Рішення

від 25.11.2024 по справі 524/5390/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/5390/23

Провадження №2/524/401/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., за участі: - секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., - представника відповідача КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - Гречаного Я.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року до суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позову позивач вказувала, що працює у відповідача на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Наказом відповідача від 07.07.2023 року за № 140-кк «Про недоліки в наданні медичної допомоги», позивачу та іншим фельдшерам було оголошено догану за недоліки в наданні медичної допомоги, а саме по факту смерті хворої «М».

Вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.

Як на підставу для скасування наказу позивач посилалася на факт недотримання відповідачем порядку притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а також на факти відсутності в наказі вказівок на відповідні статті КЗпП, конкретних норм її посадової інструкції, Правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідних медичних протоколів та настанов, які вона порушила, тощо. Вважає, що таким чином відповідачем не було доведено сам факт певних порушень з її сторони, відсутність чого робить безпідставним оголошення такої догани.

Просила визнати незаконним та скасувати наказ від 07.07.2023 року за № 140-кк «Про недоліки в наданні медичної допомоги» в частині оголошення їй догани. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, залучено учасників, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (т. 1 а.с. 41).

19 вересня 2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву (т. 1 а.с. 52-58). Вказав, що відповідач позов не визнає, підтверджує, що позивач дійсно перебуває у трудових відносинах з відповідачем, працює на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги № 2 м. Кременчук.

05.07.2023 року в період часу з 09.30 до 10.00 надійшов дзвінок від чоловіка з проханням надати прізвища членів бригади, які були на виклику до його дружини 04.07.2023 року та провести службове розслідування з приводу надання медичної допомоги, оскільки його дружина померла. За даним фактом була створена комісія з перевірки. Комісією було встановлено, що 04.07.2023 року о 22 год. 25 хв. при виклику до хворої «М» виїжджала бригада у складі фельдшерів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05.07.2023 року при повторному виклику до хворої «М» через 2 години виїжджала бригада у складі фельдшерів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За результатами розгляду скарги комісією було встановлено, що 04.07.2023 року на виклику у хворої «М» бригадою ЕМД в складі фельдшерів Коваленко Н.М. та ОСОБА_2 скарги не деталізовано, анамнез зібраний не інформативно, загальний стан хворої розцінено невірно, ЕКГ записана, але не передана для подальшого консультування дистанційним телеметричним відділом та не прикріплена до карти виїзду. При постановці діагнозу не враховано ймовірність ускладнення гіпертонічного кризу нападом стенокардії, медична допомога надана не в повному обсязі та не роглянуто необхідність госпіталізації. Перед притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 надала письмові пояснення. За результатами перевірки якості надання медичної допомоги та виявленими недоліками позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Звернули увагу, що описова частина оскаржуваного наказу містить визначення, який дисциплінарний проступок вчинила ОСОБА_1 та зазначено в чому саме проявилося порушення. Просили відмовити у задоволенні позову.

25 вересня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про виклик свідків (т. 1 а.с. 71).

29 вересня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив (т. 1 а.с. 85-88). Вказав, що причина смерті хворої «М» достеменно не з`ясована. Відповідач не довів причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача та порушеннями процедури дій у поводженні з хворими у подібних випадках та наслідками, що настали. Ніяких висновків щодо випадку смерті хворої відповідач не складав. Крім цього, отримувати консультацію чергового лікаря у дистанційному телеметричному відділі (ДТВ) слід тоді, коли надається екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою на гострий коронарний синдром, у той час, коли позивач була на виїзді 04.07.2023 року у складі фельдшерів, у хворої «М» такого діагнозу зафіксовано не було і вона не була зобов`язана надсилати ЕКГ до ДТВ. Вважає, що відповідач не довів вини позивача у дисциплінарному правопорушенні, тому, на його думку, є підстави для скасування наказу.

09 жовтня 2023 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вказали, що роботодавець, як заклад охорони здоров`я, може здійснювати внутрішній контроль якості надання медичної допомоги і в даному випадку довів невірно встановлений позивачем діагноз. Щодо ознайомлення з наказом від 24.10.2022 року «Про заходи щодо покращення надання екстреної медичної допомоги хворим на гострий коронарний синдром», то всіх лікарів та фельдшерів, в тому числі і позивача, було проінформовано щодо даного наказу та його змісту старшим лікарем міни станції ЕМД № 2 м. Кременчук. Вважають правомірне застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Просили відмовити у задоволенні позову (т. 1 а.с. 92-94).

17 жовтня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшли додаткові пояснення (т. 1 а.с. 100-105). Вказав, що вина позивача, яка була на виклику до хворої «М», після чого вона померла, не доведена, з`ясування причин смерті не проводилося. Просив позов задовольнити.

17 листопада 2023 року до суду від відповідача надійшла заява про виклик свідків (т. 1 а.с. 108-109).

05 грудня 2023 року до суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмових доказів (т. 1 а.с. 127-206).

09 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні (т. 1 а.с. 242-243).

22 грудня 2023 року до суду від відповідача надійшла заява про виклик свідків (т. 1 а.с. 211).

30 січня 2024 року до суду від відповідача надійшла заява по долучення до матеріалів справи письмових доказів (т. 1 а.с. 222-226).

09 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні (т. 2 а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні (т. 2 а.с. 5).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в поданих позовах.

Представник відповідача - КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Гречаний Я.В. з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Підтримав поданий відзив. Вважав, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з дотриманням чинного законодавства України. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, свідчення свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, у тому числі заслухавши аудіозапис викликів бригад екстреної медичної допомоги наданого відповідачем, встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 у 1998 році закінчила Прилуцьке медичне училище та здобула кваліфікацію фельдшера (т. 1 а.с. 151).

Відповідно до наказу № 3-к від 02 січня 2013 року позивач ОСОБА_7 була прийнята на роботу до відповідача - Комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради по переводу з КМСШМД на посаду фельдшера станції швидкої та невідкладної допомоги 1 категорії виїзної бригади станції екстреної медичної допомоги № 2 м. Кременчук (т. 1 а.с. 128).

Відповідно до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, ОСОБА_7 пройшла повторні інструктажі з охорони праці 26.05.2022 року, 30.08.2022 року, 22.11.2022 року, 22.02.2023 року, 29.05.2023 року, 10.06.2023 року, 25.11.2023 року (т. 1 а.с. 140-151).

Відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_1 відображені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 167-168) та копії особової картки працівника (т. 1 а.с. 196).

Згідно посадової інструкції фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) Станції екстреної медичної допомоги № 2 м. Кременчук, затвердженої в.о. директора КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» Д.О. Лавренко від 02.12.2019 року, фельдшер безпосередньо підпорядковується сестрі медичній (головній) станції, а в оперативній роботі: - фельдшеру (з інформування бригад ЕМД про виклик) оперативно-диспетчерського відділу і старшому лікарю з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу; - лікарю керівнику бригади у разі роботи у складі «Лікарської бригади екстреної медичної допомоги» (т. 1 а.с. 134-138).

Основними завданнями та обов`язками фельдшера, зокрема, є: - надання безоплатно екстреної медичної допомоги дорослому і дитячому населенню на догоспітальному етапі та під час транспортування (госпіталізації) згідно із затвердженими протоколами (стандартами); - забезпечення госпіталізації пацієнтів (постраждалих), стан яких потребує екстреної стаціонарної допомоги у закладах охорони здоров`я. Організація та безпосередня участь у перенесенні пацієнта (постраждалого) на ношах тощо. З даною інструкцією була ознайомлена позивач 12.12.2019 року під підпис.

04 січня 2021 року виконуючим обов`язки директора КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» Д.Лавренко, на виконання наказу МОЗ України від 28.09.2012 року № 752 «Про порядок контролю якості медичної допомоги та з метою ефективного управління якістю медичної допомоги, що спрямовано на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості», видано наказ № 1-ОД «Про затвердження Порядку контролю якості медичної допомоги», про затвердження Порядку контролю якості надання медичної допомоги, Індикатори оцінки, що характеризують якість надання екстреної медичної допомоги (т. 1 а.с. 65-68).

Судом було встановлено, що 05 липня 2023 року на телефонну лінію відповідача, надійшла скарга чоловіка хворої ОСОБА_8 з приводу надання неналежної медичної допомоги його дружині, яка згодом померла.

Наказом виконуючого обов`язки директора КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» Д.Лавренко № 100-ОД від 05.07.2023 року, з метою перевірки інформації чоловіка хворої М. щодо якості надання екстреної медичної допомоги бригадами ЕМД станції ЕМД № 2 (м. Кременчук) 04.07.2023 року та 05.07.2023 року створена комісія у складі трьох службових осіб КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» (т. 1 а.с. 154).

За результатами проведеної перевірки, комісією складена довідка комісійної перевірки інформації, вказаної у телефонному зверненні чоловіка хворої ОСОБА_8 щодо якості надання екстреної медичної допомоги його дружині бригадами ЕМД Станції ЕМД № 2 (м. Кременчук) 04.07.2023 року та 05.07.2023 року (т. 1 а.с. 159-161).

Комісією було встановлено, що 04.07.2023 року о 22.24 год. на тел. 103 оперативно-диспетчерського відділу надійшов виклик від хворої ОСОБА_8 з приводу болі в грудній клітці, який інтенсивно наростає. Виклик був переданий бригаді у складі фельдшерів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка прибула на місце о 22.37 год. Встановлено діагноз: «Гіпертонічна хвороба 2 ст. Неускладнений гіпертонічний криз» Бригадою фельдшерів була надана медична допомога. Хвора залишена вдома.

05.07.2023 року о 00.20 год. на лінію 103 оперативно-диспетчерського відділу надійшов повторний виклик від доньки хворої ОСОБА_8 з приводу проблеми з серцем. Виклик був переданий бригаді у складі фельдшерів ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , яка прибула на місце о 00.36 год. Встановлено діагноз: «Міжреберна невралгія». Бригадою фельдшерів була надана медична допомога. Хвора залишена вдома.

У зазначеній довідці комісією зроблено наступний висновок.

04.07.2023 року на виклику у хворої ОСОБА_8 бригадою ЕМД в складі фельдшерів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скарги не деталізовано, анамнез зібраний не інформативно, загальний стан хворої розцінено невірно (як такий, що не відповідає даним об`єктивного обстеження), ЕКГ записана, але не передана для подальшого консультування ДТВ та не прикріплена до карти виїзду, при постановці діагнозу не враховано ймовірність ускладнення гіпертонічного кризу нападом стенокардії, медична допомога надана не в повному обсязі та не розглянуто необхідність госпіталізації.

05.07.2023 року о 00-27 год. при повторному виклику до хворої ОСОБА_8 (через 2 години) бригадою у складі фельдшерів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скарги на анамнез зібрані не інформативно, не взято до уваги, що виклик повторний, загальний стан хворої розцінено невірно, встановлений діагноз «міжреберна невралгія» не відповідає скаргам та даним об`єктивного обстеження і як наслідок медична допомога надана невірно, хвора з ймовірними клінічними ознаками гострого коронарного синдрому не доставлена у відповідний заклад охорони здоров`я.

Карти виїзду перевірені та підписані старшим лікарем СЕМД № 2 (м. Кременчук) ОСОБА_10 , на недоліки в наданні медичної допомоги не відреаговано.

Бригада в складі фельдшерів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , передаючи ЕКГ хворої «М» для консультування в ДВТ, скарги не деталізувала, дані анамнезу не повідомила, інформацію про те, що виклик повторний, не надала, ЕКГ розшифрована як така, що не має вогнищевих змін, але ті зміни, які були на ЕКГ потрібно було порівнювати з ЕКГ, записаною попередньою бригадою, яка не була передана в ДВТ, та розглядати в сукупності з деталізованими скаргами, даними анамнезу та іншими даними об`єктивного обстеження. Запит на консультацію щодо подальшої тактики ведення хворої від бригади ЕМД не надходив.

Наказом № 140-КК від 07.07.2023 року «Про недоліки в наданні медичної допомоги» фельдшеру з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) ОСОБА_1 оголошено догану за недоліки в наданні медичної допомоги (т. 1 а.с. 19-20). З даним наказом позивач ознайомилася 07.07.2023 року (т.1 а.с. 21).

Позивач вважає наказ № 140-КК від 07.07.2023 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності незаконним та безпідставним, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку зазначеному, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

При цьому, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України).

Положеннями ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Стаття 149 КЗпП України визначає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

За змістом ст. 30 КЗпП України, працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 643/7954/17.

Як вбачається з наказу № 140-КК від 07.07.2023 року «Про недоліки в наданні медичної допомоги» фельдшеру з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) до позивача ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Як зазначено в наказі, підставою для застосування такого дисциплінарного стягнення були недоліки в наданні медичної допомоги хворій «М».

Судом встановлено, що підставою для видання наказу була Довідка комісійної перевірки інформації, вказаної у телефонному зверненні чоловіка хворої ОСОБА_8 , щодо якості надання екстреної медичної допомоги його дружині бригадами ЕМД Станції ЕМД № 2 (м. Кременчук) 04.07.2023 року та 05.07.2023 року, з якої вбачається, що у діях членів бригади у складі фельдшерів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлені такі порушення: скарги на анамнез зібрані не інформативно, загальний стан хворої розцінено невірно (як такий, що не відповідає даним об`єктивного обстеження), ЕКГ записана, але не передана для подальшого консультування в дистанційний телеметричній відділ (ДТВ) та не прикріплена до карти виїзду, встановлений діагноз не відповідає скаргам та даним об`єктивного обстеження і як наслідок медична допомога надана не в повному обсязі та не розглянуто можливість госпіталізації. Карта виїзду № 737 перевірена та підписана старшим лікарем СЕМД № 2 (м. Кременчук) ОСОБА_10 , яка не відреагувала на вище вказані недоліки.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що 04.07.2023 року була у першій бригаді виїзду до хворої ОСОБА_8 і була старшою у цій бригаді. По приїзду за викликом здійснили опитування хворої (анамнез), у неї був тиск, приблизно 190/100, застосували ліки: дібазол з нош-па в ін`єкціях, у таблетках надали каптопріл та анаприлін, тиск знизився, почекали ще трохи. Дали рекомендацію звернутися до сімейного лікаря. Написали карту, але не прикріпили до неї ЕКГ. Пояснила, що підвищений артеріальний тиск не є екстреним випадком. Підтвердила, що хвора скаржилася на головний біль та болі у грудній клітині, їй поставити діагноз «Неускладнений гіпертонічний криз, гіпертонічна хвороба 2 ст.». ЕКГ до м. Полтави не передавали, такого наказу немає.

Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - ОСОБА_11 підтримав надані до суду письмові пояснення та пояснив суду, що аналізуючи відповідність надання медичної допомоги затвердженим стандартам, було встановлено, що 04.07.2023 року бригадою ЕМД в складі фельдшерів Коваленко Н.М. та ОСОБА_2 порушено положення протоколу № 39 «Екстрена медична допомога при гіпертензивному кризі», затвердженого наказом КП «Полтавський обласний центр ЕМД та МК ПОР» від 20.12.2021 року за № 206-ОД, а саме: - невірно визначені ознаки гіпертонічного кризу (п. 4.1. п. 4 Протоколу № 39); - не забезпечено венозний доступ (п. 5.5. п. 5 Протоколу № 39); - не застосовано нітрогліцерин (п. 7.3. п. 7 Протоколу № 39). При цьому вирішальне значення в наданні ЕМД при гіпертонічному кризі має правильна інтерпретація скарг і симптомів, а не абсолютний показник. 04.07.2023 року бригада лише знизила тиск та не прийняла до уваги наявність болю в грудній клітці, а також пацієнтці не було забезпечено обов`язкову госпіталізацію при наявних симптомах. 05.07.2023 року при повторному виклику швидкої до хворої «М» бригадою у складі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , останніми було порушено протокол в частині того, що не було взято до уваги, що виклик повторний, скарги не деталізовано, в наслідок чого був встановлений невірний діагноз «Міжреберна невралгія» та надана допомога препаратом, який згідно протоколу був протипоказаний. Крім того, хвору не було доставлено в заклад охорони здоров`я з наявними ознаками «Гострого коронарного синдрому» і через декілька годин хвора померла.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що була у складі бригади з фельдшером ОСОБА_9 по другому виклику 05.07.2023 року по виїзду на виклик до хворої ОСОБА_8 . По приїзді остання їм повідомила, що виклик повторний і швидка в неї вже була 2 годинами раніше, скаржилася на болі в грудях, їй зняли ЕКГ та передали у Полтаву. Лікар ОСОБА_12 її розшифрувала і сказала, що інфаркту не було. Показники були в нормі і показань для госпіталізації не було. Перша бригада не передала ЕКГ у Полтаву. Про смерть пацієнтки дізналися 07 липня 2023 року ввечері.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що була на виклику 04.07.2023 року у складі 1-ої бригади до хворої ОСОБА_8 . Оглядала хвору фельдшер ОСОБА_1 , вона ж записувала особисті дані. Підтвердила, що ЕКГ до м. Полтави не передавали, вона була спокійна, тиск знизили, застосувавши дібазол з но-шпа в/м та дали пігулки ОСОБА_13 та каптоприлу. Тиск у хворої був приблизно 190/100, поставили діагноз «Неускладнений гіпертонічний криз, гіпертонічна хвороба 2 ст.», з таким діагнозом вона була згодна з ОСОБА_1 , хворої були приблизно 20-25 хв.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що був у складі 2-ої бригади по виїзду до хворої 05.07.2023 року. Пацієнтка скаржилася на біль в грудній клітині зліва, після опитування зробили ЕКГ і передали його на Полтаву, лікар ОСОБА_12 подивилася, патологій не було, не телефонували ні членам 1 бригади по виїзду до хворої 04.07.2023 року, ні диспетчеру.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що є дочкою померлої, матері стало погано ще 04 липня 2023 р. Швидку викликали двічі, бригади швидкої медичної допомоги перебували у них вдома не більше 30 хв., їхати у лікарню матері ніхто не пропонував, сама вона також не просила, болі у неї були постійні і не проходили. Після приїзду 1 бригади тис знизився, але легше їй не стало і сказали, що це не серце. 2 бригаду викликали після від`їзду 1 бригади десь через 40 хвилин. Причина смерті матері гостра серцево-судинна недостатність.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що працює заступником директора - головного лікаря з медичної роботи станції ЕМД № 1 м. Полтави, загалом викликів було два. Перший раз швидку допомогу викликала сама хвора, другий раз дочка. Було встановлено, що на перший виклик 04.07.2023р. швидка приїхала своєчасно після 22 год., у хворої було діагностовано гіпертонічний криз. Другий виклик було здійснено 05.07.2023р. після 00 год., хвора скаржилася на болі в грудях, підозра на гострий коронарний синдром. Бригада з фельдшерів ОСОБА_9 та ОСОБА_4 поставили діагноз - міжреберна невралгія, але була надана невірно медична допомога. Хвора мала ознаки гострого коронарного синдрому і їй, в даному випадку, була показана госпіталізація у заклад охорони здоров`я.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що працює у відповідача з 1989 р., і зокрема лікарем-кардіологом з 2000 р. Підтвердив, що приймав участь у роботі комісії по розслідуванню випадку надання медичної допомоги хворій ОСОБА_8 Посилався на неправильно складені медичні документи та визначені двома бригадами екстреної медичної допомоги догоспітальні діагнози хворої, котра за симптомами больових відчуттів потребувала госпіталізації у стаціонар для детального огляду та лікування.

Із пояснювальної записки лікаря консультативного телеметричного відділу ОСОБА_17 на ім`я в.о. директора КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_18 від 05.07.2023 року постає, що 05.07.2023 року о 0.47 год. від фельдшера м. Кременчук ОСОБА_9 вона отримала ЕКГ хворої ОСОБА_8 . При опитуванні якої, останні скаржилася на біль в ділянці серця, який турбував протягом дня. Про те, що в анамнезі хворої є ГОС, а о 22.25. був виклик швидкої допомоги, де був поставлений діагноз «гіпертонічний криз» (була записана ЕКГ) повідомлено не було. Після продиктованої шифровки ЕКГ, ОСОБА_9 уточнив, що немає гострої коронарної патології на ЕКГ і припинив телефонний виклик. Запиту на консультацію щодо встановлення діагнозу, надання допомоги та подальшої тактики від фельдшера ОСОБА_9 не було. Про наявність ЕКГ, записаної о 22.23 год. попередньої бригади швидкої допомоги, яку можна було використати для порівняння в динаміці, їй повідомлено не було (т. 1 а.с. 155).

Відповідно до довідки про причину смерті за № 394 від 06.07.2023 р. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 43 роки, причина смерті гіпертрофічна кардіоміопатія, гостра серцево-судинна недостатність.

Судом встановлено, що наказом КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 04.01.2021 року за № 1-ОД затверджено «Порядок контролю якості медичної допомоги» (далі Порядок), який було розробленого на виконання наказу МОЗ № 752 від 28.09.2012 року «Про порядок контролю якості медичної допомоги та з метою ефективного управління якістю медичної допомоги, що спрямовано на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості».

За п. 1 Порядку внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється шляхом самооцінки медичних працівників, моніторингу дотримання структурними підрозділами закладу охорони здоров`я стандартів, клінічних протоколів, контролю за кваліфікацією лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, організації надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я, моніторингу реалізації управлінських рішень, моніторингу системи індикаторів якості медичної допомоги, вивчення думки пацієнтів щодо надання медичної допомоги.

Згідно ч. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Медичні працівники зобов`язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини. Організація та забезпечення надання екстреної медичної допомоги громадянам та іншим особам здійснюються відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

У відповідності до ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», екстрена медична допомога медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров`я. Основними завданнями системи екстреної медичної допомоги є організація та забезпечення, зокрема, надання доступної, безоплатної, своєчасної та якісної екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1.6 Посадової інструкції фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги № 2 м. Кременчук, затвердженої виконуючим обов`язки директора КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» 02.12.2019 року, у своїй роботі фельдшер керується чинним законодавством України, директивними і нормативними документами Міністерства охорони здоров`я, наказами і розпорядженнями адміністрації центру, Станції, Статутом Станції, Колективним договором закладу, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, іншими нормативно-правовими актами, а також цією посадовою інструкцією.

Пунктами 2.1, 2.6, 2.9 вищевказаної посадової інструкції встановлено, що до основних завдань та обов`язків фельдшера належить надання безоплатно екстреної медичної допомоги дорослому і дитячому населенню на догоспітальному етапі та під час транспортування (госпіталізації) згідно із затвердженими протоколами (стандартами); належне ведення затвердженої медичної статистичної облікової документації (у т. ч. електронної) та своєчасне звітування за виконану роботу; постійне підвищення кваліфікації та професійної майстерності.

Фельдшер повинен знати Основи законодавства про охорону здоров`я та основні директивні документи, що визначають діяльність органів і закладів охорони здоров`я в цілому та закладу охорони здоров`я зокрема; загальні принципи організації служби екстреної допомоги та медицини катастроф, чинні документи, що регламентують її роботу, права та обов`язки працівників бригад, види захворювань і травм, алгоритм виїзду бригад на виклик; вимоги до ведення первинної медичної обліково-статистичної документації (п. п. 5.1, 5.2, 5.12 Посадової інструкції).

За невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків фельдшер несе відповідальність (п. 4.1 Посадової інструкції).

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

З викладеного вбачається, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення повинні містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.01.2019 року у справі № 515/1087/17 (провадження № 61-36903св18) зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 року № 554/9493/17 вказав, що для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Проаналізувавши доводи позивача, якими вона обґрунтовує позовні вимоги, та заперечення відповідача проти заявлених вимог, а також наведені досліджені докази, які за оцінкою суду не свідчать про незаконність дій відповідача при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, суд вважає, що позивач, як фельдшер, тобто особа з базовою медичною освітою, допустила бездіяльність, яка полягає у неналежному виконанні покладених на неї трудових обов`язків і яка є складовою дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що трудові обов`язки позивача, як фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД), визначені посадовою інструкцією, яка була доведена до її відома, та чинними нормативними актами, які регулюють організаційно-правові засади забезпечення громадян України медичною допомогою.

Відтак, позивач, як фельдшер з медицини невідкладних станів, мала обов`язок вчинити усі необхідні дії та надати в повному обсязі медичну допомогу хворій ОСОБА_8 з урахуванням її загального стану, який було розцінено невірно та встановлено діагноз, який не відповідав скаргам та даним об`єктивного обстеження і, як наслідок, невірно надана медична допомога та не доставлено хвору ОСОБА_8 до відповідного медико-лікувального закладу.

Суд вважає, що під час розгляду справи була встановлена вина позивача у допущеній бездіяльності та наявність причинного зв`язку між бездіяльністю і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Допущені позивачем порушення стосувалося саме тих обов`язків, які є складовими трудової функції як фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) і вони безпосередньо випливали з її посадової інструкції.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності було дотримано правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, враховані обставини, за яких позивачем вчинено проступок, та правомірно застосоване стягнення у вигляді догани.

При цьому, дисциплінарне стягнення у вигляді догани є мінімальним та найменш суворим заходом дисциплінарного стягнення, яке передбачене статтею 147 КЗпП України.

У проміжок часу з 07 липня 2023 року дня притягнення до дисциплінарної відповідальності по 07 липня 2024 року позивач не притягувалася до нового дисциплінарного стягнення.

Закінчення однорічного строку з дня накладення оскарженого позивачем дисциплінарного стягнення не є підставою для закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).

Враховуючи обставин, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні позову за безпідставності та необґрунтованості.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 858,88 грн. Оскільки суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, то сплачені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у справі покладаються на позивача.

Сторони не заявляли про понесення ними інших судових витрат. Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 40, 139, 147 - 149, 221, 231, 233 КЗпП України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Повний текст рішення суду виготовлено 29 листопада 2024 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: