Рішення

від 29.11.2024 по справі 580/9474/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року справа № 580/9474/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМАНТІВСЬКЕ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

25.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМАНТІВСЬКЕ» (19754, Черкаська обл., Золотоніський р-н., с.Домантове, вулиця Карла Маркса, будинок 2/1; код ЄДРПОУ 34223663) (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2024 №7079/23-00-07-04-01, №7081/23-00-07-04-01.

Додатково просив судові витрати покласти на відповідача.

Вважає наведені в акті перевірки висновки і міркування, які стали підставою для прийняття спірних рішень є неповними, надуманими і безпідставними. Стверджує, що строки реєстрації розрахунків коригувань позивач не перевищив, їх реєстрацію здійснив у межах законодавчо встановлених строків. Вказав, що подав відповідачу пакет документів, які містять інформацію, яка є реальною, відповідає фактичним господарським операціям.

Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи за участі представника позивача у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

16.10.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 618992 грн, у т.ч. за лютий 2019 року на суму 130000 грн, та за листопад 2019 року на суму 488992 грн. ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» за період, що перевірявся, здійснював придбання ЗЗР, які в подальшому документально оформлено в адресу позивача у постачальника ТОВ «Фокс Юніон» (код ЄДРПОУ 42774994) з вересня 2019 року до квітня 2020року, відповідно до форми 20-ОПП-дані відсутні, директор ТОВ «Фокс Юніон» є одночасно директором 29 підприємств у різних регіонах України, Це підприємство внесене в журнал ризикових платників. ТОВ «Фокс Юніон» формує свій податковий кредит від ТОВ «Проксітехноторг» (код 42871215), у якого придбання ЗЗР відсутнє за увесь період його діяльності. Згідно з даними податкової звітності ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», ТОВ «Фокс Юніон» у 2019 році не імпортували та не здійснювали придбання товарів у неплатників ПДВ. Для перевірки за листопад 2019 року не надано сертифікати якості продукції. Тому неможливо підтвердити відповідність та якість товару. Перевіркою не можливо підтвердити факт транспортування та передачі товару від постачальника до покупця. В зв`язку з наведеними фактами, джерело походження ЗЗР по ланцюгу постачання від ТОВ «АГРІКОЛЬ МАР КЕТ» перевіркою не підтверджується. Отже, дані факти свідчать про формальний характер складання документів, про удаваність господарської операції, про оформлення первинних документів без здійснення фактичної діяльності, про відсутність ділової мети у ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» щодо господарської операції з позивачем. Первинні документи щодо здійснених господарських операцій позивачем з ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» є такими, що не містить достовірної інформації та не несуть в собі доказової бази. Задекларовані господарські операції із придбання позивачем у ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» та використання його у господарській діяльності в дійсності не відбулися. Відсутність джерела походження придбаних товарів по ланцюгу постачання від контрагента-постачальника свідчить про порушення податкового законодавства та залучення товариства до схеми формування штучного податкового кредиту для покупця.

21.10.2024 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив відповідача повторює текст спірного Акту відповідача щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій з придбання засобів захисту рослин по ланцюгу постачання, віднесенням до ризикових платників податків ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», та особливостей його господарської діяльності. Стверджує, що прийняття податковими органами рішення від 27.08.2020 про відповідність ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» критеріям ризиковості платника податку здійснено у серпні 2020 року, а придбання засобів захисту рослин ним відбувалось у лютому та листопаді 2019 року. На сьогодні ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» оскаржує свою відповідність критеріям ризиковості у суді - справа № 640/33089/20. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Відповідач не навів факти, які би безспірно підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків, та/або свідчили про його обізнаність щодо можливого протиправного характеру діяльності свого контрагенту, за наявності такої діяльності.

Усі надані сторонами докази суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань підтверджується, що позивач зареєстрований 27.04.2006, як юридична особа. Основний вид діяльності - « 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

На підставі наказу відповідача від 08.04.2024 №860-п та направлень від 09.04.2024 №1440/23-00-07-04-01 та №1441/23-00-07-04-01 головні державні інспектори відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області Сіренко Л.І. та ОСОБА_1 відповідно до підп.78.1.1, підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ у взаємовідносинах з ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 41759336) за лютий і листопад 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.04.2024 №4562/23-00-07-04-01/34223663. У ньому зафіксовано порушення позивачем вимог п.п 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.п.201.1, 201.7 ст.201 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.15, 2.16 п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 28854 грн за лютий 2019 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 590138грн, за лютий 2019 року у сумі 101146грн, за листопад 2019 року у сумі 488992грн.

В акті зазначено, що у відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» показників за лютий, листопад 2019, встановлено, що до складу податкового кредиту позивач включив ПДВ на суму 618992 грн, нарахований з оформлення придбання засобів захисту рослин (далі - ЗЗР) від ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» у лютому, листопаді 2019 року. Проведеною перевіркою відображеного показника за лютий, листопад 2019 року, у загальній сумі 1213462 грн на підставі таких документів: облікові регістри (картки рахунків, оборотно-сальдові відомості, обороти) по рахунках бухгалтерського обліку: 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», договори, платіжні доручення, податкові та видаткові накладні, ТТН, тощо, встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» всього на загальну суму 618992 грн, у т.ч. за лютий 2019 року на суму 130000 грн та за листопад 2019 року на суму 488992 грн. У лютому 2019 року ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» в адресу позивача документально оформив поставку засобів захисту рослин на загальну суму з ПДВ 780000 грн, у т.ч. ПДВ 130000грн. Для перевірки позивач надав: договір поставки агрохімічної продукції №06/19 від 26.02.2029, укладений між постачальником ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» і покупцем позивачем про поставку засобів захисту рослин, рахунок на оплату від 26.02.2019 №9 на загальну суму поставки товару з ПДВ 180000грн (ПДВ 30000,00грн), банківську виписку за рахунком 26007103031.980 за 27.02.2019 про оплату позивачем 180000грн з призначенням платежу за форс. згідно з рахунком від 26.02.2019 №9 у т.ч. ПДВ 30000,00грн, податкову накладну від 27.02.2019, договір поставки агрохімічної продукції №07/19 від 28.02.2019, укладений між постачальником ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» і покупцем позивачем про поставку засобів захисту рослин, видаткову накладну від 28.02.2019 з номенклатурою товару форс 1,5% на суму 100000,00грн, з ПДВ 600000,00грн, товарно-транспортну накладну від 28.02.2019 №3. Згідно з товарно-транспортною накладною автомобільним перевізником є ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» (код за ЄДРПОУ 38715304). Проте взаємовідносин щодо наданих транспортних послуг за відповідним маршрутом між перевізником та замовником (ТОВ «Агріколь Маркет»), вантажовідправником, зазначених в ТТН, перевіркою не встановлено. У ЄРПН відсутні зареєстровані ПН щодо таких транспортно-експедиційних послуг. У ТТН у пункті навантаження товару зазначено м.Золотоноша, але складських приміщень у замовника ТОВ «Агріколь Маркет» за місцем навантаження товару у періоді, що перевірявся, згідно з даними повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форми № 20-ОПП, контролюючому органу не надано. З ЄРПН не встановлено формування податкового кредиту з послуг оренди складських/офісних приміщень за адресою в м. Золотоноша. Також ТТН не містить підписи, печатки представників автомобільного перевізника та чітко не конкретизує адреси місця навантаження. Тобто, оформлені неналежним чином з явними ознаками дефектності. Відповідно до ЄРПН не встановлено взаємовідносин з послуг перевезення між позивачем та ТОВ «Агріколь Маркет» від ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень». Перевіркою не можливо підтвердити факт транспортування та передачі товару від постачальника до покупця. Для перевірки позивач надав сертифікат якості від 04.02.2019 на форс 1,5% G, виданий ТОВ «Сингента» (Україна) (код ЄДРПОУ 30265338). Проте згідно з даними ЄРПН перевіркою не встановлено зв`язок (відсутні податкові накладні) між реалізованим товаром заводу в адресу постачальників по ланцюгу постачання до позивача. Також у податкових накладних, виписаних ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» позивачу, вказаний код УКТЗЕД товару з десяти цифр, тобто імпортованого походження. Тому сертифікат якості вітчизняного виробника не має відношення до реалізованих ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» ЗЗР. Аналізуючи реквізити сертифікату якості товару, виданого ТОВ «Сингента» від 04.02.2019, отримувачем товару є - МППФ «Ерідон» (код ЄДРПОУ 19420704), але взаємозв`язку між виробником товару та отримувачем цього товару, а саме позивачем та ТОВ «Сингента» перевіркою не прослідковується. Інших сертифікатів ЗЗР до перевірки не надано. У листопаді 2919 року ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» в адресу позивача документально оформив поставку засобів захисту рослин на загальну суму з ПДВ 2933952,00 грн, у т.ч. ПДВ 488992,00 грн. Для перевірки позивач надав наступні документи: Договір поставки агрохімічної продукції № 07/19 від 28 лютого 2019, укладений між постачальником ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» і покупцем позивачем про поставку ЗЗР, видаткову накладну в адресу позивача від 29.11.2019 №74, з номенклатурою товару форс 1,5% на суму 2444960,00грн, з ПДВ 488992,00грн, договір про відповідальне зберігання ЗЗР від 29.11.2019 №02/1119, згідно з яким товар-ЗЗР зберігається на складі ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» за адресою: м. Черкаси, провулок Анатолія Пашкевича, 1. За умовами договору вантажно-розвантажувальні дії самостійно здійснює ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», акт приймання-передачі майна за вказаним договором від 29.11.2019, відповідно до якого зазначена вся номенклатура та кількість товару ЗЗР, наведені у видаткових накладних, товарно-транспортні накладні від 04.03.2020 №4, від 01.07.2020 №0107, від 09.07.2020 №0907. Договором про відповідальне зберігання ЗЗР від 29.11.2019 №02/1119 передбачено, що послуга відповідального зберігання товару на складі є платною (п.2.1 Сума договору). Згідно з ЄРПН за 2019 рік відсутні податкові накладні на послуги зберігання між позивачем та ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ». Також перевіркою встановлено відсутність розрахунків за послуги зберігання між позивачем та ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», що свідчить про відсутність самого зберігання товару. А відтак, транспортування ЗЗР за листопад 2019 року не підтверджується, оскільки в разі відсутності зберігання товару, видаткова накладна і ТТН складаються у день відвантаження товару. Крім того, Комісія регіонального рівня прийняла рішення від 27.08.2020 № 104588 про відповідність ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» критеріям ризиковості платника податку. З метою його скасування ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» надало пояснення з документами щодо суборенди складського приміщення, а саме Договір суборенди №01/11/19 від 01.11.2019, згідно з яким воно орендує у ФОП ОСОБА_2 (чинний платник ПДВ від 2000 року) частину складського приміщення за адресою: м.Черкаси, провулок Анатолія Пашкевича, 1 площею 10 кв.м. Згідно з ЄРПН за 2019 рік відсутні податкові накладні на послуги оренди між ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» та ФОП ОСОБА_2 ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» надає не лише послуги зберігання позивачу, а й здійснює придбання ТМЦ у інших підприємств. Проте вказана площа є недостатньою для зберігання товару в значних обсягах. Згідно з наданими документами, обсяг/кількість ЗЗР для позивача становить близько 172 пакетів ємністю 20 кг. До договору суборенди №01/11/19 від 01.11.2019 з поясненням ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» надано акт приймання-передачі від 01.04.2020. Тобто, ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» прийняв у суборенду приміщення за адресою: м. Черкаси, провулок Анатолія Пашкевича, 1, - площею 10 кв.м. лише з 01.04.2020. Згідно з даними про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» відповідно до форми 20-ОГІП, офісне та складське приміщення взято на облік 06.07.2020. До перевірки надано ТТН, в яких зазначено, що автомобільним перевізником є ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень», замовником на перевезення товару вказаний ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ». Проте договір зберігання передбачає, що власником товару є позивач, який і має забирати товар. Аналізуючи ТТН встановлено, що це товариство не відобразило та не реєструвало податкові накладні щодо надання транспортних послуг з машиною та маршрутом, зазначеними в ТТН. Також ТТН не містять підписи, печатки представників автомобільного перевезення. Тобто, оформлені не належним чином з явними ознаками дефектності. Перевіркою не можливо підтвердити факт транспортування та передачі товару від постачальника до покупця. ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» за період, що перевіряється, здійснює придбання ЗЗР, які в подальшому документально оформлено в адресу позивача у постачальника ТОВ «Фокс Юніон» (код ЄДРПОУ 42774994), за лише з вересня 2019 року до квітня 2020року, відповідно до форми 20-ОПП-дані відсутні. Директор ТОВ «Фокс Юніон» є одночасно директором на 29 підприємствах в різних регіонах України. ЦЕ товариство внесено в журнал ризикових платників. ТОВ «Фокс Юніон» формує свій податковий кредит від ТОВ «Прокеітехноторг» (код 42871215), у якого придбання ЗЗР відсутнє за весь період його діяльності. Згідно з даними податкової звітності ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», ТОВ «Фокс Юніон» у 2019 році не імпортували та не здійснювали придбання у неплатників ПДВ. Для перевірки за листопад 2019 року не надано сертифікати якості продукції, з огляду на що неможливо підтвердити відповідність та якість товару. У зв`язку з наведеними фактами, джерело походження ЗЗР ланцюгом постачання від ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» перевіркою не підтверджується. Отже, дані факти свідчать про формальний характер складання документів, про удаваність господарської операції, про оформлення первинних документів без здійснення фактичної діяльності, про відсутність ділової мети у ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» щодо господарської операції з позивачем. Під час проведення перевірки встановлено: невідповідність (дефектність) в документах (ТТН, акти приймання-передачі), недостовірність даних в документах (договір зберігання, акти приймання-передачі), відсутність документів, передбачених договором (податкові накладні, оплата послуг зберігання, сертифікатів відповідності), здійснення маніпулювання податковою звітністю контрагентом-постачальником, відсутність джерела походження ЗЗР по ланцюгу постачання, належність ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» до категорії ризикових платників податку, які здійснюють діяльність з формування суб`єктам господарювання податкового кредиту, без реальності здійснення господарських операцій. Тому надані до перевірки позивачем первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на отримання від ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» ЗЗР не дають товариству права на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Акт перевірки підписав головний бухгалтер позивача та вказав, що з висновками Акту не згідні, усі господарські операції, закупівлі і використання ЗЗР є реальними і підтверджуються належним чином складеними документами та зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН. Висновки Акту базуються на припущеннях.

02.05.2024 позивач подав відповідачу заперечення вх.№19083/6 на висновки Акту перевірки. За результатами їх розгляду Постійна комісія з питань розгляду заперечень ГУ ДПС у Черкаській області склала висновок від 17.05.2024 №254/4562/23-00-07-04-01/34223663/07-04 про залишення без змін висновків Акту перевірки та направила відповідний лист від 17.05.2024 № 10876/6/23-00-07-04-04 позивачу.

За результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідач виніс спірні ППР від 20.05.2024 (далі Спірні рішення):

№7079/23-00-07-04-01, яким позивачу завищив суму грошового зобов`язання за ПДВ на 36068,00грн;

№7081/23-00-07-04-01, яким позивачу зменшив розмір від`ємного значення суми ПДВ на 590138грн.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій за заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ до ППР від 290.05.2024 №7079/23-00-07-04-01 сума нарахованого податкового зобов`язання за наслідками перевірки становить 28854 грн, розрахункова сума штрафу для прийняття рішення про визначення податкового зобов`язання за наслідками перевірки 7214грн, загальна сума нарахованого податкового зобов`язання для прийняття ППР за наслідками перевірки 36068грн.

Відповідно до розрахунку завищення від`ємного значення суми ПДВ позивачем, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий, листопад 2019 року до ППР від 290.05.2024 №7081/23-00-07-04-01, сума завищеного від`ємного значення суми ПДВ становить за лютий 2019 року 101146грн, за листопад 2019 року 488992грн, загальна сума зменшеного від`ємного значення суми ПДВ для прийняття ППР за наслідками перевірки, за лютий 2019 року 101146грн, за листопад 2019 року 488992грн.

Тобто, донарахування відповідач здійснив, знявши податковий кредит позивача, оформлений за рахунок правочинів з ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», вважаючи їх безтоварними.

Позивач 04.06.2024 оскаржив Спірні рішення до ДПС України. За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 30.07.2024 № 23130/6/99-00-06-01-02-06, яким відмовила у задоволені скарги позивача, а спірні ППР залишила без змін.

Тому позивач звернувся позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульвано ст. 78 ПК України. Так, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

На підставі зазначеного у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Щодо змісту виявлених податкових порушень, які стали підставою Спірних рішень суд урахував таке.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер;

к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;

л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.

Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі ЗУ №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Частинами 3-5 ст.9 ЗУ №996-XIV визначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Тобто, формування податкової звітності, у т.ч. право на податковий кредит, мають відбуватися щодо реальних господарських операцій на підставі належно оформлених документів бухгалтерського та фінансового обліків.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.9 ЗУ №996-XIV у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.9 ЗУ №996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення).

Відповідно до п.2.4 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно з п. 2.15 Положення у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Пунктом 2.16 Положення передбачено, що первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в регістр бухгалтерського обліку, а при обробці електронними та іншими засобами - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд установив, що висновки Акту перевірки підтверджуються сукупністю виявлених фактів.

Зокрема, податковий кредит сформований за рахунок правочинів з ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», щодо якого прийняте рішення від 27.08.2020 № 104588 про віднесення до категорії ризикових платників податку, які здійснюють діяльність з формування суб`єктам господарювання податкового кредиту без реальності здійснення господарських операцій.

З приводу доказів про транспортування і походження товару суд урахував.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів Замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (далі Правила).

Так, згідно з підп.11.1 п.11 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту.

Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді.

У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі. У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Відповідно до підп.11.2 п.11 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Згідно з підп.11.3 п.11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

Підпунктом 11.4 п.11 Правил визначено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Відповідно до підп.11.5 п.11 Правил у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

Згідно з підп.11.6 п.11 Правил визначено, що у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1 10 товарно-транспортної накладної).

У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил (підп.11.7 п.11 Правил).

Підпунктом 11.8 п.11 Правил визначено, що у разі перевантаження вантажу в процесі перевезення на інший автомобіль складається акт довільної форми в паперовій або електронній формі, в якому обов`язково зазначаються:

повне найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання (для фізичних осіб - підприємців) власника транспортного засобу, який прийняв вантаж;

прізвище, ім`я, по батькові водія, який прийняв вантаж;

реєстраційний номер транспортного засобу Перевізника, який прийняв вантаж;

реєстраційний номер транспортного засобу Перевізника, який здав вантаж.

Акт складається у двох примірниках, які підписують представники (водії) обох Перевізників (по одному для кожного), проставляючи особисті підписи або ЕП.

У лютому 2019 року ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» в адресу позивача документально оформив поставку ЗЗР на загальну суму з ПДВ 780000 грн, у т.ч. ПДВ 130000грн. Документально оформлено: договір поставки агрохімічної продукції №06/19 від 26.02.2029, укладений між постачальником ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» і покупцем позивачем про поставку засобів захисту рослин, рахунок на оплату від 26.02.2019 №9 на загальну суму поставки товару з ПДВ 180000грн (ПДВ 30000,00грн), банківську виписку за рахунком 26007103031.980 за 27.02.2019 про оплату позивачем 180000грн з призначенням платежу за форс. згідно з рахунком від 26.02.2019 №9 у т.ч. ПДВ 30000,00грн, податкову накладну від 27.02.2019, договір поставки агрохімічної продукції №07/19 від 28.02.2019, укладений між постачальником ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» і покупцем позивачем про поставку засобів захисту рослин, видаткову накладну від 28.02.2019 з номенклатурою товару форс 1,5% на суму 100000,00грн, з ПДВ 600000,00грн, товарно-транспортну накладну (далі ТТН) від 28.02.2019 №3.

Згідно з ТТН автомобільним перевізником є ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» (код за ЄДРПОУ 38715304). Взаємовідносини щодо наданих транспортних послуг за відповідним маршрутом між перевізником та замовником (ТОВ «Агріколь Маркет») відомостями податкової звітності та ЄРПН не підтверджено. Відсутні зареєстровані податкові накладні щодо оформлених транспортно-експедиційних послуг. У ТТН у пункті навантаження товару зазначено м. Золотоноша за умов відсутності довідок 20-ОПП щодо складських приміщень у замовника ТОВ «Агріколь Маркет» за місцем навантаження товару та не підтверджено даними ЄРПН послуги оренди складських/офісних приміщень за такою адресою. Крім того в ТТН відсутні підписи, печатки представників автомобільного перевізника та не вказані конкретні адреси місця навантаження. Відповідно до ЄРПН не встановлено взаємовідносин з послуг перевезення між позивачем та ТОВ «Агріколь Маркет» від ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень».

В Україні діють Державні санітарні правила "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві" ДCанПіН 8.8.1.2.001-98, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.08.1998 №1 (далі - ДCанПіН 8.8.1.2.001-98).

Пункт 1.5 ДCанПіН 8.8.1.2.001-98 передбачає обов`язок адміністрації підприємства надавати в розпорядження працюючих засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук та органів дихання тощо. Докази виконання позивачем цього обов`язку відсутні.

Згідно з вимогами глави 4 ДCанПіН 8.8.1.2.001-98 пестициди входять у перелік небезпечних вантажів і потребують спеціальних умов транспортування та виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Транспортування з базисних до витратних складів споживачів проводяться спеціально обладнаним автотранспортом закладів Міністерства АПК лише за маршрутами руху, погодженим територіальною санепідемстанцією і державтоінспекцією. Також транспорт для перевезення пестицидів підлягає паспортизації санітарно-епідеміологічною службою. Швидкість руху такого транспорту не повинна перевищувати 40км/год, а під час дощу, туману і снігопаду не більш 20км/год.

Докази використання для перевезення ЗЗР позивачу спеціального транспорту відсутні. Відповідач обґрунтовано не врахував, як доказ, вказану ТТН.

Сертифікат якості від 04.02.2019 на форс 1,5% G, виданий ТОВ «Сингента» (Україна) (код ЄДРПОУ 30265338), правовідносини з яким згідно з даними ЄРПН перевіркою не встановлено. У виписаних ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» для позивача ПН вказаний код УКТЗЕД товару з десяти цифр, тобто, імпортованого походження. Проаналізувавши реквізити сертифікату якості товару, який виданий ТОВ «Сингента» від 04.02.2019, установлено, що отримувачем товару є - МППФ «Ерідон» (код ЄДРПОУ 19420704). Тому сертифікат якості вітчизняного виробника обґрунтовано відповідач не урахував, як доказ походження товару.

Щодо зберігання ЗЗР суд урахував вимоги глави 5 ДCанПіН 8.8.1.2.001-98, які встановлюють, що зберігання пестицидів допускається тільки в спеціально призначених для цього складах, які відповідають вимогам СНІП 11-108-78. Наявні вимоги як до базисних складів загального призначення, так і до міжгосподарських пунктів хімізації, під`їздних шляхів, зонування. Таких складів ані у позивача, ані у його контрагента не оформлено. Також у них відсутні посвідчення на організацію робіт зі зберігання, транспортування, застосування ЗЗР, що передбачено положеннями законів України «Про захист рослин», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пестициди і агрохімікати».

У листопаді 2019 року ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» для позивача документально оформив поставку ЗЗР на загальну суму з ПДВ 2933952,00 грн, у т.ч. ПДВ 488992,00 грн. Щодо цього правочину оформлені: договір поставки агрохімічної продукції № 07/19 від 28 лютого 2019, укладений між постачальником ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» і покупцем позивачем про поставку засобів захисту рослин, видаткову накладну для позивача від 29.11.2019 №74 з номенклатурою товару форс 1,5% на суму 2444960,00грн, з ПДВ 488992,00грн, договір про відповідальне зберігання ЗЗР від 29.11.2019 №02/1119, згідно з яким товар-ЗЗР зберігається на складі ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» за адресою: м. Черкаси, провулок Анатолія Пашкевича, 1. За умовами договору вантажно-розвантажувальні дії самостійно здійснює ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», акт приймання-передачі майна за вказаним договором від 29.11.2019, відповідно до якого зазначена вся номенклатура та кількість товару ЗЗР, наведені у видаткових накладних, ТТН від 04.03.2020 №4, від 01.07.2020 №0107, від 09.07.2020 №0907.

Договором про відповідальне зберігання ЗЗР від 29.11.2019 №02/1119 передбачено, що послуга відповідального зберігання товару на складі є платною (п.2.1 Сума договору). Згідно з ЄРПН за 2019 рік відсутні податкові накладні на послуги зберігання між позивачем та ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ». Також перевіркою встановлено відсутність розрахунків за послуги зберігання між позивачем та ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», що свідчить про відсутність самого зберігання товару. Отже, транспортування ЗЗР за листопад 2019 року не підтверджено, оскільки в разі відсутності зберігання товару, видаткова накладна і ТТН складаються у день відвантаження товару.

Відомості правочинів для виконання договору суборенди №01/11/19 від 01.11.2019, згідно з яким вказаний контрагент позивача орендує у ФОП ОСОБА_2 частину складського приміщення за адресою: м. Черкаси, провулок Анатолія Пашкевича, 1, площею 10 кв.м. не підтверджуються даними ЄРПН за 2019 рік. Зокрема, відсутні податкові накладні на послуги оренди між ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» та ФОП ОСОБА_2 . Щодо вказаних обставин суд урахував, що ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» надає не лише послуги зберігання позивачу, а й здійснює придбання ТМЦ у інших підприємств. Крім того вказана площа не є достатньою для зберігання товару в значних обсягах та відсутні докази її призначення для зберігання ЗЗР. Згідно з наданими документами, обсяг/кількість ЗЗР для позивача становить близько 172 пакетів ємністю 20 кг. До договору суборенди №01/11/19 від 01.11.2019 з поясненням ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» надало акт приймання-передачі від 01.04.2020, тобто ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» прийняв у суборенду приміщення за вказаною вище адресою з 01.04.2020 тобто, після вказаних вище правочинів з позивачем. Згідно з даними про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» відповідно до форми 20-ОГІП, офісне та складське приміщення взято на облік 06.07.2020. Отже, відповідач обґрунтовано не врахував, як доказ, вказаний договір.

Також відповідач обґрунтовано не врахував надані для перевірки ТТН, в яких зазначено, що автомобільним перевізником є ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень», замовником на перевезення товару вказаний ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», оскільки договір зберігання передбачає, що власником товару є позивач, який і має забирати товар. Вказаний контрагент не відобразив та не реєстрував податкові накладні щодо надання транспортних послуг з машиною та маршрутом, зазначеними в ТТН. Також ТТН не містять підписи, печатки представників автомобільного перевезення, тобто оформлені не належним чином з явними ознаками дефектності. Отже, факт транспортування та передачі товару від постачальника до покупця не підтверджено.

Придбання ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» ЗЗР у постачальника ТОВ «Фокс Юніон» (код ЄДРПОУ 42774994) з вересня 2019 року до квітня 2020 року також не підтверджені сукупністю доказів. Зокрема, відповідно до форми 20-ОПП-дані відсутні. Директор ТОВ «Фокс Юніон» є одночасно директором на 29 підприємствах в різних регіонах України, внесено в журнал ризикових платників. ТОВ «Фокс Юніон» формував податковий кредит від ТОВ «Прокеітехноторг» (код 42871215), у якого придбання ЗЗР відсутнє за весь період його діяльності. Згідно з даними податкової звітності ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ», ТОВ «Фокс Юніон» у 2019 році не імпортували та не здійснювали придбання товару у неплатників ПДВ. До перевірки за листопад 2019 року позивач не надав сертифікати якості продукції. Отже, не підтверджено відповідність та якість товару.

Вказані факти свідчать про формальний характер складання документів, про удаваність господарської операції, про оформлення первинних документів без здійснення фактичної діяльності, про відсутність ділової мети у ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» щодо господарської операції з позивачем. То ж висновки Акту перевірки та донарахування відповідачем у спірних рішеннях ПДВ внаслідок зняття податкового кредиту та від`ємного значення ПДВ зі вказаних безтоварних операцій відповідають закону.

Посилання позивача на те, що на сьогодні його контрагент, а саме ТОВ «АГРІКОЛЬ МАРКЕТ» оскаржує свою відповідність критеріям ризиковості у суді у справі №640/33089/20 не враховані судом, оскільки рішення від 15.06.2020 №72581 та від 27.08.2020 №104588 про відповідність вказаного підприємства критеріям ризиковості платника податку на дату вирішення спірних правовідносин не скасовані та є чинними.

Щодо застосованих штрафних санкцій суд урахував.

Згідно з 123.1. Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовані нормами ст.112 ПК України.

Зокрема, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу);

вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету. Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;

самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу). Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;

інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

Позивач порушив вимоги вказаного вище законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 618992 грн, у т. ч. за лютий 2019 року на суму 130000 грн та за листопад 2019 року на суму 488992 грн. Сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів, достатніх вважати відсутньою вину позивача у вчиненні вказаних податкових порушеннях або підстав для звільнення від відповідальності за них, не підтверджено достовірними та належними доказами. Розмір застосованого штрафу відповідає вимогам закону.

Тому суд дійшов висновку, що Спірні рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є правомірним. Позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 244-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМАНТІВСЬКЕ» (19754, Черкаська обл., Золотоніський р-н., с.Домантове, вулиця Карла Маркса, будинок 2/1; код ЄДРПОУ 34223663) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2024 №7079/23-00-07-04-01, №7081/23-00-07-04-01.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 29.11.2024.