Постанова

від 06.11.2024 по справі 927/1237/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 927/1237/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Менської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 (колегія суддів: Тищенко О. В., Гончаров С. А., Шаптала Є. Ю.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" до Менської міської ради про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди,

за участю представників:

позивача - Бородкіна Д. І., Юхименко С. В.,

відповідача - Марцевої Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Інтерагросистема" (далі - ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Менської міської ради Чернігівської області про:

- визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі (зі змінами) від 08.01.2011, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Менському районі Чернігівської області від 18.05.2011 за № 742300004000642 в редакції додаткової угоди, зміст якої наведений у прохальній частині позовної заяви;

- зобов`язання Менської міської ради як суб`єкта державної реєстрації внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про продовження права оренди ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" земельних ділянок з кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025 до 18.05.2034 включно на підставі додаткової угоди до договору оренди землі, зі змінами, укладеного 08.01.2011, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Менському районі Чернігівської області від 18.05.2011 № 742300004000642.

2. На обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що Закритому акціонерному товариству "Інтерагросистема", правонаступником якого є позивач, передано в строкове платне користування спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Як зазначає позивач, договір оренди є поновленим до 18.05.2034, проте відповідачем не укладено відповідної додаткової угоди в порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", натомість вчиняються дії щодо передачі земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача іншій юридичній особі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 08.01.2011 між Менською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації від 04.01.2011 № 1, із кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025, загальною площею 358,6604 га, які знаходяться на території Жовтневої сільської ради, за межами населеного пункту.

4. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Менському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.05.2011 за № 742300004000642.

5. Реєстрація права оренди земельної ділянки, загальною площею 147,4604 га у Чернігівській області, Менський район, сільрада Жовтнева, кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена 19.08.2015, про що свідчить інформація із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.08.2015 № 42489890 (номер запису 10853463).

6. Реєстрація права оренди земельної ділянки, загальною площею 211,2000 га у Чернігівській області, Менський район, сільрада Жовтнева, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена 19.08.2015, про що свідчить інформація із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.08.2015 № 42498832 (номер запису 10855434).

7. Сторонами укладались додаткові угоди до договору оренди землі: від 08.01.2011, від 19.08.2015, від 01.07.2020, якими були внесені відповідні зміни.

8. За умовами договору оренди від 08.01.2011 договір укладено на 10 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк… (пункт 8 договору); додатковою угодою від 01.07.2020, внесено зміни у пункт 8 договору, викладено його у наступній редакції: "Договір укладено на 11 років. Після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору."

9. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційні довідки: 273652841 та 273653763, сформовані 07.09.2021), ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" зареєстровано речове право - право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 (площею 147,4606 га) та право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 (площею 211,2 га), на підставі договору оренди землі від 18.05.2011 № 742300004000642, строк оренди 11 років, з правом його пролонгації.

10. До закінчення строку дії договору позивач листом від 21.11.2022 № 24 звернувся до Менської міської ради Чернігівської області щодо поновлення договору оренди на тих самих умовах на той самий строк в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 12.03.2011, чинній на час укладення договору), до листа позивачем додано проект додаткової угоди.

11. В матеріалах справи наявний лист відповідача від 30.05.2023 № 04-14/1085, в якому останній заперечує проти укладання на новий строк (поновлення) договору оренди землі від 08.01.2011, проте докази надсилання даного листа позивачу відсутні. Позивач стверджує про ненадсилання йому зазначеного документу.

12. Також відповідачем подано до суду лист від 18.08.2023 № 04-14/1665, в якому останній також заперечив проти поновлення договору оренди землі від 08.01.2011.

13. Позивач стверджує, що ним дотримано порядок, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" для укладення договору оренди на новий строк, проте відповідач, не висунувши заперечень проти цього, ухиляється від прийняття рішення стосовно поновлення договору оренди земельних ділянок на новий строк, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

14. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

15. Рішення суду мотивоване тим, що орендна плата за користування земельними ділянками від позивача до бюджету громади в період з 01.01.2023 по 28.09.2023 не надходила, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 927/987/22, якою ухвалено стягнути з ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" на користь Менської міської ради 213 383,94 грн заборгованості зі сплати орендної плати. Отже, позивачем належними та допустимими доказами не доведено добросовісність виконання своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції, викладеній у позовній заяві, судом визнано необґрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню.

16. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 рішення господарського суду першої інстанції скасоване, ухвалено нове рішення - про задоволення позову.

17. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що позивач є орендарем, який належним чином виконував свої обов`язки відповідно до умов договору оренди, оскільки у постанові від 11.07.2023 у справі № 927/987/22 Північним апеляційними господарським судом встановлено, що заборгованість позивача з орендної плати виникла у зв`язку з активними бойовими діями на територіях, на яких знаходяться орендовані земельні ділянки, арештом коштів позивача, що не може вважатися неналежним виконанням договору при вирішенні питання продовження чи поновлення договору оренди.

18. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, реалізуючи своє переважне право на поновлення договору оренди землі, звернувся до відповідача у строк, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, з листом від 21.11.2022 № 24 щодо поновлення договору оренди та додав до вказаного листа проект додаткової угоди. Проте оскільки відповідачем рішення про поновлення або відмову у поновленні договору оренди не прийнято, що у даному випадку наявні визначені у частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі" підстави для поновлення спірного договору оренди землі.

Короткий зміст касаційних скарг

19. У касаційній скарзі Менська міська рада просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

20. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні апеляційним судом оскаржуваної постанови без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених:

- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 та постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 927/1128/21 щодо поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21 щодо того, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

21. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що:

- апеляційний суд не взяв до уваги відсутність у позивача підстав для несплати орендної плати в 2023 році, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 927/987/22, на яку посилався суд апеляційної інстанції, дані обставини не спростовує; суд апеляційної інстанції необґрунтовано визначив як підставу для несплати позивачем орендної плати арешт коштів позивача в рамках виконавчого провадження; позивач не надав жодних доказів того, що своєчасна сплата орендної плати могла створити загрозу життю чи здоров`ю працівників підприємства;

- апеляційний суд безпідставно дійшов до висновку про відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення відповідачем позивача про відмову від продовження договору оренди на новий строк, оскільки листи Менської міської ради від 30.05.2023 № 04-14/1085 "Щодо договору оренди землі" та від 18.08.2023 № 04-14/1665 "Щодо договору оренди землі" були надіслані ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" через Укрпошту звичайними листами, а не рекомендованими, тому що чинне законодавство не містить вимог щодо направлення таких листів виключно рекомендованими відправленнями.

Короткий зміст відзиву на касаційні скарги

22. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, наполягаючи на дотриманні апеляційним господарським судом норм матеріального права, оскільки його висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду.

23. Позивач наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про відмову від продовження договору оренди на новий строк. При цьому позивач вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що позивач є орендарем, який належним чином виконував обов`язки за договором оренди, оскільки ця обставина встановлена Північним апеляційним господарським судом у постанові від 11.07.2023 у справі № 927/987/22.

Позиція Верховного Суду

24. Предметом позову в цій справі є вимоги ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" до Менської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 08.01.2011 (зі змінами) в редакції позивача та про зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про продовження права оренди позивачем спірних земельних ділянок.

25. Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

26. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

27. Статтею 1 означеного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

28. Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

29. Верховний Суд враховує, що з 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

30. Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

31. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

32. При цьому частиною шостої вказаної статті було передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

33. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

34. При цьому відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

35. Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

36. З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

37. Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

38. Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.

39. Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Натомість, за загальним правилом дії законів у часі, застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.

40. У справі, що переглядається, позивач, реалізуючи своє переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, звернуся із позовом, в якому просив, зокрема, визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.01.2011 (із змінами).

41. Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк та звернення позивача з позовом до суду, діяла нова редакція Закону.

42. З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковим висновок апеляційного суду про необхідність застосовування до спірних правовідносин приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання спірного договору оренди землі (тобто станом на 18.05.2011), оскільки до спірних правовідносин належить застосовувати приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди.

43. Верховний Суд також не може взяти до уваги посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладені в постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, оскільки такі висновки сформульовані щодо положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній, до внесення Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" змін, а тому не підлягають застосуванню в цій справі № 927/1237/23.

44. Верховний Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (частина перша статті).

45. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина друга статті).

46. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (частина третя статті).

47. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

48. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (часина п`ята статті).

49. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята статті).

50. З аналізу статті 33 Закону України "Про оренду землі" у чинній редакції вбачається, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин та на укладення договору оренди землі на новий строк. Маючи такий намір, орендар зобов`язаний до закінчення строку дії договору оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проект договору. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини.

51. При цьому обов`язковою умовою для реалізації передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, у тому числі в судовому порядку, є належне виконання орендарем умов договору оренди землі, тобто добросовісність орендаря.

52. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що строк дії договору оренди землі від 08.01.2011 (з урахуванням його поновлення на один рік без волевиявлення сторін і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно з абзацом 1 підпункту 1 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України) спливає 18.05.2023.

53. Судами також встановлено, що позивач, реалізуючи своє переважне право на поновлення договору оренди землі, звернувся до відповідача з листом від 21.11.2022 № 24 щодо поновлення договору оренди та додав до вказаного листа проект додаткової угоди у строк, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору.

54. В той же час, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов до висновку про те, що позивач є орендарем, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, не зважаючи на наявність заборгованості позивача зі сплати орендної плати за спірним договором у розмірі 213 383,94 грн за період з 01.01.2022 по 01.03.2022, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 927/987/22.

55. Такий висновок апеляційний суд зробив з посиланням на встановлені Північним апеляційним господарським судом у постанові від 11.07.2023 у справі № 927/987/22 обставини того, що заборгованість ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" з орендної плати виникла у зв`язку з активними бойовими діями, що, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, не може вважатися неналежним виконанням договору при вирішенні питання продовження чи поновлення договору оренди.

56. Апеляційний суд також зазначив, що обставини того, що на територіях, на яких знаходяться орендовані земельні ділянки велись активні бойові дії, підтверджуються наявними в матеріалах справи № 927/1237/23 доказами:

- листом Чернігівської обласної військової адміністрації від 23.11.2022 № 01-01-14/7386, відповідно до якого: "Чернігівську область в період з 24 лютого 2022 року до 31 серпня 2022 року було визначено районом ведення воєнних (бойових) дій";

- листом Головного управління Генерального штабу Збройних сил України від 23.12.2022 № 304/5/1891, відповідно до якого: "...вся Чернігівська область, у тому числі місто Мена, віднесена до районів ведення воєнних (бойових) дій наказами Головнокомандувача Збройних Сил України: від 13.03.2022 № 84 (зі змінами) - з 24.02.2022 по 12.03.2022; від 01.04.2022 № 102 - з 13.03.2022 по 31.03.2022; від 30.04.2022 № 125 - з 01.04.2022 по 30.04.2022; від 02.06.2022 № 157 - з 01.05.2022 по 31.05.2022; від 01.07.2022 № 184 - з 01.06.2022 по 30.06.2022; від 01.08.2022 № 212 - з 01.07.2022 по 31.07.2023; від 01.09.2022 № 237 - з 01.08.2022 по 31.08.2022; від 01.10.2022 № 262 - з 01.09.2022 по 30.09.2022; від 01.11.2022 № 282 - з 01.10.2022 по 31.10.2022 від 02.12.2022 № 311 з 01.11.2022 по 30.11.2022";

- листом Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") від 03.01.2023 № 502/16/5, відповідно до якого: "відповідно до журналу обліку бойових дій № РЗ 406т 28.02.2022 по 02.03.2022 бойові дії велись в районі населеного пункту Макошино у Менській міській громаді, де збройні сили російської федерації були зупинені Збройними Силами України. Відповідно до журналу обліку бойових дій № РЗ 560т 18.03.2022 в районі Менської міської громади розпочались рейдові дії підрозділами нацгвардії України. З 26.04.2022 по теперішній час інформації щодо ведення бойових дій на території Менської міської громади не було".

57. Крім того, апеляційний суд взяв до уваги те, що постановою про арешт коштів від 25.10.2021 у виконавчому провадженні № 67261501 на рахунки позивача було накладено арешт.

58. Верховний Суд частково погоджується з позицією апеляційного суду про те, що надані позивачем докази підтверджують неможливість своєчасної сплати орендної плати за січень та лютий 2022 року, у зв`язку з активними бойовими діями, що велись безпосередньо в місці здійснення господарської діяльності позивача, а тому такі дії орендаря не можуть вважатися як неналежне виконання умов договору при вирішенні питання продовження та поновлення дії договору оренди.

59. Проте, поза увагою апеляційного суду залишились встановлені судом першої інстанції обставини того, що згідно зі звітом про рух коштів на рахунках відповідача з 01.01.2023 по 28.09.2023 щодо платника ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема", що доданий до листа Фінансового управління Менської міської ради від 28.09.2023 № 140, орендна плата за користування земельною ділянкою від позивача до бюджету громади в зазначений період не надходила.

60. Апеляційний суд не надавав належної оцінки доводам відповідача про те, що у зазначений період часу та протягом всього 2023 року на території Менської громади, на якій знаходяться орендовані земельні ділянки, активні бойові дії не велись і жодних перешкод у здійсненні господарської діяльності на орендованих землях для ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" не було.

61. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

62. Проте суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вищенаведені обставини, а оскаржувана постанова не містить жодних обґрунтувань щодо несплати позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою в 2023 році.

63. При цьому необхідно враховувати те, що накладення арешту на рахунки позивача в межах виконавчого провадження не є підставою ні для припинення виконання останнім грошових зобов`язань з оплати орендної плати за договором оренди, ні для зміни строків їх виконання, ні для звільнення від їх виконання.

64. Колегія суддів також звертає увагу на те, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 917/129/22, від 12.07.2022 у справі № 924/707/19, від 19.10.2021 у справі № 921/66/19.

65. Таким чином, недосягнення сторонами домовленості щодо істотних умов договору при їх зміні виключає можливість поновлення договору оренди землі з підстав переважного права.

66. Верховний Суд зазначає, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 604/648/23, від 12.04.2024 у справі № 131/970/23, від 12.01.2021 у справі № 908/454/17.

67. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що договір оренди вважається поновленим на тих самих умовах і на той самий строк, тобто до 18.05.2034.

68. Разом з цим, розглядаючи цю справу по суті позовних вимог, судами установлено, що спірний договір оренди від 08.01.2011 в редакції додаткової угоди від 01.07.2020, укладався на 11 років.

69. В свою чергу позивач, реалізовуючи своє переважне право, звернувся до відповідача з листом від 21.11.2022 № 24 та додав проект додаткової угоди, в якій самостійно без погодження з орендодавцем визначив строк продовження договору оренди в бік збільшення (на 22 роки).

70. При цьому господарські суди встановили відсутність доказів досягнення між позивачем та відповідачем домовленості щодо нового строку договору оренди землі.

71. Отже, орендар звернувся до суду з позовною вимогою про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі на інших, не узгоджених сторонами умовах.

72. Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд не надав належної оцінки змісту запропонованої позивачем додаткової угоди про внесення змін до умов договору оренди в частині строку його дії - на 22 роки в контексті частини четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди).

73. За таких обставин та враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не встановив усіх обставин справи, не дослідив докази, які є важливими у спірних правовідносинах, а колегія суддів, з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України, не може самостійно встановлювати відповідні обставини, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

74. Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

76. Пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

77. З огляду на викладене постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

78. Відповідно до статті 129 ГПК України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі.

79. У зв`язку зі скасуванням судового рішення і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Менської міської ради задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 скасувати, справу № 927/1237/23 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач