Постанова

від 28.11.2024 по справі 466/8138/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №466/8138/22 Головуючийу 1інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження №22-ц/811/1221/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи: Сокальського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 серпня 2021 по 30 вересня 2022 року у сумі 24 559 грн. 85 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмолено.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки, за період з 01.08.2021р. по 30.09.2022р. у сумі 3000 грн.

Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального права, а висновки суду зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що згідно судового наказу від 22.05.2020р. ОСОБА_5 зобов`язана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 заробітку платника аліментів щомісячно. Відповідно до розрахунку заборгованості із сплати аліментів виданої Сокальським РВ ДВС від 30.09.2022р., заборгованість за період із травня 2020р. до вересня 2022р. становила - 41 701,75 грн. На основі цієї довідки, позивач провів розрахунок пені за несплату аліментів за період із травня 2020р. по вересень 2022р., яка становить - 96 882,75 грн. Звертає увагу, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05.10.2021р., вже було стягнуто пеню за період із травня 2020р. до 31.07.2021р. у розмірі 16 016,33 грн. Вважає, що в такому випадку позивач діяв недобросовісно та нарахував подвійний розмір пені за період із травня 2020р. до 31.07.2021р., хоча у своєму позові просить стягнути розмір пені за період із 01.08.2021р. до 30.09.2022р. Зазначає, що суд першої інстанції погодився із доводами відповідача, щодо подвійного стягнення пені за період із травня 2020р. до 31.07.2021р., проте невірно здійснив розрахунок пені за період із 01.08.2021р. до 30.09.2022р., оскільки використав неактуальну/недійсну довідку, що була видана Сокальським РВ ДВС від 30.09.2022р. Апелянт звертає увагу, що в суд першої інстанції разом із відзивом було долучено розрахунок заборгованості по аліментах у ВП №62891092, що була видана 21.02.2024р. Сокальським ВДВС у Червоноградському районі. Згідно даної довідки розмір боргу за спірний період був набагато меншим, а ніж той що вказаний у розрахунку заборгованості від 30.09.2022р. Звертає увагу, що в первинному розрахунку не було враховано оплату аліментів за жовтень 2021р. на суму 3108,13грн., лютий 2022р. на суму 2687,48грн., квітень 2022р. на суму 1650,48грн. Вважає, що відповідно абзацу першого частини першої статті 196 СК України розмір пені у не може перевищувати 18 421,91 грн. Зазначає, що відповідно до довідки Червоноградської МСЕК від 08.06.2021р., ОСОБА_7 , мати ОСОБА_2 , є інвалідом І групи «б». Вона з квітня 2021 р. тричі на тиждень отримує сеанси гемодіалізу і очікує на дороговартісну операцію з пересадки нирки. Через це ОСОБА_2 змушена значну частину свого заробітку витрачати на лікування матері. З жовтня 2021 р. до січня 2022 р. ОСОБА_2 працювала продавцем у ФОП ОСОБА_8 , але через воєнний стан, оголошений 24.02.2022р., втратила роботу і була змушена виїхати до Республіки Польща. Там вона понад півроку залишалася безробітною і не могла сплачувати аліменти. Звертає увагу, що це не звільняє її від відповідальності, але має враховуватися при визначенні пені.

Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи, в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на неї колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.124 Конституції України, 13,76,81,82,83,89,95,141,263-265,268,274,289,354ЦПК України,180,196СК України, 49,549ЦК Українита задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 24.01.2020 року. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08 жовтня 2013 року Хлівчанською сільською радою Сокальського району Львівської області у сторін народилась дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Шевченківським районним судом м. Львова за заявою позивача було видано судовий наказ від 22 травня 2020 року по справі № 466/3425/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.05.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2021 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення неустойки (пені) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів було задоволено повністю, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 16 016,33 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. Ухвалою від 07.02.2024 поновлено представнику відповідача ОСОБА_2 адвокату Семенюк Р.А. строки на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Семенюк Р.А. про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 05.10.2021 року по цивільній справі № 466/7515/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення неустойки (пені) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - залишено без задоволення. На дане рішення представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Семенюк Р.А. подав апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2021. Виходячи зі змісту розрахунку заборгованості по аліментах державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Стемковського Б.А. від 30.09.2022, на момент спірних правовідносин, заборгованість ОСОБА_2 за заявлений період з 01.08.2021 по 30.09.2022 складала суму у розмірі 24559,85 грн. Розмір пені за місячним платежем розраховувався так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. За цим правилом обраховувалась пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становив суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Судом було здійснено розрахунок пені за вказаною вище формулою, з врахуванням розрахунку заборгованості по аліментах державного виконавця від 30.09.2022, з якої сума пені була значно більша за суму заборгованості ОСОБА_2 по аліментах за заявлений позивачем період з 01.08.2021 по 30.09.2022 у розмірі 24559,85 грн., тому суд, оскільки стягнення пені, не має бути більшою 100 відсотків заборгованості по аліментах, вважав, що саме сума у розмірі 24559,85 грн. підлягає стягнення як неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів з відповідача на користь позивача, а не заявлена позивачем сума у розмірі 37363,79 грн., оскільки така охоплює період заборгованості по аліментах не заявлений позивачем, тобто за період з травня 2020 по липень 2021 включно. Згідно наданого позивачем розрахунку, всього за період з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2022 нараховано 24559,85 грн. заборгованості по сплаті аліментів. Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягало стягненню пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2021 по 30.09.2022 у розмірі 24559,85 грн., яка не є більшою 100% розміру заборгованості по аліментам за вказаний період. Щодо посилання представника відповідача на те, що у період дії воєнного стану пеня не підлягає стягненню з відповідача, то суд дані твердження вважав безпідставними, оскільки Законом України № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" не було передбачено заборони нараховувати та стягувати пеню за прострочення сплати аліментів, що свідчить про продовження дії положень ст. 196 Сімейного кодексу України, під час воєнного стану в Україні. Суд вважає, що відповідач зобов`язана сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Крім того, обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) мати несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами СК України. Таким чином, суд вважав доведеною ту обставину, що відповідач була обізнана про свій обов`язок сплачувати аліменти, однак не вжила усіх заходів для виконання такого обов`язку в повному обсязі, не сплатила визначені вищевказаним рішенням суду в рахунок сплати аліментів на утримання своєї дитини, крім того в ході судового розгляду не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів того, що заборгованість утворилась з незалежних від неї причин. Виходячи з наведеного, суд приходив до висновку, що позов з вищенаведених обставин підлягає до часткового задоволення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи; частина обставин, які суд вважав встановленими не відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає зміні.

У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , з участю третьої особи: Сокальського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2022 року у сумі 37 363,79 грн.

Позов обґрунтував тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 24.01.2020 року шлюб між ними розірвано. Від вказаного шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що після розірвання шлюбу дитина почала проживати з позивачем, її рідним батьком, оскільки мати залишила постійне місце проживання та виїхала на місце постійного проживання у Республіку Польщу. Шевченківським районним судом м. Львова за заявою позивача було видано судовий наказ від 22.05.2020 року у справі № 466/3425/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.05.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. На примусове виконання вказаного судового наказу від 22.05.2020 року № 466/3425/20 державним виконавцем Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Безносяк Н.С. відкрито виконавче провадження № 62891092. З розрахунку Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 30.09.2022р. у ВП № 62891092 вбачається, що аліментні зобов`язання ОСОБА_2 виконувалися не в повному обсязі, внаслідок чого щомісячно, починаючи з дня присудження аліментів по 30.09.2022р. включно мало місце прострочення сплати аліментів, в тому чи іншому розмірі, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 41701,75 грн. Зазначає, що позивачем вже подавалась позовна заява про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01 квітня 2020 по 31 липня 2021 року. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова у справі №466/7515/21 позовну заяву було задоволено повністю та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 16 016,33 грн. Зазначає, що факт неповного виконання платником аліментів ОСОБА_2 рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підтверджувалось письмовим розрахунком заборгованості від 30.09.2022 року, складеним державним виконавцем за період виникнення заборгованості. Розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.09.2022р. становила 37363,79 грн. В лютому та квітні 2022 року на картковий рахунок ОСОБА_3 надходили від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2 687,48 грн. та 1650.48 грн. в рахунок сплати аліментів, які не відображені у вищезгаданому розрахунку заборгованості, проте були враховані при розрахунку пені. Зазначає, що виходячи із правової позицій Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-п (провадження № 14-616цс18) та розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем, розмір неустойки (пені) по аліментах за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов`язань становило 96 882,75 грн. Зазначає, що сума неустойки (пені) за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов`язань становила 96 882,75 грн., що перевищує 100% заборгованості по даному аліментному зобов`язанню, доходить до висновку про стягнення пені в межах наявної заборгованості по аліментам, а саме в сумі 37 363,79 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 24.01.2020р. розірвано (справа №454/2890/19).

За час перебування у шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08 жовтня 2013 року Хлівчанською сільською радою Сокальського району Львівської області, батьками якої у свідоцтві зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .

За заявою позивача Шевченківським районним судом м. Львова видано судовий наказ №466/3425/20 від 22 травня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.05.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 05 жовтня 2021 року (справа №466/7515/21) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Сокальський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 16 016,33 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Семенюка Р. А. задоволено. Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05 жовтня 2021 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Сплачений ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою ВерховногоСуду від 20 вересня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Старко Назарій Романович, на постанову Львівського апеляційного суду від 30 липня 2024 року в справі № 466/7515/21 відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідачка зобов`язана сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачка має перед позивачем заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.08.2021 року по 30.09.2022 року, наявні правові підстави для стягнення з неї неустойки (пені) за прострочення сплати останніх за вказаний період.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру пені у сумі 24 559,85 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментах у ВП №62891092, який виданий 21.02.2024р. Сокальським ВДВС у Червоноградському районі, Львівської області, заборгованість у ОСОБА_5 сплаті по аліментах за період із 01.08.2021р. до 30.09.2022р. становила: 33 318,75 грн. - нарахована сума аліментів, тобто сума, що підлягала сплаті; 14 896,70 грн. - аліменти котрі сплачено ОСОБА_5 . Таким чином, борг по аліментах за спірний період згідно цього розрахунку станом на час звернення до суду з даним позовом становив 18 421,40 грн (а.с.82).

В наданому позивачем розрахунку заборгованості виданого 30.09.2022р. Сокальським ВДВС у Червоноградському районі Львівської області по аліментах у ВП №62891092(а.с.18) не було враховано оплату відповідачки за жовтень 2021 р. на суму 3108,13 грн. (натомість враховано у сумі 1308,13 грн); за лютий 2022 р. на суму 2687,48 грн. та за квітень 2022 р. на суму 1650,48 грн.

Таким чином, загальний розмір пені, яка нарахована на заборгованість відповідачки по аліментам, відповідно до ст. 196 СК України, за період з 01.08.2021р. до 30.09.2022р.,становить 18421,89грн. Такий розмір пені відповідає вимогам ч.1ст.196СК Українита не перевищує 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів саме на дату пред`явлення позовних вимог.

З огляду на зазначене, рішення суду в частині визначення розміру пені слід змінити, зменшивши розмір стягнутої з відповідачки на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів з 24559,85грн. до 18 421,89 грн. В решті рішення залишити без змін.

Решта доводів скарги по суті є доводами відзиву на позовну заяву, який подавала відповідачка у суді першої інстанції та такі належно оцінені судом першої інстанції при розгляді справи та повторно переоцінювати такі на думку колегії суддів немає необхідності.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргуОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2024 року в частині визначеного розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 серпня 2021 по 30 вересня 2022 року у сумі 18 421 грн. 89 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2024 року.

Судді: Я.А. Левик

Н.П. Крайник

М.М. Шандра