Постанова

від 13.11.2024 по справі 160/25952/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/25952/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Шикоряк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги Національного Банку України, Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 р. (головуючий суддя Златін С.В., судді Врона ОВ., Кадникова Г.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного Банку України, треті особи: Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

23.09.2023 р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, де просила визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України від 01.08.2023 № 265-рш «Про відкликання банківської ліцезії та ліквідацію Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 р. позовна заява ОСОБА_1 до НБУ про визнання протиправним та скасування рішення повернута позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 р. ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 р. скасована, матеріали адміністративної справи направлені до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 р. відкрите провадження по справі та залучені до участі в справі в якості третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерне товариство «Акціонерний кормерційний банк «Конкорд».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 р клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів залишено без задоволення.

Рішенням Діпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Національеного Банку України, треті особи: Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішення - задоволений.

Визнане протиправним та скасоване рішення Правління Національного банку України від 01.08.2023 р. № 265-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» та стягнена з Національного Банку України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачена сума судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Не погодившись з даним рішенням Національний Банк України подав апеляційну скаргу, де просили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 р. скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції з порушенням ст. 159 КАС України та принципу змагальності сторін прийняте не обгрунтоване рішення та, роблячи висновок про вихід Національним Банком України за межі перевірки, здійснене виключно текстуальне співставлення питань перевірки, що були визначені в наказі, із встановленими порушеннями, не вдаючись до аналіу законодавства, що реугулює спірні правовідносини, сутності таких порушень, оцінки обов`язків банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Національний банк України наділений компетенцією щодо вільного вибору заходу впливу під час його застосування.

Не погодившись з рішенням суду Акіонерне товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» подало апеляційну скаргу, де просили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, суд втрутився у вільний росуд суб`єкта владних повноважень і дійшов не обгрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного рішення НБУ на тій підставі, що чинне законодавство України не містить визначення терміну «систематичний», в зв`язку з чим, на думку суду першої інстанції, АБ «АКБ «Конкорд» систематично не порушував законодавство з питань фінансового моніторингу.

Не погодившись з рішенням суду Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, де просили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі про скасування рішення Правління НБУ від 01.08.2023 р. № 265-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «АКБ «Конкорд».

Апеляційна скарга мотивована тим, що скасування рішення Правління НБУ не направлене на поновлення прав позивача незалежно від юрисдикції суду. Єдиним ефективним способом захисту позивача може бути відшкодування йому у грошовій формі завданої шкоди.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі та вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції дійшов вивсновку про залишення без задоволення апеляційних скарг та залишення без змін рішення суду в зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником акцій (акціонером) АТ АКБ «Конкорд» в обсязі 56,2325%.

Статтею 266-1 КАС України передбачено, що «1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

2. Позовна заява про оскарження індивідуального акта/рішення подається до суду протягом трьох місяців з дня оприлюднення такого акта/рішення в порядку, визначеному законом. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

3. Подання позовної заяви, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного індивідуального акта/рішення.

4. Адміністративні справи, визначені частиною першою цієї статті, розглядаються у порядку загального позовного провадження.

5. Під час розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, суд перевіряє, чи прийнятий індивідуальний акт або рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, які визначають повноваження Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.

6. Під час розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, суд використовує як підставу для власної оцінки та покладається на кількісні, якісні оцінки та висновки, зроблені Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на підставі яких були прийняті відповідні рішення, крім випадків, якщо:

1) оскаржуване рішення/акт прийнято з істотним порушенням встановленого порядку його прийняття (порушення, яке істотно вплинуло на результат оцінки);

2) кількісні, якісні оцінки та висновки ґрунтуються на очевидно помилкових відомостях та/або не враховують суттєвих обставин (фактів), за умови врахування яких оскаржуване рішення/акт не могло бути прийнято;

3) наявні очевидні розбіжності та/або логічні суперечності між кількісними, якісними оцінками та/або висновками;

4) оскаржуване рішення/акт прийнято за відсутності повноважень або з використанням повноважень всупереч меті, з якою вони надані законом.

7. Суд за результатами розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першої цієї статті, або окремих його положень;

2) стягнення з відповідача (відповідачів) коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним (незаконним) індивідуальним актом/рішенням, якщо така вимога заявлена позивачем одночасно з вимогою про визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення;

3) відмову в задоволенні позовних вимог (повністю або частково).

…9. Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першою цієї статті, або окремих його положень:

1) не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;

2) не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;

3) не породжує будь-яких прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування заподіяної шкоди…».

Крім того, відповідно статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» «Банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових та службових осіб.

Особливості оскарження рішень (індивідуальних актів) Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта Національного банку України, зазначеного в частині другій цієї статті, або окремих його положень:

не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;

не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;

не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди».

При цьому статтею 72 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що «До осіб, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України, належать власники істотної участі у банку, ключові учасники у структурі власності банку та учасники банківських груп, небанківських фінансових груп, учасниками яких є банки, материнські компанії банків, юридичні особи, які мають спільного з банками контролера».

А відповідно статті 79-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» «У разі визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення (індивідуального акта) Національного банку України, зазначеного у частині другій статті 79 цього Закону, особа, яка була учасником банку на момент прийняття такого рішення (індивідуального акта), має право на відшкодування шкоди, заподіяної таким рішенням (індивідуальним актом), у порядку, встановленому законом, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею».

Таким чином, судом встановлено, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачене право позивача, як учасника банку на оскарження в адміністративному суді рішення Національного Банку України про ліквідацію банку, а також на відшкодування шкоди.

Відповідно «Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого постановою Національного Банку України № 90 від 30.06.2020 р. « 16. Національний банк за наявності обґрунтованих підстав приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки банку/установи. Такими підставами є:

1) інформація/документи, результати аналізу статистичної звітності, отримані в порядку безвиїзного нагляду та/або в разі здійснення виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства;

2) інформація, отримана від інших підрозділів Національного банку, державних органів, органів нагляду іноземних держав про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства.

Позапланова виїзна перевірка призначається за окремим дорученням Голови Національного банку або уповноваженої ним особи, що оформляється наказом (далі - наказ про позапланову перевірку), що вручається банку/установі або надсилається засобами поштового зв`язку (із повідомленням про вручення) чи у вигляді електронного документа.

У наказі про позапланову перевірку зазначаються найменування банку/установи, що перевіряється, підстава/підстави для проведення виїзної перевірки, передбачена/передбачені в пункті 16 розділу II цього Положення, строки проведення виїзної перевірки (дати початку і закінчення), період, що підлягає виїзній перевірці, склад інспекційної групи та її керівник (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади та номерів службових посвідчень), питання, які підлягають виїзній перевірці, інша інформація стосовно позапланової виїзної перевірки (за потреби)».

Як слідує з матеріалів справи наказ НБУ № 64-но від 19.01.2023 р. «Про проведення позапланової визної перевірки АТ «АКБ «Конкорд» прийнятий заступником Голови Д.Олійником з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства України та враховуючи « наявність інформації /документів, отриманих у порядку безвиїзного нагляду, інформації, отриманої від інших підрозділів НБУ, про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу», тобто, без зазначення конкретних обставин, що слугували проведенню перевірки.

Згідно Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Національного банку України № 90 від 30.06.2020 р. встановлено, що « 28. Керівник/заступник керівника інспекційної групи або керівник/заступник керівника структурного підрозділу Департаменту, що здійснює виїзні перевірки банків/установ, за наявності причин, що можуть свідчити про об`єктивну неможливість виконання програми виїзної перевірки в повному обсязі та установлені строки, подає керівникові Національного банку обґрунтоване подання щодо внесення змін у програму виїзної перевірки, продовження періоду, що підлягає виїзній перевірці, строку проведення виїзної перевірки, відміни, тимчасового зупинення або дострокового припинення розпочатої виїзної перевірки. Довідка про виїзну перевірку в разі відміни (дострокового припинення) розпочатої виїзної перевірки складається згідно з вимогами пункту 30 розділу II цього Положення в разі виявлення порушення банком/установою вимог законодавства.

Продовження строків надання інформації/документів у відповідь на запит інспекційної групи/запиту в електронній формі/паперовій формі може бути підставою для продовження строків проведення виїзної перевірки.

Керівник Національного банку на підставі обґрунтованого подання приймає рішення про внесення змін до програми виїзної перевірки, продовження періоду, що підлягає виїзній перевірці/строку проведення виїзної перевірки, відміну, тимчасове зупинення або дострокове припинення розпочатої виїзної перевірки.

Виїзна планова перевірка подовжується на строк більше ніж на 20 робочих днів за рішенням Голови Національного банку або заступника Голови Національного банку, який згідно з розподілом функціональних обов`язків здійснює загальне керівництво та контролює діяльність Департаменту.

Строк, на який продовжується виїзна перевірка, не повинен перевищувати 60 робочих днів».

Однак, як слідує з матеріалів справи накази Національного банку України № 196-но від 02.03.2023 р. «Про несення зміни до наказу НБУ від 19.01.2023 р. № 64-но» та № 291-но від 29.03.2023 р. «Про внесення зміни до наказу НБУ від 19.01.2023 р. № 64-но» не містять жодного обгрунтування підстав продовження строку проведення перевірки та періоду, що підляає перевірці.

Судом встановалено, що на підставі наказів Національного банку України № 64 но від 19.01.2023 р., № 196-но від 02.03.2023 р. та № 291-но від 29.03.2023 р. Національним банком України проведено позапланову виїзну перевірку АТ «АКБ «Конкорд» з окремих питань діяльності стосовно дотримання вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері протидії відмиванню (легалізації) коштів та достатності заходів АТ «АКБ «Конкорд» для ПВК/ФТ.

Метою перевірки було з`ясування стану дотримання банком вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ з окремих питань діяльності, а саме:

-здійснення АТ «АКБ «Конкорд» аналізу ризиків ПВК/ФТ окремих продуктів АТ «АКБ «Конкорд» та послуг (послуг, які надаються субєктам господарювання щодо прийнямання до обслуговування елетронниїх платіжних засобів з метою проведення оплати ваортості товарів та/або послуг у мережі інтернет, послуг щодопереказів з рахунку на рахунок з використанням реквізитів електронних платіжних засобів, послуг щодо переказів з використанням реєстру платежів /електронних платіжних засобів;

-здійснення АТ «АКБ «Конкорд» заходів з належної перевірки та оцінки/переоцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансуквання розповсюдження зброї масового знищення окремих клієнтів;

-ужиття АТ «АКБ «Конкорд» заходів щодо супроводження переказу коштів/платіжних операцій інформацією про платника (ініціатора переказу/платіжної операції) та/або отримувача переказу/платіжних операцій у випадках, передбачених статтею 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансукванню розповсюдження зборої масового знищення під час надання послуг.

Перевірка Банку проводилася за період діяльності Банку з 04.10.2021 р. по 22.01.2023 р. (включно) з урахуванням усіх подій, що відбулися з 23.01.2023 р. до дня закінчення строку проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно довідки Національного банку України від 22.05.2023 р. № 8/25-0009/59556/БТ за висновками результатів вибіркової перевірки, інспекційною групою виявлені порушення Банком вимог Закону про ПВК/ФТ, Положення про здійснрення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку від 19.05.2020 р. №65, Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою правління Національного бапнку від 30.06.2020 р. №90, які полягають, зокрема, у:

- неналежному виконанні Банком обов`язку щодо здійснення належної перевірки нових клієнтів, а також існуючих клієнтів;

- неналежному виконанні Банком обов`язку застосовувати у своїй діяльності ризик- орієнтований підхід (враховуючи відповідні критерії ризику), пов`язані з його клієнтами, в порядку, визначеними внутрішніми документами Банку з питань фінансового моніторингу);

- наданні на запит інспекційної групи недостовірної інформації;

- неналежному аналізі ризиків ВК/ФТ своїх Послуг;

- не супроводженні Банком переказу коштів інформацією про платника;

- не супроводженні переказу коштів необхідною інформацією про отримувача переказу коштів;

- неналежному виконанні обов`язку Банку розробляти та впроваджувати внурішні документи питань фінансового моніторингу.

Крім цього, враховуючи характер виявлених порушень, недоліків, в тому числі причини їх виникнення, інспекційною групою з урахуванням професійного судження зроблено висновки про незабезпечення Банком функціонування належної системи управління ризиками.

Також встановлено, що до вищезазначеної довідки долучалася супровідна інформація щодо здійснення АТ «АКБ «Конкорд» аналізу ризиків ПВК/ФТ оремих продуктів АТ «АКБ «Конкорд» та Послуг.

Відповідно поясювальної записки директора Департаменту фінансового моніторингу до проекту рішення Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «АКБ «Конкод», адресованої Правлінню Національного банку України від 19.07.2023 р. встановлено, що на засіданні Комітету, що відбулося 18.07.2023 р. Комітетом надано пропозиції Правлінню Національного Банку України щодо застосування до АТ «АКБ «Конкорд» заходу впливу у вигляді відкликання банківської ліцензії та ліквідації Банку за систематичні порушення Банком законодавства у сфері ПВК/ФТ, виявлені за результатами перевірки.

Так, за результатами попередньої перевірки до АТ «АКБ «Конкорд» застосовані заходи впливу згідно з рішеннями Комітету від 30.06.2022 р.:

№20/900-рк/БТ у вигляді накладення штрафу у загальному розмірі 60 400 000,00 грн (за порушення п.3 ч.2 ст. 8 Закону України № 361-1Х в частині незабезпечення функціонування належної системи управління ризиками (зокрема, встановлено неналежне виконання АТ «АКБ «Конкорд» обов`язку щодо здійснення належної перевірки існуючих клієнтів, у т.ч. щодо клієнтів, які здійснювали діяльність з надання послуг за сервісами Інтернет-еквайрингу, Р2Р-переказів, А2С та/або С2А) та п.2 ч.2 ст. 6 Закону № 1702-У11, що полягає у неналежному виконанні обов`язку здійснювати вивчення клієнтів);

№ 20/901-рк/БТ у вигляді письмового застереження (зокрема, за порушення абзаців першого та другого ч.1 ст. 8 Закону №361-1Х, що полягало в неналежному виконанні АТ «АКБ «Конкорд» обов`язку розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань запобігання та протиії) відповідно.

Рішенням Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «АКБ «Конкорд» № 265-рш від 01.08.2023 р. відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «АКБ «Конкорд».

Також встановленно, що одним із підстав застосування найсуворішого заходу впливу Національний банк України вказав на систематичність.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи в разі, якщо, зокрема, встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Так, згідно «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу», затвердженого Постановою Національного банку України № 346 від 17.08.2012р. встановлено, що « 1. Національний банк має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у випадках, передбачених частиною другою статті 77 Закону про банки.

Систематичним порушенням банком законодавства з питань фінансового моніторингу є порушення банком законодавства з питань фінансового моніторингу після застосування Національним банком до банку не менше двох заходів впливу (санкцій) протягом двох років».

Отже, ознакою систематичності є застосування ліквідації банку при виявлені порушення після застосування НБУ до банку не менше двох заходів впливу (санкцій) протягом двох років.

Відповідно Науково правового висновку завідувача кафедри фінансового права Навчально наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, професора Оксани Музики Стефанчук та доцента кафедри фінансового права Навчально наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата юридичних наук Владислави Савенкової ( що міститься в матеріалах справи) встановлено, що «до АТ «АКБ «Конкорд» 30.06.2022 р. застосовані заходи впливу саме за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу також підтверджує НБ України у своїх повідомленнях 05.07.2022 р. та 04.10.2022 р.

Отже НБ України, 30.06.2022 р. застосував до АТ «АКБ «Конкорд» два заходи впливу за одне порушення законодавства з питань фінансового моніторингу, виявленого 04.01.2022 р. Це означає, що банк вчинив порушення, яке було визнане НБУ порушенням лише один раз.

Оскільки до банку за одне порушення було застосовано два заходи впливу, то це означає, що воно було визнане порушенням лише один раз. У такому випадку для того, щоб порушення було визнане систематичним, до банку має бути застосоване не менше двох заходів впливу за різні порушення, вчинені в різні періоди часу.

…Враховуючи викладене вище, зважаючи на невідповідність вимогам принципу юридичної визначеності критеріїв чіткості і передбачуваності норм Положення про застосування НБУ заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 р. №346, наразі немає підстав вважати, що АТ «АКБ «Конкорд» вчинило систематичні порушення законодавства з питань фінансового моніторингу».

Відповідно науково правового висновку АО «Юридична фірма «Аріо» з правовідносин та питань, пов`язаних з проведенням НБУ позапланових виїзних перевірок банків, зокрема, АТ «АКБ «Конкорд» з окремих питань діяльності стосовно дотримання вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері протидії і відмиванню (легалізації) коштів та фінансування тероризму (ПВК/ФТ) (та міститься в матеріалах справи) встановлено, що «коли за скоєння одного й того ж самого правопорушення особа буде притягнута до відповідальності вдруге, то це не призведе до виникнення ознаки повторності, оскільки повторність потребує наявності трьох умов: раніше скоєного порушення, раніше прийнятого рішення про притягнення до відповідальності (застосування заходів впливу) та дотримання строку. В нашому ж випадку раніше скоєне правопорушення відсутнє. Також притягнута до відповідальності за скоєння одного й того ж самого правопорушення вдруге не призведе до виникнення ознаки систематичності, оскільки вона потребує наявності трьох умов: двох раніше скоєних правопорушень тієї ж норми права; двох раніше прийнятих рішень про притягнення до відповідальності (застосування заходів впливу) та дотримання строку. В наведеному випадку відсутні два раніше скоєне правопорушення та одне раніше прийняте рішення.

В ситуації з банком АТ «АКБ «Конкорд» за одне й те саме правопорушення до порушника одночасно було застосовано два заходи впливу (стягнення). Третій був розцінений як такий, що накладений за систематичне правопорушення. Однак, це правопорушення не може бути визнаним як таке, що скоєне систематично, оскільки для цього необхідна наявність трьох ознак (умов): а) два раніше скоєних аналогічних правопорушення (порушення тієї ж норми права). В поставленому питанні про них не згадується. Таким чином ця ознака відсутня: б) два раніше застосованих заходи впливу. У нас такий підхід впливу є лише один, при чому він накладений з порушенням загального правового принципу «non bis in idem». Через відсутність часового проміжку між ними (строки у царині відповідальності обраховуються днями) жоден з двох застосованих заходів впливу не може розцінюватися як такий, що накладений раніше іншого. Таким чином ця ознака відсутня; в) заходи впливу мають бути застосовані впродовж визначеного строку (два рооки).Ця ознака дотримана. Таким чином з трьох ознак, наобхідних для визнання правопорушення систематичним, наявна лише одна, що й підтверджує наш висновок».

Враховуючи вищевикладене та обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення, вчинене АТ «АКБ «Конкорд» після застосування НБУ до банку двох заходів впливу (санкцій) в один день на підставі однієї довідки за один і той самий період, не може вважатись систематичним.

Відповідно Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою НБУ № 346 від 17.08.2012 р., встановлено, що «Банк повідомляє Національний банк про намір укласти письмову угоду за результатами нагляду з питань фінансового моніторингу не пізніше ніж на сьомий робочий день із дати отримання довідки/акта/листа із вимогою укласти письмову угоду і протягом місяця з дати отримання довідки/акта або строку, зазначеного в листі із вимогою укласти письмову угоду, надсилає складений відповідно до вимог пункту 3.7 глави 3 розділу ІІ цього Положення проєкт письмової угоди.

Національний банк у строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проєкт письмової угоди щодо обґрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів, обмежень у діяльності банку з метою усунення порушень, припинення здійснення ризикової діяльності та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо Національний банк має зауваження або доповнення до поданого банком проєкту письмової угоди, то банку надсилається лист за підписом уповноваженої посадової особи Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проєкту письмової угоди.

Так, 26.05.2023 р. у відповідності до розділу другого Положення АТ «АКБ «Конкод» повідомио НБУ про намір укласти письмову угоду та 22.06.2023 р. направив проект письмової угоди і тільки з відзиву до даної справи дізнався, що на засіданні комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 06.07.2023 р. члени комітету взяли до відома та погодилися з висновком Департаменту фінансового моніторингу про недоцільність застосування заходів впливу у виді укладання письмової угоди та доручили Департаменту фінансового моніторингу опрацювати питання про застосування до АТ «АКБ «Конкорд» інших адекватних заходів впливу.

Крім того, з наданого протоколу засідання комітету від 06.07.2023 р. встановлено, що він крім іншого, містить опис недоліків та зауважень до проекту письмової угоди, однак, про необхідність її доопрацювання, банк не повідомлявся.

Таким чином, встановлено, що АТ «АКБ «Конкорд» не ухилявся від укладання письмової угоди, але такий захід впливу НБУ не застосовувався до АТ «АКБ «Конкорд».

Статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що «У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, законодавства про віртуальні активи, нормативно-правових актів Національного банку України, вимог Національного банку України, встановлених відповідно до статей 66 і 67 цього Закону, здійснення ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями, або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) Національний банк України має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози, до яких належать:

1) письмове застереження;

2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку;

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов`язується сплатити визначене грошове зобов`язання та/або вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування системи управління ризиками тощо. За невиконання або неналежне виконання банком умов письмової угоди Національний банк України має право застосувати інші заходи впливу, передбачені цією частиною;

4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

5) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов`язаними з банком особами;

6) заборона надання банкових кредитів;

7) накладення штрафів на:

банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу. Зазначене обмеження максимальної суми штрафу не застосовується у разі накладення на банк штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Максимальний розмір штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення не може перевищувати 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

власників істотної участі у банку за невиконання прийнятих на себе зобов`язань про надання необхідної фінансової допомоги банку в рамках вжиття заходів з метою приведення діяльності проблемного банку у відповідність із вимогами законодавства у розмірі від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку з порушенням вимог статей 34, 34- 1 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі у банку, в розмірі до 10 відсотків:

номінальної вартості придбаних акцій (паїв) банку, якщо особа набула або збільшила пряму істотну участь у банку;

номінальної вартості акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку, якщо особа набула або збільшила опосередковану істотну участь у банку.

Штраф за порушення порядку набуття або збільшення істотної участі у банку накладається на особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку, або на будь-яку з осіб у структурі власності банку, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у банку;

8) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу);

9) вимога до власника істотної участі у банку про відчуження акцій (паїв) банку у випадках, передбачених статтями 34- 1 і 34- 2 цього Закону та частиною восьмою цієї статті;

10) відсторонення посадової особи банку від посади;

11) віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;

12) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу обов`язково має містити: відомості про встановлені обставини (факти); кількісні, якісні оцінки та висновки Національного банку України, включаючи висновки про наявність ознак провадження банком ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та обґрунтування адекватності застосування відповідного заходу впливу, що ґрунтуються на встановлених обставинах (фактах); відомості про результати розгляду пояснень/заперечень банку або іншої особи, яка стала об`єктом перевірки Національного банку України та щодо якої прийнято таке рішення (у разі наявності)».

Однак, як слідує зі спірного рішення Національного банку України № 265-рш судом встановлено, що: « за результатами перевірки встановлено, що під час обслуговування щодо п`яти клієнтів АТ «АКБ «Колнкорд» - юридичних осіб (зокрема, під час здійсненння щоквартального аналізу операцій) АТ «АКБ «Конкорд» не здійснювало належних заходів із моніторингу ризику ділових відносин, не виявляло критеріїв ризику ВК/ФТ, неналежно здійснювало/не здійснювало переоцінку рівня ризику клієнтів під час ділових відносин за наявності відповідних критеріїв ризику ВК/ФТ, несвоєчасно здійснило заходи з підтримання в актуальному стані ризик профілю клієнтів.

Отже, вищезазначене свідчить про нездійснення АТ «АКБ «Конкорд» належної перевірки наявних клієнтів, неналежне здійснення переоцінки ризику ділових виідносин з клієнтами )ризик профілів клієнтів), документування їх результатів, заходів із моніторингу, контролю ризиків та підтримання ризик-профілів клієнтів банку в актуальному стані для мінімізації використання послуг банку з метою ВК/ФТ, невжиття своєчасних та адекватних заходів щодо мінімізації виявлених ризиків ВК/ФТ до прийнятного рівня ризиків ВК/ФТ, що є ознаками неналежної системи управління ризиками, передбаченими в підпунктах 2,4 укнкту 7 розділу 1У Положення № 65.

Крім того, в спірному рішенні зазначено про «встановлення фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри використання АТ «АКБ «Конкорд» для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення, система управління ризиками ВК/ФТ АТ`АКБ «Конкорд» є неналежною, що є прорушенням вимог пункту 3 частини другої статті 8 Закону України № 361-1Х в частині незабезпечення АТ «АКТ «Конкорд» функціонування належної системи управління ризиками, незастосування у своїй діяльності ризик орієнтованого підходу та невжиття належних заходів з метою мініміації ризикіів».

Таким чином, судом встановлено, що спірним рішенням жодним чином не підтверджені факти здійснення АТ «АКБ «Конкорд» порушень, які пов`язані з безпосереднім здійсненням банком операцій з ВК/ФТ, а, лише, в даному рішенні перевіряючі допускають підозри, щодо можливості здійснення перевіряємим банком таких порушень, що не є одним і тим же.

А відсутність в оскаржуваному рішенні про застосування заходу впливу фактів проведення банком операцій з ВК/ФТ чи фактів інших негативних наслідків інкримінованих банку порушень свідчить про неадекватність та неспівмірність між застосованим заходом впливу та обставинами, за яких ніби-то було скоєне правопорушення.

Крім того, відповідно статті 32 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлено, що « 1. Особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, в тому числі у незабезпеченні належної організації та/або проведення первинного фінансового моніторингу, а також у причетності до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у сприянні іншим особам у вчиненні таких дій, або які фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть відповідальність згідно із законом.

2. Юридичні особи (крім банків), які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

Банки, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням Національного банку України шляхом відкликання банківської ліцензії (за ініціативою Національного банку України)».

Але в оскаржуваному рішенні Національного банку відсутній висновок про те, що АТ «АКБ «Конкорд» дійсно проводив такі операції із ВК/ФТ.

Крім того, судом встановлено, що Національний банк, не встановиши перевіркою фактів відмивання (легалізації) коштів чи фінансування тероризму, за відсутності доказів щодо існування ризиків неплатоспроможності банку, чи невиконання банком свох обовязків перед вкладниками і іншими кредиторами, всупереч вимогам п. 3.2.Положення №346 не врахував загальний фінансовий стан банку, що станом на час прийняття спірного рішення банк мав позитивні показники фінансової діяльності та був спроможним належно виконувати власні зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відкликання ліцензії та ліквідація АТ «АКБ «Конкорд» за незабезпечення функціонування належної системи управління ризиками з врахуванням характеру виявлених зазначених в оскаржуваному рішенні порушень, зокрема, тривалість порушень, та встановлення фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри використання АТ «АКБ «Конкорд» високоризикових фінансових операцій за невжиття останнім дієвих заходів у сфері ПВК/ФТ, що створює репутаційні ризики для АТ «АКБ «Конкорд», не є адекватним заходом впливу.

Так, найсуворішим заходом впливу є відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи, який застосовується, зокрема, у випадку встановлення систематичного порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

При цьому чинним законодавством чітко встановлений обов`язок Національного банку України щодо застосування заходів впливу адекватно вчиненим порушенням, а саме, з урахуванням наступних критеріїв: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", результатів перевірки банків Фондом гарантування.

В оскаржуваному рішенні від 01.08.2023 №265-рш, Національний банк України зазначив, що застосування до АТ «АКБ «Конкорд» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії та ліквідації є адекватним заходом впливу. Проте, жодного обґрунтування щодо підтвердження, а не підозр стосовно використання АТ «АКБ «Конкорд» високоризикових фінансових операцій за невжиття останнім дієвих заходів у сфері ПВК/ФТ, що створює репутаційні ризики для АТ «АКБ «Конкорд», а також критеріїв адекватності при виборі визначеного заходу впливу Національний банк України не наводить.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відкликання ліцензії та ліквідація АТ «АКБ «Конкорд» за відсутності доказів на підтвердження використання АТ «АКБ «Конкорд» високоризикових фінансових операцій у сфері ПВК/ФТ, не є адекватним заходом впливу, враховуючи характер виявлених порушень.

Вирішення питання про ліквідацію Банку могло бути прийняте Правлінням Національного банку України виключно на підставі норм статті 77 Закону про банки - лише за систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Однак, Закон України «Про банки і банківську діяльність» взагалі не містить визначення, що розуміється саме під систематичним порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно правової позиції ВАСУ в ухвалі від 29.06.2017 р. по справі № 826/14032/16 встановлено, що «Згідно з нормами Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Кримінального кодексу України (далі - КК) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення визнається протиправна винна діяльність, за вчинення якої винна у її здійсненні особа притягається до кримінальної (статті 209, 209-1 КК України) або адміністративної відповідальності (стаття 166-9 КУпАП). Статтею 258-5 КК під фінансуванням тероризму визнаються дії, вчинені з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації).

Тобто, не кожне порушення у сфері фінансового моніторингу має своїм наслідком легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, і порушення якого може розглядатись в якості підстави для застосування НБУ норм статті 77 Закону про банки. Зазначене порушення вимог законодавства про легалізацію (відмивання) в силу своєї суспільної небезпечності для застосування такого суворого заходу впливу як відкликання банківської ліцензії та ліквідації Банку повинно бути доведеним належним чином на підставі вимог чинного законодавства України.

Так, за результатами перевірки, яка відображена в рішенні Правління Національного банку України № 265-рш від 01.08.2023 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «АКБ «Конкорд»:

- НБУ або його посадовими особами не були складені адміністративні протоколи за вчинення посадовими особами Банку дій, передбачених статтею 166-9 КУпАП (порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення);

- стосовно Банку та/або його посадових осіб за наслідками, зокрема перевірок НБУ з питань фінансового моніторингу не було розпочате жодне кримінальне провадження та/або їм не були вручені повідомлення про підозру щодо вчинення дій, передбачених статтями 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом), 209-1 (умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму), 258-5 (фінансування тероризму) КК;

- Банк чи його посадові особи не були притягнуті до кримінальної або адміністративної відповідальності у якості осіб, винних за вчинення вищевказаних дій;

- жодний факт порушення АТ «АКБ «Конкорд» з питань фінансового моніторингу не був пов`язаний саме з легалізацією (відмиванням) доходів, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового знищення. Представники НБУ жодних доказів на підтвердження факту наявності вказаних суспільно небезпечних дій у діяльності Банку та клієнтів суду не надали.

Відповідно до норм статей 61 та 62 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Порушення чинного законодавства саме за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, на які посилається Національний банк в спірному рішенні № 265-рш та які в сукупності розглядаються ним як систематичні з боку Банку, не можуть визнаватись в якості таких (в т.ч. і через недоведеність факту через вироки та/або постанови судів вчинення Банком та/або його посадовими особами винних дій), які передбачають наявність складу кримінального злочину або адміністративного правопорушення за вищевказаними статтями КУпАП та КК).

Щодо твердження Національного банку України про той факт, що скасувавши спірне рішення, суд втрутився в дискреційні повноваження НБУ, колегія суддів зазначає наступне.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 05.02.2019, Верховний суд у постанові від 15.01.2020 у справі №826/7833/16 та інших), відповідно до ст. 99 Конституції України забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України. Згідно ст. 6 Закону України «Про Національний банк України» при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.

До повноважень Національного банку належить, зокрема, здійснення банківського регулювання та нагляду (п.8.ст.7 Закону України «Про Національний банк України»).

Відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи. Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу.

Прийняття рішення про застосування до банку одного із заходів впливу є дискреційними повноваженнями Національного банку України, які не можуть бути реалізовані іншими особами, у тому числі судом.

Водночас, акти Національного банку України не можуть бути поза судовим контролем, якщо особа вважає, що вони порушують її права та законні інтереси.

Не зважаючи на широку дискрецію Національного банку України, суди повинні відповідати на ключові аргументи, наведені позивачем у позовній заяві. Суди повинні перевірити, чи рішення не є свавільним; чи ґрунтується воно на достовірних фактах; чи надано їм правильну оцінку та правову кваліфікацію; чи має воно раціональну основу.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч.2 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційноїінстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог і доводи апеляційних скарг не спростосують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст 315,316,321,322,325 КАС Україи, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Національного Банку України, Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 р. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова