірним нежитловим приміщенням шляхом зобов`язання відповідача звільнити та передати майно балансоутримувачу.

19. Отже, у цій справі та справах, на постанову Великої Палати Верховного Суду в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону, що свідчить про різні фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин і зумовлене цим їх неоднакове правове регулювання.

Ураховуючи наведене відсутні підстави для висновку про подібність правовідносин у справі, що розглядається, та справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.

При цьому зі змісту касаційної скарги вбачається, що ФОП Волкова Л. О., оскаржуючи судові рішення у справі № 911/2920/23, не погоджується є висновками судів у справі № 911/778/22.

20. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження скаржником не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Волкової Л. О. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2920/23 згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Волкової Людмили Олександрівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2920/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак