Рішення

від 29.11.2024 по справі 120/10839/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

29 листопада 2024 р. Справа № 120/10839/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до комунального підприємства «Вапнярський ККП» в особі начальника Барасій В.В.

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вапнярський ККП» в особі начальника Барасій В.В. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 20.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою від 06.09.2024 продовжено строк для усунення недоліків.

23.09.2024 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою від 27.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечував щодо задоволення позову, та просив закрити провадження в адміністративній справі, оскільки вважає, що КП «Вапнярський ККП2 не відноситься до кола розпорядників публічної інформації у розумінні статті 13 Закону № 2939-VI, а запитувана інформація не належить до публічної інформації в розумінні Закону № 2939-VI, адже відповідач не здійснював жодних управлінських функцій щодо позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненадання належної відповіді на запит на публічну інформацію від 22.07.2024. вх. № 21, у якому просив надати копію документа, в якому значиться кількість людино-годин відпрацьованих працівниками КП «Вапнярський ККП» на роботі з демонтажу будівлі, яка знаходиться на території КНП «Вапнярський МЦПМСД».

Листом № 41 від 29.07.2024 КП «Вапнярський ККП» повідомлено позивача, що ним отримано його залити на доступ до публічної інформації № 9 від 09.10.2023 та № 10 від 13.10.2023. Ознайомившись з вказаними запитами, повідомили про те, що відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувана інформація не підпадає під критерії вимог до публічної інформації.

Позивач вважає, що відповідач протиправно не надав запитувану інформацію на його запит, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Право кожного на інформацію передбачене статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII, відповідно до якої кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації, свобода обміну нею (абзаци перший - третій частини першої статті 2 Закону № 2657-XII).

Основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб`єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів (абзаци перший - шостий частини першої статті 3 Закону № 2657-XII).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI .

Відповідно до статті 1 Закону "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, 22.07.2024 ОСОБА_1 подано до комунального підприємства «Вапнярський ККП» запит на публічну інформацію вх. № 21.

При цьому, надаючи оцінку відповіді № 41 від 29.07.2024 на запит ОСОБА_1 від 22.07.2024 по суті, суд вказує про наступне.

Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР передбачає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (стаття 1).

Поряд з цим Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Як зазначав суд вище під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Разом з тим, згідно з нормами частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Варто зауважити, що право на звернення та право на доступ до публічної інформації тісно пов`язані між собою. Право на звернення - це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги ( стаття 3 ЗУ № 393/96-ВР) до суб`єктів владних повноважень, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації.

Як запит на інформацію розуміють прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (стаття 19 Закону № 2939-VI). Тобто мова йде про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник інформації не повинен створювати нову інформацію, готувати аналітику, надавати роз`яснення тощо.

Відповідна позиція викладена в постанові ВП ВС 02 лютого 2022 року у справі №9901/390/21.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону №2939-VI).

До того ж Закон № 2939-VI не поширюється на відносини у сфері звернень громадян щодо проведення аналізу правових норм стосовно конкретних обставин, повідомлених запитувачем інформації, тощо.

Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях (тобто відповідала критеріям «відображеності та задокументованості») і знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

З аналізу змісту запиту ОСОБА_1 , поданого ним 22.07.2024 слідує, що останній просить надати копію документа, в якому значиться кількість людино-годин відпрацьованих працівниками КП «Вапнярський ККП» на роботі з демонтажу будівлі, яка знаходиться на території КНП «Вапнярський МЦПМСД».

Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі «Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

Отже, запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститися, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 420/27593/21.

Частина перша статті 20 Закону № 2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 23 Закону № 2939-VI закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Суд зазначає, що надання відповіді на отриманий запит має імперативний характер, незалежно від того, до яких висновків дійде суб`єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації. При цьому, законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови.

Так, ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Суд наголошує, що відмова у наданні відповіді на запит повинна містити чіткі обґрунтовані посилання на вищезазначені підстави.

Натомість, відповідачем не надано відповіді на запит позивача від 22.07.2024 вх. №21, хоча у листі від 29.07.2024 відповідачем вказано, що отримано від ОСОБА_1 запити на доступ до публічної інформації №9 від 09.10.2023 та №10 від 13.10.2023.

Разом з тим, позивач звертався із запитом на публічну інформацію із запитом від 22.07.2024 вх. 21.

У листі № 41 від 29.07.2024 відповідач вказав, що запитувана ОСОБА_1 інформація не підпадає під критерії вимог «до публічної інформації», які передбачені нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Разом з тим, у відповіді на запит датованій 29.07.2024 відповідач не вказав, що відмовляє у наданні інформації на запит, лише процитував нормативно - правові акти, зазначаючи, що інформація не є публічною.

А отже, суд доходить висновку, що відповідач не надав повної відповіді на запит, оскільки лист комунального підприємства «Вапнярський ККП» від 29.07.2024 не містить власне відмови в наданні запитуваної інформації.

Суд звертає увагу, якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

Суд зазначає, що надання інформації, яка має бути відома розпоряднику інформацію, у зв`язку з його повноваженнями, зокрема щодо відпрацьованих його ж працівниками годин КП «Вапнярський ККП» на роботі з демонтажу будівлі, яка знаходиться на території КНП «Вапнярський МЦПМСД», апріорі не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

Принагідно, суд зазначає, що, якщо розпорядник інформації не володіє відповідною інформацію, останній надає заявнику мотивовану відповідь, у якій вказує на відсутність у нього відповідної компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Суд також відзначає, що у наданні відповіді на запит визначальними повинні бути якість, чіткість, конкретика у сформованій відповіді на конкретне запитання, або ж зазначення про неможливість надати відповідь з відсиланням на законодавчі підстави, без використання надмірного формалізму.

Оцінюючи аргументи відповідача стосовного того, що він не є розпорядником запитуваної інформації, то суд вказує таке.

Суд звертає увагу, що важливою є обізнаність громадськості щодо діяльності комунальних підприємств, які утворюються органами місцевого самоврядування. Це зумовлено, зокрема, тим, що такі підприємства утворюються з метою задоволення певних потреб територіальної громади, а майно підприємств є комунальною власністю.

Доступ до інформації про діяльність комунальних підприємств надає можливість громадськості контролювати законність та обґрунтованість рішень органів місцевого самоврядування щодо їх створення та діяльності, необхідності їх фінансування, належного виконання такими підприємствами визначених для них завдань, дотримання ними законодавства України, належне, цільове, не надмірне, в визначених законодавством України межах, використання грошових коштів, майна, яке є комунальною власністю.

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За змістом пункту 3 статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).

З матеріалів справи вбачається, що засновником КП «Вапнярський ККП» є Вапнярська селищна рада Тульчинського району. Підставою створення КП «Вапнярський ККП» є задоволення суспільних потреб в роботах, в роботах по благоустрою селища і послугах житлово-комунального господарства і реалізації на основі отриманого доходу соціальних і економічних інтересів.

Аналіз наведених правових норм та обставин справи, дає підстави для висновку, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Отже, у випадку якщо відповідач не володів запитуваною інформацією, то він був зобов`язаний направити запит позивача належному розпоряднику. Однак вказаних дій відповідачем вчинено не було.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач фактично не здійснив розгляд запиту позивача, з огляду на що, заявлений позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльність відповідача бездіяльність щодо не надання запитуваної інформації та зобов`язання відповідача розглянути вказаний запит в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

При цьому, суд не надає оцінку доводам відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження, оскільки такі містяться у відзиві на позов, а не викладені в окремому клопотанні, як того вимагають положення КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 гривень. Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Вапнярський ККП» щодо ненадання ОСОБА_1 запитуваної інформації, вказаної у запиті від 22.07.2024 вх. № 21.

Зобов`язати комунальне підприємство «Вапнярський ККП» розглянути запит ОСОБА_1 від 22.07.2024 вх. № 21 в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань комунального підприємства «Вапнярський ККП».

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Комунальне підприємство "Вапнярський ККП" в особі начальника Барасій В.В. (вул. Привокзальна, 28, смт. Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13302872)

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: