Постанова

від 12.11.2024 по справі 920/1217/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. Справа№ 920/1217/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ДВС)

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 10.09.2024 (повний текст складено 11.09.2024, суддя Яковенко В.В.)

у справі №920/1217/20

за заявою Приватного підприємства "Безпека-Гарант Шостка"

до Приватного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" (код 05761264)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.09.2024 у справі № 920/1217/20 частково задоволено заяву та визнано грошові вимоги Відділу ДВС до боржника в розмірі 1487,79 грн витрат виконавчого провадження та 6056 грн судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 23 вересня 2024 року Відділ ДВС звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області по справі № 920/1217/20 від 10.09.2024 в частині відхилення грошових вимог Відділу ДВС на суму 330 030,85 грн та ухвалити нове судове рішення яким визнати грошові вимоги Відділу ДВС на суму 330 030,85 грн виконавчого збору. Визнати грошові вимоги Відділу ДВС в частині виконавчого збору на користь Держави у сумі 330030,85 грн. Також, Відділ ДВС просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у зведеному виконавчому провадженні наявні постанови державного виконавця, які винесені як до так і після відкриття провадження у справі про банкрутство, відтак Відділ ДВС є конкурсним кредитором щодо кредиторських вимог на загальну суму 271 825,29 грн. (у тому числі: 271584,21 грн - виконавчий збір, 241,08 грн витрати виконавчого провадження). Грошові вимоги у сумі 58 446,64 грн виконавчого збору та 1246,72 грн витрат виконавчого провадження є поточними грошовими вимогами.

Оскільки, у визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» порядку про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, то на переконання скаржника, грошове зобов`язання по стягненню виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання.

Судом першої інстанції при винесенні ухвали від 10.09.2024 не враховано той факт, що на примусовому виконанні у Відділі ДВС перебуває виділена в окреме виконавче провадження постанова № б/н від 28.08.2007 видана Шосткинським МРВ ДВС ПН.-СХ. МРУМЮ (м. Суми) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 12 814,59 грн. Вказана постанова про стягнення виконавчого збору винесена у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу № 7/73-07 від 21.08.2007, виданого Господарським судом Сумської області, про стягнення з ПАТ ШЗХР на користь ПФУ боргу в сумі 128145,98 грн., Виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчено на підставі п. 8 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням, виконавчий збір не сплачений, в зв`язку з чим постанова про стягнення виконавчого збору виділена в окреме провадження.

Разом з тим, виходячи з аналізу норм Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою Державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Загальна сума несплаченої заборгованості по зведеному виконавчому провадженню № НОМЕР_2 станом на 20.09.2024 складає 3 216 287,20 грн, з них 2 884 768,56 грн борги на користь стягувачів, 330 030,85 грн - виконавчий збір на користь Держави та 1487,79 грн - витрати виконавчого провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1217/20, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 12.11.2024.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

За визначеннями ст. 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За положеннями частини 2 статті 45 КУзПБ кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.01.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

Постановою Господарського суду Сумської області від 15.06.2021 боржника визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ховріна Ю.А.

24.05.2024 Відділ ДВС звернулася із заявою про грошові вимоги до боржника на суму 331518,64 грн, з яких: 330030,85 грн виконавчий збір, 1487,79 грн витрати виконавчого провадження.

Грошові вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у Відділі ДДС перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_2, у якому при відкритті виконавчого провадження за виконавчими документами з боржника стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Питання стягнення виконавчого збору з боржника за постановою державного виконавця врегульовано статтями 3, 26, 27, 42, 45 Закону України "Про виконавче провадження № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 26, ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника такого збору та одночасно виносить відповідну постанову (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 2, 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII).

Сплата виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є обов`язком (зобов`язанням) боржника перед органом державної виконавчої служби, в силу закону охоплюється змістом грошових зобов`язань боржника у процедурі банкрутства, визначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 КУзПБ, і за певних умов можуть бути вимогою кредитора щодо грошових зобов`язань до боржника.

Частиною першою статті 45 Закону № 1404-VIII, що регламентує розподіл стягнутих з боржника грошових сум, передбачено, зокрема, що у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 ідсотків фактично стягнутої суми, а виконавчий збір за виконавчими документами про стягнення аліментів - у четверту чергу.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (ч. 2 ст. 45 Закону № 1404-VIII).

Таким чином, під час здійснення державним виконавцем розподілу стягнутих з боржника у виконавчому провадженні грошових сум виконавчий збір стягується у розмірі 10 % від фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, сума коштів, що може бути фактично відрахована на сплату виконавчого збору, є прямо пропорційною сумі стягнутих з боржника коштів. Якщо за результатами виконавчого провадження стягнута сума є меншою ніж та, що підлягає стягненню за виконавчим документом, розмір фактично стягнутого виконавчого збору відповідно зменшується.

Стягнення виконавчого збору, який встановлюється у вигляді відсотків від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, законодавство обумовлює сукупністю таких юридичних фактів:

- державний виконавець стягує її у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої з боржника суми на підставі постанови про стягнення виконавчого збору;

- виконавчий збір стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (за відсутності заборгованості зі сплати аліментів);

- якщо суму боргу за виконавчим документом стягнуто частково, виконавчий збір стягується пропорційно до фактично стягнутої суми (за відсутності заборгованості зі сплати аліментів).

Сума виконавчого збору, що визначена державним виконавцем у постанові при відкритті виконавчого провадження, фіксує розрахунок такої санкції на час відкриття виконавчого провадження та не є сумою, яка гарантовано може бути стягнена за наслідками виконання рішення, зокрема у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами, а отже, підлягають примусовому виконанню у встановленому законом порядку.

Таким чином набуття права на стягнення суми виконавчого збору закон пов`язує з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору за умови, що така постанова не була скасована, а розмір суми що має бути відрахована під час розподілу стягнутих коштів на виконавчий збір обмежує 10 %, прямо пропорційно до суми, фактично стягнутої з боржника.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.01.2023 у справі № 918/56/20 саме лише існування постанови про стягнення виконавчого збору не означає безумовного та гарантованого його стягнення з боржника у визначеному в такій постанові розмірі, адже закон зумовлює право органу державної виконавчої служби стягувати розраховану на час відкриття виконавчого провадження суму виконавчого збору пропорційно до стягнутої з боржника суми у виконавчому провадженні, отже за умови повного чи часткового фактичного виконання рішення у зв`язку з примусовим виконанням якого було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Тобто умовами фактичного стягнення виконавчого збору є: 1) здійснення державним виконавцем примусового виконання рішення у виконавчому провадженні; 2) фактичне повне чи часткове виконання виконавчого документа.

Грошове зобов`язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов`язання (ст. 1 КУзПБ) зі сплати виконавчого збору, обумовлене фактичним стягненням з боржника суми боргу за відповідним виконавчим документом або виконанням (повним/частковим рішення немайнового характеру), в цьому контексті право вимоги органу державної виконавчої служби до боржника у справі про банкрутство на суму виконавчого збору виникає у розмірі 10 % фактично стягнутої суми за відповідним виконавчим документом або у визначеному постановою державного виконавця розмірі за умови виконання (повного/часткового) рішення немайнового характеру.

За приписами ч.1 ст. 45 Закону № 1404-VIII відрахування виконавчого збору здійснюється за умови фактичного стягнення боргів у виконавчому провадженні та у розмірі 10 % від фактично стягнутої суми, відтак сама по собі постанова про стягнення виконавчого збору не є достатнім підтвердженням грошового зобов`язання боржника в розумінні статей 1, 45 КУзПБ.

Звертаючись із заявою з кредиторськими вимогами до боржника Шосткинський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зазначило, що в провадженні цього відділу перебуває зведене виконавче провадження, у межах якого загальна сума несплаченої заборгованості станом на 23.05.2024 складає 3216287,20 грн, з яких: 2884768,56 грн борги на користь стягувачів, 330030,85 грн виконавчий збір та 1487,79 грн витрати виконавчого провадження.

Належних і допустимих доказів фактичного стягнення боргів за виконавчими документами, у розмірі 10 відсотків від яких було розраховано виконавчий збір, заявлений як кредиторські вимоги до боржника, заявником не надано та матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність виникнення у боржника грошових зобов`язань перед органом державної виконавчої служби у заявленій сумі виконавчого збору в розумінні ст. 1 КУзПБ, адже заявник не підтвердив стягнення суми боргу за виконавчими документами у виконавчому провадженні, у 10 відсотках від якої було нараховано виконавчий збір у розмірі заявлених кредиторських вимог до боржника.

Як вірно вказав суд першої інстанції, в розумінні статей 27, 45 Закону України "Про виконавче провадження" Відділ ДВС не набув права на стягнення виконавчого збору з боржника на заявлену суму, а відтак грошові вимоги в цій частині належить відхилити.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги і в частині нез`ясування судом першої інстанції обставин щодо перебування на примусовому виконанні у Відділі ДВС постанова № б/н від 28.08.2007 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 12814,59 грн, яка винесена у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу № 7/73-07 від 21.08.2007, виданого Господарським судом Сумської області, про стягнення боргу в сумі 128145,98 грн, яке закінчено на підставі п. 8 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з повним фактичним виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, у зведеному виконавчому провадженні перебуває виконавче провадження НОМЕР_3, відкрите постановою від 24.03.2020 та якою також стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 1281,45 грн. І саме ця сума виконавчого збору заявлена у складі грошових вимог до боржника.

При цьому, відповідний збір в сумі 12814,59 грн як грошові вимоги (заборгованість) до боржника не заявлений, відповідними доказами не обґрунтований, зокрема, відсутні докази закінчення відповідного виконавчого провадження, у зв`язку з чим такий виконавчий збір може набути чи набув для боржника статусу заборгованості.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аргументи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За вказаних обставин справи, колегія суддів вважає відхиляє апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін в оскарженій частині.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 920/1217/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений та підписаний 02.12.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко