Ухвала

від 27.11.2024 по справі 991/3097/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/3097/23

Провадження № 1-кп/991/49/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27 листопада 2024 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з Сумським апеляційним судом)

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції з Сумським апеляційним судом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Буринь, Буринського району, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

Встановив:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Обґрунтування клопотання

На електронну адресу Вищого антикорупційного суду захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про призначення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, яке обґрунтував тим, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у підбурюванні директора ТОГВ «Група Айберг» ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди керівнику (заступнику) керівника Сумської обласної прокуратури. У повідомленні про підозру ОСОБА_6 покладено матеріали про проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме протоколи проведеного аудіо,-відео контролю ОСОБА_6 . На переконання захисника файлові носії із аудіо, та відеозаписів не місять фактів, що вказували б на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 .

У клопотанні захисник просить на вирішення експерта поставити такі питання:

1.1.Чи містяться в розмовах між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , зафіксованим у протоколах за результатами проведення НС(р)Д аудіо-відеоконтролю особи, висловлювання ОСОБА_6 , виражені у формі спонукання ОСОБА_10 до вчинення певних дій? Якщо так, до яких саме?

1.2.Чи містяться в розмовах між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 висловлювання, виражені у формі пропозиціє обіцянки прийняття або спонукання ОСОБА_10 про надання будь-якої вигоди керівнику (заступнику керівника) Сумської обласної прокуратури?

Проведення вказаної експертизи захисник просив доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» або Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Позиція сторін кримінального провадження

Захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому. Додатково пояснив, що на переконання сторони захисту розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , відображені в матеріалах негласних слідчих розшукових дій, не відповідають смисловому висловленню, про які зазначено в обвинувальному акті.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_9 підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 , яке заявлено в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про призначення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи та просили суд призначити експертизу в цьому провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_7 , у разі прийняття судом рішення про призначення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, просив провести експертне дослідження відносно нього по аналогічним питанням.

Прокурор ОСОБА_5 проти поданого стороною захисту клопотання про призначення експертизи заперечувала, вважала його безпідставним та невмотивованим. Так, прокурор зазначила, що для встановлення провокації злочину не потрібно проводити семантико-текстуальну експертизу, оскільки її наявність встановлюється судом на підставі сукупності досліджених доказів, спеціальні знання для цього не потрібні.

Оцінка та мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши надані сторонами матеріали, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та необхідність відмови у ньому з наступних підстав.

Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом (ст. 26 КПК України).

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів(ст. 84 КПК України).

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого, за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Ч. 2 ст. 242 КПК України передбачає випадки, коли проведення експертизи є обов`язковим. Так, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

До відповідного клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, а також копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Отже, із аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що призначення судом експертизи під час судового розгляду можливе, якщо:

- її проведення обумовлене необхідністю з`ясувати обставини і питання, що мають істотне значення для цього кримінального провадження;

- для з`ясування таких обставин і питань необхідні спеціальні знання;

- сторона обвинувачення відповідного експерта не залучала, або якщо залучила, то поставила неналежні чи неповні запитання, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

- сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин, на підтвердження чого надає відповідні документи;

- наявні умови, передбачені ч. 2 ст. 332 КПК України.

Відповідно до ст. 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз Міністерством юстиції України наказом № 53/5 від 08 жовтня 1998 року затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція).

В своєму клопотанні захисник просить експерта надати відповідь чи містяться в мовлених висловлюваннях обвинуваченого ОСОБА_6 , зафіксованих в матеріалах НС(р)Д лінгвістичні ознаки спонукання ОСОБА_10 до вчинення певних дій, та чи містяться у розмовах між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 висловлення виражені у формі пропозиції, обіцянки, прийняття або спонукання ОСОБА_10 до надання будь-якої вигоди керівнику (заступнику керівника) Сумської обласної прокуратури. На дослідження експертам просить надати всі матеріали кримінального провадження № 52022000000000310 від 14.10.2022.

Згідно з пп. 2.1.2 Інструкції, про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Доводи сторони захисту вказують на те, що проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи необхідне для спростування повідомлення пред`явленого обвинувачення, а також для встановлення факту провокації з боку ОСОБА_10 .

Проте суд вважає, що наявність чи відсутність провокації має суто юридичний характер. Спеціальні знання для встановлення факту провокації не потрібні.

Для встановлення факту провокації злочину є визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів. На переконання суду встановити ці обставини можливо без проведення експертного дослідження на підставі сукупності досліджених судом доказів (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 712/9430/17 від 30.03.2021).

Крім того, будь-яке клопотання сторони кримінального провадження, у тому числі, про проведення експертизи повинно бути належним чином обґрунтованим та мотивованим. Така позиція висловлена у рішеннях Верховного суду, зокрема у постановах від 13.05.2021 № 552/5763/17 та № 738/329/17 від 28.01.2020.

Натомість, поставлені захисником питання є не конкретизованими, захисником не зазначено конкретний текст (відео) чи фрагмент тексту (відео), який має бути предметом дослідження та оцінка якого потребує спеціальних знань. Захисником лише зазначено, що файлові носії із аудіо та відеозаписами, долучених до протоколів НС(р)Д аудіо, відео контролю особи не містять фактів, що вказували б на не обґрунтованість підозри ОСОБА_6 . При цьому просить надати експертам всі матеріали кримінального провадження на дослідження, хоча зазначає про дослідження експертами саме розмов ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які зафіксовані у додатках до протоколів НС(р)Д.

Також суд зауважує, що захисник у клопотанні вказує на те, що на стадії досудового розслідування сторона захисту двічі зверталась з відповідними клопотаннями до органу досудового розслідування, але стороною обвинувачення у їх задоволені було відмовлено. Однак доказів такого звернення суду не надає.

Крім того у клопотанні захисника ОСОБА_8 відсутні доводи щодо неможливості самостійного залучення експерта стороною захисту.

Колегія суддів також зауважує, що з врахуванням процесуальних норм, обов`язкового проведення експертизи з поставлених питань КПК України не передбачає.

З урахуванням таких обставин суд не встановив підстав для проведення експертизи за ухвалою суду. Тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи у кримінальному провадженні належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242, 332, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_11

ОСОБА_3