Постанова

від 28.11.2024 по справі 915/229/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/229/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від прокуратури Шептіліс О.І.;

Від Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт - Новиков О.Є.;

Від Синюхино-Брідської сільської ради - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 (про призначення експертизи)

по справі №915/229/24

за позовом Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради

до Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт

про стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів,

(суддя першої інстанції: Ржепецький В.О., дата та місце прийняття ухвали: 11.09.2024, Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв, вул.Фалєєвська,14)

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 по справі №915/229/24 клопотання Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт (далі ПАТ Первомайський кар`єр Граніт) про призначення комісійної судової експертизи залишено без розгляду; клопотання ПАТ Первомайський кар`єр Граніт від 20.08.2024 про призначення у справі №915/229/24 судової земельно-технічної експертизи задоволено частково; призначено у справі №915/229/24 судову земельно-технічну експертизу; на вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Які площі земельних ділянок, що були передані ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» за Договором оренди земельних ділянок від 19.06.2007 та перебувають у користуванні ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» після припинення Договору оренди від 19.06.2007?;

- Які кадастрові номери земельних ділянок, що були передані ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» за Договором оренди земельних ділянок від 19.06.2007 та перебувають у користуванні ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» після припинення Договору оренди від 19.06.2007?;

- Яке цільове призначення земельних ділянок, що були передані ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» за Договором оренди земельних ділянок від 19.06.2007 та перебувають у користуванні ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» після припинення Договору оренди від 19.06.2007?.

Провадження у справі №915/229/24 зупинено до одержання результатів судової експертизи.

26.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 по справі №915/229/24.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала в частині зупинення провадження у справі не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, а призначення судової земельно-технічної експертизи у даній справі не буде мати правового значення для розгляду справи. а висновок судової земельно-технічної експертизи, у разі її проведення, не буде вважатись належним та допустимим доказом у даній справі.

Прокурор вказує, що в обґрунтування площі займаних відповідачем земельних ділянок прокурором до позову долучено копію договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, відповідно до якого площа орендованої земельної ділянки складала 61,22 га, у тому числі, 3,89 га пасовищ, 17,82 га земель промисловості, 39,51 га земель під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами. Безпосередньо у Договорі відсутня вказівка на площі земель з посиланням на їх кадастрові номери, проте передбачено, що всі орендовані землі надаються для добувної промисловості (п. 3 Договору). Аналогічні відомості вказані у кадастровому плані та акті встановлення меж, які є додатками до договору оренди.

Крім того, відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012, 4825480400:03:000:0051, які долучено прокурором до позову, площа вказаних земель становить 3,889 га, 4,71 га, 52,62 га відповідно (загальна площа земель складає 61,22 га). Такі земельні ділянки були зареєстровані у Державному земельному кадастрі 03.07.2007 на підставі технічної документації зі складання кадастрового плану до договору оренди земель, що надані в оренду терміном на 10 років ВАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» для добувної промисловості.

Також прокурор звертає увагу, що ПАТ «Первомайський кар`єр «Граніт», який є відповідачем у справі, самостійно підтвердило факт використання упродовж 2021 2023 років саме земельних ділянок площею 61,22 га з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012, 4825480400:03:000:0051.

Прокурор вважає, що ним до позову долучено належні та допустимі докази, які підтверджують факт використання відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012, 4825480400:03:000:0051 загальною площею 61,22 га, які прийняті за основу Синюхино-Брідською сільською радою при проведенні розрахунку недоотриманої орендної плати.

Також судом при призначенні експертизи не було враховано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що експертиза може бути призначена судом за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Натомість, представником відповідача у клопотанні про призначення експертизи не повідомлено суд та не надано доказів неможливості проведення експертизи на замовлення відповідача з поважних причин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 по справі №915/229/24; призначено розгляд справи №915/229/24 на 05.11.2024 о 14-00 год.; витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали оскарження ухвали від 11.09.2024 по справі №915/229/24.

10.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідач вважає, що долучені Прокурором до позовної заяви документи містять відомості, що протирічать один одному, а усунення таких протиріч можливе через проведення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, апелянт вважає, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 про призначення у справі №915/229/24 судової земельно-технічної експертизи не підлягає скасуванню.

10.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/229/24.

15.10.2024 від Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

01.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 05.11.2024 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №915/229/24 до 28.11.2024 об 10-30 год.

Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

В провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться позовна заява Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради до Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт, якою прокурор просить суд:

1) стягнути з Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт на користь Синюхино-Брідської сільської ради кошти в сумі 14506288,78 грн за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 і 4825480400:03:000:0051 загальною площею 61,22 га, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (на розрахунковий рахунок UA988999980334159812000014472 місцевого бюджету Синюхино-Брідської територіальної громади одержувач Миколаїв ГУК/тгс. Синюхин Брід /18010600 код платежу 37992030);

2) стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір за подачу позову.

В обґрунтування позову прокурором зазначено, що термін дії Договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, укладений між Первомайською районною державною адміністрацією та відповідачем, закінчився 03.07.2017. Відповідно до інформації Миколаївської обласної державної адміністрації від 31.05.2021, Первомайської РДА від 28.05.2021, Синюхино-Брідської сільської ради від 02.01.2024, а також даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додаткова угода до договору про його продовження не була укладена, а отже спірний договір, в силу положень ст. 626, 638, 654 Цивільного кодексу України, ст. 124, 126 Земельного кодексу України, ч. 1, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі, в редакції на момент закінчення терміну дії спірного договору, не було пролонговано.

При цьому, відповідач після завершення терміну дії Договору землі орендодавцю не повернув, продовжує користування спірними земельними ділянками, що підтверджується обставинами наявності у відповідача діючого дозвільного документу на розробку родовища Болеславчицьке та права власності на розташований на землі комплекс нерухомого майна, звітним балансом корисних копалин, поданим до Держгеонадр України, інформацією ГУ ДПС у Миколаївській області від 03.01.2024, копіями податкових декларацій з плати за землю за 2021-2023 роки, звітом про рух коштів на рахунках за 2021-2022 роки. Розмір втраченого внаслідок неправомірних дій відповідача доходу розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою у відповідному договорі за період з 01.07.2021 по 15.09.2023 у загальній сумі 14506288,78 грн, тому прокурор на підставі ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за вказаний період у сумі 14506288,78 грн.

Ухвалою від 11.03.2024 Господарський суд Одеської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

21.08.2024 відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про призначення експертизи, в якому відповідач просить суд:

1. Призначити у справі №915/229/24 судову земельно-технічну експертизу.

2. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

3. На вирішення експерта поставити наступні питання:

- Які площі земельних ділянок, що перебувають у користуванні ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» після припинення Договору оренди від 19.06.2007?;

- Які кадастрові номери земельних ділянок, що перебувають у користуванні ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» після припинення Договору оренди від 19.06.2007?;

- Яке цільове призначення земельних ділянок, що перебувають у користуванні ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» згідно договору оренди від 19.06.2007?; ·

- Чи відповідає нормативно грошова оцінка земельних ділянок, що затверджена рішенням Первомайської районної ради №6 від 12.07.2017, вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

4. Оплату за проведення судової земельно-технічної експертизи віднести на рахунок відповідача.

Клопотання обґрунтовано тим, що 19.06.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області як Орендодавцем та Відкритим акціонерним товариством «Первомайський кар`єр «Граніт», правонаступником якого є ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» як Орендарем, укладено договір оренди земельних ділянок, який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Бочеславчицькій сільській раді 03.07.2007 за реєстровим №040702200071.

Відповідно до пункту 1.1., орендодавець на підставі розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації від 29.01.2003 №23-р "Про затвердження Технічної документації зі складання кадастрових планів до договору оренди земель, про передачу земельних ділянок в оренду" передає, а орендар приймає в оренду земельні ділянки загальною площею 61.22 га, у тому числі: пасовище - 3,89 га, землі промисловості - 17,82 га, землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами - 39,51 га, для добувної промисловості (виробництва будівельних матеріалів) із земель переданих в постійне користування Болеславчицькому каменедробильному заводу Первомайського району Миколаївської області (в подальшому реорганізованому в ВАТ «Первомайський кар`єр «Граніт») в межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району. Згідно кадастрового плану, що є додатком до Договору оренди землі, земельним ділянкам було присвоєно наступні кадастрові номери: Ділянка площею 39,5100 га - 4825480400:05:000:0011; Ділянка площею 17,8200 га - 4825480400:05:000:0012; Ділянка площею 3,8900 га - 4825480400:03:000:0051.

Крім того, відповідно до Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу і прийом межових знаків під охорону та зберігання, доданого Позивачем до позовної заяви, вбачається що за матеріалами горизонтальної зйомки та у відповідності з кадастровим планом виконано встановлення в натурі меж земельних ділянок, наданих в оренду терміном 10 років ВАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» для добувної промисловості в межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району Миколаївської області, загальною площею 61,22 га, з них 3.8900 га пасовища, 17,8200 га землі промисловості (в тому числі під капітальною одноповерховою забудовою 0,3695 га, під спорудами 0,4573 га, під проїздами та площадками 16,9931 га), 39,5100 га відкриті кар`єри. В той же час, як вбачається із Витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, наданих позивачем разом із позовом, площа, кадастровий номер та основне цільове призначення земельних ділянок, зазначених у таких Витягах, не відповідає по характеристикам тим земельним ділянкам, які ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» отримувало в оренду, а саме: · 4825480400:03:000:0051 землі промисловості (52,6200 га); 4825480400:05:000:0012 землі промисловості (4,7100 га); · 4825480400:05:000:0011 землі промисловості (3,8892 га).

Крім того, рішенням Первомайської районної ради Миколаївської області від 12.07.2017 за №6 "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок", копія якого надавалась позивачем разом із позовною заявою, затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельних ділянок, в тому числі, що надавались ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт», а саме:

- земельна ділянка 4,7100 га 5 113 161,98 грн.;

- земельна ділянка 3,8892 га 4 222 103,95 грн.;

- земельна ділянка 52,6200 га 49 617 378,81 грн.

На думку відповідача, має місце невідповідність площ, цільового призначення та кадастрових номерів земельних ділянок, наданих відповідачу за договором оренди із земельними ділянками, по яких позивач надав технічну документацію, здійснив розрахунки та просить стягнути кошти.

На переконання заявника клопотання, усунення відповідних розбіжностей можливе виключно шляхом проведення земельно-технічної експертизи, яка дозволить встановити реальну площу земельних ділянок, наданих відповідачу в оренду, а також їх реальні кадастрові номери та цільове призначення.

Як зазначалося раніше, в результаті розгляду вказаного клопотання було призначено у справі №915/229/24 судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Суд першої інстанції вказав в ухвалі, що для визначення дійсного предмету спору, слід встановити відповідно до положень статей 74- 79 Господарського процесуального кодексу України фактичні обставини справи, що є визначальними для розрахунку суми, що підлягає стягненню, а саме: площу займаних земельних ділянок, часовий період (строк), протягом якого використовуються земельні ділянки, їх нормативну грошову оцінку та ставку орендної плати, що підлягає застосуванню.

При цьому господарський суд зазначив також, що очевидно тільки шляхом проведення експертизи є можливим об`єктивно встановити обставини, наведені в клопотанні відповідача щодо невідповідності площ, цільового призначення та кадастрових номерів земельних ділянок, що перебувають у користуванні ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» після припинення Договору оренди від 19.06.2007 за умови конкуренції доказів, поданих на підтвердження цих обставин, зумовленої також, вірогідно, недоліками цих доказів, допущених при їх створенні.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що подане відповідачем клопотання (в частині питань 1-3) відповідає положенням ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, а отже суд констатує, що відповідно до обставин справи є наявною сукупність умов, з якими наведеною нормою пов`язується необхідність призначення експертизи у справі а саме:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.

Стосовно запропонованого відповідачем у клопотанні питання, яке слід поставити на вирішення експерта: Чи відповідає нормативно грошова оцінка земельних ділянок, що затверджена рішенням Первомайської районної ради №6 від 12.07.2017, вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання в цій частині, оскільки оцінка правильності та відповідності нормативно-правовим актам проведеного розрахунку позовних вимог віднесено до компетенції господарського суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про призначення у даній справі експертизи, з огляду на наступне.

Предметом апеляційного перегляду є наявність/відсутність підстав для призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлені зазначені вище питання, сформульовані відповідачем у відповідному клопотанні.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі, в тому числі, у випадку призначення судом експертизи (п. 3 ст. 228).

За приписами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/18570/17, від 14.12.2021 у справі №910/9564/20, від 24.11.2021 у справі №914/1396/20, від 17.12.2020 у справі №910/7426/17.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №910/9564/20.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Так, предметом спору у даній справі є майнова вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт на користь Синюхино-Брідської сільської ради кошти в сумі 14506288,78 грн за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 і 4825480400:03:000:0051 загальною площею 61,22 га, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області без правовстановлюючих документів.

На думку відповідача, а також місцевого господарського суду, в даному випадку має місце невідповідність площ, цільового призначення та кадастрових номерів земельних ділянок, наданих відповідачу за договором оренди із земельними ділянками, по яких позивач надав технічну документацію, здійснив розрахунки та просить стягнути кошти.

Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Так, до позовної заяви прокурором долучено копію договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, відповідно до якого площа орендованої земельної ділянки складала 61,22 га, у тому числі, 3,89 га пасовищ, 17,82 га земель промисловості, 39,51 га земель під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами. Безпосередньо у Договорі відсутня вказівка на площі земель з посиланням на їх кадастрові номери, проте передбачено, що всі орендовані землі надаються для добувної промисловості (п. 3 Договору). Аналогічні відомості вказані у кадастровому плані та акті встановлення меж, які є додатками до договору оренди.

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012, 4825480400:03:000:0051 площа вказаних земель становить 3,889 га, 4,71 га, 52,62 га відповідно (загальна площа земель складає 61,22 га). Такі земельні ділянки були зареєстровані у Державному земельному кадастрі 03.07.2007 на підставі технічної документації зі складання кадастрового плану до договору оренди земель, що надані в оренду терміном на 10 років ВАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» для добувної промисловості.

Крім того, з рішення Первомайської районної ради від 12.07.2017 № 6 вбачається, що ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у користуванні ВАТ «Первомайський кар`єр «Граніт», площами 4,7 га, 3,8892 га та 52,62 га. Тобто, загальна проща земельних ділянок відповідно до вказаних документів є незмінною 61,22 га.

Про стягнення коштів за використання земельних ділянок саме цієї площі заявлено позовні вимоги прокурором.

Згідно з ч.1 ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.ч.1-4, 9 статті 79 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проєктами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. (Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2022 у справі №922/2060/20).

Слід зазначити, що спір у цій справі стосується вже сформованої земельної ділянки, якою користувався відповідач протягом спірного періоду.

На переконання суду апеляційної інстанції матеріали справи містять належні та допустимі докази для визначення плати за користування земельною ділянкою за визначений прокурором період користування землею, а також для встановлення площі земельних ділянок, які перебувають в користуванні відповідача, що виключає необхідність призначення у даній справі експертизи.

Крім того, колегія суддів вважає, що у даному випадку необґрунтоване призначення судом першої інстанції судової експертизи безумовно призведе до безпідставного збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Дане право кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У пункті 74 рішення ЕСПЛ від 01 червня 2006 року у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) Суд нагадав, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], №30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VI).

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року), "Зяя проти Польщі" (заява N 45751/10).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

Аналіз статті 228 Господарського процесуального кодексу України засвідчує, що зупинення провадження у справі може бути зумовлене об`єктивною необхідністю дотримання процесуальних строків розгляду справи та у випадках призначення судом експертизи також неможливістю проводити відповідні процесуальні дії, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому такий захід є цілком виправданим.

Господарським судам необхідно враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, в частині розумного строку розгляду справи.

Тривале безпідставне зупинення провадження у справі за відсутності підстав для призначення експертизи суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не наведено мотивів щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а також не обґрунтовано підстав, з яких суд першої інстанції вважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом залучення особи, яка володіє спеціальними знаннями у певній галузі.

За приписами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що оцінка змісту наявних у справі документів, як і їх оцінка як доказів в підтвердження або спростовування певних обставин, здійснюється судом першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, і при здійсненні даного апеляційного провадження судом апеляційної інстанції не здійснювалась оцінка саме змісту поданих доказів на предмет наявності або відсутності правових підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог, а межі апеляційного провадження стосувались саме оскаржуваної ухвали суду першої інстанції щодо процесуальних підстав призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо призначення у даній справі судової експертизи з питань, що винесені судом на її вирішення, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню.

За таких обставин безпідставним є і зупинення провадження у даній справі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 по справі №915/229/24 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 по справі №915/229/24 - скасуванню, з направленням даної справи до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 по справі №915/229/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 по справі №915/229/24 скасувати.

3. Справу №915/229/24 направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2024 року.

Головуюча суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош