Ухвала

від 02.12.2024 по справі 913/446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

02 грудня 2024 року м.Харків Справа № 913/446/24

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м. Київ

до відповідача Старобільської районної ради, м. Старобільськ, Старобільський район, Луганська область,

про стягнення 229 677 грн 13 коп.

ВСТАНОВИВ:

18.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Старобільської районної ради про стягнення основного боргу 138 078,64 грн, пені 35 105,30 грн, три проценти річних 10 922,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 45570,86 грн. за договором постачання природного газу від 08.11.2021 № 11-1065/21-БО-Т.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вказаного договору з оплати поставленого природного газу у січні 2022 року - лютому 2022 року.

Оскільки відповідач оплату за поставку природного газу здійснив не в повному розмірі, утворилась заборгованість у сумі 138 078 грн. 64 коп. за поставлений газ у січні лютому 2022 року та за стягненням якої позивач звернувся до суду.

У зв`язку з порушенням строків оплати за поставку природного газу за відповідачем виникло прострочення грошових зобов`язань та позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у формі пені 35 105,30 грн, трьох процентів річних 10 922,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 45570,86 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою суду від 21.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Зазначена ухвала через електронний суд отримана позивачем 21.11.2024.

Від позивача 27.11.2024 надійшла заява про усунення недоліків, у встановлений судом строк та у якій виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.11.2024.

27.11.2024 від Старобільської районної ради надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована недотриманням позивачем положення п.11.1 та 11.2 договору, де сторонами узгоджено зобов`язання розв`язувати спори шляхом проведення переговорів та консультацій, а у разі не досягнення сторонами згоди, розв`язати їх у судовому порядку.

Отже відповідач вважає, що сторони у даному випадку визначили заходи досудового врегулювання спору як обов`язкову умову передачі суперечки на розгляд господарському суду.

Суд не вбачає підстав для задоволення цієї зави, а відповідне клопотання відхиляється судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Господарський суд, беручи до уваги, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (стаття 36 та частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), звертається до правової позиції, яка висловлена послідовно у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 27.12.2018 зі справи №127/8837/16-ц, від 25.04.2019 зі справи №175/1387/16-ц, від 22.05.2019 зі справи №569/2609/15-ц, від 13.11.2019 зі справи №2-2550/09 щодо наступного:

У рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року №15-рп/2002 зазначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Суд зазначає, що в даному випадку позивач скористався своїм правом вимоги щодо оплати за поставлений природний газ, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

Також суд звертає увагу, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Частина 4 статті 13 Конституції України встановлює обов`язок держави забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. До таких суб`єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб`єкти господарських відносин.

Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена умовами договору у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано досудового порядку вирішення спору є необґрунтованим, оскільки кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Отже, сторона, що постраждала, може завжди звернутися за вирішенням господарського спору безпосередньо до суду, не дотримуючись жодної процедури його досудового врегулювання, за винятком випадків, коли обов`язковість дотримання процедури досудового врегулювання спору передбачено ратифікованим Україною міжнародним договором.

Згідно частин 1, 2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Також суд звертає увагу, що згідно з п.6 ч.5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Отже у суду вістуні підстави для повернення позовної заяви, а тим більше залишення її без розгляду з підстав наявності положень договору щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Зважаючи на наведені законодавчі положення, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 08.11.2021 № 11-1065/21-БО-Т щодо повної та своєчасної оплати за природний газ є правом позивача, яке не може бути обмежене з огляду на положення пунктів пп. 11.1, 11.2 договору.

Відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали позовної заяви у сукупності із заявою про усунення недоліків, господарський суд доходить висновку, що вони відповідають вимогам ст.ст.162-164 ГПК України; підстав для їх повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.

Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 1 ст.247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч.5 ст.12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку позивачем до стягнення заявлено суму 229 677 грн 13 коп., що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Частиною 8 ст.165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Враховуючи викладене, провадження у справі №913/446/24 має бути відкрито у порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст.ст.12, 120, 165, 176, 232 234, 247 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №913/446/24.

2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Довести до відома відповідача, що у відповідності до ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У випадку подання відзиву відповідачу слід подати до суду докази його надіслання позивачу з усіма додатками.

4. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. У випадку подання позивачем відповіді на відзив подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи.

5. Встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. У випадку подання відповідачем заперечень подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

Інформацію щодо справи, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 02.11.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.І. Злепко