Постанова

від 29.11.2024 по справі 440/12185/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя І інстанції: Р.І. Молодецький

29 листопада 2024 р. Справа № 440/12185/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Дмитра Володимировича на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року по справі № 440/12185/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Тимошенко Д.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі ГУ ДМС в Полтавській області) № 25 від 18.09.2024 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС в Полтавській області № 53022500101471 від 18.09.2024 року про скасування посвідки на постійне проживання, виданої громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ДМС в Полтавській області поновити дію посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 (запис № 19771103-09822), виданої громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС в Полтавській області № 5301130100016575 від 18.09.2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року позовну заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Д.В. до ГУ ДМС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, з підстав встановлених п.6 ч.4 ст. 169 КАС України, повернуто позивачці.

Судове рішення вмотивовано тим, що позивачкою у позовній заяві заявлено позовні вимоги, які підсудні різним судам, що суперечить вимогам КАС України та є порушенням правила об`єднання позовних вимог.

Також суд зазначив, що відповідно до п. 6 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Тимошенко Д.В. просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивачки зазначає, що керуючись ч. 3 ст. 21 КАС України, усі зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства окружним адміністративним судом. Вказує, що наведене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви та позбавлення ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 320 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Зі змісту наведеної норми, вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Колегія суддів зазначає, що КАС України встановлено критерії визначення предметної, територіальної та інстанційної юрисдикції. Розмежування, зокрема, предметної юрисдикції визначено статтею 20 КАС України.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті (ч.2 ст.20 КАС України).

Відповідно до норм ч.ч. 1, 6 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Положенням статті 21 КАС України кореспондують норми ч. 1 ст. 172 КАС України відповідно до яких, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Статтею 172 КАС України також передбачено заборони об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 172 КАС України), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч. 5 ст. 172 КАС України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що, у даному випадку, представником позивачки при зверненні до суду з цим позовом, заявлено наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС в Полтавській області № 25 від 18.09.2024 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС в Полтавській області № 53022500101471 від 18.09.2024 року про скасування посвідки на постійне проживання, виданої громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ДМС в Полтавській області поновити дію посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 (запис №19771103-09822), виданої громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС в Полтавській області № 5301130100016575 від 18.09.2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вимога позивачки про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДМС в Полтавській області № 5301130100016575 від 18.09.2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному.

При цьому, аналіз вищевказаних положень статей 20, 288 КАС України дає підстави дійти висновку про те, що спори іноземців та осіб без громадянства з органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції щодо прийнятих рішень про скасування дозволу на імміграцію або про скасування посвідки на постійне проживання не відносяться до таких, що підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним судам, а тому з урахуванням предметної юрисдикції, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства в окружному адміністративному суді.

Таким чином, позовні вимоги позивачки про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДМС в Полтавській області № 25 від 18.09.2024 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДМС в Полтавській області № 53022500101471 від 18.09.2024 року про скасування посвідки на постійне проживання, виданої громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 та про зобов`язання ГУ ДМС в Полтавській області поновити дію посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 (запис №19771103-09822), виданої громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства в окружному адміністративному суді.

Отже, об`єднані в позовній заяві ОСОБА_1 вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте різними судами - окружним адміністративним/місцевим загальним, як адміністративним.

При цьому, колегія суддів зазначає, що об`єднані у позові вимоги, пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами та які є основними та похідними, оскільки підставою для рішення від 18.09.2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 слугували рішення від 18.09.2024 року: про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 та скасування посвідки на постійне проживання, виданої громадянці Республіки Вірменія ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки одна з вимог, заявлених позивачкою підсудна окружному адміністративному суду, а інша - місцевому загальному суду як адміністративному суду, з урахуванням положень ч. 3 ст. 21 КАС України, таку справу повинен розглядати окружний адміністративний суд, в даному випадку - Полтавський окружний адміністративний суд.

Усупереч вимогам наведених норм процесуального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що в позовній заяві представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Д.В. порушено правила об`єднання позовних вимог та безпідставно повернув позовну заяву.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачкою права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Д.В. задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року справі скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова