Ухвала

від 27.11.2024 по справі 914/2321/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.11.2024Справа № 914/2321/14

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Олени ЩИГЕЛЬСЬКОЇ, при секретарі судового засідання Надії ВАШКЕВИЧ розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (вх.№4270/24 від 18.11.2024)

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі № 914/2321/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл», м. Київ

до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів

про стягнення 5 126 152,00 грн

Представники учасників справи:

від заявника (стягувача): Дзіговська І.І. - адвокат

від відповідача (боржника): не з`явився

від третьої особи: не з`явився

встановив:

18.11.2024 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, у якій заявник просить суд поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа Ухвали Господарського суду Львівської області від 14.08.2014 року щодо затвердження мирової угоди у справі № 914/2321/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (м. Київ) до Управління капітального будівництва Львівської міської ради (м. Львів) «про стягнення 5126152,00 грн».

Ухвалою суду від 20.11.2024 заяву прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 27.11.2024 о 14:00 год.

В судове засідання 27.11.2024 з`явилася представниця заявника, надала пояснення, підтримала подану заяву.

Відповідач (боржник) явки представника не забезпечив, 27.11.2024 від відповідача (боржника) надійшла заява (вх.№28713/24), в якій повідомлено, що Управління капітального будівництва Львівської міської ради ознайомлене зі змістом заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та доказами, що долучені до заяви, відтак не заперечує, щодо розгляду справи за відсутності уповноваженого представника.

Розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (вх.№4270/24 від 18.11.2024) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 914/2321/14 та дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2321/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» до Управління капітального будівництва Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради про стягнення 5 126 152,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.08.2014 затверджено укладену сторонами мирову угоду та припинено провадження у справі.

За умовами мирової угоди відповідач (боржник) за погодженням з Львівською міською Радою визнав заборгованість перед позивачем (стягувач) за Договором №13 на «Реконструкція вул. Сяйво (від вул. Городоцької до вул. Широкої)» у м. Львові від 18.08.2011 року, укладеним між Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл», в сумі 18353196 (вісімнадцять мільйонів триста п`ятдесят три тисячі сто дев`яносто шість) грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ).

Після виконання умов п.2 цієї Мирової угоди відповідач зобов`язався підписати і засвідчити печаткою Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) по об`єкту «реконструкція вул. Сяйво (від вул. Городоцької до вул. Широкої)» на суму 4909914,00грн. (в т.ч. ПДВ), що виконувались згідно із Договором №13 від 18.08.2011 року.

Також відповідач зобов`язався протягом 2 (двох) календарних місяців з моменту затвердження Судом цієї Мирової угоди сплатити на користь позивача борг в сумі 4909914 (чотири мільйони дев`ятсот дев`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. і судові витрати (судовий збір) в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору, а всього 4982994 (чотири мільйони дев`ятсот вісімдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 00коп., шляхом перерахування належних до сплати коштів на банківський рахунок позивача.

Пунктом 4 Мирової угоди погоджено, що у випадку повного або часткового невиконання відповідачем свого зобов`язання за п.2 цієї Мирової угоди до стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» підлягає залишок суми боргу і судового збору, що залишилися несплаченими після закінчення строку, погодженого п. 2 цієї Угоди.

Обґрунтовуючи заяву, ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» зазначає, що боржник як зобов`язальна сторона, не виконав умови мирової угоди і не розрахувався із Стягувачем в порядку і на умовах, які були передбачені цією угодою сторін, змусивши тим самим Стягувача ініціювати процедуру примусового виконання виконавчого документу, який ухвалив суд.

За твердженням заявника, стягувач звертався до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про виконання рішення про стягнення коштів та списання в безспірному порядку суми боргу і судового збору з відповідних рахунків Боржника. В той же час Боржник звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» з проханням відстрочити виконання судового рішення і відкликати з Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області Ухвалу «з метою вирішення питання фінансування…».

Йдучи назустріч проханню Боржника, - Стягувач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про повернення без виконання Ухвали. 20.05.2015 року Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області повернуло Стягувачеві Ухвалу із копією мирової угоди і повідомило про можливість повторно надіслати органові Казначейства повернутий виконавчий документ.

Заявник зауважує, що «питання фінансування» Боржник не вирішив ані до дати, про яку зазначено в листі останнього з проханням відкликати Ухвалу, ані до сьогоднішнього дня. Разом з тим, через відсутність фінансування, Львівською міською радою вчинялись дії для врегулювання даної ситуації шляхом реалізації спільних проектів.

Так, ухвалою Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 року погоджено ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінерджі Альянс» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» та внесення земельної ділянки в статутний капітал новоствореного товариства для реалізації спільного проекту з будівництва багатофункціонального комплексу (факт створення такого товариства підтверджується випискою з ЄДРПОУ від 09.10.2019 року).

Створення такого масштабного проекту мало надати низку переваг для міста, а також дати можливість компенсувати в майбутньому ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» заборгованість шляхом реалізації цього проекту.

В подальшому, як стверджує заявник, незважаючи на проведену роботу, 28.02.2020 за позовом Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури було ініційовано судовий процес щодо визнання недійсними п.п. 2, 3 Ухвали Львівської міської ради № 5439 від 19.09.2019, скасування державної реєстрації. В результаті тривалих судових розглядів винесено Рішення від 31.05.2022 (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду у справі 914/514/20) щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, зазначеної в Ухвалі.

В результаті судових процесів, Товариство «Сінерджі Альянс» зазнало збитків у вигляді значних витрат на реалізацію даного проекту, не змогло реалізувати мету його створення, а саме: будівництво багатофункціонального комплексу для потреб міста Львова. В свою чергу, ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» як інвестор було позбавлено можливості реалізувати свої плани щодо об`єкту інвестування та в майбутньому компенсувати заборгованість шляхом реалізації цього проекту.

Стягувач неодноразово мав намір стягнути з Боржника суму боргу. Однак, повсякчас йшов назустріч проханням Боржника відстрочити примусове виконання судового рішення у зв`язку із відсутністю фінансування. У такий спосіб строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання Стягувачем було пропущено.

Окрім того, заявник зазначає, що існували і інші обставини та об`єктивні причини, які в певній мірі впливали на можливість відшукати Боржником кошти на фінансування, а також позбавляли Стягувача можливості своєчасно скористатися своїми правами і здійснити у визначений законодавством строк відповідні процесуальні дії щодо стягнення боргу з Боржника у примусовому порядку. Як от: довготривалий карантин, дія якого тривала до липня 2023 року і була відмінена постановою КМУ №651 від 27 червня 2023 року, а також воєнний стан, який неодноразово був продовжений та досі триває.

Зазначене вище зумовило звернутися стягувача до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 914/2321/14.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Одним із основних засад судочинства, згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду

Згідно із ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

У вказаному рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено також, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява №23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97).

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Враховуючи вищевикладене, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи правову природу мирової угоди, яка укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, а в укладеній мировій угоді відповідач визнав заборгованість, і при цьому позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та процентів пішовши на поступки відповідачу, зважаючи на те, що обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а також те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і держава зобов`язана забезпечити захист та поновлення порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, проаналізувавши обставини пропуску строку для пред`явлення ухвали суду до виконання наведені стягувачем та боржником, а також дослідивши подані стягувачем докази, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 329 ГПК України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Керуючись, ст.ст. 233, 234, 235, 327, 329, ГПК України, Господарський суд Львівської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (вх.№4270/24 від 18.11.2024) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 914/2321/14 задовольнити.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа Ухвали Господарського суду Львівської області від 14.08.2014 року щодо затвердження мирової угоди у справі № 914/2321/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (м. Київ) до Управління капітального будівництва Львівської міської ради (м. Львів) «про стягнення 5126152,00 грн».

3.Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.