Ухвала

від 02.12.2024 по справі 918/1081/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" грудня 2024 р. Справа № 918/1081/24

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 77, код ЄДРПОУ 02471175)

до Рівненської обласної ради (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 21085816)

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради та до Рівненської обласної ради в якій просить:

- визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством "Рівнекнига" Рівненської обласної ради у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України з дня набрання рішенням законної сили;

- зобов`язати Рівненську обласну раду та Комунальне підприємство "Рівнекнига" Рівненської обласної ради провести зміни керівника Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради шляхом виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття ОСОБА_1 посади виконуючої обов`язки директора Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради.

В обґрунтування позовних по вимог позивач посилається на те, що 25.07.2024 року відповідно до Розпорядження голови обласної ради № 95 у зв`язку із звільненням директора комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради Савчука О.І., виконання обов`язків директора комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради з 31 липня 2024 року покладено на ОСОБА_1 економіста цього підприємства. Станом на день звернення з вказаним позовом до суду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП "Рівнекнига" містяться Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи: ОСОБА_1 (виконання обов`язків директора з 31 липня 2024 року) - керівник.

Позивач зазначає, що 23.09.2024 р. на адресу Голови Рівненської обласної ради, було направлено заяву з проханням зняти з ОСОБА_1 виконання покладених обов`язків директора КП "Рівнекнига" у зв`язку з переходом на інше місце роботи. Окрім того, 01.10.2024 р., позивачем на адресу КП "Рівнекнига" та на адресу Рівненської обласної ради було направлено заяви з проханням звільнити з роботи за власним бажанням 23.10.2024 року. Відповідно до Наказу № 28-К від 23.10.2024 р. КП "Рівнекнига" звільнено ОСОБА_1 економіста 23.10.2024 року за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України. Припинено виконання обов`язків директора 23.10.2024 року (Розпорядження голови обласної ради № 95 від 25.07.2024 року).

Разом з тим, позивач вказує, що 24.10.2024р. останньою на адресу Рівненської обласної ради було направлено повідомлення з проханням внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо керівника КП "Рівнекнига" РОР. У відповідь на вказане повідомлення від Рівненської обласної ради на адресу КП "Рівнекнига" надійшов лист № 14-3249/01 від 04.11.2024 р. відповідно до якого було повідомлено про те, що внесення таких відомостей буде можливим після вирішення питання щодо призначення керівника підприємства або покладення обов`язків керівника на іншу особу.

За твердженням позивача, власник підприємства - Рівненська обласна рада з незалежних від позивача обставин не вирішив питання щодо припинення повноважень ОСОБА_1 , як в.о. директора КП "Рівнекнига", що, у свою чергу, призводить до порушення прав позивача.

Розглянувши матеріали та дослідивши обставини, викладені позивачем в позовній заяві, суд зазначає наступне.

За змістом статті 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ч. 1 ст. 125 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 та 10 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

За змістом статті 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Корпоративні відносини - це відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції (ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 4, 20 та 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 Господарського процесуального кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно з ч. 4 ст. 140 Конституції України, органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Частиною третьою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Засновником та власником корпоративних прав підприємства комунальної форми власності є територіальна громада, інтереси якої представляє відповідна рада.

Судом встановлено, що позивач є фізична особа ОСОБА_1 , яка була працівником Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради та не являється засновником, акціонером чи членом даного підприємства.

Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу законів про працю України, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ст. 3 Кодексу законів про працю України).

Згідно з ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

У даному випадку, спір про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством "Рівнекнига" Рівненської обласної ради, та внесення відповідних відомостей до реєстру, не носить характеру корпоративного, а є трудовим.

Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Трудові спори - це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і роботодавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Позивачем подано даний позов як фізичною особою, між сторонами у справі існують трудові правовідносини, а не господарські, спірні правовідносини між сторонами у справі не регулюються нормами Господарського кодексу України, чи іншими актами господарського й цивільного законодавства з питань здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги трудовий характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, враховуючи, що за своїм суб`єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин спір є приватноправовим, відтак, суд дійшов висновку, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись судами загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 ГПК України).

З огляду на зазначене, враховуючи, що спір між сторонами виник з трудових правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 175, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради та до Рівненської обласної ради про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк