Постанова

від 07.11.2024 по справі 405/5502/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/5502/23

провадження № 22-ц/4809/812/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Єгорова С. М., Письменний О. А.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландтех»;

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку зворотної вимоги (регресу) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2024 року (суддя Шевченко І.М.).

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року ТОВ «Ландтех» звернулось до суду з позовом про відшкодування збитків, відповідач ОСОБА_1 .

Сторона просить стягнути з відповідачана свою користьв порядку зворотної вимоги 47 614,77 грн відшкодування, яке виплачене товариством потерпілому ОСОБА_2 , як шкода завдана з вини робітника підприємства, у зв`язку із скоєнням ОСОБА_1 злочину передбаченого ст. 286 КК України. Стягнути також 5 261,47 грн, сплаченого судового збору у попередній справі; заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування вимог зазначено, що постановою Верховного Суду від 19.04.2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 10.12.2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Ландтех» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ТОВ «Ландтех» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ландтех» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 46 227, 57 грн та судовий збір у розмірі 1 387,20 грн.

Підстави відшкодування збитків стали обставини, за якими 30 травня 2018 року потерпілий, як стажер ТОВ «Ландтех», разом з ОСОБА_1 на автомобілі марки «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Ландтех», під керуванням ОСОБА_1 відправились у відрядження для виконання своїх трудових обов`язків по містах та селах області для реалізації товару підприємства.

Близько 09:30 годин на автодорозі Р75 «КПП Тимкове-Балта-Криве Озеро-Первомайськ» з вини водія ОСОБА_1 сталася ДТП, у результаті якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, що мали наслідком тривале лікування.

Причинно-наслідковий зв`язок між подією ДТП внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, та отриманням потерпілим ОСОБА_2 встановлено рішеннями судів у попередніх справах.

27.06.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. на підставі виконавчого листа, виданого Біляївським районним судом Одеської області 19.04.2023 року у справі № 496/2319/19, накладено арешт на кошти ТОВ «Ландтех», 03.07.2023 року відповідно до зазначеної постанови було списано з поточного рахунку позивача в AT «Райффайзен банк Аваль» суму коштів 52 876,24 грн, яка складається: 46 227,57 грн. моральної шкоди, 1 387,20 грн. судового збору, а також виконавчий збір 5 261,47 грн.

Таким чином ТОВ «Ландтех» відшкодувало ОСОБА_2 моральні збитки, заподіяні йому відповідачем ОСОБА_1 . Оскільки відповідач самостійно не відшкодував ці збитки, їх стягнуто з ТОВ «Ландтех».

Позивач просить на підставі ст. 1191 ЦК, ст. 1166 ЦК,ст. 134 КЗпП стягнути з відповідача здійснене підприємством відшкодування.

Відзив на позов

14.09.2023 року відповідачем подано відзив на позов, в якому зазначено, що на думку відповідача,судом порушено правило підсудності і позов має розглядатися за місце проживання відповідача.

Звернуто увагу, що в ухвалі Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначав, що не має претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 .

З 19.04.2023 року по 27.06.2023 року 2 місяці і 8 календарних днів було у ТОВ «Ландтех» на добровільне виконання постанови Верховного Суду від 19 квітня 2023 року. Виконавчий збір, який сплатив позивач у даній справі - відповідач у справі № 496/2319/19 за примусове виконання рішення суду, ТОВ «Ландтех» сплатив саме через бездіяльність своїх працівників щодо виконання рішення, ніяк не через його бездіяльність відповідача. Виконавчий збір не може бути віднесено до збитків, до шкоди завданої майну юридичної особи його бездіяльністю, такого обов`язку з нього не було покладено постановоюВерховного Суду від 19квітня 2023 року по цивільній справі № 496/2319/19.

Вказано непогодження про стягнення 8000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Судове рішення

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу), задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» в порядку зворотної вимоги (регресу) 47 614,77 грн відшкодування, яке виплачене позивачем ТОВ «Ландтех» потерпілому ОСОБА_2 як шкода, завдана з вини відповідача ОСОБА_1 внаслідок скоєння останнім правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» збитки в розмірі 5261,47 грн як витрати, які ТОВ «Ландтех» було змушене зробити для відновлення свого порушеного права. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» 6 700 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» 2 684 грн. судового збору.

Суд виснував, що ТОВ «Ландтех» відшкодувало ОСОБА_2 моральні збитки, заподіяні відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В порядку ст. 28 ч. 1 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтись за вибором позивача за місцем його знаходження. Відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, також за вибором позивача подаватись за місцем його знаходження.

Із урахуванням обставин справи, природи виникнення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повністю.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовим рішенням, адвокат відповідача ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

В обґрунтування вказано, що судом першої інстанції розглянута справа без дотримання правил територіальної підсудності. Правовідносини сторін не передбачають застосування положень ст. 28 ЦПК, справа має розглядатися за місцем проживання/реєстрації відповідача.

Безпідставно суд у відшкодування шкоди зарахував витрати пов`язані з виконанням судового рішення, саме дії позивача призвели до виникнення розміру такого відшкодування.

Не звернув увагу суд на положення договору про надання професійної правничої допомоги.

Відзив

ТОВ «Ландтех» подало відзив на апеляційну скаргу, якою просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити рішення без змін.

Наполягає, що природа правовідносин сторін саме наявність трудових відносин, що врегульовано положеннями ст. 28 ЦПК, також сам факт заподіяння шкоди за наслідком кримінального злочину, що також передбачає підсудність за вибором позивача.

Рух справи

Апеляційне провадження у справі відкрито 27 травня 2024р. Ухвалою від 30.05.2024р справу призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 07.08.2024р задоволена заява про самовідвід судді Дуковського Олександра Леонтійовича у даній справі.

Здійснено повторний авторозподіл справи.

Позиція сторін у суді

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, наполягала на правильності судового рішення.

Представник відповідача ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони апелянта.

За положеннями ст. 372 ЦПК неявка сторін, належних чином повідомлених про судовий розгляд, не перешкоджає розгляду справи за відсутності сторони.

Встановлені обставини справи

Наказом директора ТОВ «Ландтех» № 221/ПП від 10 грудня 2014 року транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , передано у користування ОСОБА_1 , з 10 грудня 2014 року ОСОБА_1 призначено відповідальною особою за збереження, експлуатацію та технічний стан автомобіля.

02 червня 2014 року між ТОВ «Ландтех» в особі директора та

ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну відповідальність щодо забезпечення збереження та цільового використання автомобіля марки «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

30.05.2018 року біля 09:30 годин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ТОВ «Ландтех», будучи працівником ТОВ «Ландтех» та перебуваючи під час виконання ним свої трудових (службових) обов`язків, допустив порушення правил дорожнього руху України, що мало наслідком скоєння ДТП.

У результаті ДТП пасажир керованого ОСОБА_1 автомобіля «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, з огляду на що дії водія ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною першою статті 286 КК України.

Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 16.10.2018 року у справі № 479/923/18 (провадження № 1-кп/474/100/18) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 286 КК України на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим; кримінальне провадження № 12018150250000217 від 30.05.2018 року у відношенні ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, закрито.

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 02.09.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ландтех» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 75 266,75 грн. на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10.12.2021 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02.09.2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Ландтех», третя особа - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Ландтех», третя особа - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовлено. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02.09.2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, скасовано. У задоволенні позовних ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовлено. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02.09.2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ «Ландтех» судового збору на користь держави скасовано. Витрати по сплаті судового збору з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ТОВ «Ландтех» компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Верховного Суду України від 19.04.2023 року постанову Одеського апеляційного суду від 10.12.2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 46 227, 57 грн. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1 387,20 грн.

27.06.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. на підставі виконавчого листа, виданого Біляївським районним судом Одеської області 19.04.2023 року у справі № 496/2319/19, накладено арешт на кошти ТОВ «Ландтех», 03.07.2023 року відповідно до зазначеної постанови було списано з поточного рахунку Позивача в AT «Райффайзен банк Аваль» суму коштів 52876,24грн., яка складається: 46227,57грн. моральної шкоди, 1 387,20 грн. судового збору, а також виконавчий збір - 5261,47 грн. Зазначене підтверджується платіжною інструкцією №BKLN6R07M22QV.l, постановою приватного виконавця від 04.07.2023 року про закінчення виконавчого провадження, постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2023 року та постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 27.04.2023року.

ТОВ «Ландтех» відшкодувало ОСОБА_2 моральні збитки, заподіяні йому відповідачем ОСОБА_1 .

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає повною мірою.

Мотиви апеляційного суду

Спірні правовідносини виникли, у зв`язку з відшкодуванням шкоди позивачем за судовим рішенням на користь потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася з вини працівника підприємства позивача, тобто відповідача у даній справі.

Так,відповідач усправі,будучі працівником ТОВ «Ландтех», скоїв дорожньо-транспортну пригоду, яка кваліфікується за ознаками ч.1ст.286 КК України.

Потерпілий відзлочину ОСОБА_2 звернувся досуду завідшкодуванням шкоди,за наслідкомсудового провадженняу справі№ 496/2319/19,постановою ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду від 19 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландтех» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 46 227, 57 грн (сорок шість тисяч двісті двадцять сім гривень п`ятдесят сім копійок), судовий збір 387,20 грн.

27.06.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. на підставі виконавчого листа, виданого Біляївським районним судом Одеської області 19.04.2023 року у справі № 496/2319/19, накладено арешт на кошти ТОВ «Ландтех», а 03.07.2023 року згідно постанови списано з поточного рахунку позивача в AT «Райффайзен банк Аваль» 52 876,24 грн, яка складається: 46 227,57грн моральної шкоди, 1 387,20 грн. судового збору, а також виконавчий збір 5 261,47 грн. Постановою приватного виконавця від 04.07.2023 року закінчене виконавче провадження.

Таким чином ТОВ «Ландтех» відшкодувало ОСОБА_2 моральні збитки, заподіяні працівником товариства, відповідачем ОСОБА_1 .

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (Постанова Верховного суду України від 16.11.2016 у справі № 761/6313/14-ц,Постанова Верховного суду України від 14.12.2016 у справі № 206/837/15-ц).

Право регресу- право особи, що відшкодувала шкоду, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого завдано шкоди. Зазначена стаття застосовується у випадках, коли особа завдавача шкоди та особи, яка несе відповідальність за завдану шкоду, не співпадають (ст. ст. 1172 - 1176, 1178, 1179 ЦК Українитощо).

При регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

За загальним правилом на боржника за регресною вимогою покладається обов`язок відшкодувати кредитору виплачене ним третій особі відшкодування в повному обсязі. Однак, дане положення має виключення. Так, відповідно дост. 132 Кодексу законів про працю Україниза шкоду, завдану підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків працівники, з вини яких завдано шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі.

Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, має достатню підставу для пред`явлення регресного позову, за умови виконання зазначеного рішення, тобто позивач має зазнати витрати, які підлягають відшкодуванню.

Основною підставою оскарження судового рішення у справі, яка переглядається, це розгляд справи з порушенням правил територіальної підсудності. Таке питання поставало у суді першої інстанції, за наслідком чого суд виснував, що відповідно до ст. 28 ч. 1 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтись за вибором позивача за місцем його знаходження. А згідно ч.3 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, також за вибором позивача можуть подаватись за місцем його знаходження.

Апелянт просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на розгляд за встановленою підсудністю, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача. ОСОБА_1 зареєстрований в Одеській області, адреса реєстрації значиться в документах справи.

Як вищевказано, та наполягається стороною позивача, на правовідносини сторін поширюються положення ст. 28 ЦПК та наводяться дві підстави застосування альтернативної підсудності, тобто за вибором позивача, а саме як такі що виникають з трудових правовідносин та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів ретельно дослідивши підстави виникнення даного спору, прийнявши до уваги обставини справи, що вище викладені, а саме наявність трудових відносин між сторонами, заподіяння кримінального злочину відповідачем, акцентує увагу на наступне.

Дійсно ТОВ«Ландех» будучіроботодателем ОСОБА_1 здійснив відшкодування шкоди,яку зазнаввід кримінальногозлочину останнього потерпілий ОСОБА_2 . Позивачемвиконане рішення,яким знього стягнуто на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 46 227, 57 грн (сорок шість тисяч двісті двадцять сім гривень п`ятдесят сім копійок) та сплачений судовий збір у розмірі

1 387,20 грн (одна тисяча триста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Відшкодування позивач просить на підставі ст. 1191 ЦК та ст. 134 КЗпП, ст. 1166 ЦК.

Згідно постановиПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГОСУДУ УКРАЇНИ N14від 29.12.92 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» (постанова є чиною, в ній передбачені положення, які становлять підстави апеляційного оскарження) за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов`язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами

інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником

своїх трудових обов`язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров`ю,

виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.), відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку

регресу занормами трудовогозаконодавства.За пунктом 22 право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строкна пред`явлення регресного позову.

Судові рішення у справі № 496/2319/19, в тому числі ґрунтується на положеннях ст. 1172 ЦК, за якою юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Спірні правовідносини в справі, що переглядається, виникли на підставі положень Кодексу законів про працю.

Відтак, не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо недотримання правил територіальної підсудності при розгляді справи, на виниклий спір поширюються вимоги ст. 28 ЦПК, позивач звернувся до суду з позовом за місцем свого розташування, реєстрації юридичної особи.

Виплата товариства становила розмір моральної шкоди, визначений попереднім судом, відповідно позивач відшкодував шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання останнім своїх трудових (службових) обов`язків. З чого складається ця шкода в розумінні положень ст. 1191 ЦК і як наслідок регресне стягнення для задоволення позовної вимоги в даній справі немає значення. Роботодавець відповів своїми коштами, тобто зазнав витрати/шкоду, за діяння свого працівника. Відповідно за вимогами ст. 134 КЗпП працівник перед товариством несе повну матеріальну відповідальність, шкоду підприємству він завдав за наслідком кримінального діяння. Виплата здійснена на підставі судового рішення, її розмір не може тлумачитися.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виснував, що відповідно до ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За вказаного суд підставно стягнув 46227,57грн та 1 387,20 що становило стягнення за судовим рішенням у справі про відшкодування шкоди, яке виплачене позивачем ТОВ «Ландтех» потерпілому ОСОБА_2 як шкода, завдана з вини відповідача ОСОБА_1 , внаслідок скоєння останнім правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

У відповідності до ст. 134 КЗпП України та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати її ТОВ «Ландтех» у повному розмірі.

В апеляційній скарзі також піднято питання щодо відшкодування стягнутих витрат за наслідком виконання рішення у справі № 496/2319/19. Апеляційний суд зауважує, що відшкодування передбачає право вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, ст. 1166 ЦК. Для вирішення справи має значення весь обсяг зазнаних виплат товариством з вини її працівника. Ця сума є збитками товариства, заподіяна відповідачем та підлягає відшкодуванню на підставі ст. 1166 ЦК України, як майнова шкода.

Витрати на правничу допомогу

Мотиви оскарження також містять доводи щодо витрат на правничу допомогу, вказано, що договір позивача з адвокатом укладений у 2020 році з обумовленням про дію договору до вирішення спору по суті, а справа порушена в суді у 2023р, тобто у 2020р даний спір не існував.

Як визначено у ч.ч. 1 4 ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результати розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 01.10.2020 року між позивачем та адвокатом Дуковською Т.М., укладено договір № 69 про надання професійної правничої допомоги (а.с.105).

Позивачем понесені судові витрати, що документально підтверджується на суму 6 700 грн. а тому суд обґрунтовано здійснив відшкодування в силу вищевказаних норм права. Безпосердньо розмір відповідачем не оспорюється.

Положення договору про надання професійної правничої допомоги № 69 від 01.10.2020 року з зазначенням у пункті 5.1 строк дії договору до вирішення справи по суті, не виклакає жодних сумніві, з огляду декількох судових проваджень за участю сторін у справі, що виникли за наслідком дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , працівника підприємства, але розрахунок виконаних робіт стосується саме справи, яка переглядається.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги необґрунтовані, а рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, оскільки суд повно встановив обставини справи та зробив правильний висновок, правильно застосувавши закон.

У зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції відповідає критеріям законності, обґрунтованості, відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України, таке рішення не підлягає скасуванню.

Судові витрати

У зв`язкуз незмінністюсудового рішення,відсутні підставидля перерозподілусудових витрат,ст.141ЦПК.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2024 року,- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 29.11.2024р.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді С. М. Єгорова

О. А. Письменний