ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 920/1063/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Крамаренко Ольги Іванівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 (колегія суддів: Тарасенко К. В., Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.) та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2023 (суддя Джепа Ю. А.) у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Крамаренко Ольги Іванівни до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 ім. Б. Берестовського м. Суми про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та скасування рішень ради,
за участю представників:
позивача - Мазнєва С. Г.,
відповідача - Зайки І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У вересні 2021 року фізична особа-підприємець Крамаренко Ольга Іванівна (далі - ФОП Крамаренко О І.) звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради, в якому просила:
- визнати незаконним і скасувати рішення Сумської міської ради від 12.05.2021 № 982-МР "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеної фізичною особою-підприємцем Крамаренко Ольгою Іванівною, за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1 площею 0.0600 га";
- визнати незаконними і скасувати рішення Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3824-МР "Про використання земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в оренді у фізичної особи-підприємця Крамаренко Ольги Іванівни, для суспільних потреб" та рішення Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3825-МР "Про надання земельної ділянки в постійне користування комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 ім. Б. Берестовського за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1;
- визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.07.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав за № 15377467 від 08.07.2016, у запропонованій редакції.
2. Позивач вважає оскаржувані рішення відповідача незаконними, оскільки вони порушують його право власності та право на мирне володіння нерухомим майном, яке розташоване на спірній ділянці.
3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що має переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки до закінчення строку договору оренди земельної ділянки ним надіслано Сумській міській раді (орендодавцю) листи-повідомлення про намір скористатися правом на поновлення договору. Рішенням Сумської міської ради № 982-МР позивачу відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки та необхідністю використання її для власних потреб. Позивач вказує, що таке рішення прийнято з порушенням приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому вважає, що воно підлягає скасуванню у судовому порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 02.07.2016 між ФОП Крамаренко О. І. та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), згідно з умовами якого позивачеві передано у користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови під розміщеним квітковим павільйоном (нежитловою будівлею) із земель житлової та громадської забудови за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1, кадастровий номер 5910136600:19:034:0026 (далі - земельна ділянка), строком до 23.06.2021. Речове право оренди внесено до Державного реєстру речових прав, про що зроблено запис від 08.07.2016 за № 15377467.
5. Згідно з пунктом 8.1 договору він набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди, тобто з 08.07.2016 і діє до 23.06.2021 (пункт 2.2 договору).
6. 26.09.2018 Сумською міською радою прийнято рішення № 3824-МР "Про використання земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в оренді у фізичної особи-підприємця Крамаренко О. І., для суспільних потреб". Цим рішенням встановлено, що земельну ділянку, яка знаходиться в оренді у ФОП Крамаренко О. І., необхідно надати Комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 12 ім. Б. Берестовського для суспільних потреб, а саме: створення майданчика відпочинку дітей - школярів. Крім цього, вирішено звернутися до ФОП Крамаренко О. І. з пропозицією про розірвання договору у зв`язку з необхідністю використання земельної ділянки та її надання навчальному закладу комунальної власності для суспільних потреб.
7. 26.09.2018 Сумською міською радою прийнято рішення № 3825-МР "Про надання земельної ділянки в постійне користування комунальній установі Сумська загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів № 12 ім. Б. Берестовського за адресою: Засумська, 3/1". Відповідно до зазначеного рішення земельну ділянку вирішено надати в постійне користування комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 ім. Б. Берестовського. Категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови для створення майданчика відпочинку дітей - школярів. Пунктом 1 цього рішення визначено, що рішення набирає чинності з моменту розірвання/припинення договору оренди земельної ділянки від 02.07.2016, укладеного між Сумською міською радою та ФОП Крамаренко О. І.
8. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом 16.03.2011 за реєстраційним № 333, зазначено, що на спірній земельній ділянці наявне нерухоме майно позивача.
9. Згідно з пунктом 2.2 договору по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
10. 17.02.2021 позивач через Центр надання адміністративних послуг звернулась до відповідача із відповідною заявою та додатковою угодою про поновлення договору.
11. У відповідь від Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради надійшло два листи (від 23.03.2021 № 06.01-18/1477 та від 01.03.2021 № 06.01-18/1477), зі змісту яких вбачається, що відповідного рішення відповідачем за заявою позивача не прийнято.
12. 05.04.2021 позивач повторно направила на адресу відповідача через його канцелярію лист-повідомлення від 03.04.2021, додавши до нього додаткову угоду в двох примірниках, копію виписки орендаря та інформаційну довідку про право власності на нерухомість, яка розташована на земельній ділянці.
13. У відповідь Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради надіслав лист від 05.05.2021 № 06.01-18/3190, яким повідомив про відсутність відповідного рішення відповідача з розгляду заяви позивача.
14. 08.06.2021 позивач звернулась до відповідача через Центр надання адміністративних послуг із заявою та додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах.
15. 08.09.2021 позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг за наданням їй відповіді на її заяву. Після чого їй було вручено лист від 14.06.2021 про повернення заяви від 08.06.2021 без розгляду у зв`язку з тим, що 12.05.2021 Сумською міською радою прийнято рішення № 982-МР, яким відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки за зазначеною адресою з тих підстав, що постійною комісією з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради (протокол від 10.03.2021 № 13) рекомендовано відмовити у поновленні договору та у зв`язку й на підставі рішення Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3824-МР "Про використання земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в оренді у фізичної особи-підприємця Крамаренко Ольги Іванівни, для суспільних потреб" та рішення Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3825-МР "Про надання земельної ділянки в постійне користування комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 ім. Б. Берестовського за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1".
16. Рішенням Сумської міської ради від 12.05.2021 № 982-МР позивачу відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки та необхідністю використання її для власних потреб.
17. При цьому судами було встановлено, що рішення Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3824-МР та рішення від 26.09.2018 № 3825-МР вже були предметом розгляду в адміністративній справі № 480/1159/20, в якій судом було відмовлено у визнанні їх протиправними та скасуванні з огляду на те, що вони не порушують прав позивача.
18. На час розгляду справи земельна ділянка площею 0,0600 га, кадастровий номер 5910136600:19:034:0026, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1 , перебуває у постійному користуванні Комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 ім. Б. Берестовського, м. Суми, Сумської області.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
19. Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.06.2023 закрито провадження у справі в частині вимог позивача про визнання незаконними та скасування рішень Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3824-МР "Про використання земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в оренді у фізичної особи-підприємця Крамаренко Ольги Іванівни, для суспільних потреб" та від 26.09.2018 № 3825-МР "Про надання земельної ділянки в постійне користування комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 ім. Б. Берестовського за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1".
20. В іншій частині позовних вимог щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.07.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав від 08.07.2016 за № 15377467 та визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 12.05.2021 № 982-МР "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеної фізичною особою-підприємцем Крамаренко Ольгою Іванівною площею 0.0600 га" - відмовлено.
21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 апеляційну скаргу ФОП Крамаренко О. І. на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2023 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
22. Закриваючи провадження в частині позовних вимог про оскарження рішень Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3824-МР та від 26.09.2018 № 3825-МР, суди обох інстанцій послалися на те, що набрало законної сили рішення суду у справі № 480/1159/20, між тими самими сторонами, про той саме предмет і з тих саме підстав.
23. Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 12.05.2021 № 982-МР "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеної фізичною особою-підприємцем Крамаренко Ольгою Іванівною , за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1 площею 0.0600 га", суди зазначили про ненадання позивачем доказів щодо порушення Сумською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення визначеної законом компетенції.
24. Відхиляючи доводи позивача щодо позбавлення його права оренди земельної ділянки за наявності на ній належного позивачу нерухомого майна, колегія суддів апеляційного суду вказала, що позивач не довів наявності його майна на спірній земельній ділянці та не спростував пояснень, наданих третьою особою, до яких додано фотоматеріали, які підтверджують, що на спірній земельній ділянці фактично знаходяться будівельні матеріали.
Короткий зміст касаційної скарги
25. ФОП Крамаренко О. І. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове - про задоволення позову.
26. Скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами допущено порушення норм матеріального права, а саме статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 33 Закону України "Про оренду землі" в їх сукупності, всупереч правовим висновкам, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 щодо застосування сформульованого нею принципу єдності долі земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості.
27. Скаржник зазначає також про невідповідність судових рішень в частині закриття провадження щодо частини позовних вимог висновкам Верховного Суду, які сформульовані у постановах від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, від 18.06.2024 у справі № 377/149/23, від 29.02.2024 у справі № 916/100/20.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
28. 28.08.2024 через систему Електронний суд надійшов відзив Сумської міської ради на касаційну скаргу позивача, в якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постановлені судові рішення - без змін.
29. Відповідач вважає, що позивач не довів обґрунтованість заявленого ним позову, а в частині позовних вимог, які вже були розглянуті судом в межах іншої справи, а тому провадження у справі було правомірно закрито.
30. Сумською міською радою у відповідності до наявних повноважень не пізніше місяця після закінчення строку договору була висловлена незгода з поновленням договору оренди земельної ділянки з позивачем шляхом прийняття рішення від 12.05.2021 № 982-МР.
31. Щодо доводів позивача про порушення його прав як власника нерухомого майна, то відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно жодного нерухомого майна у розумінні статті 181 ЦК України на спірній земельній ділянці немає, є лише металоконструкція - "квітковий павільйон", яка по суті є тимчасовою спорудою.
Позиція Верховного Суду
32. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
33. При розгляді цієї справи суди виходили з того, що з огляду на предмет і підстави заявленого позову позивач мав довести наявність у нього підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки із врахуванням наступного регулювання спірних правовідносин.
34. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".
35. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
36. Частиною першою статті 2 вказаного Закону передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
37. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
38. 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
39. Верховний Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України "Про оренду землі" врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 32-2 Закону України "Про оренду землі" та статті 126-1 ЗК України). Положення частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" як до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", так і після цього залишилися схожими.
40. При цьому назву статті 33 Закону України "Про оренду землі" було змінено з "Поновлення договору оренди землі" на "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк", а з тексту фактично вилучено частини 6- 8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця, та опис процедури поновлення.
41. Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди і на момент звернення з позовом у цій справі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді шляхом реалізації стороною права на звернення до суду для укладення нового договору (подібні висновки викладені у пункті 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).
42. Таким чином, нова редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі", на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, при цьому укладення нового договору у відповідності до цієї статті здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 ЗК України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині шостій цієї статті та фактично встановлювало механізм "мовчазної згоди", який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульований законодавцем саме у статті 126-1 ЗК України.
43. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності за результатами розгляду справи № 906/1314/21 у постанові від 23.11.2023 висловив правову позицію щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", яку суд відповідно до статті 236 ГПК України повинен враховувати у подібних правовідносинах.
44. Так Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 зазначив, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті). При цьому Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі") тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.
45. Відповідно до абзацу 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
46. Згідно із частиною другою статті 126-1 ЗК України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
47. Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
48. Наведене свідчить про те, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу IX Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
49. Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке було передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
50. Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу IX Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.
51. Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.
52. За частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
53. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
54. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
55. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
56. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
57. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята цієї ж статті).
58. У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.
59. У цій справі суди з`ясували, що позивач дійсно у встановленому порядку звертався до відповідача як орендодавця із відповідною заявою та додатковою угодою про поновлення договору; разом з тим, позивач достеменно був обізнаний про те, що орендодавець має намір використати земельну ділянку для власних (суспільних) потреб, на що вказує рішення Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3824-МР та № 3825-МР, а наявності його майна на спірній земельній ділянці позивач не довів. На час розгляду справи та прийняття судових рішень спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні Комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 ім. Б. Берестовського.
60. Колегія суддів проаналізувала доводи скаржника про невідповідність оскаржуваних у даній справі судових рішень про закриття провадження в частині позовних вимог висновкам Верховного Суду і з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.
61. Закриваючи провадження в частині позовних вимог про оскарження рішень Сумської міської ради від 26.09.2018 № 3824-МР та від 26.09.2018 № 3825-МР, суди попередніх інстанцій послалися на те, що у справі № 480/1159/20 між тими самими сторонами, про той саме предмет і з тих саме підстав вже було ухвалено рішення, яке набрало законної сили.
62. Пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України установлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
63. У даному випадку провадження в частині позовних вимог ФОП Крамаренко О. І. було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, зважаючи на те, що є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
64. У постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, від 29.02.2024 у справі № 916/100/20 та від 18.06.2024 у справі № 377/149/23, на які посилається скаржник, судом касаційної інстанції була застосована інша підстава для закриття провадження у справі, а саме пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України (відсутній предмет спору). Водночас у даній справі при закритті провадження, як зазначалося вище, суди застосували норму, передбачену пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України (є таке, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав), що свідчить про неподібність спірних у даній справі правовідносин зі справами, зазначеними скаржником.
65. Верховний Суд також вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень не було враховано висновків, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 щодо застосування сформульованого нею принципу єдності долі земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості.
66. Предмет позову у справі № 200/606/18, на яку посилається скаржник, стосувався визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, у той час як у даній справі спірне питання полягає у поновленні відносин оренди земельної ділянки. До того ж спірні відносини у справі № 200/606/18 виникли під час реалізації майна на електронних торгах, а в позові було відмовлено у зв`язку з обранням неналежного способу захисту.
67. Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
68. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
69. Проаналізувавши обставини правовідносин у цій справі та у справах, на постанови в яких посилається скаржник, шляхом співставлення їх суб`єктів, об`єктів та юридичного змісту, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах не є подібними, тому підстави для врахування позицій Верховного Суду, викладених у постановах, відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
71. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
72. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій - відсутні.
Судові витрати
73. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Крамаренко Ольги Іванівни залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2023 у справі № 920/1063/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123394244 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні