Ухвала

від 02.12.2024 по справі 331/6542/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

02.12.2024

Справа № 331/6542/23

Провадження № 1-кп/331/727/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» грудня 2024 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої

особи ОСОБА_4

обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082020000689 від 17.07.2023 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на виконання ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 05.11.2024 року надійшло кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При проведенні підготовчого судового засідання, прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України і підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.

Представник потерпілої особи, обвинувачені та їх захисники не заперечували проти призначення судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали обвинувального акту з додатками, вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та провести підготовку до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що даний обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Підстав, для закриття провадження, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, ч. 2 ст. 284 КПК України або для повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.

Кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Запоріжжя.

Судовий розгляд проводити за участі прокурора, представника потерпілої особи, обвинувачених та їх захисників.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обґрунтоване тим, що останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимі за вчинення умисних злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Обвинувачені не мають міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштовані, постійного законного джерела прибутку не мають, що свідчить про те, що вони можуть переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження прокурор вважає, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки ризики не зменшились, а підстави, за яких було обрано запобіжний захід не змінились.

Представник потерпілої особи ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав, просив його задовольнити.

Захисник - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором, нічим не підтверджені, обвинувачений повністю визнає свою провину, тому просили суд змінитизапобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт.

Захисник - адвокат ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 в задоволенні клопотання прокурора просили відмовити, запобіжний захід, застосований відносно обвинуваченого змінити з тримання під вартою на нічний домашній арешт, посилаючись на те, що ризики, на які йдеться посилання в клопотанні стороною обвинувачення не доведені, обвинувачений має постійне місце проживання, не має наміру переховуватись від суду, обвинувачення не доведено, тому на переконання сторони захисту, більш м`який запобіжний захід буде достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 05.11.2023 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 30 днів, але, не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, вказавши крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, суд враховує дані про особу обвинувачених, їх вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність осіб на утриманні.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше неодноразово судимі за вчинення умисних злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, офіційно не працевлаштовані, у зв`язку з чим не мають стабільного та законного джерела доходу. Інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в період невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2022 року, що свідчить про їх схильність до вчинення умисних кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим наявний ризик того, що перебуваючи на волі, вони можуть вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність з метою здобуття засобів для існування.

Разом з тим, аналізуючи обставини інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Обвинувачені не мають міцних соціальних зв`язків, або осіб на утриманні, що дає суду підстави вважати, що залишаючись на волі, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, обвинувачені можуть переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

За наявності існування двох очевидних ризиків, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню встановлених ризиків.

Разом з тим, оцінити посилання сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 на даній стадії судового розгляду суд не має можливості, оскільки оцінка доказів, зібраних стороною обвинувачення, проводиться судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання їх під вартою, не зменшились.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим та позбавляє їх можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченим знаходитись у місцях попереднього ув`язнення, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 314, 315, 316, 371, 372, КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023082020000689 від 17.07.2023 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на 16 грудня 2024 року на 13 годину 00 хвилин у приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Судовий розгляд провадити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб - по 30 січня 2025 року включно в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 діб - по 30 січня 2025 року включно в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

В судове засідання викликати прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої особи - ОСОБА_4 , захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - доставити конвоєм.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за місцем утримання обвинувачених.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

В іншій частині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1