Рішення

від 26.11.2024 по справі 914/3607/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 Справа № 914/3607/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань Свистуна П.О. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лауріта», м. Львів, про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/3607/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАУРІТА», м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мартяка Андрія Мар`яновича, м. Львів,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, та Львівської міської ради, м. Львів,

про: зобов`язання демонтувати малу архітектурну форму

За участі представників:

від заявника (позивача): не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третіх осіб: не з`явився.

Встановив: Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.11.2024 р., повний текст якого складено 11.11.2024 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лауріта», м. Львів, до Фізичної особи-підприємця Мартяка Андрія Мар`яновича, м. Львів, задоволено повністю.

Позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на його користь 25000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Цю заяву позивачем сформовано у системі електронний суд 14.11.2024 р. Як на підставу своєї вимоги позивач посилається на приписи ст.ст. 126, 129, 240 ГПК України.

Відповідач у додаткових поясненнях у справі, які сформовано в системі «Електронний суд» 19.11.2024 р., просить суд відмовити у задоволенні заяви. Відповідач вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям дійсності та реальності, оскільки позивач не надав ані доказів оплати цих витрат, ані актів наданих послуг, які є підставою для нарахування податків.

На думку відповідача, позивач має намір отримати з відповідача додаткові кошти, тоді як суд не повинен за допомогою цього інструменту давати позивачу можливість заробляти кошти за рахунок відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення заяви, цитує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/921/15-ц та стверджує, що позивач не подав суду доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу (розрахунку часу, витраченого на надання послуг, доказів оплати, доказів прийняття наданих послуг).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) сума гонорару включає також представництво інтересів позивача в судах апеляційної і касаційної інстанції.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та врахувавши письмові пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до приписів статей 123, 126, 129, 244 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання наведених вище вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо порушення позивачем встановленого ГПК України строку для звернення до суду з заявою про ухвалення у справі додаткового рішення, оскільки такі спростовуються приписами ч. 5 ст. 240 ГПК України.

Відповідно до цієї правової норми датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Рішення у справі № 914/3607/23 ухвалено судом 04.11.2024 р. за відсутності учасників справи, повне рішення складено 11.11.2024 р. Заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду 14.11.2024 р.

Аргументи відповідача стосовно відсутності доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката (доказів сплати позивачем адвокату 25000 грн. гонорару) суд не бере до уваги, так як згідно з пунктом 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Такий висновок суду відповідає висновкам Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, які викладено у постанові від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19.

Щодо аргументів відповідача про неподання позивачем детального опису виконаних робіт та актів приймання-передачі виконаних робіт, то суд виходить з такого.

Договором про надання правової допомоги від 31 серпня 2023 р. позивач та адвокат погодили, що розмір гонорару адвоката підлягає оплаті позивачем в разі досягнення позитивного результату у справі - задоволення судом (в т.ч. часткового) позовних вимог позивача у справі, вказаній у п. 1.1. Договору, становить фіксовану суму у розмірі 25000 грн. (п. 3.1. Договору).

Правова допомога вважається наданою після ухвалення судом рішення у справі, вказаній у п. 1.1. Договору, без необхідності додаткового підписання сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги (п. 3.3. Договору).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, не є обов`язковими для суду. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично понесені, та чи вони необхідними.

Наведені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладено у постанові у справі № 922/1964/21.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги у справі адвокатом Репецьким В.В. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (Договір про надання правової допомоги від 31 серпня 2023 р., Довіреність від 29.10.2023 р., на підставі якої адвокат готував та підписував позовну заяву та інші заяви у справі, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1639, протоколи судових засідань у справі, які підтверджують участь вказаного адвоката у судових засіданнях тощо).

Враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (ст. 129 ГПК України), суд дійшов висновку, що обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, поведінки відповідача, (враховуючи кількість заявлених відповідачем необгрунтованих клопотань), буде покладення на відповідача, в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, 15000 грн. Вказана сума є співмірною, реальною та необхідною.

При цьому суд бере до уваги те, що справа № 914/3607/23 є подібною до справи № 914/1238/22, з позовом у якій позивач звернувся задового до подання позову у справі № 914/3607/23. У цих двох справах інтереси позивача та відповідача представляли ті ж адвокати (інтереси позивача - адвокат Репецький В.В., інтереси відповідачів - адвокат Блонський М.А.), предмети доказування у цих справах є подібними, частина доказів у справі № 914/3607/23 - це докази, які були зібрані попередньо у справі № 914/1238/22.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лауріта», м. Львів, про ухвалення додаткового рішення (вхідний номер суду 4235/24 від 15.11.2024 р.) задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мартяка Андрія Мар`яновича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАУРІТА» (79053, м. Львів, вул. Великого, 59Б, код ЄДРПОУ 43896062) 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

2. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

3. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 02.12.2024 р.

Суддя Бортник О.Ю.