Ухвала

від 29.11.2024 по справі 460/13698/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

29 листопада 2024 року м. Рівне№460/13698/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання постанови протиправною, зобов`зання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про:

визнання протиправною постанови державного виконавця Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вискунця Н.В. про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2024 ВП № 73987370;

зобов`язання Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2024 ВП № 73987370; повернути всі кошти, які були стягнуті з позивача в рамках даного виконавчого провадження;

зобов`язання Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції компенсувати моральну шкоду в розмірі неправомірно стягнутих з мене в рамках виконавчого провадження ВП № 73987370 коштів;

зобов`язання керівництва Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести службове розслідування щодо дій державного виконавця та вжити дисциплінарних заходів.

Ухвалою суду від 19.11.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду:

1) доказів на підтвердження обставин щодо моменту коли позивачу стало відомо про порушення його прав оскаржуваною постановою та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період пропуску, а також належних доказів поважності причин його пропуску;

2) обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, що позивач хоче стягнути, а також доказів, що підтверджують обставини наявності шкоди, заподіяної відповідачем оскаржуваними рішеннями/діями;

3) доказів сплати суми судового збору в розмірі 2906,88 грн та додатково за вимогу майнового характеру щодо стягнення моральної шкоди (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

25.11.2024, на виконання вимог ухвали суду, через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку, клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати та заяву про уточнення позовних.

Розглянувши подані заяви, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Таким чином, судовий збір (Court fees) - це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.

Суд, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 19.11.2024, вказав, що за подання цього позову до суду позивачу належить сплатити судовий збір в сумі 2906,88 грн та додатково за вимогу майнового характеру щодо стягнення моральної шкоди. Також, в ухвалі суд зазначив, що підстави для звільнення позивача від спати такого збору у зв`язку з наявністю в останнього статусу учасника бойових дій відсутні.

Разом з тим, позивач повторно заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, вказуючи, при цьому, що оскаржувана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 73987370 порушує його майнові права як учасника бойових дій, оскільки, по-перше, стягнення коштів за даним виконавчим провадженням суттєво погіршує матеріальне становище позивача та позбавляє його можливості отримувати належний рівень соціального забезпечення, гарантований державою учасникам бойових дій; по-друге, єдиним джерелом доходу позивача є грошове забезпечення військовослужбовця та соціальні виплати як учасника бойових дій. Відтак, позивач стверджує, що спір у цій справі стосується захисту його соціальних прав саме як учасника бойових дій.

Такі доводи позивача суд вважає хибними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

У статті 12 Закону № 3551-XII закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у сукупності з частиною другою статті 22 Закону № 3551-XII дає підстави дійти висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має зважити на предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 240/8644/20, від 16.02.2022 у справі № 560/4971/21, від 26.05.2022 у справі № 640/14577/20, від 08.03.2023 у справі № 701/589/22 та багатьох інших.

У цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору. При цьому, така постанова про стягнення виконавчого збору була прийнята у зв`язку з закінченням виконавчого провадження щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, предмет спору у цій справі не стосується питань соціального захисту позивача саме як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону № 3551-XII.

При цьому, суд заважує, що аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у спорах, пов`язаних з оскарженням дій, рішень чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, висловлена Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 у справі № 160/5104/21.

Відтак, судовий збір мав бути сплачений позивачем на загальних підставах, чого останнім зроблено не було.

З огляду на вказане, позивачем частково усунуто недоліки позову, оскільки на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2024 подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та заяву про уточнення позовних вимог, у якій наведено обґрунтування розрахунку суми моральної шкоди, однак не надано доказів сплати суми судового збору у розмірі 2906,88 грн та додатково за вимогу майнового характеру щодо стягнення моральної шкоди (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.11.2024 належний до сплати розмір судового збору за вказану позовну вимогу становить 968,96 грн).

При цьому, питання щодо строків звернення до суду з цим позовом буде вирішено судом після усунення позивачем вищезазначених недоліків позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.08.2021 у справі № 520/7668/2020 та від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.

Водночас, відповідно до частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною третьою статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

За приписами частини шостої статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 19.11.2024, тривалістю не більше 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: доказів сплати суми судового збору в розмірі 3875,84 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/).

Керуючись статтями 121, 241, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 19.11.2024, тривалістю не більше 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Поліщук