Рішення

від 25.11.2024 по справі 363/4442/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.11.2024 Справа № 363/4442/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участю секретаря Бобрової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_3 після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є позивач та третя особа по справі. Третя особа по справі ОСОБА_2 не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті сина. Позивач у серпні 2024 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини стало те, що позивач дуже тяжко переніс смерть сина, який з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України став на захист Батьківщини. ОСОБА_1 за станом свого психологічного здоров`я потребував допомоги спеціалісті, та тривалий час перебував на лікуванні.

Ухвалою суду від 06.09.2024 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.11.2024 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача Вишгородської міської ради Київської області, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти позовних вимог не заперечує.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Згідно до копії повторного свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого 09.09.2023 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 05.09.2023 року.

Як вбачається з договору дарування частини квартири від 21.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусам Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ШостакВ.Я., зареєстрованого в реєстрі за №4022, укладеним між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний), за цим договором дарувальник, передає одну другу частину квартири у власність обдаровуваного, а обдаровуваний приймає в дар одну другу частину квартири, безоплатно (п.1.1.).

Відповідно до пункту 1.2. договору дарування частини квартири, трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , одна друга частини якої відчужується за даним договором, розташована в АДРЕСА_3 .

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.10.2005 року, ОСОБА_3 на праві власності належить 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки виданої 07.03.2024 року лікарем-психіатром ОСОБА_5 , медичного центру ТОВ «Віта медікал» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу з 20.02.2024 року по 05.03.2024 року перебував на лікуванні, оскільки за станом здоров`я потребував психіатричної допомоги, що було зумовлено важким станом після смерті сина.

Згідно копії спадкової справи №20/2024 після померлого ОСОБА_3 вбачається, що 15.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.08.2024 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Бандура С.О. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з пропущеним строком для прийняття спадщини.

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ч.1 ст.1222 ЦК України,спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218ЦК Українивстановлено,що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1220-1221, 1223ЦК України,спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Згідно до статей 1268-1270ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як на підставу пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається на тяжкий психологічний стан здоров`я, на підтвердження чого надав довідку лікаря-психіатра, відповідно до якої перебував на лікуванні, оскільки потребував психіатричної допомоги.

Відповідно до частини першої статті 1272ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною третьою статті 1272Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Згіднодо п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, судам слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Згідно до ч.6 статі 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов в цій частині задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Оскільки позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суду дійшов висновку, визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1268, 1272 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви на прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , терміном три місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ).

Відповідач: Вишгородська міська рада Київської області (ЄДРПОУ 04054866, 07301, м.Вишгород, пл. Шевченка, 1).

Третя особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, АДРЕСА_5 ).

Суддя О.Д.Рудюк