Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/17278/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/17278/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЦ Казахстан", Республіка Казахстан, м. Астана

про стягнення 439 783,06 євро

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Кривошея О.В. (адвокат за ордером серії АІ№1481514 від 23.10.2023 року);

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Азвірт Україна" (позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЦ Казахстан" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 418 858,16 євро та суми пені в розмірі 20 924,90 євро, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Контракту №08-21 від 26.08.2021 року, в частині поставки плаченого позивачем товару.

Ухвалою від 13.11.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт Україна" було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

16.11.2023 року позивачем на виконання ухвали суду від 13.11.2023 року подано до суду документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.05.2024.

Також вказаною зобов`язано позивача протягом 15 днів з моменту отримання ухвали, надати суду: нотаріально засвідчені переклади на офіційну мову Республіки Казахстан копії ухвали суду про відкриття провадження у справі №910/17278/23 від 20.11.2023, позовної заяви з додатками та судового доручення про вручення документів від 20.11.2023 у 3 примірниках, для направлення відповідачу, в порядку, передбаченому Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та зупинено провадження у справі №910/17278/23 до надходження відповіді на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів у справі, або надходження повідомлення про неможливість такого виконання.

30.11.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт Україна" надійшло клопотання про збільшення строку встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023, необхідного для здійснення перекладу всіх процесуальних документів в повному обсязі на офіційну мову Республіки Казахстан та їх нотаріальному посвідченню.

Ухвалою Господарського суду від 07.12.2023 поновлено провадження у справі №910/17278/23, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт Україна" про продовження строку для виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/17278/23, продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Азвірт Україна" строк для надання суду належним чином нотаріально завірених копій перекладу на офіційну мову Республіки Казахстан копії ухвали суду про відкриття провадження у справі №910/17278/23 від 20.11.2023, позовної заяви з додатками та судового доручення про вручення документів від 20.11.2023 у 3 примірниках та зупинено провадження у справі №910/17278/23 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

26.12.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення нотаріально засвідчених перекладів на офіційну мову Республіки Казахстан копій ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/17278/23 та позовної заяви з додатками.

23.01.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення нотаріально засвідчених перекладів на офіційну мову Республіки Казахстан копій судового доручення про вручення документів від 20.11.2023 у справі №910/17278/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 поновлено провадження у справі №910/17278/23.

В підготовчому засіданні 21.05.2024 судом було оголошено перерву до 06.08.2024.

03.06.2024 до суду від компетентного органу Республіки Казахстан - Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Астани надійшов лист з судовим дорученням стосовно вручення відповідачеві копії позовної заяви та ухвали суду.

Ухвалою від 06.08.2024 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 29.10.2024 року.

Засідання 29.10.2024 року не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, у зв`язку з чим розгляд справи призначено на 19.11.2024 року.

В засіданні 19.11.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азвірт Україна» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТЦ Казахстан» (постачальник, відповідач) було укладено Контракт №08-21 (надалі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити покупцеві продукцію (далі - товар) в кількості, найменування, номенклатурі, за ціною і в терміни, згідно з додатками (специфікацій), що є невід`ємною частиною Контракту, а покупець зобов`язується прийняти товар і здійснити оплату на умовах даного Договору.

Загальна суму Контракту становить сума всіх укладених Додатків (Специфікацій) до Контракту за весь період дії даного Контракту. (п. 2.1. Контракту).

Оплата здійснюється у валюті - євро, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у розділі 10 Договору, в порядку та строки, визначені у Додатку (Специфікації). (п. 2.5. Контракту).

Відповідно до п. 4.1 Договору термін поставки до пункту призначення вказується у відповідних Додатках (Специфікаціях) до цього Контракту.

Контракт набуває чинності з дати його підписання сторонам і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Контракту. (п. 9.1. Договору).

Специфікацією №1 до Контракту, в редакції Додаткової угоди №1 від 27.08.2021 року до Контракту, сторони погодили, загальна вартість товару становить 3 122 325,00 євро. Строк поставки: 30-35 днів після отримання 70% передоплати. Порядок оплати: 70% передоплати за товар покупець здійснює протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунку на оплату; 30% залишкової вартості за товар покупець оплачує протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність до відвантаження товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив на рахунок відповідача 2 185 837,50 євро згідно наступних платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах (ОКВ/ВКВ):

- №5 від 27.08.2021 року на суму 500 000,00 євро;

- №6 від 02.09.2021 року на суму 300 000,00 євро;

- №7 від 06.09.2021 року на суму 500 000,00 євро;

- №8 від 08.09.2021 року на суму 500 000,00 євро;

- №9 від 13.09.2021 року на суму 385 837,50 євро.

Як зазначає позивач, товар, у відповідності до строків визначених Контрактом, поставлено відповідачем з порушенням, а саме на суму 1 766 979,34 євро, згідно наступних митних декларацій:

- ІМ40 UA805130/2021/009598 на суму 31.328,00 Євро від 07.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/006360 на суму 29.370,00 Євро від 30.09.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/007411 на суму 27.412,00 Євро від 12.10.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/007910 на суму 27.412,00 Євро від 18.10.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/008097 на суму 26.873,28 Євро від 20.10.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/008377 на суму 26.873,28 Євро від 23.10.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/008462 на суму 26.873,28 Євро від 24.10.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/008507 на суму 26.873,28 Євро від 24.10.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/008619 на суму 26.873,28 Євро від 26.10.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/008622 на суму 26.873,28 Євро від 26.10.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/009172 на суму 36.138,56 Євро від 01.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/009554 на суму 20.901,44 Євро від 06.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/009572 на суму 31.328,00 Євро від 06.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/009877 на суму 31.328,00 Євро від 12.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/010014 на суму 31.328,00 Євро від 13.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/010640 на суму 32.452,30 Євро від 20.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/010644 на суму 26.873,28 Євро від 20.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/010713 на суму 26.873,28 Євро від 21.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/010784 на суму 26.873,28 Євро від 22.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/010795 на суму 26.873,28 Євро від 22.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/011123 на суму 26.873,28 Євро від 25.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/011244 на суму 26.873,28 Євро від 26.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/011245 на суму 26.873,28 Євро від 26.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/011466 на суму 26.873,28 Євро від 29.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/011605 на суму 26.873,28 Євро від 30.11.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/011840 на суму 26.873,28 Євро від 02.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/011845 на суму 31.328,00 Євро від 02.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012183 на суму 26.873,28 Євро від 06.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012187 на суму 31.500,36 Євро від 06.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012189 на суму 26.873,28 Євро від 06.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012263 на суму 31.328,00 Євро від 07.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012630 на суму 26.873,28 Євро від 11.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012633 на суму 31.328,00 Євро від 11.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012708 на суму 27.803,36 Євро від 12.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012713 на суму 26.873,28 Євро від 12.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012714 на суму 28.170,56 Євро від 12.12.2021 р;

- UA805130/2021/012792 на суму 26.873,28 Євро від 13.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012802 на суму 26.873,28 Євро від 13.12.2021 р;

- ІМ40 UA 805130/2021/012804 на суму 26.873,28 Євро від 13.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012884 на суму 26.873,28 Євро від 14.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012889 на суму 26.873,28 Євро від 14.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012891 на суму 26.873,28 Євро від 14.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012896 на суму 28.170,56 Євро від 14.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/012941 на суму 26.873,28 Євро від 15.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013153 на суму 26.873,28 Євро від 17.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013159 на суму 26.873,28 Євро від 17.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013160 на суму 26.873,28 Євро від 17.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013360 на суму 26.873,28 Євро від 19.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013729 на суму 27.803,36 Євро від 23.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013843 на суму 31.328,00 Євро від 25.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013861 на суму 31.328,00 Євро від 25.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013864 на суму 31.328,00 Євро від 25.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2021/013947 на суму 31.328,00 Євро від 26.12.2021 р;

- ІМ40 UA805130/2022/000269 на суму 30.450,60 Євро від 15.01.2022 р;

- ІМ40 UA805130/2022/001149 на суму 31.328,00 Євро від 28.01.2022 р;

- ІМ40 UA805130/2022/001347 на суму 31.328,00 Євро від 31.01.2022 р;

- ІМ40 UA805130/2022/002633 на суму 31.328,00 Євро від 19.02.2022 р;

- ІМ40 UA805130/2022/002790 на суму 31.328,00 Євро від 20.02.2022 р;

- ІМ40 23UA100/1307/00865U5 на суму 31.328,00 Євро від 21.02.2023 р;

- ІМ40 23UA408020026181U6 на суму 31.328,00 Євро від 25.04.2023 р;

- ІМ40 UA805130/2022/002876 на суму 26.873,28 Євро від 21.02.2022 р;

- ІМ40 UA101020/2022/015073 на суму 26.873,28 Євро від 13.05.2022 р.

У зв`язку з недопоставкою оплаченого товару, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 418 858,16 євро та суму пені в розмірі 20 924,90 євро за порушення відповідачем строків поставки товару згідно умов Контракту.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Укладений між сторонами Контракт є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України внормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статями 526, 525 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено вище, Специфікацією №1 до Контракту, в редакції Додаткової угоди №1 від 27.08.2021 року до Контракту, сторони погодили строк поставки - 30-35 днів після отримання 70% передоплати.

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж 70%-вої передоплати позивачем здійснено 13.09.2021 року (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи), однак відповідачем поставку товару у строк визначений Специфікацією №1 до Контракту не здійснено.

Відповідно до статі 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ч. 4 п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №9/252-10).

При цьому слід зазначити, що вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016 у справі №21-4985а15.

Як вбачається з наданих до суду доказів, в матеріалах справи відсутні первинні докази на підтвердження поставки відповідачем оплаченого позивачем товару.

Таким чином, враховуючи зазначене, у зв`язку з непоставкою відповідачем позивачу товару, у відповідача виникло зобов`язання (грошове зобов`язання) із повернення попередньої оплати, сплаченої позивачем в розмірі 418 858,16 євро (2 185 837,50 євро - 1 766 979,34 євро), відповідно до частини другої статті 693 ЦК України та частини першої статті 530 ЦК України, з наступного дня після спливу строку поставки.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням.

Позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду №918/631/19 від 22.09.2020 року.

Отже, відповідач у встановлений строк свого обов`язку не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання з поставки товару, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, що свідчить про неможливість в односторонньому порядку відмови відповідача від виконання умов Договору.

За змістом частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження виконання ним своїх зобов`язань за Контрактом, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу суми оплати в розмірі 418 858,16 євро.

Щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 20 924,90 євро, суд повідомляє наступне.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки переплату за непоставлений товар не повернув, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1. Контракту сторонами визначено, що у разі прострочення відвантаження, недопоставки товару покупець має право вимагати від продавця сплатити пені в розмірі 0,01% вартості невиконаної частини зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості недопоставленого товару.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому, до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 20 924,90 євро, а відповідна позовна вимога є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми коштів в розмірі 418 858,16 євро та суми пені в розмірі 20 924,90 євро.

Судовий збір, у розмірі 254 832,30 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЦ Казахстан" (ідентифікаційний код 141040008957, місцезнаходження: 010000, Республіка Казахстан, м. Астана, вул. Т?уелсіздік, буд. 41, офіс 503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азвірт Україна» (ідентифікаційний код 40822967, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 28а) суму коштів в розмірі 418 858,16 євро (чотириста вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім євро 16 євроцентів), суму пені в розмірі 20 924,90 євро (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири євро 90 євроцентів) та суму судового збору в розмірі 254 832,30 грн (двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дві гривни 30 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 29.11.2024 року.

Суддя С. МОРОЗОВ