Ухвала

від 02.12.2024 по справі 515/132/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/132/24

Провадження № 2/513/429/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

02 грудня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

за участю представника позивача адвоката Грищук К.П. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Грищук Катерини Петрівни до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, третя особа: Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), суд,-

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2024 року позивач звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, третя особа: Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А. Дем`янової від 31 січня 2024 року вказану цивільну справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 15 лютого 2024 року цивільну справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу часу для усунення недоліків. 27 травня 2024 року надійшла заява на усунення недоліків.

16 вересня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, у підготовче засідання не з`явилася, клопотання про відкладення розгляду справи не подала.

Відповідач в призначене підготовче засідання також не з`явився, про розгляд справи в суді повідомлений завчасно та належним чином. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Представник третьої особи Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у своїй заяві просила справу слухати у її відсутність, у вирішення спору поклалася на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За змістом ст.ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у п.41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Стосовно даної справи розумність таких інтервалів обумовлюється тривалістю перебування справи у суді, а саме з 15.02.2024 року, положеннями статей 189, 210 ЦПК України, де визначені строки проведення підготовчого засідання та розгляду справи по суті. Також суд бере до уваги, що відповідач обізнаний про дану справу, оскільки отримував копію основної позовної заяви та позовної заяви про збільшення позовних вимог.

Суд вирішив провести підготовче судове засідання за відсутності учасників розгляду цивільної справи, належним чином повідомлених про дату, місце та час розгляду справи, відзив на позовні заяви не направив.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача - адвокат Грищук К.П. у підготовчому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовних заявах та просила їх задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи заперечень не мала.

Положеннями ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог та склад учасників судового процесу, з`ясовано заперечення проти позовних вимог, визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрано відповідні докази, а також вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі відсутні, а відтак з урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомлених про дату та час підготовчого засідання учасників справи за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає, клопотань про залучення до участі у справі відповідачів, третіх осіб та інших клопотань до суду не надійшло. Підстав для відкладення підготовчого засідання немає, спір повинен бути вирішеним у розумні строки.

Поняття розумних строків розгляду справи в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нетотожне (неідентичне) поняттю процесуальних строків в національних системах права. Право Європейського Суду з прав людини є «автономним» і його тлумачення Судом Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами.

Європейський Суд з прав людини оцінює «розумність» тривалості провадження з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника та інші.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

Суд, ознайомившись з матеріалами позову, враховуючи, що провадження у справі відкрито 19 лютого 2024 року вважає, що є всі підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті процесуальних дій вчиняти не потрібно, справа може бути призначена до судового розгляду по суті.

Відповідно до п.15 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.189,196-198,200 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, третя особа: Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - закрити.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 12.02.2025 року о 14-30 год. у приміщенні Саратського районного суду Одеської області, за адресою: 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сарата, вул. Крістіана Вернера, буд. 105.

У судове засідання для розгляду справи по суті викликати учасників справи та попередити про наслідки неявки до суду.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. С. Миргород