Рішення

від 29.11.2024 по справі 910/16682/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2024Справа № 910/16682/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ловтус Груп", м. Київ

про стягнення 1 536 899,00 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.10.2023 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл" (позивач) з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Містер-Твістер" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 1 466 148,23 грн за Договором оренди №М-343 від 24.09.2021 року та суми заборгованості в розмірі 70 750,77 грн за Договором компенсацію комунальних послуг №МК-343 від 24.09.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

22.11.2023 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.2024.

В підготовчому засіданні 27.02.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено засідання до 23.04.2024.

В підготовчому засіданні 23.04.2024 протокольною ухвалою було змінено найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Містер-Твістер" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ловтус Груп" та оголошено перерву до 02.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання призначене на 02.07.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання призначено на 10.09.2024.

Ухвалою від 10.09.2024 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 19.11.2024 року.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 19.11.2024 року представників учасників справи, розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому, згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бронкс Стайл» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Містер-Твістер» (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ловтус Груп») (орендар) укладено Договір оренди №М-343 (надалі - Договір оренди), відповідно до умов п. 2.1. якого орендодавець передає у строкове платне користування орендарю приміщення, а орендар приймає приміщення у строкове користування та зобов`язується сплачувати орендодавцеві обумовлені в цьому Договорі оренди орендні та інші платежі та виконувати інші умови цього Договору оренди.

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди з моменту передачі орендареві приміщення орендар зобов`язаний сплачувати на користь орендодавця орендну плату та інші платежі, які передбачені цим Договором оренди.

Пунктом 9 Додатку №1 до Договору строк сплати орендної плати до 15 числа відповідного місяця, який передує оплачуваному.

Згідно Акту приймання-передачі приміщення в орендне користування від 01.10.2021 року відповідач прийняв в оренду об`єкт оренди.

Окрім того, 24.09.2021 року між позивачем, як управителем, та відповідачем, як орендарем, укладено Договір про компенсацію комунальних послуг №МК-343 (надалі - Договір), відповідно до п. 4.1. якого орендар зобов`язаний щомісячно протягом строку, визначеного для компенсації комунальних послуг, які споживаються в приміщенні, компенсувати орендодавцю витрати, які несе орендодавець на комунальні послуги, які споживаються у зв`язку з експлуатацією площ загального користування.

Пунктом 2 Договору визначено, що орендар щомісячно компенсує орендодавцеві вартість комунальних послуг, що споживаються орендарем в приміщенні, відповідно до показників лічильників.

Оплата за комунальні послуги вносить орендарем щомісяця в наступному порядку: в наступному місяці за оплачуваний, протягом 5 робочих днів з моменту виставлення орендодавцем відповідного рахунку. (п. 4. Договору).

Як зазначає позивач, за період з квітня 2022 року по серпень 2023 року відповідачем не сплачено орендні платежі на суму 1 466 148,23 грн та комунальні платежі на суму 70 750,77 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач так і не здійснив оплату вказаних сум, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 1 466 148,23 грн та заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг у розмірі 70 750,77 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст Договору оренди №М-343 від 24.09.2021 року, суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чинного на дату укладання Договору, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, за період зазначений вище, позивачем нараховано відповідачу орендну плату у загальному розмірі 1 466 148,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами Договору оренди строк сплати орендної плати до 15 числа відповідного місяця, який передує оплачуваному.

При цьому, Договором визначено, що оплата за комунальні послуги вносить орендарем щомісяця в наступному порядку: в наступному місяці за оплачуваний, протягом 5 робочих днів з моменту виставлення орендодавцем відповідного рахунку.

Зважаючи на ті обставин, що у вказаний спірний період відповідачем не було повернуто орендоване приміщення, суд дійшов висновку в обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача вартості орендних платежів та вартості житлово-комунальних послуг, які надавались до об`єкта нерухомості.

Згідно наявних в матеріалах справи розрахунків, які визнані судом обґрунтованими, заборгованість відповідача зі сплати комунальних платежів становить 70 750,77 грн, а заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів становить 1 466 148,23 грн.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 1 466 148,23 грн та заборгованості зі сплати комунальних платежів у розмірі 70 750,77 грн підлягають задоволенню.

Судовий збір, у розмірі 23 053,49 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловтус Груп» (ідентифікаційний код 40948400, місцезнаходження: 50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Авраменка Івана, буд. 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бронкс Стайл» (ідентифікаційний код 41902587, місцезнаходження: 010601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 1 466 148,23 грн (один мільйон чотириста шістдесят шість тисяч сто сорок вісім гривень 23 копійки), суму заборгованості з відшкодування комунальних послуг в розмірі 70 750,77 грн (сімдесят тисяч сімсот п`ятдесят гривень 77 копійок) та суму судового збору в розмірі 23 053,49 грн (двадцять три тисячі п`ятдесят три гривни 49 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ