Постанова

від 21.11.2024 по справі 303/821/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/821/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 листопада 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Мацунича М.В., Джуги С.Д.,

за участі секретаря Гусонька З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2023 року (головуючий суддя Кость В.В.) у справі № 303/821/23 за позовом Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, в розмірі 14689,68 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.07.2021 у справі № 303/5231/21, яка набрала законної сили 29.07.2021, кримінальне провадження № 12017070040001696 від 21.07.2017 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 190 та частинами першою, четвертою ст. 358 Кримінального кодексу України закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цією ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 , 10 лютого 2017 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою отримання соціальної допомоги як одинока матір та малозабезпечена сім`я, власноручно під час заповнення Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг № 570549 від 10.02.2017, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, завідомо внесла недостовірні відомості, після чого, подала завідомо підроблену Заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг № 570549 від 10.02.2017 до Управління праці та соціального захисту населення.

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_1 незаконно заволоділа державними коштами в сумі 14689,68 грн., чим спричинила позивачу матеріальних збитків на вказану суму, яка відповідачем не відшкодована.

Посилаючись на дані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 14689,68 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2023 року позов Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради суму 14689,68 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави суму 1073,60 грн судового збору.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим судом не враховано, що вина ОСОБА_1 не встановлена, натомість її звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито, а цивільний позов залишено без розгляду. Зазначає, що в підготовчому судовому засіданні у кримінальній справі № 303/5231/21 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнавала. Тому суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги. Також зазначає, що позивачем було зазначено невірну адресу її фактичного проживання, щоб вона не мала можливості відповідним чином відреагувати на позовні вимоги.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради просить рішення місцевого суду залишити без змін.

Межі розгляду апеляційним судом та явка учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Представник Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради в судовому засіданні апеляційного суду просила скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Апелянт та її представник в судове засідання не з`явились повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с.95-96). Зокрема, судова повістка була доставлена до електронного кабінету представника відповідача 16.10.2024, що, відповідно до ч. 5 ст 130 ЦПК України, вважається врученням судової повістки і ОСОБА_1 . Представник апелянта адвокат Іванчик І,І. повторно подав до апеляційного суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи у зв`язку з його хворобою. Доказів на підтвердження такої обставини не надано. При цьому, апелянт в судові засідання апеляційного суду також не з`являлась і про причини неявки суду не повідомляла. Зважаючи на те, що позиція апелянта апеляційному суду відома, оскільки викладена у апеляційній скарзі, колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла таких висновків.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 10.02.2017, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення, що за адресою м.Мукачево, вул. Валенберга, 31, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинюваних нею дій та бажаючи їх настання, з метою отримання соціальної допомоги як одинока матір та малозабезпечена сім`я, власноручно під час заповнення Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг № 570549 від 10.02.2017 року, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, завідомо недостовірно внесла відомості про те, що вона не проживає із особою, від якої має дитину, хоча в дійсності на момент подачі вищевказаної заяви виховувала доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно із своїм чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем свого постійного проживання.

Надалі ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинюваних нею дій та бажаючи їх настання, з метою отримання соціальної допомоги як одинока матір та малозабезпечена сім`я, достовірно знаючи, що вона виховує доньку ОСОБА_2 спільно із своїм чоловіком ОСОБА_3 , подала завідомо підроблену Заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг № 570549 від 10.02.2017, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441 до Управління праці та соціального захисту населення, що за адресою АДРЕСА_1 .

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_1 умисно, переслідуючи користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинюваних нею дій та бажаючи їх настання, з метою отримання Державної соціальної допомоги, як одинока матір та малозабезпечена сім`я, застосувала обман та 10.02.2017 подала до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради Заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг № 570549 від 10.02.2017, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, в якій було внесено завідомо неправдиві відомості стосовно того, що вона не проживає з особою, від якої має дитину, хоча в дійсності на момент подачі вищевказаної заяви виховувала доньку ОСОБА_2 спільно з своїм чоловіком ОСОБА_3 за місцем свого постійного проживання, на підставі чого у період часу з 01.03.2017 по 31.07.2017 отримала соціальну допомогу у розмірі 14689,68 гривень і на цю суму коштів завдала збитків державі в особі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 та ч.ч 1, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Відповідні обставини встановлені ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.07.2021 у справі № 303/5231/21, яка набрала законної сили 29.07.2021.

Згідно з указаною ухвалою ОСОБА_1 не заперечувала проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, про що особисто надала письмову заяву.

ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12017070040001696 від 21.07.2017, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України закрито.

Цивільний позов Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків залишено без розгляду.

Отже, ОСОБА_1 надала суду свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, згідно ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності, та на закриття у зв`язку з цим кримінального провадження відносно неї.

Під звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності в судовій практиці розуміється відмова держави в особі компетентних органів від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав це застосування до неї м`якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок.

Положеннями КПК України не передбачено обов`язку суду під час закриття провадження встановлювати вину особи, проте це випливає із самої суті інституту звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки з огляду на положення кримінального та кримінального процесуального закону звільнити від кримінальної відповідності у зв`язку із закінченням строків давності можливо лише ту особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак з огляду на певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Відтак, безпідставними є посилання скаржника на те, що відсутнє відповідне рішення суду, яким встановлено, що дії ОСОБА_1 були неправомірними, що між ними і шкодою є безпосередній зв`язок, а також не встановлено її вину.

Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлена ухвала лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дію і негативними наслідками.

Водночас зі змісту частини другоїстатті 1166 ЦК Українивбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже, спростування вини є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачувалась у вчиненні незаконного заволодіння державними коштами в сумі 14689,68 грн., кримінальне провадження щодо неї закрито з нереабілітуючих підстав, тому факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача, її вина, причинний зв`язок між протиправною дію і негативними наслідками доведено, і судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Щодо місця проживання відповідачки колегія зазначає наступне. Згідно копії паспорту, яка була додано відповідачем до апеляційної скарги, її місце проживання вказано АДРЕСА_2 (а.с.50). Така ж адреса зазначена в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду від 21.07.2021 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 (а.с. 6). Згідно даних реєстру Мукачівської територіальної громади відповідач зареєстрована за вказаною адресою з 14.02.2022 по теперішній час (а.с.100). Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого кореспонденцію, яка направлялась ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , було вручено 21.02.2023 (а.с.18). Тому колегія не бере до уваги доводи відповідача, що їй не було відомо про судове провадження.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до ст 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2024 року.

Головуюча:

Судді: