Рішення

від 19.11.2024 по справі 922/2525/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024м. ХарківСправа № 922/2525/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Варнер" (61072, м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсістемс" (61072, м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А) про стягнення 309094,03 грн. за участю представників:

позивача - Малина М.О., ордер АХ №125101 від 23.08.2024,

відповідача - Плугатирьов В.В., ордер серії АХ №1203689 від 26.08.2024

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Варнер" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсістемс", в якому просить суд:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» на користь Приватного підприємства «Варнер» нежитлові приміщення третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літера A-З по вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, м. Харків, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2251006463101 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60351659 від 14.09.2021р. приватного нотаріуса Бєлінська Катерина Валеріївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область;

- усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством «Варнер» нежитловими приміщеннями третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літера A-З по вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, м. Харків, шляхом скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» на об`єкт нерухомого майна, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2251006463101 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60351659 від 14.09.2021р. приватного нотаріуса Бєлінська Катерина Валеріївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область;

- усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством «ВАРНЕР» нежитловими приміщеннями третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літера A-З по вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, м. Харків, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» відновити перегородки між ними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2024 у справі № 922/2525/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.08.2024 о 10:00.

27.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення підготовчого засідання (вх. №21383).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.24 у справі № 922/2525/24 задоволено клопотання відповідача (вх. №21383 від 27.08.24) та відкладено підготовче засідання на 10.09.2024 на 10:40.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2525/24 до судового розгляду по суті на 08.10.2024 о 10:20.

10.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №22674) в якому відповідач просить суд відкласти судове засідання призначене на 10.09.2024 на іншу дату.

12.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №22971), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

16.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №23282), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

25.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №24088), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 у справі № 922/2525/24 відкладено підготовче засідання на 29.10.24 об 11:00.

18.10.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. №26295), яке досліджено та приєднано до матеріалів справи.

25.10.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. №27031), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Водночас призначене на 29.10.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з тим, що 29.10.2024 з 00:00 до 19:00 доступ в приміщення суду працівниками Національної поліції та Державної служби України з надзвичайних ситуацій був заборонений у зв`язку з проведенням слідчих дій та здійсненням фіксації наслідків терористичного акту, що був скоєний російською федерацією 28 жовтня 2024 року приблизно об 21 годині 00 хвилин за допомогою авіаційного озброєння (бомби).

Через вказані обставини судові засідання призначені на 29.10.2024 не відбулися, про що було складено відповідний акт, копію якого долучено до матеріалів судової справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 по справі № 922/2525/24 призначено розгляд справи на 19.11.2024 об 11:20.

Позивач у судове засідання 19.11.2024 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання 19.11.2024 з`явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

19.11.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Варнер» (позивач) є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, як повний правонаступник Закритого акціонерного товариства «СІНГ» та Організації орендарів «Фабрика - заготівельна».

Організація орендарів «Фабрика-заготівельна» набула у власність приміщення за вищевказаною адресою на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №209-В між Представництвом Фонду Державного майна України в м. Харкові (продавцем) та Організацією орендарів «Фабрика - заготівельна» (покупцем), посвідченого Державним нотаріусом Другої Харківської Державної нотаріальної контори Мороз Г. І. 27.01.1995 та зареєстрованим в реєстрі за №2-780.

Так, відповідно до п. 1 вищевказаного договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №209-В від 27.01.1995 продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс, у тому числі нежитлові приміщення: промвиробничий корпус площею 6920 кв.м., блок складських та допоміжних приміщень площею 159,1 кв.м., учбово-курсовий комбінат площею 145,8 кв. м, компресорна площею 204,7 кв.м, градирня площею 12,0 кв.м по вул. 23 Серпня, 12-а, в м. Харкові, який знаходиться в оренді Організації орендарів «Фабрика - заготівельна».

На виконання вищевказаного договору між Представництвом Фонду Державного майна України в м. Харкові (продавцем) та Організацією орендарів «Фабрика - заготівельна» (покупцем) 28.03.1995 був складений акт прийому - передачі майна державного підприємства цілісного майнового комплексу, в т.ч. нежитлових приміщень площею 7441,6 кв.м, які знаходились в оренді 00 «Фабрика - заготівельна».

На підставі вищевказаного договору та акту прийому-передачі майна Представництвом Фонду Державного майна України в м. Харкові видано свідоцтво про право власності №209-13 від 28.03.1995, у якому вказано, що це свідоцтво про власність на цілісний майновий комплекс, у тому числі нежитлові приміщення площею 7447,6 кв.м, який знаходився в оренді ОО «Фабрика-заготівельна», вул. 23 Серпня, 12-а, видане Організації орендарів «Фабрика - заготівельна» (покупцю) на підставі договору купівлі - продажу №209-В від 27.01.1995р. між покупцем та Представництвом Фонду Державного майна України в м. Харкові у відповідності до Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Це свідоцтво підтверджує, що вищезгаданий покупець є власником цілісного майнового комплексу, в тому числі нежитлових приміщень площею 7447,6 кв.м, які знаходились в оренді ОО «Фабрика - заготівельна», з усім обладнанням та майном, зазначеним у договорі купівлі - продажу.

Орендне підприємство «Фабрика - заготівельна» була перереєстрована у Закрите акціонерне товариство «С1НГ», як правонаступника, що підтверджується свідоцтвом про державну перереєстрацію суб`єкта підприємництва №14064676 від 15.05.1995р. виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області (нотаріально засвідченою копією).

Із обставин справи убачається, що в подальшому Закрите акціонерне товариство «СІНГ» було реорганізовано шляхом приєднання до Приватної фірми «ХАРЛАС», реєстраційний №24127171, згідно з розпорядженням Харківського міського голови «Про реорганізацію Закритого акціонерного товариства «СІНГ» шляхом приєднання до Приватної фірми «ХАРЛАС» №284 від 28.07.1997.

Приватна фірма "Харлас", код ЄДРПОУ 24127171, була реорганізована шляхом приєднання до Приватного підприємства «ВАРНЕР», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2024 за кодом 184851597029 станом на 12.06.2024, у якому зазначено, що виконавчим комітетом Харківської міської ради було проведено реєстраційну дію - державна реєстрація припинення юридичної особи - Приватної фірми "Харлас" 05.11.2007, номер запису 14801120004019393; правонаступником є Приватне підприємство "Варнер", код ЄДРПОУ 34953376.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що Приватне підприємство "Варнер" є правонаступником Приватної фірми "Харлас", код ЄДРПОУ 24127171, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.03.2024 за кодом 69611415511 станом на 30.03.2024 з відомостями щодо Приватного підприємства «ВАРНЕР» та змінами до Статуту Приватного підприємства "Варнер", державну реєстрацію яких проведено державним реєстратором Харківського міськвиконкому 05.11.2007, номер запису 148001050002034676.

Згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Законодавство України, яке діяло у період часу, коли мали місце вищевказані правовідносини, передбачало наступне:

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР (втратив чинність 01.01.2004р. на підставі Цивільного кодексу України від 16.01.2003р.) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої.

Згідно з ч. 5 ст. 34 Закону України «Про підприємства» від 27 березня 1991р. №887- XII (втратив чинність з 01.01.2004р. на підставі Господарського Кодексу №436-IV від 16.01.2003р.)при приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов`язки приєднаного підприємства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020р. у справі №910/5953/17 (пункти 40, 43) зазначено, що внаслідок злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Таким чином, позивачем зазначено про те, що усе майно приєднаних підприємств - ЗАТ "Сінг" та ПФ «Харлас» перейшло у власність Приватного підприємства "Варнер" як повного правонаступника.

У період 1996-1997 роки Закрите акціонерне товариство «Санг» (правонаступник Організації орендарів «Фабрика - Заготівельна» та власник вищевказаних нежитлових приміщень) здійснив відчуження частини нежитлових приміщень іншим особам, зокрема, Приватному підприємству "Росинка".

У подальшому, деякі з таких приміщень були придбані в Приватного підприємства "Росинка" у власність ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Так, ОСОБА_1 , на підставі укладеного 09 липня 2004р. між нею та Приватним підприємством "Росинка" (код ЄДРПОУ 21212829) договору купівлі - продажу та акту прийому - передачі нежитлових приміщень від 03.08.2004 набула у власність наступі нежитлові приміщення: нежитлові приміщення підвалу № X-XVII, LI V, XLa, XLII, 1-го поверху № 17, 19, 20, 21,22, 33, 3-го поверху № 94, 97, 98, 99,100,106,107,108,109, 98а в літ. «A-З» загальною площею 599,1 кв. м.

Позивачем у позові вказано про те, що Приватному підприємству "Варнер" стало відомо, що у 2008 році ОСОБА_1 , як позивач, зверталась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради (Відповідача) про визнання за нею права власності на нежитлові приміщення за даною адресою. За результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 Дзержинським районним судом м. Харкова 02 вересня 2008р. було прийнято рішення у справі №2-7200/08, яким позов ОСОБА_1 суд задовольнив та визнав за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху: №№ 94, 94а, 95, 97, 98, 986, 99, 100,102,102а, 105,106,107,107а, 108 в літері «A-З» загальною площею 425,1 кв.м для розміщення цеху по виробництву спеціальних продуктів харчування, дієтичних добавок та косметичних засобів по АДРЕСА_2 .

Також, позивачем у позові зазначено про те, що у мотивувальній частині рішення Дзержинського районного суду від 02.09.2008 у справі №2-7200/08, зокрема, зазначено, що в процесі експлуатації належних позивачці нежитлових приміщень нею [позивачем ОСОБА_1 ] було здійснено перепланування приміщень третього поверху в розмірі 347,3 кв.м. Збільшення площі третього поверху до 425,1 кв.м виникло внаслідок урахування існуючого коридору, який раніше (на момент купівлі - продажу) існував, але не був предметом купівлі - продажу. Цей коридор функціонально поєднує нежитлові приміщення третього поверху. Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що під час здійснення реконструкції права та охоронювані законом інтереси інших осіб порушено не було.

При цьому, право власності на приміщення коридору, які ОСОБА_1 при проведенні реконструкції самовільно приєднала до своїх приміщень, належало на праві власності Позивачу - Приватному підприємству "Варнер" як правонаступнику ПФ "Харлас", ЗАТ "Сінг" та ОО «Фабрика - заготівельна».

Так, відповідно до довідки про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна з перевіркою відомостей з відкритих інформаційних ресурсів за номером: 1087826 від 16.09.2020, виданою Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, згідно з наявними архівними матеріалами інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А у м. Харкові, реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс, в тому числі нежитлові приміщення: промвиробничий корпус площею 5663,7 кв.м, блок складських та допоміжних приміщень площею 159,1 кв.м, учбово-курсовий комбінат площею 145,8 кв.м, компресорна площею 204,7 кв.м, градирня площею 12,0 кв.м, було проведено Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради за ЗАТ «СІНГ» на підставі свідоцтва №209-В про право власності від 28.03.1995, виданого згідно договору №209-В купівлі - продажу цілісного майнового комплексу, орендованого Організацією орендарів «Фабрика-заготівельна», посвідченого Другою Харківською державною нотаріальною конторою 27.01.1995 Р№2-780.

При проведенні первинної технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, промвиробничий корпус заінвентаризовано як нежитлову будівлю літ. A-З загальною площею 6173,3 кв.м, блок складських та допоміжних приміщень площею 159,1 кв.м заінвентаризовано як нежитлову будівлю літ. Б-1 загальною площею 67,8 кв.м, нежитлову будівлю літ. В-1 загальною площею 44,8 кв.м, нежитлову будівлю літ. Г-1 загальною площею 16,5 кв.м, нежитлову будівлю літ. Д-1 загальною площею 30,0 кв.м, учбово-курсовий комбінат площею 145,8 кв.м заінвентаризовано як нежитлову будівлю літ. Е-2 загальною площею 145,8 кв.м, компресорна площею 204,7 кв.м заінвентаризовано як нежитлову будівлю літ. Ж-1 загальною площею 204,7 кв.м.

Вивченням матеріалів інвентаризаційної справи встановлено наступно, що станом на 02.09.2008 у межах реєстрації цілісного майнового комплексу, право власності на приміщення третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв.м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м., №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літ. «A-З» зареєстровано за ЗАТ «СІНГ».

Під час проведення технічної інвентаризації нежитлових приміщень третього поверху загальною площею 147,3 кв.м у нежитловій будівлі літ A-З станом обстеження 03.04.08 встановлено, що в приміщення №94 встановлена перегородка, внаслідок чого утворене приміщення №94а, самочинно приєднані приміщення №№ 95, 102, 104, 105, частина приміщення 101, в приміщенні №95 влаштована перегородка та влаштовано приміщення №98а, між приміщеннями №98 та №98а демонтована перегородка, збільшена площа приміщення №108 за рахунок руйнування та приєднання приміщення №109, в приміщенні №107 влаштована перегородка та утворено приміщення №107а, внаслідок чого загальна площа приміщень змінена та складає 425,1 кв.м. з них приміщення №№ 95 (коридор площею 17,2 кв.м), 98а (роздягальня площею 5,6 кв.м), №102 (коридор площею 39,5 кв.м), 102а (коридор площею 11,4 кв.м), 105 (вбиральня площею 4,0 кв.м), загальною площею 77,7 кв.м самочинно приєднані.

Таким чином, станом на 02.09.2008 приміщення третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв.м, частина приміщення №101 (коридор) площею 11,4 кв.м, приміщення №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літ. A-З обліковувались як нежитлові приміщення третього поверху №№ 95 (коридор площею 17,2 кв.м), 98а (роздягальня площею 5,6 кв.м), 102 (коридор площею 39,5 кв.м), 102а (коридор площею 11,4 кв.м), 105 (вбиральня площею 4,0 кв.м) в літ. A-З загальною площею 77,7 кв.м.

За інформацією, наданою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, за результатами перевірки внесених відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно до 31.12.2012 до Реєстру внесено запис про реєстраційний номер 6513367 від 06.08.2004; підстава права власності: договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А. 09.07.2004 Р№3396, акт прийому - передачі від 03.08.2004; власник ОСОБА_1 ; об`єкт права власності: нежитлові приміщення підвалу № X-XVII, LIV, XLa, XLII, першого поверху № 17, 19-22, 33, третього поверху №94, 97-100, 106-109, 98а в літ. A-З загальною площею 599,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

У подальшому, до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстраційний номер 25097511 від 17.10.2008; підстава права власності: рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2008 по справі №2-7200/08; об`єкт права власності: нежитлові приміщення третього поверху № 94, 94а, 95, 97, 98, 986, 99, 100, 102, 102а, 105-108, 107а в літ. А-3 загальною площею 425,1 кв.м.

Під час внесення відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно номер приміщення №98а помилково зазначено як 986.

Таким чином, позивачем у позові зазначено про те, що за даними КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради станом на дату винесення вищевказаного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, а саме: на 02.09.2008, у межах реєстрації цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на приміщення третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літ. A-З зареєстровано за ЗАТ "Сінг".

Вищезазначені приміщення №№ 95, 101, 102, 104, 105 (право власності на які було зареєстровано за ЗАТ "Сінг") були самочинно приєднані до інших приміщень, які належали на праві власності ОСОБА_1 .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2008р. у справі № 2-7200/08 було визнано право власності за ці приміщення за ОСОБА_1 , на підставі чого 17.10.2008 право власності ОСОБА_1 на ці приміщення було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 25097511.

У період часу з 1991 р. до 31.12.2012 р. державну реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснювали бюро технічної інвентаризації відповідно до наступних нормативно-правових актів: Постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю); пункту 1.4. Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. №56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 за №31/1056; пункту 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445 (у редакції наказів Міністерства юстиції №324/5 від 17.02.2010, №1692/5 від 28.07.2010); пункту 6 наказу Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012р. за №2102/22414 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна», який набрав чинності з 01 січня 2013р.

Таким чином, інформаційна довідка №1087826 від 16.09.2020р. Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради є належним доказом вищевказаних фактів.

Приватне підприємство "Варнер" звернулось до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати вищевказане рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2008 у справі № 2-7200/08.

16.11.2020 Харківський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження, а 08.11.2021 ухвалив постанову в цивільній справі №2-7200/08 (провадження №22-ц/818/752/21), якою задовольнив апеляційну скаргу Приватного підприємства "Варнер", скасував рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2008 та позов ОСОБА_1 , сингулярним правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсістем", до Харківської міської ради про визнання права власності - залишив без задоволення.

18.01.2023 Верховний Суд ухвалив постанову у справі №2-7200/08 (провадження №61-19905св21), якою касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 08.11,2021 задовольнив частково, постанову Харківського апеляційного суду від 08.11.2021 змінено, виключено з її мотивувальної частини посилання на недодержання позивачем встановленого законом порядку виконання будівельних робіт і введення спірного об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, в іншій частині постанову Харківського апеляційного суду від 08.11.2021залишив без змін.

Під час розгляду справи Харківським апеляційним судом, згідно договору дарування нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шефель Д.С. 16.12.2020, зареєстрованого в реєстрі за №922, ОСОБА_1 (дарувальник) подарувала ОСОБА_2 (обдарований) нежитлові приміщення, розташовані на третьому поверсі будівлі літ. «A-З» за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: № № 94, 94а, 95, 97, 98, 986, 99,100, 102,102а, 105,106,107,107а, 108 загальною площею 425,1 кв.м.

Позивачем у позові також зазначено про те, що у подальшому, ОСОБА_2 вніс вказані приміщення до статутного капіталу ТОВ "Олсістемс", у якому він є єдиним учасником, згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсістемс", код ЄДРПОУ: 44635981, серія та номер: 5105, 5106, виданий 10.09.2021, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєлінська К.В. На підтвердження вказаного позивач посилається на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки: 382448616, дата, час формування: 11.06.2024 16:47:43.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право-попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Ухвалою від 04.08.2021 Харківський апеляційний суд залучив ОСОБА_2 до участі у справі №2-7200/08 у якості сингулярного правонаступника ОСОБА_1 .

Ухвалою від 22.09.2021р. Харківський апеляційний суд залучив до участі у справі №2-7200/08, поряд із ОСОБА_2 , в якості її сингулярного правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсістемс" (місцезнаходження: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, буд.12-А, код ЄДРПОУ 44635981).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки: 382448616, дата, час формування: 11.06.2024 16:47:43, Відповідач - ТОВ "Олсістемс" є власником наступних приміщень: нежитлові приміщення 3-го поверху № 94, 94а, 95, 97, 98, 986, 99, 100, 102, 102а, 105 - 108, 107 а в літ. " A-З", загальна площа 425.1 кв.м, адреса: АДРЕСА_3 ; номер об`єкта в РПВН: 25097511.

Спірними приміщеннями за даним позовом є приміщення третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літ. А-З, АДРЕСА_3 , які із здійсненням перепланування були самочинно приєднані до інших приміщень ОСОБА_1 .

Правовими підставами права власності Позивача - ПП "Варнер" на спірне нерухоме майно є:

- правовстановлюючий документ - договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу, орендованого Організацією орендарів «Фабрика - заготівельна» №209-В від 27 січня 1995р., укладений між представництвом Фонду державного майна України в м. Харкові - правонаступником Фонду міського майна Харківської міської Ради народних депутатів (продавцем) та Організацією орендарів «Фабрика - заготівельна» (покупцем), посвідчений державним нотаріусом Другої Харківської Державної нотаріальної контори 27.01.1995, зареєстрований у реєстрі за №2-780;

- акт прийому-передачі майна державного підприємства, складений 28.03.1995 на підставі вищевказаного договору;

- свідоцтво про право власності №209-В від 28.03.1995, видане Організації орендарів «Фабрика - заготівельна» Представництвом Фонду Державного майна України в м. Харкові на підставі вищевказаного договору та акту прийому - передачі майна;

- докази того, що Приватне підприємство "Варнер" є правонаступником Організації орендарів «Фабрика-заготівельна», ЗАТ "Сінг", Приватної фірми "Харлас" (витяги з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зміни до статуту Приватного підприємства "Варнер");

- інформаційна довідка Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №1087826 від 16.09.2020р..

Спірні приміщення по даній справі (приміщення третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літ. А-3, АДРЕСА_3 ) вибули з володіння "ПП "Варнер" як правонаступника ЗАТ "Сінг" та ПФ "Харлас", на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2008р. у справі №2-7200/08, яке було скасоване постановою Харківського апеляційного суду від 08.11.2021р. у справі №2-7200/08 (провадження №22-ц/818/752/21).

При цьому, позивачем у позові наголошено про те, що вищевказані спірні приміщення не є приналежністю до головної речі - інших приміщень Відповідача - ТОВ "Олсістемс", розташованих на третьому поверсі триповерхової будівлі. У спірних приміщеннях знаходиться ліфт, який призначений для обслуговування триповерхової будівлі, та вентиляційна система (вентиляційна шахта, вентиляційні канали) триповерхової будівлі. Тобто головною річчю є будівля, а не окремі приміщення, належні Відповідачу - ТОВ "Олсістемс".

Позивачем вказано про те, що внаслідок протиправного заволодіння Відповідачем - ТОВ "Олсістемс" спірними приміщеннями створюються перешкоди у користуванні ними, а також користуванні встановленим у них технічним обладнанням та його обслуговуванням.

Оскільки спірні приміщення не є приналежністю до інших приміщень Відповідача - ТОВ "Олсістемс" як головної речі, то відсутні підстави для виникнення у Відповідача права власності на спірні приміщення як на приналежність до головної речі.

Позивач - Приватне підприємство "Варнер" у даній позовній заяві обрав одразу два способи захисту свого права власності: віндикаційний позов про витребування спірних нежитлових приміщень у Відповідача - ТОВ "Олсістемс" та негаторний позов про усунення перешкод у користуванні спірними нежитловими приміщеннями шляхом скасування державної реєстрації прав власності ТОВ "Олсістемс" на них, а також зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсістемс" відновити перегородки між ними.

Враховуючи наведене, Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що Приватне підприємство "Варнер", як власник втратив володіння спірним майном, оскільки Відповідач - ТОВ "Олсістемс" зареєстрував на своє ім`я право власності в державному реєстрі речових прав на нерухомість, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідач проти позову заперечив повністю, на обґрунтування своїх заперечень у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що як вказано в позовній заяві Приватне підприємство "Варнер" є власником нежитлових приміщень адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, як повний правонаступник Закритого акціонерного товариства "Сінг" та Організації орендарів «Фабрика - заготівельна».

Організація орендарів «Фабрика - заготівельна» набула у власність приміщення за вищевказаною адресою на підставі договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № 209-В між Представництвом Фонду Державного майна України в м. Харкові (продавцем) та Організацією орендарів «Фабрика заготівельна» (покупцем), посвідченого Державним нотаріусом Другої Харківської Державної нотаріальної контори Мороз Г.І. 27.01.1995р. та зареєстрованим в реєстрі за № 2-780. Так, відповідно до п. 1 вищевказаного договору продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс, у тому числі нежитлові приміщення: промвиробничий корпус площею 6920 кв. м., блок складських та допоміжних приміщень площею 159,1 кв. м., учбово-курсовий комбінат площею 145,8 кв. м, компресорна площею 204,7 кв. м, градирня площею 12,0 кв. м по вул. 23 Серпня, 12-а, в м. Харкові, який знаходиться в оренді Організації орендарів «Фабрика - заготівельна», На виконання вищевказаного договору між Представництвом Фонду Державного майна України в м. Харкові (продавцем) та Організацією орендарів «Фабрика - заготівельна» (покупцем) 28.03.1995р. був складений акт прийому - передачі майна державного підприємства цілісного майнового комплексу, в т.ч. нежитлових приміщень площею 7441,6 кв. м, які знаходились в оренді ОО «Фабрика - заготівельна». Орендне підприємство «Фабрика - заготівельна» була перереєстрована у Закрите акціонерне товариство "Сінг", як правонаступника, що підтверджується свідоцтвом про державну перереєстрацію суб`єкта підприємництва № 14064676 від 15.05.1995 виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області (нотаріально засвідченою копією).

Відповідачем у відзиві зазначено про те, що у подальшому Закрите акціонерне товариство "Сінг" було реорганізовано шляхом Приєднання до Приватної фірми "Харлас", згідно з розпорядженням Харківського міського голови «Про реорганізацію Закритого акціонерного товариства «СІНГ» шляхом приєднання до Приватної фірми "Харлас" № 284 від 28.07.1997р. Приватна фірма "Харлас", код ЄДРПОУ 24127171, була реорганізована шляхом приєднання до Приватного підприємства "Варнер", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2024 за кодом 184851597029 станом на 12.06.2024, у якому зазначено, що виконавчим комітетом Харківської міської ради було проведено реєстраційну дію - державна реєстрація припинення юридичної особи - Приватної фірми "Харлас" 05.11.2007, номер запису 14801120004019393; правонаступником є Приватне підприємство "Варнер", код ЄДРПОУ 34953376. У період 1996-1997р.р. Закрите акціонерне товариство "Сінг" (правонаступник Організації орендарів «Фабрика - Заготівельна» та власник вищевказаних нежитлових приміщень) здійснив відчуження частини нежитлових приміщень іншим особам, зокрема, Приватному підприємству "Росинка". У подальшому деякі з таких приміщень були придбані в Приватного підприємства "Росинка" у власність ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_1 на підставі укладеного 09.07.2004 між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Росинка" (код ЄДРПОУ 21212829) договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі нежитлових від 03.08.2004 набула у власність наступі нежитлові приміщення: нежитлові приміщення підвалу № X-XVII, LIV, XLa, XLII, 1-го поверху № 17, 19, 20, 21, 22, 33, 3-го поверху № 94, 97, 98, 99, 100, 106, 107, 108, 109, 98а в літ. «А-3» загальною площею 599,1 кв. м. Приватному підприємству "Варнер" стало відомо, що у 2008 році ОСОБА_1 , як позивач, зверталась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради (Відповідача) про визнання за нею права власності на нежитлові приміщення за даною адресою. За результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 Дзержинським районним судом м. Харкова 02.09.2008 було прийнято рішення у справі № 2-7200/08, яким позов ОСОБА_1 суд задовольнив та визнав за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху: №№: 94, 94а, 95, 97, 98, 986, 99, 100, 102, 102а, 105, 106, 107, 107а, 108 в літері «А-3» загальною площею 425,1 кв. м для розміщення цеху по виробництву спеціальних продуктів харчування, дієтичних добавок та косметичних засобів по АДРЕСА_2 . На підставі цього судового рішення у Реєстр прав власності на нерухоме майно 17.10.2008 року був внесений запис № 25097511 про право власності Позивача на нежитлові приміщення 3-го поверху: №№: 94, 94а, 95, 97, 98, 986, 99, 100, 102, 102а, 105, 106, 107, 107а, 108 в літері «А-3» загальною площею 425,1 кв. м. по АДРЕСА_2 . Також, відповідачем у відзиві зазначено про те, що збільшення площі третього поверху до 425,1 кв. м. виникло внаслідок урахування існуючого коридору, який раніше (на момент купівлі - продажу) існував, але не був предметом купівлі - продажу. Цей коридор функціонально поєднує нежитлові приміщення третього поверху та під час здійснення реконструкції права та охоронювані законом інтереси інших осіб порушено не було, що підтверджується не поданням позовної заяви до суду з моменту визнання за нею права власності на нежитлові приміщення за даною адресою (з 2008 року по теперішній час). Надалі, відповідно до договору дарування нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шефель Д.С. 16.12.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 922, ОСОБА_1 (дарувальник) подарувала ОСОБА_2 (обдарований) нежитлові приміщення, розташовані на третьому поверсі будівлі літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: № 94, 94а, 95, 97, 98, 986, 99, 100, 102, 102a, 105, 106, 107, 107a, 108 загальною площею 425,1 кв. м. У подальшому, ОСОБА_2 вніс вказані приміщення до статутного капіталу ТОВ "Олсістемс", у якому він є єдиним учасником, згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсістемс" (код ЄДРПОУ 44635981).

У відзиві відповідачем також зазначено щодо спливу строку позовної давності за першою (віндикаційною) позовною вимогою позивача, оскільки з 17.10.2008, коли у Реєстр прав власності на нерухоме майно був внесений запис № 25097511 про право власності ОСОБА_1 на спірні приміщення, ОСОБА_1 стала фактичним і юридичним власником цих спірних приміщень, та почала самостійно користуватись ними, в тому числі шляхом розміщення в них власних речей, предметів, обмежуючи доступ сторонніх осіб в ці приміщення, тощо. Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно були загальнодоступними, Позивач безперешкодно міг звернутись до бюро технічної інвентаризації для отримання інформації з Реєстру права власності на нерухоме майно, як він це зробив аж у 2020 році, хоча така можливість у нього була і в 2008 року, коли у реєстр були внесені відомості про право власності ОСОБА_1 на Спірні приміщення та відколи ОСОБА_1 розпочала фактично користуватись Спірними приміщеннями як їх власник. Відтак, на переконання Відповідача, Позивач, проявивши розумну обачність, здійснюючи періодично інвентаризацію Спірних приміщень, а також контроль за своїми об`єктами нерухомого майна, мав змогу виявити порушення свого права власності на Спірні приміщення ще у 2008 році, коли ОСОБА_1 почала фактично користуватись цими Спірними приміщеннями та внесла відомості у Реєстр прав власності на нерухоме майно про своє право власності на ці приміщення. Також, відповідачем вказано про те, що позивач у своєму позові жодним чином не доводить, що враховуючи презумпцію цивільного права про те, що власник має знати та дбати про свою власність, він об`єктивно не міг дізнатись про порушення свого права власності на Спірні приміщення ще у 2008 році, коли відомості про право власності ОСОБА_1 на Спірні приміщення були внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно та відколи ОСОБА_1 почала фактично користуватись спірними приміщеннями. Відтак, на переконання Відповідача, з огляду на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав та застосовуючи аксіому ubi emolumentum, ibi onus - де користь, там і тягар (права потребують обов`язків), Суд у нашій справі повинен прийти до висновку, про те, що Позивачем пропущений строк позовної давності у нашому спорі, оскільки Позивач мав змогу довідатись про порушення свого права власності на Спірні приміщення ще у 2008 році, коли відомості про право власності ОСОБА_1 на Спірні приміщення були внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно та відколи ОСОБА_1 почала фактично користуватись Спірними приміщеннями. Відповідачем у відзиві також зазначено щодо заперечень стосовно негаторних позовних вимог позивача про усунення перешкод у користуванні майном та вказано про те, що друга та третя негаторна вимога Позивача ґрунтується на тому, що Спірні приміщення є приналежністю до цілої будівлі A-З по АДРЕСА_3 , оскільки в Спірних приміщеннях розташований ліфт та вентиляційна система, а відтак Відповідач набув на них автоматично право власності як власник приміщень у будівлі A-З по АДРЕСА_3 . Позивач жодним доказом не доводить те, що Спірні приміщення мають статус приналежності та яким чином саме Спірні приміщення (а не ліфт чи вентиляційні системи як окреме рухоме майно) призначені для обслуговування приміщень Позивача та яким саме спільним призначенням Спірні приміщення пов`язані з приміщеннями Позивача. З огляду на це, твердження Позивача про те, що Спірні приміщення є приналежністю та те, що Позивач набув право власності на Спірні приміщення як на приналежність є абсолютно недоведеними, а відтак Суд повинен відмовити у задоволенні другої та третьої позовної вимоги Позивача. Також, відповідачем у відзиві зазначено про те, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу та акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 03.08.2004, укладеного 09.07.2004 між нею та Приватним підприємством "Росинка" набула у власність нежитлові приміщення загальною площею 599,1 кв. м. Якщо позивач обрав віндикаційний спосіб захисту, але він не відповідає умовам для подання такого позову, суд може відмовити в задоволенні позову на підставі неналежного способу захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, віндикаційний позов - це вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна.

Мета позову - повернення об`єкта права власності у володіння власника.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина перша статті 317 ТТК України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ТТК України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння.

Оскільки у цій справі необхідно вирішити питання про віднесення позову про виселення зі службового житла до віндикаційного чи негаторного, які є різновидами способів захисту права власності, поняття володіння слід розглядати як складову змісту такого права.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц.

Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазначено про те, що розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння. ».

Так, у даній справі матеріалами справи установлено, що ОСОБА_1 заволоділа спірними нежитловими приміщеннями внаслідок прийняття рішення Дзержинським районним судом м. Харкова від 02.09.2008 у справі №2-7200/08, на підставі якого і була проведена державна реєстрація її права власності на це нерухоме майно.

Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова 02.09.2008 у справі №2-7200/08, позов ОСОБА_1 суд задовольнив та визнав за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення 3 -го поверху: №№ 94, 94а, 95, 97, 98, 98б, 99, 100, 102, 102а, 105, 106, 107, 107а, 108 в літері «А-3» загальною площею 425,1 кв.м для розміщення цеху по виробництву спеціальних продуктів харчування, дієтичних добавок та косметичних засобів по АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи також убачається, що 16.11.2020 Харківським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження, 08.11.2021 ухвалено постанову у справі №2-7200/08 (провадження №22- ц/818/752/21), якою апеляційну скаргу Приватного підприємства "Варнер" задоволено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2008 скасовано, позов ОСОБА_1 , сингулярним правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсістем", до Харківської міської ради про визнання права власності залишено без задоволення.

Постановою Верховного суду від 18.01.2023 у справі №2-7200/08 (провадження №61-19905св21), касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 08.11.2021 задоволено частково, постанову Харківського апеляційного суду від 08.11.2021 змінено, виключено з її мотивувальної частини посилання на недодержання позивачем встановленого законом порядку виконання будівельних робіт і введення спірного об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та в іншій частині постанову Харківського апеляційного суду від 08.11.2021 залишено без змін.

Судом також установлено, що в загальнодоступному Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2008 у справі №2-7200/08 - відсутнє.

Щодо моменту отримання Приватним підприємством "Варнер" інформації про порушення його права власності на спірне нерухоме майно, пов`язане з позбавленням володіння, Харківський апеляційний суд у мотивувальній частині постанови від 08.11.2021р. у справі №2-7200/08 зазначено про те, що позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції було заявлено клопотання про закриття апеляційного провадження з тих підстав, що ПП "Варнер" пропущено строки апеляційного оскарження, оскільки про існування оскаржуваного рішення суду ПП "Варнер" відомо не пізніше 12.09.2019. Також, у вказаній постанові вказано про те, що: "Як зазначає апелянт ПП "Варнер" заперечується учасниками справи в 2019 році в ході розгляду іншого спору ПП "Варнер" інформацію про наявність оскаржуваного рішення суду. Між тим, для обґрунтовування того факту, що цим рішенням порушені права та інтереси ПП "Варнер", останні вимушені були звертатися для витребування певних доказів, отримавши які звернулися до суду для отримання копії рішення та його оскарження. Зазначені доводи підтверджені матеріалами справи, не спростовані позивачем. Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення ПП "Варнер" було пропущено з поважних причин.».

У постанові Верховного Суду від 18.01.2023р. у справі №2-7200/08 у мотивувальній частині зазначено наступне:

«З огляду на викладене, встановивши, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову впливає на права та обов`язки ПП «Варнер», яке не було залучено до участі в справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову й доводи касаційної скарги цього не спростовують.

При цьому колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної скарги про безпідставне поновлення апеляційним судом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки встановлено, що ПП «Варнер» не брало участі в справі, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримало 15 жовтня 2020 року, а апеляційну скаргу подало 22 жовтня 2020 року.».

У зв`язку з відчуженням ОСОБА_1 спірних приміщень протягом розгляду справи Харківським апеляційним судом, ухвалою від 04.08.2021р. Харківський апеляційний суд залучив ОСОБА_2 до участі у справі №2-7200/08 у якості сингулярного правонаступника ОСОБА_1 .

Ухвалою від 22.09.2021р. Харківський апеляційний суд залучив до участі у справі №2-7200/08, поряд із ОСОБА_2 , в якості її сингулярного правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсістемс" (місцезнаходження: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, буд.12-А, код ЄДРПОУ 44635981).

Враховуючи вищенаведене, у даному разі суд зазначає про те, що обставини стосовно того, у який момент Приватне підприємство "Варнер" отримало інформацію або довідалося про вибуття спірних приміщень із його володіння внаслідок прийняття рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2008 у справі №2-7200/08, вже були предметом дослідження Харківським апеляційним судом у справі №2-7200/08.

Крім того, під час розгляду справи №2-7200/08 судом було встановлено, що Приватне підприємство "Варнер" отримало дану інформацію в момент отримання копії рішення Дзержинського районного суду м. Харкова - 15 жовтня 2020 року, на що вказав Верховний Суд у постанові від 18.01.2023р. у справі №2-7200/08.

Також, під час розгляду справи №2-7200/08 Харківським апеляційним судом Шабуракова І. В. та інші учасники справи (тобто ОСОБА_2 та ТОВ "Олсістемс") не заперечували той факт, що в 2019 році в ході розгляду іншого спору ПП "Варнер" отримало інформацію про наявність оскаржуваного рішення суду.

Вищевказане відображено у мотивувальній частині постанови Харківського апеляційного суду від 08.11.2021р.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У даному разі, у відзиві на позовну заяву відповідачем, зокрема вказано про те, що ОСОБА_1 з 2008 року почала користуватись спірними приміщеннями, в тому числі шляхом розміщення в них власних речей, предметів, обмежуючи доступ сторонніх осіб в ці приміщення, тощо.

При цьому, щодо усунення перешкод, які особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном власник має право пред`явити до такої особи негаторну вимогу. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Відповідно до висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.03.2018 у справі №607/15489/15-ц, позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому цей позов може бути пред`явлений власником майна протягом всього часу, поки триває порушення (пункт 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

Ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023р. №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024р. №3891-IX затверджено Указ Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", за яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України, та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, згідно з пунктом 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Законом України від 8 листопада 2023р. №3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024.

Враховуючи вищезазначене, строк позовної давності за віндикаційною вимогою Позивача - ПП "Варнер" про витребування у Відповідача - ТОВ "Олсістемс" спірного нерухомого майна не закінчився.

Нескасоване рішення суду, на підставі якого особа набула право власності на майно, то відсутні правові підстави для його витребування відповідно до статті 388 ЦК України у добросовісного набувача, оскільки за таких обставин добросовісний набувач придбав це майно в особи, яка мала право його відчужувати. Позбавлення відповідача власності, набутої за договором, укладеним з особою, якою майно набуто на підставі судового рішення, є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та втручанням держави у право власника на мирне володіння його майном (постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 495/9786/16 (провадження № 61- 27034св18), від 17 березня 2020 року у справі № 495/9473/16-ц (провадження № 61-32849цс18), від 06 квітня 2020 року у справі № 495/9474/16-ц (провадження № 61-35287св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 495/9449/16-ц (провадження № 61-13976св19).

Враховуючи наведене, для визначення початку відліку трирічного строку позовної давності для вимоги щодо витребування спірного нерухомого майна (віндикаційного позову), у даному разі судом враховано дату скасування рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2008 у справі №2-7200/08 постановою Харківського апеляційного суду від 08.11.2021 у справі №2-7200/08, оскільки від цього залежить можливість витребування спірного майна у фактичного незаконного володільця.

Щодо заявлених Позивачем негаторних позовних вимог.

Відповідач - ТОВ «ОЛСІСТЕМС» у відзиві на позовну заяву зазначив, що Позивач жодним доказом не доводить те, що Спірні приміщення мають статус приналежності та яким чином саме Спірні приміщення (а не ліфт чи вентиляційні системи як окреме рухоме майно) призначені для обслуговування приміщень Позивача та яким саме спільним призначенням Спірні приміщення пов`язані з приміщеннями Позивача.

На думку Відповідача, з огляду на це, твердження Позивача про те, що Спірні приміщення є приналежністю та те, що Позивач набув право власності на Спірні приміщення як на приналежність є абсолютно недоведеними, а відтак Суд повинен відмовити у задоволенні другої та третьої позовної вимоги Позивача.

Разом з тим, суд не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає про наступне.

Так, під час розгляду справи судом було з`ясовано, що в спірних приміщеннях улаштована шахта ліфта, тобто простір, у якому переміщується кабіна ліфту. Також і спірних приміщення улаштована вентиляційна шахта та вентиляційні канали, тобто простір, призначений для вентиляційного обладнання будівлі.

Отже, шахта ліфта, вентиляційна шахта та вентиляційні канали не є рухомим майном.

Матеріали інвентаризаційної справи щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, зберігаються у Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради (місцезнаходження якого: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4, код ЄДРПОУ 03355057).

До позовної заяви Позивачем в якості доказу було надано копію довідки про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна з перевіркою відомостей з відкритих інформаційних ресурсів за номером: 1087826 від 16.09.2020, виданої Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, з якої убачається, що КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради повідомило інформацію згідно з наявними архівними матеріалами інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А у м. Харкові, та зазначила про те, що вивченням матеріалів інвентаризаційної справи встановлено наступне: станом на 02.09.2008 у межах реєстрації цілісного майнового комплексу, право власності на приміщення третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв.м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м., №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літ. «А-3» зареєстровано за ЗАТ «СІНГ».

Крім того, у матеріалах справи наявна копія постанови Харківського апеляційного суду від 08.11.2021 у справі №2-7200/08, у якій зазначено про те, що з викладеного вбачається, що вищезазначені приміщення .№95, 102, 104, 105 та частина приміщення №101 (право власності на які було зареєстровано за ЗАТ «СІНГ») були самочинно приєднані до інших приміщень, які належали на праві власності ОСОБА_1 .. Оскаржуваним рішенням було визнано право власності на ці приміщення за ОСОБА_1 , на підставі чого 17 жовтня 2008 року право власності ОСОБА_1 на ці приміщення було зареєстрованого у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим №25097511.

Враховуючи наведене, за результатами ухвалення оскаржуваного рішення суду ПП "Варнер", як правонаступник ЗАТ «Сінг», втратило право власності на житлові приміщення третього поверху будівлі літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 76,2 кв.м, а саме: нежитлові приміщення №95 (коридор) пл.17 кв.м, №102 (коридор) пл. 44.2 кв.м, №104 (вбиральня)) пл. 2.1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м, частину нежитлового приміщення №101 (коридор) площею 11.4 кв.м, що у свою чергу спростовує доводи відповідача про те, що оскаржуваним рішення не зачіпаються права та інтереси позивача.

Також, у постанові Харківського апеляційного суду від 08.11.2021 у справі №2-7200/08 зазначено, що за змістом позовної заяви ОСОБА_1 , поданої до Дзержинського районного суду м. Харкова, нею було здійснено перепланування приміщень третього поверху в розмірі 347,3 кв.м. Збільшення площі приміщень третього поверху до 425,1 кв.м виникло внаслідок урахування існуючого коридору, який раніше (на момент купівлі продажу) існував, але не був предметом купівлі - продажу за договором між ОСОБА_1 (покупцем) та Приватним підприємством «РОСИНКА» (продавцем), укладеним 09.07.2004, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А. за реєстровим №3396.

Таким чином, цільове призначення спірних приміщень як коридорів та вбиральні підтверджено Позивачем належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи та які зазначені судом вище.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем було надано копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки: 382448616, дата, час формування: 11.06.2024 16:47:43 з відомостями про зареєстровані права ТОВ "Олсістемс" на об`єкт з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2251006463101, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в якій зазначені відомості щодо документів, на підставі яких державним реєстратором була зареєстровано право власності на приміщення за ТОВ "Олсістемс" та ОСОБА_2 , про що неодноразово позивачем зазначено у позові.

Стосовно правових підстав права власності Позивача - ПП "Варнер" на нерухоме майно - будівлю за адресою: АДРЕСА_3 , суд зазначає про те, що Позивач, як на правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно, посилається на:

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, орендованого Організацією орендарів «Фабрика - заготівельна» №209-В від 27 січня 1995р., укладений між представництвом Фонду державного майна України в м. Харкові - правонаступником Фонду міського майна Харківської міської Ради народних депутатів (продавцем) та Організацією орендарів «Фабрика - заготівельна» (покупцем), посвідчений державним нотаріусом Другої Харківської Державної нотаріальної контори 27 січня 1995р., зареєстрований у реєстрі за №2-780

- акт прийому-передачі майна державного підприємства, складений 28 березня 1995р. на підставі вищевказаного договору.

До позовної заяви Позивачем було надано докази щодо повного правонаступництва ПП "Варнер" щодо права власності на нерухоме майно від його попередніх власників - Організації орендарів «Фабрика - заготівельна», ЗАТ «СІНГ» та ПФ «ХАРЛАС».

Отже, вищеозначені докази неспростовно свідчать про те, що ПП "Варнер" є власником приміщень, які набула у власність Організація орендарів «Фабрика - заготівельна» на підставі вищевказаного договору, і які на теперішній час не були відчужені інших особам, тобто залишились у власності ПП «ВАРНЕР».

Відповідно до ст. 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи цільове призначення спірних приміщень, вони не є головною річчю, а є приналежністю, тобто річчю, яка робить користування головною річчю більш зручним або ефективним і при цьому самостійно задовольняти потребу особи не можуть. Виходячи з правової природи приналежності, вона не може бути самостійним (окремим) об`єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були власниками спірних приміщень і не мали права їх відчужувати. Відповідно ТОВ "Олсістемс" спірні приміщення у свою власність не набуло.

У п. 45 постанови від 11.08.2021р. у справі №914/1049/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що судовому захисту в порядку статей 387, 388 ЦК України підлягає право власності на окрему, самостійну річ, якою приналежність не є та не може бути в силу своєї правової природи (стаття 132 ЦК УРСР, стаття 186 ЦК України).

За висновком Верховного Суду в п. 59 постанови від 11.08.2021р. у справі №914/1049/18 право позивача на приналежність до головної речі підлягає захисту шляхом задоволення спрямованої до відповідача негаторної позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації прав власності на спірне майно.

Так, відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №367/8910/17 зазначено, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Частинами першою, другою статті 388 ЦК України встановлений перелік випадків, коли власник має право на витребування майна від добросовісного набувача за відплатним договором.

У разі безвідплатного набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, власник на підставі ст. 387 ЦК України має право витребувати його від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від добросовісності останньої.

За змістом ст. 387 та ст. 388 ЦК України відповідачем за віндикаційним позовом є незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

При цьому для застосування статті 387 або статті 388 ЦК України суд, зокрема, з`ясовує чи є незаконний фактичний володілець спірного майна добросовісним.

У даному разі, як вже зазначалося судом вище, з обставин справи, встановленими Харківським апеляційним судом у постанові від 08.11.2021 у справі №2-7200/08, а також відповідно до відомостей, наявними в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки: 382448616, дата, час формування: 11.06.2024 16:47:43, ОСОБА_1 (дарувальник) подарувала ОСОБА_2 (обдарований) нежитлові приміщення, розташовані на третьому поверсі будівлі літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: № № 94, 94а, 95, 97, 98, 98б, 99, 100, 102, 102а, 105, 106, 107, 107а, 108 загальною площею 425,1 кв.м (договір дарування, нежитлових приміщень, серія та номер: 922, виданий 16.12.2020, видавник: Шефель Д.С., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області).

У подальшому, ОСОБА_2 вніс вказані приміщення до статутного капіталу ТОВ "Олсістемс", у якому він є єдиним учасником, згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсістемс" (Акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсістемс", код ЄДРПОУ: 44635981, серія та номер: 5105,5106, виданий 10.09.2021, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєлінська К.В.).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2024 за кодом 337832244953, ОСОБА_2 є єдиним учасником та керівником ТОВ "Олсістемс".

Таким чином, ОСОБА_2 є єдиним учасником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ "Олсістемс".

Враховуючи положення ст. 330 ЦК України та відсутність добросовісного набуття права власності на спірне нерухоме майно, дані особи, тобто і ТОВ "Олсістемс", не набули права власності на спірні приміщення.

За змістом ст. 391 ЦК України негаторна вимога - це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Тобто власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов`язані із порушенням володіння.

Разом з тим, оскільки віндикаційна вимога та негаторна вимоги є взаємовиключними, у даному разі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні віндикаційної вимоги позову - про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» на користь Приватного підприємства «Варнер» нежитлові приміщення третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літера A-З по АДРЕСА_3 , які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2251006463101 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60351659 від 14.09.2021 приватного нотаріуса Бєлінська Катерина Валеріївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область. Натомість суд дійшов до висновку про задоволення негаторних вимог позову - щодо усунення перешкод у користуванні Приватним підприємством «Варнер» нежитловими приміщеннями третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літера A-З по АДРЕСА_3 , шляхом скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» на об`єкт нерухомого майна, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2251006463101 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60351659 від 14.09.2021р. приватного нотаріуса Бєлінська Катерина Валеріївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область та усунення перешкод у користуванні Приватним підприємством «ВАРНЕР» нежитловими приміщеннями третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літера A-З по АДРЕСА_3 , шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» відновити перегородки між ними.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позову з підстав, наведених судом вище.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056.00 грн. на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

26.11.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 29666).

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат. За таких обставин суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством «Варнер» (61072, м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, код ЄДРПОУ 34953376) нежитловими приміщеннями третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літера A-З по вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, м. Харків, шляхом скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» (61072, м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, код ЄДРПОУ 44635981) на об`єкт нерухомого майна, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2251006463101 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60351659 від 14.09.2021р. приватного нотаріуса Бєлінська Катерина Валеріївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область;

3. Усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством «Варнер» (61072, м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, код ЄДРПОУ 34953376) нежитловими приміщеннями третього поверху №95 (коридор) площею 17,0 кв. м, №101 (коридор) площею 37,1 кв.м, №102 (коридор) площею 44,2 кв.м, №104 (вбиральня) площею 2,1 кв.м, №105 (вбиральня) площею 1,5 кв.м у нежитловій будівлі літера A-З по вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, м. Харків, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» відновити перегородки між ними.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсістемс» (61072, м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, код ЄДРПОУ 44635981) на користь Приватного підприємства «Варнер» (61072, м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, код ЄДРПОУ 34953376) - 6056.00 грн. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В решті позову відмовити

7. Призначити судове засідання для прийняття додаткового рішення на "10" грудня 2024 р. о(б) 12:30 год., про що повідомити учасників справи.

8. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 102.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "29" листопада 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв