Постанова

від 19.11.2024 по справі 910/10388/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа№ 910/10388/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Корсака В.А.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Лукомський П.В.

від відповідача-1 - Бублик Ю.В.

від відповідача-2 - не з`явились

від третьої особи - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 р. (повний текст складено 16.07.2024 р.)

у справі № 910/10388/23 (суддя - Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол КМ"

до 1. Міністерства юстиції України

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна

про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. "Про задоволення скарги".

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що у відповідача-1, на думку позивача, були відсутні правові підстави для задоволення скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В" та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірини Володимирівни щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ просп. Лобановського Валерія, буд. 4-В, прим. 178.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 р. у справі № 910/10388/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" задоволено частково. Закрито провадження у справі № 910/10388/23 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. в частині п. п. 3, 5. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. в частині п. п. 2, 4 щодо скасування рішення № 58753864 від 15.06.2021 р., прийнятого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-1 посилається на те, що приймаючи оспорюваний наказ, Міністерство юстиції України діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/10388/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/10388/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України та призначено справу № 910/10388/23 до розгляду на 08.10.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 р. розгляд справи № 910/10388/23 відкладено до 22.10.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 р. розгляд справи № 910/10388/23 відкладено до 19.11.2024 р.

У судовому засіданні 19.11.2024 р. представники позивача та відповідача-1 надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись належним чином про час і місце розгляду скарги електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України та в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 16.09.2024 р. у справі № 910/10388/23 учасникам справи доставлено до електронних кабінетів 18.09.2024 р., доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 25.09.2024 р., що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 16.09.2024 р. у справі № 910/10388/23 оприлюднена у реєстрі 18.09.2024 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.03.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" (далі - покупець) та Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" (далі - продавець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення № 1/178-171 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення, визначеного у п. 1.2 цього договору у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: Червонозоряний проспект, 4 А і позначений на схемі генерального плану за № 3, поштова адреса: місто Київ, проспект Лобановського 4В , що належить продавцю згідно з договором № 15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгами по проспекту Червонозоряному, 4-А у Солом?янському районі м. Києві від 08.09.2004 р., укладеному ЗАТ "Українська будівельна компанія" з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а покупець зобов`язується сплатити продавцю ціну продажу згідно з п. 3.1 цього договору та прийняти майнове право на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору під майновими правами сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення № 178 загальною площею 156,6 кв. м, що знаходиться на - 1 (мінус першому) поверсі (далі - нежитлове приміщення) з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право покупця після прийняття будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу майнових прав та передачі будинку під заселення набути у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.

Як передбачено п. 1.4 договору, покупець набуває право приватної власності на майнові права на підставі цього договору з моменту повної сплати ціни продажу майнових прав, що підтверджується довідкою продавця. Протягом 5-ти днів після повної сплати ціни продажу майнових прав покупець зобов`язаний отримати в офісі продавця вказану довідку. Право власності на нежитлове приміщення набувається покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього договору, довідки продавця про сплату ціни продажу майнових прав, акту прийому-передачі нежитлового приміщення.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" видано довідку від 01.06.2021 р. про сплату 100% вартості майнових прав на 1/500 частки нежитлового приміщення № 178 загальною площею 156,6 кв. м, що знаходиться на - 1 (мінус першому) поверсі за адресою: місто Київ, проспект Лобановського 4В .

На виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення № 1/178-171 від 16.03.2021 р. сторонами складено акт прийому-передачі майнового права від 01.06.2021 р., згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв майнове право на отримання у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.

Крім цього, на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення № 1/178-171 від 16.03.2021 р. сторонами складено акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення від 01.06.2021 р., згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв 1/500 частки нежитлового приміщення.

15.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною було прийнято рішення № 58753864 про державну реєстрацію прав спільної часткової власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" щодо нежитлового приміщення на -1 (мінус першому) поверсі за адресою: м. Київ, проспект Лобановського Валерія (проспект Червонозоряний), будинок 4-В, приміщення 178 , загальною площею 156,6 кв. м. Підставою для державної реєстрації права спільної часткової власності визначено: договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, серія та номер 1/178-171, виданий 16.03.2021 р., акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно договору № 1/178-171 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 16.03.2021 р., виданий 01.06.2021 р.

16.06.2021 р. відбулись загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В", розташованого за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 4-В, на яких, зокрема, було вирішено: відкликати голову правління об`єднання, діючий склад правління, ревізійної комісії та припинено їх повноваження; обрати новий склад правління в кількості 4 осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ); затвердити статут у новій редакції; відкликати представників від об`єднання та припинити їх повноваження з 16 червня 2021 року.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" звернулося зі скаргою до Міністерства юстиції України на рішення від 27.04.2021 р. № 57874975 та № 57890989, від 28.04.2021 р. № 57920997 та № 57923371, від 12.06.2021 р. № 58715694, від 13.06.2021 р. № 58716253, від 14.06.2021 р. № 58741319, від 15.06.2021 р. № 58753864, від 02.07.2021 р. № 59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною щодо державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою: м. Київ, проспект Лобановського Валерія (проспект Червонозоряний), будинок 4-В, приміщення 178 , загальною площею 156,6 кв. м.

Вказана скарга від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" була підписана членами правління ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11

19.07.2021 р. на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення, що засідання Комісії з розгляду скарги відбудеться 22.07.2021 р.

22.07.2021 р. голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" Трач Ю.Р. подав до Міністерства юстиції України заяву від 21.07.2021 р. № 82 про залишення скарги № СК-136-21 без розгляду у зв`язку з тим, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" прийняло рішення про припинення усіх довіреностей та розірвання усіх договорів, які пов`язані з представництвом інтересів, та не уповноважувало будь-яких осіб на звернення зі скаргою до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг щодо оскарження рішень, прийнятих приватним нотаріусом Черток І.В. щодо нежитлового приміщення № 178.

22.07.2021 р. Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг було розглянуто скаргу і за результатами розгляду колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні, посилаючись у висновку на те, що оскаржувані рішення є такими, що їх прийнято відповідно до законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав.

17.09.2021 р. Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг було повторно розглянуто скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" і за результатами розгляду колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні, посилаючись у висновку на те, що оскаржувані рішення є такими, що їх прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Наказом Міністерства юстиції України № 4087/5 "Про задоволення скарги" від 15.11.2021 р. скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" задоволено. Скасовано рішення від 27.04.2021 р. № 57874975 та № 57890989, від 28.04.2021 р. № 57920997 та № 57923371, від 12.06.2021 р. № 58715694, від 13.06.2021 р. № 58716253, від 14.06.2021 р. № 58741319, від 15.06.2021 р. № 58753864, від 02.07.2021 р № 59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В., тимчасово заблоковано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черток І.В. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для прийняття вказаного наказу Міністерства юстиції України був висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26.10.2021 р. за результатом розгляду скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В".

Мотивуючи наведений вище висновок, колегія вказала, що законодавство зобов`язує державного реєстратора перевіряти подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій; законодавством визначено, що державний реєстратор повинен відмовляти у державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення прав на нерухоме майно; для проведення права власності було подано, зокрема, договори купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, однак приватним нотаріусом Черток І.В. було зареєстровано право власності на 1/500 частки в праві власності на нежитлове приміщення; відповідно до п. 1.4 договорів купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення право власності набувається на підставі, зокрема, акту-прийому передачі нежитлового приміщення, проте для проведення державної реєстрації було подано акти прийому-передачі частки нежитлового приміщення; рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що наказ Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р., на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки порушує права та законні інтереси позивача, як законного власника об`єкта нерухомого майна (1/500 частки нежитлового приміщення № 178, що знаходиться на -1 поверсі будинку за адресою: м. Київ, проспект Лобановського, 4В ) та прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1)на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2)на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Як передбачено ч. 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У відповідності до ч. 5 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За змістом ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову в задоволенні скарги або задоволення (повне чи часткове) скарги.

У відповідності до ч. ч. 8, 10 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1 )скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Процедуру здійснення Міністерством юстиції України та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 р. (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Згідно з п. 3 Порядку скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису. Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов`язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису. Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Міністерством юстиції України чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Як передбачено п. 4 Порядку, розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

У відповідності до п. 9 Порядку під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію).

У п. 14 Порядку визначено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом. Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Міністерством юстиції України чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Міністерства юстиції України чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу. За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Міністерства юстиції України чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Згідно зі ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 2 статті 386 ЦК України унормовано, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.

Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Як було встановлено, 16.03.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" (покупець) та Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення № 1/178-171.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі № 910/9439/13 та від 28.01.2020 р. у справі № 910/9158/16.

Так, договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення № 1/178-171 від 16.03.2021 р. не визнаний у судовому порядку недійсним, тому, у відповідності до ст. 204 ЦК України, його правомірність презюмується.

З висновків Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, складених за результатами розгляду документів, на підставі яких прийнято спірний наказ, вбачається, що проведення державної реєстрації права власності, у тому числі за Товариством з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" на підставі рішення № 58753864 від 15.06.2021 р., відбулось з порушенням законодавства, у зв`язку із чим було скасовано вказане рішення про реєстрацію права власності, а також ряд інших рішень про реєстрацію права власності за іншими фізичними та юридичними особами.

Таким чином, оспорюваний наказ вирішує питання про права (законні сподівання) позивача на вільне володіння нерухомим майном, а тому обраний спосіб захисту шляхом визнання протиправним і скасування спірного наказу відповідає способам захисту, встановленим ст. ст. 16, 393 ЦК України.

При цьому, звертаючись із позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. повністю, однак зі змісту вказаного наказу вбачається, що безпосередньо права позивача вирішуються п. п. 2, 4 в частині скасування рішення № 58753864 від 15.06.2021 р., прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною.

Стосовно порушеного права позивача при зверненні до суду з вказаним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. в частині скасування рішень від 27.04.2021 № 57874975 та № 57890989, від 28.04.2021 р. № 57920997 та № 57923371, від 12.06.2021 р. № 58715694, від 13.06.2021 р. № 58716253, від 14.06.2021 р. № 58741319, від 02.07.2021 р. № 59074048, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Отже саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 р. у справі № 910/11511/18.

Вимога позивача про скасування рішень від 27.04.2021 р. № 57874975 та № 57890989, від 28.04.2021 р. № 57920997 та №57923371, від 12.06.2021 р. № 58715694, від 13.06.2021 р. № 58716253, від 14.06.2021 р. № 58741319, від 02.07.2021 р. № 59074048, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В., не підлягає задоволенню, оскільки рішення в цій частині не порушують прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" у зв`язку з тим, що предметом розгляду даної справи є лише рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірини Володимирівни від 15.06.2021 р. № 58753864 про державну реєстрацію прав спільної часткової власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Подол КМ", а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р. у справі № 525/505/16-ц).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019 р. у справі № 916/1134/18).

Стосовно вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. в частині п. п. 3, 5 вказаного наказу, то вказані пункти не порушують права позивача, оскільки вони стосуються прав приватного нотаріуса Черток І.В., а вимоги про їх скасування мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки блокуючи приватному нотаріусу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Міністерство юстиції України здійснювавло владні повноваження, отже спір належить до сфери публічно-правових відносин.

Відповідна правова позиція зазначена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 р. у справі № 910/19774/21.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що провадження у справі № 910/10388/23 щодо позовних вимог про скасування наказу Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. в частині п. п. 3, 5 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3)зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Вбачається, що скарга від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" була підписана членами правління ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . До скарги було додано протокол № 16/06-21 від 16.06.2021 р., додаток № 1 до вказаного протоколу, статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" та витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, всупереч вимогам п. 6 ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у скарзі. № СК-136-21 від 08.07.2021 р. не було зазначено дати її складання.

Як передбачено ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

16.06.2021 р. було проведено загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" (згідно з рішеннями загальних зборів від 14.07.2021 р. змінено найменування на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В"), на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів №16/06-21 від 16.06.2021 р., зокрема, про: відкликання та припинення повноважень голови правління об`єднання, діючого складу правління та ревізійної комісії; обрано новий склад правління об`єднання ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) та ревізійної комісії; затверджено статут об`єднання у новій редакції.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/21303/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 4323/5 від 03.12.2021 р. "Про задоволення скарги".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 р. у справі № 910/21303/21, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 р. та Верховного Суду від 07.12.2022 р., позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 4323/5 від 03.12.2021 р. "Про задоволення скарги".

У вказаному рішенні було встановлено, що 22.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. проведено реєстраційну дію щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000731070007024897, якою змінено керівника на ОСОБА_4 та зареєстровано статут у новій редакції. Рішення загальних зборів від 16.06.2021 р. та рішення правління від 17.06.2021 р., станом на час розгляду скарги, були чинними, у судовому порядку не оскаржені та недійсними не визнавались.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже факт правомірності проведеної реєстраційної дії 22.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000731070007024897, якою змінено керівника на ОСОБА_4 та зареєстровано статут у новій редакції, підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2022 р. у справі № 910/21303/21, яке набрало законної сили.

Таким чином, особи, які підписали та подали 08.07.2021 р. скаргу від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" до Міністерства юстиції України на рішення від 27.04.2021 р. № 57874975 та № 57890989, від 28.04.2021 р. № 57920997 та № 57923371, від 12.06.2021 р. № 58715694, від 13.06.2021 р. № 58716253, від 14.06.2021 р. № 58741319, від 15.06.2021 р. № 58753864, від 02.07.2021 р. № 59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, не мали відповідних повноважень діяти від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В".

Відповідно до п. 7 ч. 8 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга подана особою, яка не має на це повноважень.

У зв`язку з тим, що скарга від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" була подана особами, які не мали на це відповідних повноважень, Міністерство юстиції України повинно було відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за № СК-136-21 від 08.07.2021 р.

Крім цього, абз. 3 п. 3 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 р., встановлено, що скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Міністерством юстиції України чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Встановлено, що 22.07.2021 р. голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" Трач Ю.Р. подав до Міністерства юстиції України заяву від 21.07.2021 р. № 82 про залишення скарги № СК-136-21 без розгляду, посилаючись на те, що об`єднання прийняло рішення про припинення усіх довіреностей та розірвання усіх договорів, які пов`язані з представництвом інтересів, та не уповноважувало будь-яких осіб на звернення зі скаргою до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг щодо оскарження рішень, прийнятих приватним нотаріусом Черток І.В. щодо нежитлового приміщення № 178. Вказана заява була отримана Міністерством юстиції України 22.07.2021 р., що підтверджується відповідним штампом на листі.

Однак, Міністерство юстиції України в порушення наведених положень Порядку № 1128, не повернуло скаргу без розгляду, а продовжило розгляд її по суті.

Стосовно повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол КМ" про час і місце розгляду скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1128 Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Тобто, на Міністерство юстиції України покладено обов`язок повідомити заінтересовану особу про розгляд скарги не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.

Згідно з п. 12 Порядку № 1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Міністерством юстиції України чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

Отже нормами чинного законодавства встановлено не право, а обов`язок комісії під час розгляду скарги повідомити належним чином суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.

Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні та те щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були "почуті".

Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги.

Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.03.2021 р. у справі № 480/388/19 та постанові від 15.08.2019 р. у справі № 826/3539/17.

Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 37/5 від 12.01.2016 р. (постанова Верховного Суду від 23.03.2021 р. у справі № 480/388/19).

Встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або їм (суб`єкту, дії якого оскаржуються та заінтересованим особам) не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

У той же час наведені норми Порядку №1128 не містять альтернативи, а тому відсутність одного з видів повідомлення позивача, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку (постанова Верховного Суду від 27.05.2021 р. у справі № 420/4037/20).

З матеріалів справи вбачається, що інформація про розгляд скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" була розміщена на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-26-jovtnya-2021-roku, однак з вказаного посилання неможливо встановити коли було розміщено вказане оголошення, оскільки нормами чинного законодавства України передбачено, що про розгляд скарги суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги.

При цьому, розміщення оголошення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не є достатнім способом повідомлення позивача про розгляд скарги на його рішення, оскільки Міністерство юстиції України зобов`язане було повідомити позивача про розгляд скарги додатково телефонограмою або засобами електронної пошти, у строки встановлені пунктом 11 Порядку № 1128.

Отже Міністерство юстиції України не виконало свого обов`язку з забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення їх про розгляд вказаної скарги, внаслідок чого позивач був фактично позбавлений можливості бути присутніми під час розгляду скарги та надавати відповідні пояснення.

Стосовно строку розгляду Міністерством юстиції України скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Встановлено, що скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" надійшла до Міністерства юстиції України 08.07.2021 р., а оскаржуваний наказ № 4087/5 був прийнятий лише 15.11.2021 р., тобто зі спливом більше чотирьох місяців від дня надходження скарги, що є порушенням максимального 45-денного строку розгляду скарги, передбаченого ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".

Порушення строку розгляду скарги Колегією також може у сукупності оцінюватися, як підстава для скасування наказів Міністерства юстиції за розглядом скарг у сфері державної реєстрації (постанова Верховного Суду від 27.05.2021 р. у справі №420/4037/20).

При цьому, колегія Міністерства юстиції України тричі розглядала скаргу, а саме: 22.07.2021 р., 17.09.2021 р., 26.10.2021 р., за результатами зазначених розглядів були сформовані висновки, якими рекомендовано відмовити у задоволені скарги з підстав дотримання нотаріусом законодавства при прийнятті рішень. Однак, вказану скаргу двічі повернуто Міністерством юстиції України на повторний розгляд до колегії.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1128, у разі скасування судом рішення Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України забезпечує повторний розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Таким чином, наказ Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. прийнято з порушенням вимог ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 р.

При цьому, оскільки предметом спору в даній справі є вимога про скасування наказу, прийнятого відповідачем-1, а відповідач-2 не може відповідати за дії чи рішення Міністерства юстиції України, тому Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В" є неналежним відповідачем у цій справі, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог до відповідача-2.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4087/5 від 15.11.2021 р. щодо скасування рішення № 58753864 від 15.06.2021 р., прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, підлягає задоволенню лише в частині п. п. 2, 4.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 р. у справі № 910/10388/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правильним вирішенням справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 р. у справі № 910/10388/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Міністерство юстиції України.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.12.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.А. Корсак

В.В. Шапран