Ухвала

від 29.11.2024 по справі 638/18983/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/18983/24

Провадження № 1-кс/638/3735/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Ізюм Харківської області, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшло указане клопотання.

Клопотання мотивованотим,що у провадженніслідчого відділуІзюмського РУПГУНП вХарківській областіперебувають матеріалидосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні за№120242210700001356 від 07 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 06 жовтня 2024 року приблизно о 18:30 (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), перебуваючи в гостях у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , під час конфлікту з останнім, який раптово виник на ґрунті неприязних відносин, маючи прямий умисел спрямований на заподіяння ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, підійшов до потерпілого спереду та правою рукою наніс удар по обличчю ОСОБА_9 , в результаті якого останній впав на підлогу, таким чином не маючи змоги чинити опір діям ОСОБА_5 , останній, скориставшись безпорадним станом потерпілого, наніс ще не менше 5 ударів правою рукою в область обличчя, голови та грудної клітки ОСОБА_9 , після чого взяв останнього за обидві ноги, дотягнув до вікна однієї із кімнат та відкривши вікно, підняв його обома руками за тулуб та викинув із вікна даної квартири, розташованої на 1 поверсі, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: сполученої гострої відкритої проникаючої тяжкої черепно-мозкової, лицьової і торакальної травми, забою головного мозку з формуванням епідуральних гематом скроневих областей з обох боків, субарахноїдального крововиливу, пневмоцефалії, перелому верхньої та латеральної стінок лівої орбіти з переходом на крило клиноподібної кістки та піраміди скроневої кістки, гематосинуса, закритої травми грудної клітки, переломів 5,6,7,8,9 ребер зліва, множинних забоїв садна голови, обличчя, тулуба.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_5 фактично затримано 07 жовтня 2024 року о 15:55 останнього затримано за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_5 07 жовтня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2024 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 05.12.2024 року.

Постановою керівника Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_10 від 27.11.2024 року строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 07.01.2025, у зв`язку з чим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_5 спливає 05.12.2024, проте, завершити досудове слідство до передбаченого строку неможливо у зв`язку з тим, що необхідно виконати всі слідчі та процесуальні дії, спрямовані на отримання та перевірку вже отриманих доказів для повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин вказаного кримінального провадження.

Як вважає слідчий, під час досудового розслідування не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ним скоєно тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); по-друге, зважаючи, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину підтверджується у тому числі і показаннями свідків, перебуваючи на волі, останній буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких підозрюваному ОСОБА_5 відомі місця мешкання та місця перебування потерпілого, свідків та їх родичів, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування свідки вже були допитані, однак суд відповідно до ст.ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

По-третє, враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, є достатні підстави вважати, що останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень - злочинів (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того слідчий вважає, що наявні підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, для того, щоб не визначити розмір застави у кримінальному провадженні , позаяк злочин, вчинений із застосуванням насильства.

Тож, на думку слідчого, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні та не перестали існувати.

Слідчий вважає, що застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний проти продовження строку запобіжного заходу заперечував, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного та також просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши та перевіривши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.121КК України,за якеможе бутипризначено покаранняу виглядіпозбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри підтверджується наступними доказами:

- поясненнями підозрюваного ОСОБА_5 ;

- відповіддю КНП ""Обласна клінічна лікарня" на запит слідчого;

- протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 07.10.2024;

- заявою підозрюваного ОСОБА_5 щодо добровільного надання особистих речей;

- протоколом огляду місця події - ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_3 , від 07.10.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;

- протоколом затримання ОСОБА_5 від 07.10.2024;

- протоколом допиту підозрюваного від 07.10.2024;

- протоколом проведеня слідчого експерименту від 23.11.2024.

Разом з тим, на даний час у кримінальному провадженні виконаний великий обсяг слідчих дій, в ході яких 30.10.2024 були направлені постанови про призначення судово-цитологічної експертизи, судово-імунологічних експертиз, однак, для закінчення досудового розслідування необхідно отримати висновки експертиз, також, 01.11.2024 року було отримано відповідь на запит від КНП Ізюмської міської ради «Центральної міської лікарні Піщанської Богоматері»», стосовно того, що стан хворого унеможливлює проведення слідчих дій: хворий не розмовляє, не контактний, що відповідно унеможливлює проведення слідчого експерименту з потерпілим, та у зв`язку з тим, що наразі хворий проходить лікування, медична карта стаціонарного хворого являється не повною, вилучення її необхідно для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та призначення судово-медичної експертизи та отримання її висновку, проаналізувати отримані висновки судових експертиз, за результатами зібраних доказів прийняти рішення у порядку ст. 283 КПК України, відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Отже, органу досудового розслідування необхідно час для повного, всебічного розслідування кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 , а тому у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного.

Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частина 3 статті 199 КПК України закріплює, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Водночас відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину) свідчить про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», ОСОБА_13 проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При розгляді питання доцільності продовження тримання підозрюваного під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 . Крім того, є достатні підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , з огляду на його моральні якості, відсутність міцних соціальних зв`язків, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та вчиняти повторні злочини.

Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілих, свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період відбування покарання з випробуванням, тож він не став шлях виправлення і може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас суд приймає доводи прокурора про те, що розташування території Ізюмської територіальної громади Харківської області, де проживає підозрюваний, в районі проведення воєнних (бойових) дій є додатковим чинником, який ускладнює контроль за процесуальною поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 та значно збільшує зазначені в клопотанні ризики.

Слідчим суддею вирішувалося питання про можливість вжиття до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку слідчого судді, застосування таких. Між тим, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відтак слідчий суддя вважає, що прокуром доведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовжити підозрюваному строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Разом з тим, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а саме - злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, доходить висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 199, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання слідчого СВ ІзюмськогоРУП ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_6 ,погоджене прокурором Ізюмськоїокружної прокуратуриХарківської області ОСОБА_3 ,про продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Продовжити запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою вДержавній установі«Харківський слідчийізолятор» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України у межах строку досудового розслідування, тобто до 07 січня 2025 року, включно.

Строк дії ухвали до 07 січня 2025 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1