Рішення від 27.11.2024 по справі 120/5737/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 листопада 2024 р. Справа № 120/5737/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Центр - Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом Приватне підприємство "Центр - Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 № UA401020/2023/000060/2 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/001690.

Відтак, з метою скасування вказаної картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 06.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

13.05.2024 представник позивача подав заяву про усунення недоліків позову та долучив квитанцію про доплату судового збору.

Ухвалою від 20.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

30.05.2024 відповідач подав відзив, у якому заперечує задоволення позову. По суті позовних вимог вказав, що до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): №FS 49/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, платіжне доручення від 22.06.2023 № 16, платіжне доручення від 30.10.2023 № 49, зовнішньоекономічний договір від 13.06.2023 № 13/06/23, довідка про транспортні витрати 27/10-3 від 27.10.2023, митна декларація Т1 від 24.10.2023 № 23PL322010NS68IBQ6.

За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: згідно із п. 3 зовнішньоекономічного Договору №13/06/23 від 13.06.2023 зазначено, що «у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата». При цьому у призначенні платежу поданих до митного оформлення платіжна інструкція № 16 від 22.06.2023 в якому зазначено посилання на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023 та проформи інвойс 33/MSZ/06/2023, 34/MSZ/06/2023, 35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, платіжна інструкція №49 в якому зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір №13/06/23 від 13.06.2023.

Загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 31241,63 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 15392,59 USD.

Крім того, у поданому декларантом до митного оформлення рахунку №FS49/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 наявне посилання на попередні фактури залікові № FS 66/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 8/MSZ/10/2023 від 05.10.2023, № FS 48/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, № KFS 112/MSZ/2023 від 24.10.2023, KFS 110/MSZ/2023 від 24.10.2023 при цьому відомості про дані документи відсутні у гр.44 МД, відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дані платіжні інструкції як такі, що стосуються даної партії товару. В наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» №113/752 від 17.10.2023, на запит отримано лист від відправника товару, проаналізовано мережу Інтернет. Однак сайти, наведені експертом, українських компаній і товар не аналогічний, а зі схожими технічними характеристиками, також експертом у вищезгаданому висновку зазначено, що ціна «може становити…».

За посиланням https://sferaglass.com/storage//fles/fRejq0F6aY.pdf міститься прайс Дніпровської компанії «Сфера Гласс» на українському ринку, а не в країні придбання.

Аналогічна ситуація з сайтами https://losk.ua, https://busel.ua та ІНФОРМАЦІЯ_1 . На всіх сайтах вказана ціна українських компаній на подібний товар на українському ринку, яка в рази перевищує ціну ввезеного товару і ніяк не може підтвердити ціну продажу в країні придбання - Польщі.

Враховуючи, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ.

Листом від 01.11.2023 декларантом роз`яснено порядок заповнення графи 70 платіжних доручень, та наголошено, що в заявці на закупівлю іноземної валюти зазначено призначення та підстава, а саме «Передплата за скло, (код 7009)», однак до митного оформлення подається не скло а дзеркало.

Також, декларант відмовився від надання додаткових документів.

Відповідач зазначив, що Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 № UA100380/2023/609914 за якою оформлено товар « 1. Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.: - дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ. 4 мм-536,712 метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник :RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

Підсумовуючи вказане, відповідач зазначив, що під час винесення спірного рішення про коригування митної вартості товарів у митниці були усі законні підстави для виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості у вказаному випадку.

Разом із відзивом, відповідач подав клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 27.11.2024 клопотання Вінницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін залишено без задоволення.

Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив наступне.

Між ПП "Центр-Скло" (далі-Покупець) та "Q - Glasstech Sp. Z o.o." (Польща) (далі-Продавець) 13.06.2023 укладений контракт № 13/06/23. Предметом контракту визначено листове скло та дзеркало, яке виготовляється методом флотації (флоат-скло) (а.с. 14-22).

Згідно з пунктом 2 контракту ціни на окремі товари включені в рахунки-проформи і представлені на умовах доставки DAP або FCA. Загальна вартість контракту становить 500 000 Євро або 500 000 доларів США.

Пунктом 3 контракту визначено, що Покупець здійснює оплату за товар шляхом стовідсоткової передоплати, яка включає повну ціну за окремі замовлення. Валютою розрахунків є Євро та долар США.

На виконання контракту було виставлено рахунок-проформу від 16.06.2023 №33/МSZ/06/2023, згідно з якою підтверджено замовлення товару, а саме "дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: EURO BRONZE SILVER MIRROR 4mm, розміром 3210 х 2250мм/2080,080 м2, призначене для виробництва меблів та декору", усього на суму 15392,59 доларів США (а.с. 23).

Умовами рахунку-проформи від 16.06.2023 № 33/МSZ/06/2023 передбачено сплату авансу в розмірі 30% та сплату залишку 70% протягом 20 днів після відвантаження.

Покупцем здійснена передоплата 30%, а саме: 4232,97 доларів США згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 22.06.2023 № 16. Остаточна оплата 70% залишку в сумі 11159,62 доларів США була здійснена згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 30.10.2023 № 49 після відвантаження товару.

Після отримання передоплати в розмірі 30% Продавець відвантажив товар, надавши інвойс від 24.10.2023 № 49/МSZ/10/2023 на товар, а саме "дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: EURO BRONZE SILVER MIRROR 4mm, розміром 3210 х 2250 мм/2080,080 м2, призначене для виробництва меблів та декору", усього на суму 15392,59 доларів США (а.с. 28).

Валюта контракту долар США, ціна товару за домовленістю сторін складає 15392,59 доларів США, чим фактично визначено митну вартість товару. Також продавцем було надано пакувальний лист.

Для митного оформлення товару до Вінницької митниці позивач подав електронну митну декларацію 23UA401020058992U3 (а.с. 44-45), з додатками (Контракт; Рахунок-проформа; Платіжний документ про оплату товару; Рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару; Копія митної декларації країни відправлення). Також подана цінова експертиза ДП "Держзовнішінформ" № 113/752 від 17.10.2023 для підтвердження ціни товару, зазначеної у контракті та інвойсах.

За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації UA401020/2023/001690 (а.с. 52-54) та рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 № UA401020/2023/000060/2 (а.с. 50-51).

В рішенні зазначено наступне.

До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): №FS 49/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, платіжне доручення від 22.06.2023 № 16, платіжне доручення від 30.10.2023 № 49, зовнішньоекономічний договір від 13.06.2023 № 13/06/23, довідка про транспортні витрати 27/10-3 від 27.10.2023, митна декларація Т1 від 24.10.2023 № 23PL322010NS68IBQ6.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені Кодексом.

Згідно з п. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Згідно з п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: згідно п. 3 зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23 від 13.06.2023 зазначено, що «у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу поданих до митного оформлення платіжна інструкція № 16 від 22.06.2023 в якому зазначено посилання на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023 та проформи інвойс 33/MSZ/06/2023, 34/MSZ/06/2023, 35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, платіжна інструкція № 49 в якому зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023. Загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 31241,63 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 15392,59 USD.

Крім того, у поданому декларантом до митного оформлення рахунку № FS49/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 наявне посилання на попередні фактури залікові № FS 66/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 8/MSZ/10/2023 від 05.10.2023, № FS 48/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, № KFS 112/MSZ/2023 від 24.10.2023 , KFS 110/MSZ/2023 від 24.10.2023 при цьому відомості про дані документи відсутні у гр. 44 МД, відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дані платіжні інструкції як такі, що стосуються даної партії товару. В наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» № 113/752 від 17.10.2023, на запит отримано лист від відправника товару, проаналізовано мережу Інтернет, однак сайти, наведені експертом, українських компаній і товар не аналогічний, а зі схожими технічними характеристиками, також експертом у вищезгаданому висновку зазначено, що ціна «може становити…».

За посиланням https://sferaglass.com/storage//fles/fRejq0F6aY.pdf міститься прайс Дніпровської компанії «Сфера Гласс» на українському ринку, а не в країні придбання.

Аналогічна ситуація з сайтами https://losk.ua, https://busel.ua та ІНФОРМАЦІЯ_1 . На всіх сайтах вказана ціна українських компаній на подібний товар на українському ринку, яка в рази перевищує ціну ввезеного товару і ніяк не може підтвердити ціну продажу в країні придбання - Польщі.

Враховуючи, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст. 53 МКУ.

Листом від 01.11.2023 декларантом роз`яснено порядок заповнення графи 70 платіжних доручень, та наголошено, що в заявці на закупівлю іноземної валюти зазначено призначення та підстава, а саме «Передплата за скло, (код 7009)», однак до митного оформлення подається не скло а дзеркало. Також, декларант відмовився від надання додаткових документів.

Відповідно до п.п.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 № UA100380/2023/609914 за якою оформлено товар « 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.: - дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ. 4 мм-536,712 метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт.Виробник :RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва : CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.

Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості з підстав його протиправності, тому просить його скасувати, а також просить скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, яка прийнята за наслідками цього рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 1 МК, законодавство України з питань митної справи складається Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу (далі - АСМО «Інспектор»).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII МК та главою 8 розділу ІІІ МК (ч. 1 ст. 53).

Згідно з ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

За обставин справи, для підтвердження заявленої митної вартості митному органу, разом з ЕМД позивачем надані: рахунок-фактура (інвойс): №FS 49/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, платіжне доручення від 22.06.2023 № 16, платіжне доручення від 30.10.2023 № 49, зовнішньоекономічний договір від 13.06.2023 № 13/06/23, довідка про транспортні витрати 27/10-3 від 27.10.2023, митна декларація Т1 від 24.10.2023 № 23PL322010NS68IBQ6.

У оскарженому рішенні, як на підставу для його прийняття відповідач вказав, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:

- згідно п. 3 зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23 від 13.06.2023 зазначено, що «у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу поданих до митного оформлення платіжна інструкція № 16 від 22.06.2023 в якому зазначено посилання на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023 та проформи інвойс 33/MSZ/06/2023, 34/MSZ/06/2023, 35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, платіжна інструкція № 49 в якому зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023;

- загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 31241,63 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 15392,59 USD;

- у поданому декларантом до митного оформлення рахунку № FS49/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 наявне посилання на попередні фактури залікові № FS 66/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 8/MSZ/10/2023 від 05.10.2023, № FS 48/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, № KFS 112/MSZ/2023 від 24.10.2023, KFS 110/MSZ/2023 від 24.10.2023 при цьому відомості про дані документи відсутні у гр.44 МД, відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дані платіжні інструкції як такі, що стосуються даної партії товару.

Щодо розбіжностей зазначених в першому та другому пунктах позивач пояснив, що товариством до митного органу було надано пояснення стосовно того, що умовами рахунку-проформи № 33/MSZ/06/2023 від 16.06.2023 на суму 15 392,59 доларів США передбачено сплату авансу в розмірі 30%, тобто 4232,97 доларів США. Дана сума є частиною платіжної інструкції в іноземній валюті № 16 від 22.06.2023 на суму 12078,08 доларів США, про що було повідомлено Відповідачу під час декларування. 70% залишок вартості товар в сумі 11 159,62 доларів США було сплачено протягом 20 днів після відвантаження товару (здійснено 24.10.2023). Позивач сплатив дану суму згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті № 49 від 30.10.2023.

До Відповідача під час декларування було подано відповідну заявку на купівлю іноземної валюти № 50 від 30.10.2023, згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті № 49 від 30.10.2023 (на суму 19163,55 доларів США). У призначенні платежів вказано "проформа № 33/MSZ/06/2023 від 16.06.2023" (а.с. 25).

Також, в матеріалах справи міститься лист продавця товару - «Q - Glasstech Sp. Z o.o.», яким останній підтвердив, що ним було отримано кошти в сумі 15392,59 доларів США згідно проформи-інвойсу № 35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023 і даних платіжних інструкцій (а.с. 27).

Щодо третьої розбіжності, то позивач в мотивувальній частині позову пояснив, що рахунки-фактури № FS 66/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 8/MSZ/10/2023 від 05.10.2023, № FS 48/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, № КFS 112/MSZ/2023 від 24.10.2023, № КFS 110/MSZ/2023 від 24.10.2023 є попередніми, а рахунок-фактура № FS 49/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 є фінальним, який посилається на проформу №33/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, містить аналогічну суму та вказує такий же товар.

Крім того, судом враховано, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" відсутня вимога зазначення попередніх інвойсів у п. 44 митної декларації. Декларант зобов`язаний вказати рахунок-фактуру (інвойс), або рахунок-проформу, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість. Даний обов`язок виконаний Позивачем.

Отже, з наданих представником позивача пояснень, судом встановлено, що фінальний рахунок-фактура (інвойс) № FS 49/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 виданий взамін попередніх інвойсів № FS 66/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 8/MSZ/10/2023 від 05.10.2023, № FS 48/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, № КFS 112/MSZ/2023 від 24.10.2023, № КFS 110/MSZ/2023 від 24.10.2023, а тому саме він є чинним та підлягав зазначенню у п. 44 митної декларації.

Щодо посилання відповідача, що декларантом на вимогу митного органу було надано висновок ДП "Держзовнішінформ" №113/752 від 17.10.2023 року, в якому проаналізовано мережу Інтернет, однак сайти, наведені експертом, українських компаній і товар не аналогічний, а з схожими технічними характеристиками, також експертом у вищезгаданому висновку зазначено, що ціна "може становити...", суд зазначає, що висновок підготовлений спеціально уповноваженим державним підприємством, яке уповноважене наказом № 608 від 02.05.2018 року Міністерства економіки України здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон?юнктурі світового ринку. У разі сумнівів щодо змісту висновку відповідач мав би здійснити запит до ДП «Держзовнішінформ» щодо деталізації висновку. Однак відповідач обмежився формальними зауваженнями до висновку без спростування суті. Окрім того, під час декларування Відповідач у повідомленнях взагалі не висловлював зауваження щодо висновку ДП «Держзовнішінформ», а тому рішення про коригування митної вартості взагалі не може посилатись на недоліки такого висновку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликають сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем на митну територію України, суд зазначає таке.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 (справа № 200/6521/20-а) зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви Митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому не наведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару (постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 809/872/17).

Стосовно обраного відповідачем джерела, яке було взято для визначення митної вартості товару, то в оскаржуваному рішенні, відповідачем зазначено:

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 № UA100380/2023/609914 за якою оформлено товар « 1. Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.: - дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ. 4 мм-536,712 метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник :RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

Обираючи в якості джерела числового значення схожий товар, відповідач не зазначив порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

В контексті спірного питання, суд вважає за необхідне застосувати правові позиції, що зазначені в постановах від 24 листопада 2021 року у справі №9520/11059/2020 та від 25 лютого 2020 року по справі №260/718/19, в яких Верховний Суд звернув увагу на тому, що крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Всупереч вказаному вище, відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо зроблених коригувань.

Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією № 23UA401020058992U3 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності на які зіслався відповідач спростовано дослідженими судом доказами.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, а відтак вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару від 02.11.2023 № UA401020/2023/000060/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.11.2023 UA401020/2023/001690.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 6056,00 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Центр - Скло" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 № UA401020/2023/000060/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.11.2023 UA401020/2023/001690.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Центр - Скло" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство "Центр - Скло" (код ЄДРПОУ - 38628306, вул. Незалежності, 67, м. Калинівка, Вінницька область, 22400);

Відповідач: Вінницька митниця (код ЄДРПОУ - 43997544, вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна