Постанова
від 12.11.2024 по справі 521/8874/22
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5153/24

Справа № 521/8874/22

Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Державного нотаріусу Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В., Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександра Володимировича, Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» про визнання юридичного факту окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, визнання права власності, усунення від права на спадкування за законом, визнання незаконним та скасування рішення державного нотаріуса про реєстрацію права власності та скасування запису про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Державного нотаріусу Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В., Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександра Володимировича, Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» про визнання юридичного факту окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, визнання права власності, усунення від права на спадкування за законом, визнання незаконним та скасування рішення державного нотаріуса про реєстрацію права власності та скасування запису про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності.

25.03.2024 року представник ОСОБА_2 адвокат Тіора Юрій Парфірійович подав до суду заяву про забезпечення позову по цій справі, за якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру загальною площею 46,7 кв. м., та самочинно збудовану веранду площею 24,6 кв. м., яка є невід`ємною частиною квартири, про яку ідеться в свідоцтві про право спадщини за законом, яке було видано держаним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В. 25 січня 2022 року (спадкова справа № 518/21, зареєстровано в реєстрі за № 2-12) розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що 06 листопада 2023 року представником ОСОБА_2 була подана уточнена зустрічна позовна заява, у відповідності до якої предметом спору про спадкування майна є також: - трикімнатна квартира загальною площею 46,7 кв. м., та самочинна збудована веранда площею 24,6 кв. м., яка є невід`ємною частиною квартири, про яку ідеться в свідоцтві на право спадщини за законом, яке було видано держаним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В. 25 січня 2022 року (спадкова справа № 518/21, зареєстровано в реєстрі за № 2-12) на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вказане, інтереси позивача (за зустрічним позовом) ОСОБА_2 повинні бути захищені, шляхом накладання арешту на майно яке вона визнає за право власності, як на об`єкт якій підлягає спадкуванню нею за законом, задля збереження його та недопустимості відчуження на користь інших осіб, так як ОСОБА_2 відомо, що вищевказану квартиру з самочинно збудованою верандою, позивач (за первинним позовом) ОСОБА_1 планує продати. Таким чином, до вирішення спору по суті існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення про виконання зустрічного позову.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 адвоката Тіора Юрія Парфірійовича про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на трикімнатну квартиру загальною площею 46,7 кв. м., та самочинно збудовану веранду площею 24,6 кв. м., яка є невід`ємною частиною квартири, про яку ідеться в свідоцтві про право спадщини за законом, яке було видано держаним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В. 25 січня 2022 року (спадкова справа № 518/21, зареєстровано в реєстрі за № 2-12) розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши їх відчуження до виконання рішення суду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року скасувати, заяву про забезпечення позову залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, не обґрунтованою та такою що підлягає скасуванню, так як жодного доказу порушення прав та інтересів ОСОБА_2 до уточненої зустрічної позовної заяви додано не було, а також такі докази відсутні і у матеріалах справи, крім того відсутні докази наміру позивача за первинним позовом ОСОБА_1 , щодо продажу зазначеної квартири, до суду не надано. Таким чином, є незрозумілим чим саме та якими доказами керувався суд першої інстанції під час ухвалення такого рішення. У матеріалах справи відсутня інформація, щодо всіх власників квартири на яку накладено арешт. Тому відповідно постає питання, яким чином суд першої інстанції міг накласти арешт на нерухоме майно належність частини якого неможливо встановити, адже такі дії можуть порушувати права та інтереси третіх осіб. Також, суд першої інстанції наклав арешт на всю трикімнатну квартиру, хоча ОСОБА_2 у позовних вимога просить визнати за нею право власності лише на 1/2частину зазначеного нерухомого майна. На сьогоднішній день відсутня реальна можливість, будь яким чином відчужити нерухоме майно, на яке накладено арешт, на користь третіх осіб, так як особа, яка заявила про забезпечення позову, є співвласником і без її згоди відчуження здійснити неможливо.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 12.11.2024 року о 14:30 годині, сторони по справі не з`явились, про причини неявки не повідомили.

11.11.2024 року на адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 адвоката Тіора Ю. П. про відкладення розгляду справи. Дане клопотання мотивоване тим, що представник відповідача викликаний 12.11.2024 року до Котовського міськрайонного суду Одеської області для прийняття участі у судовому розгляді кримінального провадження, в якості захисника обвинуваченого ОСОБА_6 (судова справа №505/2544/23).

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Проаналізувавши подане клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, як належним чином не обґрунтованого, оскільки з інформації порталу Судова влада України, щодо стану розгляду справи №505/2544/23, не вбачається, що адвокат Тіора Ю. П. залучений до вказаної справи в якості захисника обвинуваченого, а до поданого до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення, таких доказів (ордер на ім`я обвинуваченого, судової повістки про виклик до суду), також не було надано. Крім того, враховуючи що в даному апеляційному провадженні розглядається лише процесуальне питання, а не спір по суті, та апеляційний суд зазначає, що представник відповідача реалізував своє право на викладення відповідних аргументів, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, скарга у справі підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення скарги у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності представника відповідача та інших учасників справи при таких обставинах не є порушенням їх прав щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, накладаючи арешт на трикімнатну квартиру загальною площею 46,7 кв. м., та самочинно збудовану веранду площею 24,6 кв. м., яка є невід`ємною частиною квартири, про яку ідеться в свідоцтві про право спадщини за законом, яке було видано держаним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В. 25 січня 2022 року (спадкова справа № 518/21, зареєстровано в реєстрі за № 2-12) розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши їх відчуження до виконання рішення суду, суду першої інстанції виходив з того, що це забезпечить виконання рішення у справі у випадку задоволення позовних вимог, такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір та що заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник є співмірними із заявленими ним позовними вимогами.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У справі що переглядається, з матеріалів справи встановлено, що у червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання права власності на майно.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2023 року залучено до участі у цивільній справі № 521/8874/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, співвідповідача - ОСОБА_5 .

06.11.2023 року представником ОСОБА_2 була подана уточнена зустрічна позовна заява, у відповідності до якої предметом спору про спадкування майна є також: - трикімнатна квартира загальною площею 46,7 кв. м., та самочинна збудована веранда площею 24,6 кв. м., яка є невід`ємною частиною квартири, про яку ідеться в свідоцтві на право спадщини за законом, яке було видано держаним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В. 25 січня 2022 року (спадкова справа № 518/21, зареєстровано в реєстрі за № 2-12) на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .ґ

25.03.2024 року представником ОСОБА_2 адвокатом Тіора Юрій Парфірійович подано до суду заяву про забезпечення позову по цій справі, за якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру загальною площею 46,7 кв. м., та самочинно збудовану веранду площею 24,6 кв. м., яка є невід`ємною частиною квартири, про яку ідеться в свідоцтві про право спадщини за законом, яке було видано держаним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В. 25 січня 2022 року (спадкова справа № 518/21, зареєстровано в реєстрі за № 2-12) розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана заява обґрунтована тим, що накладення арешту на майно яке вона визнає за право власності, як на об`єкт якій підлягає спадкуванню нею за законом, задля збереження його та недопустимості відчуження на користь інших осіб, так як ОСОБА_2 відомо, що вищевказану квартиру з самочинно збудованою верандою, позивач (за первинним позовом) ОСОБА_1 планує продати. Таким чином, до вирішення спору по суті існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення про виконання зустрічного позову.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 адвоката Тіора Юрія Парфірійовича про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на вищевказане майно заборонивши його відчуження до виконання рішення суду.

Виходячи з вищенаведеного, матеріалами справи підтверджено, що між сторонами існує спір, який наразі судом не вирішений. Як вбачається, спір ведеться серед іншого, також щодо спірної квартири, тобто заявлені позивачем заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом розгляду у даній справі. Заява про забезпечення позову містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Тому апеляційний суд приходить до висновку, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими позовними вимогами, та буде достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечить баланс прав та обов`язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження дійсного наміру позивача відчужити майно, оскільки забезпечення позову у цьому спорі, який має майновий характер, спрямоване на виконання можливого рішення суду у разі задоволення зустрічного позову.

Крім того, колегія суддів враховує, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що жодного доказу порушення прав та інтересів ОСОБА_2 до уточненої зустрічної позовної заяви додано не було, а також такі докази відсутні і у матеріалах справи, не спростовуються висновків про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, оскільки вказані посилання вирішуються при розгляді справі по суті рішення, а не в рамках забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно яке є предметом зустрічного позову.

Всупереч доводам апеляційної скарги про те, що матеріалах справи відсутня інформація, щодо всіх власників квартири на яку накладено арешт, тому відповідно постає питання, яким чином суд першої інстанції міг накласти арешт на нерухоме майно належність частини якого неможливо встановити, адже такі дії можуть порушувати права та інтереси третіх осіб, апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при накладенні арешту керувався даними з поданої заяви про забезпечення позову, а саме інформаційної довідки щодо всіх співвласників спірної квартири, які є учасниками справи, та відомості яких внесені до Державного реєстру речових прав, а також з свідоцтва на право спадщини за законом, яке було видано державним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Мельник Л.В. 25 січня 2022 року (спадкова справа № 518/21, зареєстровано в реєстрі за № 2-12), щодо трикімнатної квартири загальною площею 46,7 кв. м., та самочинна збудована веранда площею 24,6 кв. м., яка є невід`ємною частиною квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Треті особи, яким оскаржувана ухвала порушує їх права та інтереси, не позбавленні можливості звернутися до суду в порядку ст. 352 ЦПК України, як особи на майно якої судом безпідставно було накладено арешт, яка не була стороною у справі, але права якої таким судовим рішенням були порушені.

Інші доводи, що наведені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним судом, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою. Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси відповідача на той випадок, коли позивач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши суть спору, що виник між сторонами, реальну загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову внаслідок дій позивача, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, правильно прийшов до висновку про обґрунтованість заяви, оскільки між сторонами дійсно існує спір, який перебуває на розгляді у суді, щодо майна, на яке накладено арешт. Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстави для скасування судового рішення, яке постановлене з додержанням норм процесуального права.

За таких підстав, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 27.11.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова

СудОдеський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення12.11.2024
Оприлюднено02.12.2024
Номер документу123400651
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Судовий реєстр по справі —521/8874/22

Ухвала від 10.12.2024

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Гуревський В. К.

Постанова від 12.11.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Таварткіладзе О. М.

Ухвала від 02.10.2024

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Гуревський В. К.

Рішення від 02.10.2024

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Гуревський В. К.

Ухвала від 24.09.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Таварткіладзе О. М.

Ухвала від 16.05.2024

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Гуревський В. К.

Ухвала від 16.05.2024

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Гуревський В. К.

Рішення від 16.05.2024

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Гуревський В. К.

Ухвала від 16.05.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Стахова Н. В.

Ухвала від 30.04.2024

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Гуревський В. К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні