Рішення

від 02.12.2024 по справі 352/2429/24

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/2429/24

Провадження № 2/352/824/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О. С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, розташованої по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що його мама, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була власником будинковолодіння в АДРЕСА_1 . Після її смерті державним нотаріусом Колтун С.В. 16 листопада 1999 року видано йому та ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дане будинковолодіння. В подальшому, у зв`язку з приватизацією земельної ділянки під зазначеним вище будинковолодінням, їм з братом, 26 жовтня 2012 року був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №631858 на земельну ділянку розміром 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, розташованої по АДРЕСА_1 . Згідно додатку до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №631858 співвласниками спірної земельної ділянки зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак без виділення їхніх часток в нерухомому майні. За таких обставин, їх з братом частки у спірній земельній ділянці площею 0,1000 га є рівними і вони були її власниками по частці. Відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 10 вересня 2024 року №201-20240910-0008385582 грошова оцінка зазначеної вище земельної ділянки становить 13 777,33 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: на частку будинковолодіння в АДРЕСА_1 та на частку земельної ділянки розміром 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, розташованої по АДРЕСА_1 . Зазначає, що він є спадкоємцем за законом другої черги після смерті ОСОБА_2 . Від спадщини не відмовився. Спадщину прийняв у встановленому законом порядку, тому має право на спадкування частки спірної земельної ділянки. У встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець за законом другої черги, інших спадкоємців за законом чи за заповітом після смерті ОСОБА_2 , які б заявили про свої спадкові права на дане спадкове майно, немає. Однак, постановою нотаріуса від 30 серпня 2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому відмовлено й зв`язку із тим, що в документі власності невизначені частки співвласників нерухомого майна, тому неможливо встановити спадкову масу належну померлому ОСОБА_2 . За вказаних обставинах просить суд визнати за ним право власності на частку земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , як визначена частка у праві спільної сумісної власності; визнати за ним право власності на частку земельну ділянку площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_4 не з`явились, однак представник позивача надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Тисменицької міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 24 жовтня 1955 року Тисменицьким Райбюро ЗАГС Станіславської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.10).

В свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 виданим 10 січня 1959 року Тисменицьким Райбюро ЗАГС Станіславської області зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.11).

Відповідно до довідки Тисменицької міської ради № 100 від 06 вересня 2024 року ОСОБА_2 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до моменту смерті. На день його смерті з ним проживав та був зареєстрований брат - ОСОБА_1 (а.с.12).

В довідці Виконавчого комітету Тисменицької міської ради № 649 від 19 квітня 2019 року зазначено, що ОСОБА_2 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до моменту смерті. На день його смерті з ним проживав та був зареєстрований брат - ОСОБА_1 (а.с.13).

16 листопада 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали у державного нотаріуса Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння в АДРЕСА_1 (а.с.14).

17 вересня 2019 року ОСОБА_1 отримав у державного нотаріуса Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. Свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме: на житлового будинку загальною площею 127,3 кв.м., житловою площею 59,00 кв.м., який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.15).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181346378 від 17 вересня 2019 року власником частини житлового будинку в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с.16).

Згідно з копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №631858, виданого на підставі рішення Тисменицької міської ради від 29 березня 2012 року 17 сесія 6 скликання, ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2607511922019 від 31 липня 2019 року, земельна ділянка площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, яка розташована по АДРЕСА_1 перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.19-21).

Згідно з Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 10 вересня 2024 року №201-20240910-0008385582 грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, яка розташована по АДРЕСА_1 становить 13 777,33 грн (а.с.22-24).

Відповідно до положень ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Так, ст.86 Земельного Кодексу України визначено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Приписами частин 1 та 2 статті 372 Цивільного кодексу України встановлена презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності, а саме вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Анологічна норма міститься у ст. 89 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розміри часток у праві спільної сумісної власності співвласників земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, яка розташована по АДРЕСА_1 , становить по 1/2 частці за кожним.

Статтею 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частці земельної ділянки.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в документі власності на земельну ділянку невизначені частки співвласників нерухомого майна, тому неможливо встановити спадкову масу належну померлому ОСОБА_2 . (а.с.25).

ОСОБА_1 , є спадкоємцем за законом другої черги на спадщину, яка відкрилася після смерті його брата ОСОБА_2 .

Згідно ст. 1262 ЦК України - у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За життя спадкодавець заповіту не залишав.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов`язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_1 , який є іншим співвласником даного майна. Проте оформити своє право на належну йому спадщину не може оскільки в документі власності на земельну ділянку невизначені частки співвласників нерухомого майна, а тому неможливо встановити спадкову масу належну померлому ОСОБА_2 . Таким чином, визнання права власності за ОСОБА_1 не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 4, 5,12, 13, 76, 78, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , як визначена частка у праві спільної сумісної власності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2625810100:03:023:0368, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Тисменицька міська рада Івано-Франківської області, ЄДРПОУ: 04336165, місцезнаходження: вул. Галицька, 17, м. Тисмениця, Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Суддя Максим ОЛІЙНИК