Ухвала

від 28.11.2024 по справі 953/9677/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9677/24

н/п 2/953/4016/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Хакові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права іпотекодержателя, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , яким просить суд визнати право іпотекодержателя ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею 180,4 кв.м., житловою площею 106,7 кв.м., за іпотечним договором про задоволення вимог іпотеко держателя, 05.05.2008 посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Широковою В.А. за реєстровим №1566.

Згідно п.3 ч.2, ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначив, що його позов має немайновий характер, при цьому останнім сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

При цьому додатково зазначив, що даний позов поданий, вже після розгляду судом його справи про зварення стягнення на предмет іпотеки та обумовлений не можливістю фактичного виконання рішення суду про реєстрацію за ним предмета іпотеки.

Проте позивач заявляє вимоги, саме про визнання його право іпотекодержателя.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) та у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21.

Позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 906/1026/22, провадження №12-33гс23.

Вказані висновки є послідовним продовженням практики, напрацьованої у Великій Палаті Верховного Суду, щодо визначенняхарактеру позовної вимогив іпотечних спорах.

Так,у пунктах8.12,8.13постанови від26лютого 2019року усправі №907/9/17(провадження№ 12-76гс18)Велика ПалатаВерховного Судузазначила,що наявністьвартісного,грошового вираженняматеріально-правовоївимоги позивачасвідчить проїї майновийхарактер,який маєвідображатися уціні заявленогопозову.Зміст заявленоївимоги прозвернення стягненняна майноґрунтується нанаявності грошовихвимог позивачадо відповідачана підставіокремого договору,наслідком задоволеннятаких вимогта виконаннясудового рішенняє припиненнягрошових вимогпозивача.Отже,позовні вимогипро зверненнястягнення назаставлене майномають вартіснуоцінку,носять майновийхарактер ірозмір ставоксудового зборуза їхподання визначаєтьсяза вимогамистатті 4Закону України«Про судовийзбір»,виходячи зрозміру грошовихвимог позивача,на задоволенняяких спрямованопозов.

Позивач фактично просить визнати його право іпотекодержателя для набуття та реєстрації за собою права власності на іпотечне майно, внаслідок чого заявлені позивачем вимоги є вимогами майнового характеру, і у позові повинна бути зазначена його ціна, яка є дійсною вартістю предмета іпотеки та сплачений судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За ч.2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

В разі неможливості встановлення точної ціни позову, суд вважає за необхідне попередньо визначити суму судового збору в розмірі 15140 грн., враховуючи розмір заборгованості, виконання якого забезпечено іпотекою, зазначеної в наданих договорах.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст..ст. 80, 119, 102, 121, 124 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,про визнанняправа іпотекодержателязалишити безруху,надавши позивачустрок дляусунення зазначенихв ухвалінедоліків,шляхом зазначенняу позовнійзаяві протягомп`яти днівз дняотримання даноїухвали цінипозову,виходячи звартості предметаіпотеки,а самежитлового будинкуз надвірнимибудівлями АДРЕСА_1 ,визначеної вдоговорі прозадоволення вимогіпотекодержателя №1566від 05.05.2008 та сплати судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або сплати судового збору в сумі 13928,80 грн. (15140-1211,20 сплаченого судового збору)

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судового збору до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Бородіна Н.М.