Рішення

від 19.11.2024 по справі 126/456/24

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/456/24

Провадження № 2/126/435/2024

"19" листопада 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника служби у справах дітей

Турбівської селищної ради Чуприни О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Турбівської селищної ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого в них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 17.05.2018 у цивільній справі № 126/303/17 шлюб між сторонами було розірвано. Рішенням Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області від 17.12.2017 № 459 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з батьком. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 17.12.2018 у цивільній справі № 136/1040/18,залишеного в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 29.04.2019, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини -відмовлено. В послідуючому рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23.05.2018 задоволено позов позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів та вирішено стягувати з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від її заробітку (доходу) щомісячно , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Позивачем повністю забезпеченні належні умови для проживання та розвитку дитини. Він самостійно займається вихованням сина, піклується про його фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Відповідачка як мати дитини жодного з покладених законом на батьків обов`язків не виконує, зокрема відповідачка не спілкується з сином, не проявляє до нього материнської турботи, не цікавиться його життям, не турбується про його фізичний і духовний розвиток. Станом на 01.01.2024 розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 складає 49815,28 грн. Відповідачка не цікавиться успіхами сина в школі, його здоров`ям, не забезпечує його харчування, медичного догляду, лікування, не спілкується із ним та не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що свідчить про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Зазначив, що відповідачка ОСОБА_2 жодної участі у вихованні та утриманні сина не приймає, не спілкується з ним, не цікавиться його життям і здоров`ям, свідомо не виконує свої батьківські обов`язки, а тому просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 жодного разу в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи в суді, про причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Представник служби у справах дітей Турбівської селищної ради, Чуприна О.С. , в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та вказала про доцільність позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідачка свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню сина, життям дитини не цікавиться. Зі слів ОСОБА_4 мама не спілкується з ним протягом довгого часу, вони не проводять разом вихідні, мама не передає подарунків до свят і не допомагає із навчанням. Під час з`ясування думки матері з приводу позбавлення її батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 , остання повідомила, що заперечує проти позбавлення батьківських прав , вона бажає спілкуватися з сином, але колишній чоловік ОСОБА_1 чинить перешкоди. Разом з тим, заяв чи звернень щодо встановлення графіку побачень з дитиною від ОСОБА_2 до служби у справах дітей Турбівської селищної ради не надходило.

Вислухавши пояснення позивача, представника служби у справах дітей Турбівської селищної ради, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстровану шлюбі, який було розірвано рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 17.05.2018.

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 виданого Липовецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 08.11.2017 позивач та відповідачка є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області від 17.12.2017 № 459 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з батьком.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 17.12.2018 у цивільній справі № 136/1040/18, залишеного в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 29.04.2019, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини -відмовлено.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23.05.2018 задоволено позов позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів та вирішено стягувати з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно акту обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.12.2023 та 12.03.2024 малолітній ОСОБА_4 проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 з батьком та бабусею. Санітарний стан помешкання задовільний. Усі кімнати умебльовані, наявна необхідна побутова техніка. Наявна приготовлена їжа та запас продуктів харчування. ОСОБА_4 має власну кімнату, де є ліжко з чистою постільною білизною, шафа, стіл для вивчення уроків. Наявні сезонні одяг та взуття, ігри, іграшки, книги, канцелярське приладдя у достатній кількості. Стосунки в сім`ї дружні, люблячі, існує взаємоповага та взаєморозуміння. Мати ОСОБА_2 , зі слів батька, не цікавиться життям та станом здоров`я дитини, не приймає участі в її вихованні. Для дитини створені належні умови для проживання, виховання та розвитку.

Згідно довідки КНП "Турбівський селищний центр первинної медико-санітарної допомоги Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області" Турбівська АЗПСМ № 16 від 03.01.2024 дитина ОСОБА_4 при потребі з`являється на прийом до сімейного лікаря в супроводі батька ОСОБА_1 .

Згідно характеристики ОСОБА_4 , учня 3-Б класу КЗ "Турбівський ліцей №2", ОСОБА_4 зарекомендував себе як дисциплінований, старанний, працелюбний, уважний учень. Бере активну участь у житті класу. Товариський, стриманий, врівноважений, розсудливий, самостійний, має багато друзів і підтримує дружні стосунки з ними. Батько ОСОБА_1 цікавиться навчанням і вихованням сина. Бере активну участь у житті класу та школи. Мама у вихованні та навчанні сина участі не бере.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 за період з 04.04.2018 по 01.01.2024 наданого головним державним виконавцем Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 49815,28 грн.

Згідно висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Турбівської селищної ради № 104 від 18.04.2024, виконавчий комітет Турбівської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Висновок обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 свідомо та умисно не виконує свої батьківські обов`язки щодо сина ОСОБА_4 . Вона не приймає участі в його вихованні, не надає матеріальної допомоги, свідомо самоусунулася від забезпечення морального та духовного розвитку дитини, без поважних причин залишила його без батьківської уваги та турботи. Поведінка матері відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення матері батьківських обов`язків.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Дослідивши усі докази, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні сімейні правовідносини щодо здійснення батьківських прав та обов`язків відповідачкою відносно їх малолітнього сина.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст.164 ч.1 п. 2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтуванням ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час розгляду справи судом встановлено саме свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками та винну поведінку відповідачки по відношенню до малолітнього сина, яка проявляється в небажанні відповідачки виконувати свій батьківський обов`язок щодо утримання та виховання дитини, про що свідчить відсутність інтересу до життя сина, його здоров`я, розвитку, навчання, його внутрішнього світу, не забезпечення будь-якими продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, лікування тощо.

У діях відповідачки проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до сина ОСОБА_4 , не приймається будь-яких дій щодо спілкування з дитиною.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

ВС в постанові від 24.10.2018 по справі № 761/2855/17 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи вище зазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання сина, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останній положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінивши обставини справи, дійшов висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків та її небажання виховувати сина ОСОБА_4 , її свідому винну поведінку, а тому суд приходить до висновку, що відповідачку належить позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, і на підставі ст.ст.150, 164, 165, 166, 169СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Турбівської селищної ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 29.11.2024.

Суддя В. І. Губко