Рішення

від 29.11.2024 по справі 380/415/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 рокусправа № 380/415/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (далі ТУ ССО у Львівській області, відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної судової адміністрації України (далі ДСА України, третя особа) з такими вимогами, з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.02.2024 року:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 до 10 січня 2024 року грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ст.165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ст.165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», включно з додатковою грошовою винагородою передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2023 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що проходив службу в ТУ ССО у Львівській області на посаді командира третього відділення 8 взводу охорони третього підрозділу охорони в ТУ ССО у Львівській області. У відповідності до положень частини 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. Згідно листа № П-86/Аз/17/01-2023 від 28.08.2023, наданого Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області на адвокатський запит починаючи з лютого 2023 року мінімальне грошове забезпечення поліцейського зі стажем служби в поліції 20 років було 23400 гривень, крім того, стверджує, що йому додатково мала також виплачуватися додаткова грошова винагорода згідно Постанови Кабінету міністрів України від 168 (зі змінами) від 28.02.2022 року. Вважає, що виплачується грошове забезпечення в значно меншому розмірі, ніж поліцейським за прирівняною посадою. Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові нарахувати та виплатити належні до отримання суми грошового забезпечення протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що розміри основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби) співробітника Служби судової охорони ОСОБА_1 , що встановлені Постановою № 289 є на рівні не нижчому, ніж установлені Постановою № 988 для поліцейських та відповідають вимогам статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Щодо додаткового виду грошового забезпечення, як премія, то преміювання співробітника Служби судової охорони так і поліцейського здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби, а також в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого у кошторисі Служби або територіального управління (пункт 3.2 постанови КМУ від 03.04.2019 № 289, пункт 35 розділ ІІ порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затвердженого наказом ДСА України від 26.08.2020 № 384, пункт 4.2 постанови КМУ від 11.11.2015 № 988, пункт 12 розділ ІІ порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260). Щодо виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, то звертає увагу суду, що позивач звертався із позовною заявою до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а саме нарахувати та виплати додаткову винагороду передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 по 20.01.20023. А. з 21.01.2023, у зв`язку із внесенням змін до Постанови №168, у Позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, отже, позовні вимоги, які стосуються нарахування та виплати спірної винагороди за період з 01.02.2023 по 10.01.20024, як того просить позивач, - задоволенню не підлягають.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Відповідно до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області № 89о/с від 20.12.2019 ОСОБА_1 прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера І категорії взводу охорони підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Львівській області з 20.12.2019 та присвоєно йому первинне спеціальне звання старший сержант Служби судової охорони. Вислуга років, яка дає право на встановлення старшому сержанту Служби судової охорони надбавки за стаж служби станом на 20.12.2019 становить 17 років 03 місяці 02 дні (а.с. 12).

16.06.2023 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_1 ЛВ командир відділення Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (а. с . 11).

Наказом ТУ ССО у Львівській області «По особовому складу» від 09.01.2024 року №15о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби у запас за підпунктом 7 (за власним бажанням) пункту 2 розділу ХІІ (а.с. 40).

Листом від 27.07.2023 у відповідь на адвокатський запит представниці позивача Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області повідомило, що: «спеціальне звання сержант Служби судової охорони співвідноситься до спеціального звання поліції сержант, а спеціальне звання старший сержант Служби судової охорони співвідноситься до спеціального звання поліції старший сержант». При цьому, співвідношення посад Служби судової охорони до посад Національної поліції чинним законодавством України не передбачено (а.с. 17).

Представниця позивача звернулася із адвокатським запитом від 21.08.2023 до ГУ НП у Львівській області щодо надання інформації про розміри грошового забезпечення поліцейського старшого сержанта зі стажем служби 2, 10, 15 та 20 років з врахуванням усіх видів виплат, які мають постійний характер з лютого 2023 року (а.с. 18).

Листом від 28.08.2023 у відповідь на адвокатський запит представниці позивача Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Львівській області інформувало, що у лютому 2023 року рекомендовані розміри грошового забезпечення поліцейського з посадовим окладом 1700,00 грн та спеціальним званням старший сержант поліції зі стажем служби в поліції: - 10 років становить 21000 грн; - 15 років становить 22200 грн; - 20 років становить 23400 грн. Рекомендований розмір грошового забезпечення поліцейського з посадовим окладом 1700,00 грн, спеціальним званням сержант поліції і стажем служби 2-4 роки становить 19600 грн. (а.с. 19).

15.09.2023 року представниця позивача звернулася до відповідача про проведення перерахунку його грошового забезпечення до рівня грошового забезпечення, встановленого для поліцейських, проте отримала відмову у проведенні такого перерахунку з мотивів відсутності для цього правових підстав. Крім того, відповідач роз`яснив позивачу, що: «розміри основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби) співробітника ССО, що встановлені Постановою № 289 є на рівні не нижчому, ніж установлені Постановою № 988 для поліцейських та відповідають вимогам статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Щодо преміювання як співробітника Служби судової охорони, так і поліцейського, то таке здійснюється індивідуально, відповідно до особистого внеску співробітників у загальні результати служби, а також здійснюється в межах відповідного фонду грошового забезпечення (а.с. 20-21).

Відповідно до архівної відомості № 1 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року розмір посадового окладу ОСОБА_1 становив 3350 грн., оклад за спеціальне звання 970грн., надбавка за стаж служби 1728 грн.; надбавка за особливості проходження служби 4838, 40 грн. та премія (у січні-березні 1876 грн., у квітні 4120,50 грн., у травні 8643 грн., у червні 6398,50 грн., у липні-листопаді 4120,50 грн., у грудні 6700 грн.) (а.с. 42).

Суд при вирішенні цього спору застосовує до спірних правовідносин такі норми права:

відповідно до статті 161 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Згідно з частиною першою статті 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Отже, законодавець делегував Уряду повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі Постанова № 289) затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі - Порядок № 384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги). Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку № 384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку № 384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку № 384).

Відповідно до цього Порядку, грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (пункт 3 Порядку).

Грошове забезпечення включає (пункт 4 Порядку): 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать (пункт 5 Порядку): 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать (пункт 6 Порядку): 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать (пункт 7 Порядку): 1) винагороди; 2) допомоги.

Відповідно до вказаного вище Порядку, підставою для виплати грошового забезпечення, в тому числі його основних, додаткових та одноразових додаткових видів є накази Служби або територіального управління Служби.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Пунктами 2, 3 Постанови № 289 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Аргументи сторін на обґрунтування своїх позицій зводяться до такого:

- позивач вважає, що йому виплачували грошове забезпечення в значно меншому розмірі, ніж поліцейським за прирівняною посадою, що не відповідає статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус судів»;

- відповідач стверджує, що основні розміри основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби) позивача встановлені Постановою № 289 та виплачені у розмірі не нижчому, ніж установлені для поліцейських та відповідають вимогам статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Щодо преміювання як співробітника Служби судової охорони, так і поліцейського, то таке здійснюється індивідуально, відповідно до особистого внеску співробітників у загальні результати служби, а також в межах відповідного фонду грошового забезпечення.

Отже, спірні правовідносини стосуються застосування положень частини 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при нарахуванні співробітникам ССО грошового забезпечення.

Надаючи оцінку аргументам сторін суд керується такими мотивами:

відповідно до частини 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони.

На виконання частини 2 статті 165 Закону №1402-VIII, постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі - Постанова № 289) затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Постановою № 289 Кабінет Міністрів України визначив, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року та встановлено їх фіксовані розміри. Відповідач у своїй діяльності повинен керуватися, зокрема, обов`язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимогам підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.

Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та на підставі наказу МВС України від 06.04.2016 № 260.

Оцінюючи твердження позивача про те, що відповідач повинен перерахувати (збільшити) розмір його грошового забезпечення до рівня, який отримував працівник поліції за прирівняною посадою, суд керується такими мотивами:

у листі-відповіді від 18.10.2023 року (а.с. 20-21) відповідач чітко та недвозначно роз`яснив позивачу, що розміри його основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби), встановлені Постановою №289 у розмірі не меншому, ніж визначені для поліцейських Постановою № 988. У свою чергу, щодо нарахування та виплати премії зазначив, що преміювання як співробітника Служби судової охорони, так і поліцейського є виплатою, розмір якої варіюється відповідно до особистого внеску кожного в загальний результат служби, а також в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого у кошторисі Служби або територіального управління та відповідного управління поліції (пп. 2 п. 3 Постанови № 289, пункт 35 розділу ІІ Порядку № 384, пп. 2 п. 4 Постанови № 988, пункт 12 розділу ІІ Порядку № 260). Суд вважає відповідь такого змісту обґрунтованою та такою, а позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача безпідставними. Адже додаткові види грошового забезпечення, що виплачуються співробітникам Служби судової охорони та поліцейським, не мають фіксованого розміру, встановлюються кожному співробітнику окремо та залежать від спеціального звання, стажу служби, специфіки й умов проходження служби, роботи в умовах режимних обмежень, якості виконання поставлених завдань; водночас основні види грошового забезпечення працівника ССО не є меншими, аніж в працівника поліції за прирівняною посадою.

Лист Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Львівській області від 28.08.2023, на який посилається позивач, не підтверджує обставини, на яку посилається ОСОБА_1 (отримання грошового забезпечення у розмірі, що є меншим, аніж в поліцейського за прирівняною посадою), оскільки в ньому вказано лише рекомендовані розміри грошового забезпечення поліцейських за певними посадами, а не розміри фактично виплаченого грошове забезпечення. Водночас такі рекомендовані розміри грошового забезпечення визначені для поліцейського з посадовим окладом, що є відмінним (меншим) аніж посадовий оклад ОСОБА_1 (а.с. 42), що лише підтверджує, що їх посади не є прирівняними. Отже, позивач не довів, а зібрані у справі докази не підтверджують того, що ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення у розмірі, що є меншим за грошове забезпечення поліцейського за прирівняною посадою.

Оскільки нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони», Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 та не суперечили вимогам статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 по 10.01.2024 є безпідставними.

Щодо вимог позивача про виплату йому грошового забезпечення включно додатковою грошовою винагородою, передбаченою Постановою № 168 починаючи з 01.02.2023 року по 10.01.2024, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до Постанови КМУ «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168 (в редакції від 18.10.2022 року) було встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При цьому, Постановою КМУ від 20.01.2023 № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» внесено зміни у пункт 1 Постанови № 168, де у першому реченні абзацу першого: слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора», «співробітникам Служби судової охорони», виключити. Вказані зміни набрали чинності 21.01.2023. З огляду на зазначене, починаючи з 21.01.2023 у позивача відсутні правові підстави на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , тому в їх задоволенні слід відмовити.

З огляду на висновок суду по суті позовних вимог суд покладає витрати позивача на правову допомогу на нього. Суд не здійснює розподіл інших судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович