Постанова

від 20.11.2024 по справі 922/500/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/500/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 (колегія суддів: Медуниця О. Є., Істоміна О. А., Радіонова О. О.) у справі

за позовом Фермерського господарства "Клепки+" до Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

позивача - Ткаченко В. В.,

відповідача - Мизиненко І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Фермерське господарство "Клепки+" (далі - ФГ "Клепки+", позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (далі - Курилівська сільська військова адміністрація, відповідач), в якому просило суд визнати укладеним додатковий договір (угоду) до договору оренди землі б/н від 29.12.2016, який зареєстрований 24.04.2017, індексний номер: 34902848, де предметом та об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Сеньківської сільської ради на території Куп`янського району Харківської області, з кадастровим номером 6323786500:01:000:0205, площею 12,6790 га, укладеного між Курилівською сільською військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області та ФГ "Клепки+", з 29.12.2023 у редакції, що наведена у прохальній частині позовної заяви.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач як належний користувач орендованої земельної ділянки, маючи намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, звернувся до відповідача до спливу строку дії договору оренди землі у строк, встановлений договором, із заявою про поновлення (пролонгування) договору оренди землі, додавши до заяви проект додаткової угоди до договору оренди. Проте, відповідач означену заяву у місячний строк не розглянув та протягом одного місяця після закінчення строку договору не надав заперечення щодо поновлення (продовження) договору оренди землі. За твердженнями позивача, у силу положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 29.12.2016, шляхом укладення додаткової угоди в редакції, що була направлена позивачем на адресу відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 29.12.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі б/н (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя (рілля)) з кадастровим номером 6323786500:01:000:0205, площею 12,6790 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Сеньківської сільської ради на території Куп`янського району Харківської області.

4. Згідно з пунктом 8 договору оренди останній укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

5. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №725-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Харківської області згідно з додатком. Відповідно до додатку до означеного розпорядження до складу Курилівської територіальної громади входить територія Сеньківської територіальної громади з адміністративним центром у с. Курилівка Куп`янського району Харківської області.

6. Таким чином, з 01.07.2021 (дати набрання чинності абзаців 2-4 підпункту 58 пункту 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин") земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323786500:01:000:0205, площею 12,6790 га, перейшла до комунальної власності Курилівської територіальної громади в особі Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

7. Отже, Курилівська сільська рада Куп`янського району Харківської області стала власником спірної земельної ділянки та, відповідно, стала орендодавцем за договором оренди землі від 26.12.2016.

8. Судами встановлено, що громадянин ОСОБА_1 (орендар за договором), набувши право оренди земельної ділянки, керуючись нормами Закону України "Про фермерське господарство" створив і зареєстрував Фермерське господарство "Клепки+" та передав останньому права і обов`язків орендаря спірної земельної ділянки.

9. На підтвердження цих обставин позивачем додано до матеріалів справи протокол загальних зборів членів ФГ "Клепки+" від 14.02.2022 № 14/02/22, нову редакцію Статуту ФГ "Клепки+", затвердженого протоколом від 14.02.2022 № 14/02/22, витяг з Державного реєстру речових прав від 07.02.2024 № 364841549 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323786500:01:000:0205.

10. Отже, до ФГ "Клепки+" перейшли всі права та обов`язки орендаря спірної земельної ділянки за договором оренди, тобто, відбулась заміна сторін у договорі оренди землі від 26.12.2016.

11. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на сьогоднішній день.

12. Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

13. Указом Президента України від 23.12.2022 № 876/2022 утворено Курилівську сільську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області. Розпорядженням Президента України від 01.12.2023 № 205/2023-рп начальником Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області призначено Бауліна О. В.

14. ФГ "Клепки+" 27.11.2023 направило Курилівській сільській військовій адміністрації лист-повідомлення № 27.11-8, за змістом якого просило поновити (пролонгувати) строк дії договору оренди землі б/н від 29.12.2016 з урахуванням замінити сторін договору, де об`єктом оренди є земельна ділянка з кадастровим номером 6323786500:01:000:0205, площею 12,6790 га, на той самий строк - 7 років і на тих же умовах, про що укласти відповідний додатковий договір (угоду). До листа-повідомлення було додано додатковий договір (угоду) про поновлення (пролонгацію) строку дії договору оренди та заміну сторін від 27.11.2023. До матеріалів справи додано докази направлення означеного листа-повідомлення позивачем та докази його отримання 30.11.2023 відповідачем (опис вкладення до цінного листа, поштова накладна, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення).

15. Проте, відповідач відповіді на вказаний лист від 27.11.2023, так саме як і будь-яких заперечень щодо поновлення договору оренди землі на тих же умовах та на той же строк, не надав, підписаного зі свого боку додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди та заміну сторони, який направлявся позивачем, не повернув.

16. Таким чином відповідач ухиляється від підписання додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди на тих же умовах та на той же строк (7 років), що стало підставою для звернення ФГ "Клепки+" з розглядуваним позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

18. Рішення суду мотивоване тим, що укладення додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 29.12.2016 у редакції, запропонованій позивачем, суперечить нормам Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та постанові Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 563 "Деякі питання регулювання земельних відносин", оскільки Курилівська сільська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області (відповідач) не наділена повноваженнями на вирішення питання щодо відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік.

19. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

20. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" відповідно до розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. При цьому апеляційний господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав, визначених у статті 33 Закону України "Про оренду землі", для поновлення спірного договору оренди землі.

21. Крім того, за висновком апеляційного суду укладення додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 29.12.2016 у редакції, що запропонована відповідачем, не суперечить нормам Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та постанові Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 563 "Деякі питання регулювання земельних відносин", оскільки положення зазначеного Закону не містять прямої заборони на поновлення договорів оренди на строк більше одного року. У вказаному Законі повноваження військових адміністрацій обмежуються у питаннях відчуження та надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік. Тобто, обмеження цих повноважень стосується саме надання в оренду земельних ділянок, а не поновлення чи продовження строку дії вже укладених догорів оренди.

Короткий зміст касаційних скарг

22. У касаційній скарзі Курилівська сільська військова адміністрація просить постанову апеляційного суду скасувати.

23. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у подібних правовідносинах.

24. У касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що договір оренди землі б/н від 29.12.2016 на сьогодні припинив свою дію, оскільки до спливу строку його дії між сторонами не було досягнуто домовленості щодо його продовження.

25. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що апеляційний суд не взяв до уваги:

- невчасне направлення позивачем листа-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди (а саме не врахував дату реєстрації вхідної кореспонденції);

- неподання позивачем Курилівській сільській військовій адміністрації необхідних документів для вирішення даного щодо укладення додаткового договору (угоди) до договору оренди землі;

- після закінчення строку дії договору оренди землі, а саме з вересня 2022 року і по липень 2024 року, позивач не використовує спірну земельну ділянку та не здійснює стосовно неї будь-якої господарської діяльності;

- апеляційний суд дійшов до хибного висновку, що дії Курилівської сільської військової адміністрації можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" на поновлення договору оренди на тих же умовах та на той же строк.

Короткий зміст відзиву на касаційні скарги

26. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Клепки+" просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Позивач вважає, що доводи, наведені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки відповідачем доказів, що виходить за межі касаційного перегляду справи.

Позиція Верховного Суду

27. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

28. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

29. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

30. Предметом позову в цій справі є вимоги ФГ "Клепки+" до Курилівської сільської військової адміністрації про визнання укладеним додаткового договору (угоди) до договору оренди землі б/н від 29.12.2016.

31. Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

32. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

33. Статтею 1 означеного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

34. Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

35. Верховний Суд враховує, що з 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

36. Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

37. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

38. При цьому частиною шостої вказаної статті було передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

39. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

40. При цьому відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

41. Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

42. З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

43. Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

44. Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.

45. Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Натомість, за загальним правилом дії законів у часі, застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.

46. У справі, що переглядається, позивач, реалізуючи своє переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, звернуся із позовом, в якому просив визнати укладеним додатковий договір (угоду) до договору оренди землі від 29.12.2016.

47. Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк та звернення позивача з позовом до суду, діяла нова редакція Закону.

48. З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковим висновок апеляційного суду про необхідність застосовування до спірних правовідносин приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання спірного договору оренди землі (тобто станом на 29.12.2016), оскільки до спірних правовідносин належить застосовувати приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди.

49. Так, відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (частина перша статті).

50. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина друга статті).

51. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (частина третя статті).

52. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

53. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (часина п`ята статті).

54. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята статті).

55. У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою про намір поновити договір оренди землі (лист-повідомлення № 27.11-8 від 27.11.2023) та подав проект відповідної додаткової угоди (додатковий договір (угода) до договору оренди землі б/н від 29.12.2016) у строк, установлений договором оренди землі від 29.12.2016 (згідно з пунктом 8 договору оренди землі - не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору). Проте рішення відповідачем про поновлення або відмову у поновленні договору оренди не прийнято, відповідь у передбаченому законом порядку позивачу не надав, додаткова угода уповноваженою особою не підписана, позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою; заперечень щодо користування земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2016 від орендодавця не надходило.

56. При цьому жодних доводів про неналежне виконання ФГ "Клепки+" умов договору оренди від 29.12.2016, зокрема в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, від орендодавця також не надходило та судами не встановлено.

57. Отже, апеляційний суд встановивши, що відповідач зволікає з укладенням додаткової угоди до договору оренди землі, яка відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди) мала бути укладена у місячний строк, дійшов до правильного висновку про наявність підстав для поновлення спірного договору оренди землі та задоволення позову, хоча й із застосуванням норм статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020.

58. У свою чергу, Верховний Суд з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції не здійснює оцінку (переоцінку) доказів, покладених апеляційним судом в основу висновку про наявність підстав для поновлення договору оренди землі. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судомами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

59. Колегія суддів також враховує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

60. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

61. Саме лише прагнення скаржника здійснити переоцінку наявних в матеріалах справи доказів та перевірку обставин цієї справи з урахуванням його власних висновків щодо поданих доказів не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки, як вже зазначалося, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. Що стосується посилання скаржника як на підставу для подання своєї касаційної скарги на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, то колегія суддів зазначає, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського судуу складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17).

63. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).

64. Колегія суддів також зауважує, що для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи, від якого висновку необхідно відступити, з наведенням обґрунтування такої необхідності та/або який висновок сформувати (пункт 183 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського судуу складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21).

65. Водночас скаржник у касаційній скарзі не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ним норм права в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів.

66. У контексті обраної скаржником підстави касаційного оскарження колегія суддів констатує, що скаржник в касаційній скарзі лише окреслює свою позицію щодо правовідносин, що склалися між учасниками спору, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції.

67. Мотиви касаційної скарги відповідача є аналогічними мотивам, викладеним у апеляційній скарзі, висновки по яким були зроблені апеляційним судом у оскаржуваній постанові. Зокрема, у касаційній скарзі відповідач не погоджується з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених фактичних обставин справи, та вказує необхідність здійснення судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

68. Отже, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та мотиви для задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених скаржником норм права в правовідносинах, що склалися в цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

70. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

71. За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне постанову суду апеляційної інстанції змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

72. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваної постанови із залишенням без змін її резолютивної частини, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 922/500/24 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач