Ухвала

від 22.11.2024 по справі 761/43248/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43248/24

Провадження № 1-кс/761/28563/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000120000089 від 04 жовтня 2023 року

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Офісу Генерального прокурора звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 72023000120000089 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що детективами БЕБ 12.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено огляд нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», з метою фіксування діяльності із приготування страв, а також зважування та відбору зразків для проведення експертизи.

За результатами проведення огляду детективами вилучено, зокрема: флеш-носій на 16 GB, на який скопійовано інформацію щодо приготування страв в електронному з персональних комп`ютерів; папка із двотижневим меню на 41 арк.; список працівників на 1 арк.; інформація з індексами цін на 36 арк.; папка із технологічними картками на страви.

В ході досудового розслідування детективом 12.11.2024 винесено постанову про визнання речовими доказами та долучено до кримінального провадження документи, вилучені 12.11.2024 в ході проведення огляду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні слідчого.

Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Таким чином, клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000120000089 від 04 жовтня 2023 року є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучене майно під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», а саме: флеш-носій на 16 GB, на який скопійовано інформацію щодо приготування страв в електронному з персональних комп`ютерів; папка із двотижневим меню на 41 арк.; список працівників на 1 арк.; інформація з індексами цін на 36 арк.; папка із технологічними картками на страви з метою забезпечення його зберігання як речових доказів у кримінальному провадженні № 72023000120000089 від 04 жовтня 2023 року, заборонивши вчиняти дії щодо користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1