Постанова

від 14.11.2024 по справі 538/999/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/999/24 Номер провадження 22-ц/814/3051/24Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л. Г. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЧБГ»

на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 червня 2024 року у складі судді Цімботи Л. Г.

у цивільнійсправі запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЧБГ» до Фермерського господарства «Еко-Край», ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Лохвицької міської ради Полтавської області Білашенко Вікторія Вікторівна про визнання недійсною угоди від 16.05.2017 про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.07.2011, визнання недійсним договору оренди землі б/н від 15.08.2017, визнання права користування (право суборенди),

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року представник ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» звернувся до суду з вказаним позовом до ФГ «Еко-Край», ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Лохвицької міської ради Полтавської області Білашенко Вікторія Вікторівна про визнання недійсною угоди від 16.05.2017 про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.07.2011, визнання недійсним договору оренди землі б/н від 15.08.2017, визнання права користування (право суборенди).

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 червня 2024 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду про залишення заяви без руху, позивачем у встановлений строк не усунуто.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в ухвалі про повернення позовної заяви судом не вказано, які саме недоліки позовної заяви не були усунуті позивачем. Відтак неповнота ухвали суду не дає можливості визначитися в правильності застосування норм матеріального і процесуального права та надає право позивачу оскаржити дану ухвалу.

Вказує, що в позовній заяві пред`явлено однорідні позовні вимоги немайнового характеру, що пов`язані між собою, викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази на їх підтвердження, зазначено способи захисту прав та інтересів позивача, а тому суд фактично вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що виходить за межі компетенції суду на цій стадії судового процесу.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга статті 369 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

Частиною першою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2024 року представник ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» звернувся до суду з позовом до ФГ «Еко-Край», ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Лохвицької міської ради Полтавської області Білашенко В. В., в якому просив суд: визнати недійсною угоду від 16.05.2017 про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.07.2011, укладену між ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 532268400:00:002:041, визнати недійсним договір оренди землі б/н від 15.08.2017, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Еко-Край» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 532268400:00:002:041, визнати за ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» право користування (право суборенди) землею за земельною ділянкою з кадастровим номером 532268400:00:002:041 (а. с. 2-8).

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 03 червня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснено процесуальні наслідки невиконання ухвали суду у встановлений строк (а. с. 15 ).

Копія ухвали була направлена на електронну адресу позивача та згідно довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету 03.06.2024 о 22:46:10 (а. с. 16).

11 червня 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява директора ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» про виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (а. с. 18-20).

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 червня 2024 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у наданий строк недоліки позовної заяви, а саме - невідповідність вимогам пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України не усунув.

Проте, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду за судовим захистом в порядку позовного провадження урегульовано главою 1 розділу ІІІ ЦПК України, що містить загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви (статті 175, 177 ЦПК).

Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статі 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

Згідно матеріалів справи, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху 11.06.2024 представник ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» надіслав заяву про усунення недоліків позовної заяви, додатками до якої зазначено квитанцію про сплату судового збору та документи, що підтверджують повноваження представника позивача (а. с. 18-20).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено спосіб захисту прав шляхом визнання недійсними спірних договорів та визнання за ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» права користування земельною ділянкою із наведенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та доказів на їх підтвердження.

Таким, чином у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення вказаної позовної заяви позивачеві з наведених в оскаржуваній ухвалі мотивів.

Згідно з частиною другою статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них і розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача; може роз`яснити учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; вирішує питання про проведення огляду письмових доказів; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує заяви та клопотання учасників справи; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином на стадії відкриття провадження у справі суд не вирішує питання щодо обґрунтованості позову, достатності та належності поданих доказів, які вирішуються на наступних стадіях процесу, а тому вимоги суду першої інстанції щодо конкретизації змісту та обґрунтування позовних вимог, є помилковими.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»). Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції). Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення необґрунтованої ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЧБГ» - задовольнити.

Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 червня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна