Рішення

від 21.11.2024 по справі 925/1021/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1021/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськінвестбуд-1"

до відповідача - Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач"

про стягнення 2 494 762,52 грн,

за участю представників:

від позивача: Кандаурова А.П., адвокат, ордер серія АІ № 1676330 від 08.08.2024 (в режимі відеоконферензв`язку);

від відповідача: участі не брав.

За допомогою системи "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Печерськінвестбуд-1" (далі - ТОВ "Печерськінвестбуд-1") подало до Господарського суду Черкаської області позовну заяву з вимогою стягнути з Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" борг за непоставлений товар у сумі 907 716,45 грн, три відсотки річних у сумі 77 218,07 грн, збитки у сумі 1 509 828 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 01-06 від 01.06.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару, чим порушено ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 28.08.2024 господарський суд відкрив провадження у справі №925/1021/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 26.09.2024 о 15:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Господарський суд враховує, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав ухвалу від 28.08.2024 про відкриття провадження у справі 02.09.2024.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі для відповідачів встановлено строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

З викладеного випливає, що строк для подання відзиву на позов відповідачем сплив 17.09.2024.

Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд судове засідання у справі № 925/1021/24 призначив на 21.10.2024 о 14:00.

Ухвалою від 21.10.2024 господарський суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 07.11.2024 о 15:30.

У судовому засіданні 07.11.2024 господарський суд заслухав вступне слово представниці позивача, закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 07.11.2024 господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 21.11.2024 о 12:30.

20.11.2024 за допомогою системи "Електронний суд" позивач подав додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 21.11.2024 представник відповідача участі не брав, про дату та час розгляду справи належно повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - копії ухвали суду від 07.11.2024.

Крім того, відповідач додатково повідомлений шляхом надсилання телефонограми про дату та час судового засідання, яку прийняв 08.11.2024 директор Решетняк О.В.

Присутня у судовому засіданні 21.11.2024 представниця позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

У судовому засіданні 21.11.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представниці позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив таке.

01.06.2021 Дочірнє підприємство "Корсунь Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" (Постачальник) та ТОВ "Печерськінвестбуд-1" (Покупець) підписали Договір поставки № 01-06. (далі - Договір)

Відповідно до цього Договору Постачальник зобов`язаний поставити і передати у власність Покупця певний Товар, українського та/або іноземного виробництва, вказаний у Специфікаціях, а Покупець прийме Товар і сплатить його вартість на умовах цього Договору. (п. 1.1. Договору)

Постачання Товару здійснюється партіями. Об`єм, асортимент, вартість, терміни і умови постачання кожної партії Товару, а також умови оплати визначаються Сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємними складовими частинами цього Договору. (п. 1.2. Договору)

Загальна ціна Договору визначається Сторонами у Специфікаціях. (п. 1.4. Договору)

Ціна за одиницю Товару і ціна усієї партії Товару за цим Договором визначається Сторонами у Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного Договору і є незмінною до повного виконання Сторонами умов Договору. (п. 2.1. Договору)

Порядок розрахунків визначається Сторонами у Специфікаціях до цього Договору. (п. 2.1. Договору)

Сторони домовилися про застосування правил "Інкотермс" в редакції 2010 року для тлумачення умов цього Договору. (п. 3.1. Договору)

Постачання Товару здійснюється на умовах, вказаних у Специфікаціях до цього Договору. (п. 3.2. Договору)

Строк поставки кожної партії Товару визначається Сторонами у Специфікаціях. (п. 3.3. Договору)

Приймання-передача Товару оформлюється видатковою накладною. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання видаткової накладної. (п. 3.4. Договору)

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором. (п. 4.1. Договору)

Строк дії та інші умови даного Договору можуть бути змінені за письмовою угодою Сторін. (п. 4.2. Договору)

01.06.2021 сторони підписали Специфікацію № 1 (далі - Специфікація № 1) про поставку Товару:

1. Щебінь 5 х 10 у кількості 1 000 т на суму 160 000 грн без ПДВ, ПДВ - 160 грн;

2. Щебінь 10 х 20 у кількості 1 000 т на суму 146 670 грн без ПДВ, ПДВ - 146,67 грн;

3. Щебінь 20 х 40 у кількості 2 000 т на суму 280 000 грн без ПДВ, ПДВ - 140 грн.

Загальна сума з ПДВ - 704 004 грн.

Також у Специфікації № 1 сторони погодили такі умови:

1. Умови оплати - сплата за Товар має бути проведена в безготівковій формі шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 100 відсотків від загальної ціни, визначеної в даній Специфікації.

2. Умови поставки Товару - DAP (Склад Покупця - Черкаська область, Черкаський район, село Валява; Черкаський район, с. Мельники.)

Обсяги поставок узгоджуються Покупцем із Постачальником.

Поставка Товару здійснюється на підставі заявок Покупця.

Термін поставки товару - до 30 вересня 2021 року.

01.06.2021 сторони підписали Специфікацію № 2 (далі - Специфікація № 2) про поставку Товару:

1. Бетон М 400 у кількості 550 куб.м на суму 577 500 грн без ПДВ, ПДВ - 1 050 грн.

Загальна сума з ПДВ - 693 000 грн.

Також у Специфікації № 2 сторони погодили такі умови:

1. Умови оплати - сплата за Товар має бути проведена в безготівковій формі шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 100 відсотків від загальної ціни, визначеної в даній Специфікації.

2. Умови поставки Товару - DAP (Склад Покупця - Черкаська область, Черкаський район, село Валява; Черкаський район, с. Мельники.)

Обсяги поставок узгоджуються Покупцем із Постачальником.

Поставка Товару здійснюється на підставі заявок Покупця.

Термін поставки товару - до 30 вересня 2021 року.

02.06.2021 позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 1 397 004 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.06.2021 № 79 із зазначенням призначення платежу: "сплата за щебінь і бетон зг. дог. № 01-06 від 01.06.2021р. в т.ч. ПДВ 20% 232834.00 грн."

Часткова поставка товару за Договором підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

від 02.07.2021 № РН-0000025 на суму 7 424,11 грн з ПДВ;

від 05.07.2021 № РН-0000030 на суму 14 553,71 грн з ПДВ;

від 14.07.2021 № РН-0000167 на суму 45 007,20 грн з ПДВ;

від 15.07.2021 № РН-0000174 на суму 8 769,60 грн з ПДВ;

від 19.07.2021 № РН-0000175 на суму 48 736,80 грн з ПДВ;

від 22.07.2021 № РН-0000219 на суму 12 297,60 грн з ПДВ;

від 24.07.2021 № РН-0000222 на суму 47 460 грн з ПДВ;

від 26.07.2021 № РН-0000233 на суму 10 768,80 грн з ПДВ;

від 02.08.2021 № РН-0000255 на суму 21 957,60 грн з ПДВ;

від 05.08.2021 № РН-0000240 на суму 10 634,40 грн з ПДВ;

від 06.09.2021 № РН-0000260 на суму 16 413,60 грн з ПДВ;

від 13.09.2021 № РН-0000264 на суму 55 204,80 грн з ПДВ;

від 04.09.2021 № РН-0000266 на суму 44 553,60 грн з ПДВ;

від 19.08.2022 № РН-0000140 на суму 12 600 грн з ПДВ;

від 19.08.2022 № РН-0000138 на суму 15 372 грн з ПДВ;

від 22.08.2022 № РН-0000141 на суму 26 525,84 грн з ПДВ;

від 22.08.2022 № РН-0000150 на суму 20 160 грн з ПДВ;

від 23.08.2022 № РН-0000151 на суму 5 040 грн з ПДВ;

від 20.09.2022 № РН-0000179 на суму 20 064,46 грн з ПДВ;

від 26.09.2022 № РН-0000186 на суму 30 096,68 грн з ПДВ;

від 14.10.2022 № РН-0000209 на суму 15 646,75 грн з ПДВ.

З викладеного випливає, що відповідач частково поставив позивачу товар на суму 489 287,55 грн.

01.07.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 8, в якій вимагав відвантажити непоставлений товар по цінах, які діяли на момент здійснення оплати за нього, збільшивши об`єм поставки товару на суму неустойки, а саме щебінь на загальну суму 306 954,44 грн. бетон на загальну суму 807 981,06 грн та протягом 10 днів з моменту отримання цього листа надати графік відвантаження товару.

01.08.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 14, в якій просив:

1. До 05.08.2022 надати графік відвантаження товару: щебінь на суму 306 954,44 грн, у кількості 1827,11т. та бетон на суму 807 981,06 грн, у кількості 1469,05 т., встановивши термін відвантаження з 05.08.2022р. по 10.08.2022р. включно.

2. Протягом терміну з 05.08.2022 по 10.08.2022 включно відвантажити товар на адреси: 1) Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Мельники; 2) Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Валява.

26.08.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією-попередженням № 17, в якій зазначив: "16.08.2022 р. ТОВ "Печерськінвестбуд-1" надало Вам графік відвантаження товару у формі додаткової угоди № 1 від 15.08.2022р. до Договору поставки № 01-06 від 01.06.2021 р. Не укладення додаткової угоди № 1 від 15.08.2022р., висловлює ваше небажання врегулювати відносини, згідно Договору поставки № 01-06 від 01.06.2021р.

У разі не підписання Вами додаткової угоди з графіком відвантаження товару протягом трьох днів з моменту отримання цієї претензії, ТОВ "Печерськінвестбуд-1" звернеться за захистом своїх інтересів до господарського суду з позовною заявою про відшкодування вартості купленого непоставленого товару по цінах, які встановлено на дані види товарів станом на дату подання позову, що складе 2 376 630,00 грн. (1 801 800,00 грн за бетон, 574 830,00 грн за щебінь); про стягнення неустойки за непоставлений товар, що складе 226 524,51 грн (165 242,98 грн. за бетон, 61 281,53 грн. за щебінь), а також про арешт рахунків, основних засобів тощо, та буде наполягати на позбавленні ДП "Корсунь Шевченківський" гранкар`єр "Сівач" ліцензії.

Станом на час подання претензії додаткова угода № 1 від 15.08.2022р. до Договору поставки № 01-06 від 01.06.2021р. не укладена."

Зі змісту викладеного листа позивача випливає, що останній повідомив відповідача, що після спливу трьох днів з дня отримання претензії він скористається своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно з відміткою на претензії, керівник відповідача - Решетняк отримав її 26.08.22.

Отже, оскільки протягом трьох днів відповідач не підписав додаткову угоду, у позивача виникло право на повернення попередньої оплати, а саме з 30.08.2022, а у відповідача виникло грошове зобов`язання.

06.11.2023 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив: "...У разі, якщо ви не маєте можливості допоставити нам товар згідно Договору поставки № 01-06 від 01.06.2021р., пропонуємо вам відшкодувати вартість недопоставленого вами щебеню у кількості 418,750 т, по ціні, по якій ми купимо його у інших постачальників..."

У відповідь 10.11.2023 відповідач надіслав позивачу лист, в якому зазначив, що на даний момент не має змоги відвантажити товар, оскільки ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" тимчасово перебуває в режимі вимушеного простою в зв`язку з військовими діями. Також відповідач зазначив, що якщо підприємство запрацює, то він зобов`язується поставити продукцію в першу чергу.

Так позивач зазначає, що оскільки відповідач недопоставив оплачений товар, позивач звернувся із позовом про повернення попередньої оплати та просить стягнути нараховані на неї три відсотки річних. Крім того, позивач заявив до стягнення суму понесених ним збитків у розмірі 1 509 828 грн, яка, на думку позивача, підтверджується таким.

Згідно з платіжною інструкцією від 22.11.2023 позивач перерахував ТОВ "Трансавтогруп" 510 000 грн із зазначенням призначення платежу: "сплата за щебінь згідно рах. № 1294 від 22.11.2023р. в т.ч. ПДВ (20%) - 85000 грн. 00 коп."

30.11.2023 ТОВ "Трансавтогруп" та ТОВ "Печерськінвестбуд-1" підписали видаткову накладну № РН-0000083 про поставку щебеню ф. 20-40, відсіву, щебеню 40*70 на загальну суму з ПДВ 510 000 грн, про що позивач зареєстрував податкову накладну № 96.

23.02.2024 позивач звернувся до відповідача з листом № 7, в якому зазначив, що відповідачем недопоставлено щебінь у кількості 418,750 т та бетон у кількості 478,72 кв.м. У зв`язку з тим, що підприємство відповідача не виконало своє зобов`язання по договору і скоріше всього, що вже й не виконає, ТОВ "Печерськінвестбуд-1" змушене купити бетон у іншого постачальника та пропонує відшкодувати вартість 478,72 куб.м бетону, що буде придбаний у інших постачальників по цінах, які встановлені на сьогоднішній день. У листі позивач також просив повідомити в десятиденний термін про бачення відповідача вирішення цього питання.

У відповідь, 27.02.2024 відповідач надіслав позивачу лист, в якому зазначив, що на даний момент не має змоги відвантажити товар, оскільки ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" тимчасово перебуває в режимі вимушеного простою в зв`язку з військовими діями. Також відповідач зазначив, що якщо підприємство запрацює, зобов`язується поставити продукцію в першу чергу.

29.02.2024 ТОВ "Печерськінвестбуд-1" перерахувало на рахунок ТОВ "Промбудцентр" 1 614 000 грн із зазначенням призначення платежу: "Оплата за бетон зг. рах. № 125 від 23.02.2024р. в т.ч. ПДВ 20% 269000.00 грн."

Також ТОВ "Промбудцентр" та ТОВ "Печерськінвестбуд-1" підписали такі видаткові накладні про поставку бетону:

від 09.03.2024 № 942 на загальну суму з ПДВ 227 802 грн;

від 13.03.2024 № 988 на загальну суму з ПДВ 163 047 грн;

від 16.03.2024 № 1026 на загальну суму з ПДВ 46 356,50 грн;

від 19.03.2024 № 1054 на загальну суму з ПДВ 127 880 грн;

від 20.03.2024 № 1089 на загальну суму з ПДВ 7 894 грн;

від 24.03.2024 № 1120 на загальну суму з ПДВ 89 516 грн;

від 30.03.2024 № 1220 на загальну суму з ПДВ 938 022 грн.

25.05.2024 позивач звернувся до відповідача з листом № 25, в якому зазначив, що відповідно до Акту звірки від 14.03.2024, відповідач недопоставив щебінь у кількості 418,750 т та бетон у кількості 478,72 куб. м. Позивач вказав, що у листопаді 2023 року він придбав щебінь у іншого постачальника, загальна вартість 418,750т якого склала 202 394,43 грн з ПДВ, протягом березня 2024 року позивач придбав бетон загальна вартість 478,72 куб. м якого склала 1 604 628,70 грн з ПДВ та у зв`язку із зазначеним просив відшкодувати вартість придбаного у третіх осіб щебеню та бетону на загальну суму з ПДВ 1 807 023,13 грн.

До справи позивач також додав підписаний позивачем та відповідачем Акт звірки взаємних розрахунків по стану на 14.03.2024 між ТОВ "Печерськінвестбуд-1" і Дочірнє підприємство "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" по Договору поставки № 01-06 від 01.06.2021р., відповідно до якого, кількість недопоставленого щебеня - 418,750 т, кількість недопоставленого бетону - 478,72 куб. м.

Також 25.05.2024 позивач звернувся до відповідача з листом № 26, з яким надіслав для підписання Акт звірки взаєморозрахунків від 25.05.2024, проте, відповідач такий акт не підписав.

У відповідь, 14.06.2024 відповідач надав позивачу лист № 23, в якому повідомив, що на даний момент не має змоги відвантажити товар, оскільки ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" тимчасово перебуває в режимі вимушеного простою в зв`язку з військовими діями та зазначив, що гарантує погашення заборгованості на протязі трьох місяців з моменту пуску підприємства.

Зі змісту наданих відповідачем позивачу листів випливає, що останній не заперечує наявність заборгованості щодо поставки щебеню та бетону.

Як стверджує позивач, відповідач попередню оплату за Договором та понесені позивачем збитки не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір господарський суд застосовує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (ч. 6 ст. 265 ГК України)

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. (ч. 1 ст. 656 ЦК України)

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. (ч. 1 ст. 662 ЦК України)

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. (ст. 663 ЦК України)

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порядок розрахунків визначається Сторонами у Специфікаціях до цього Договору. (п. 2.1. Договору)

Як уже встановлено судом, сторони 01.06.2021 підписали дві Специфікації на загальну суму 1 397 004 грн, у п. 1 яких визначили умови оплати - сплата за Товар має бути проведена в безготівковій формі шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 100 відсотків від загальної ціни, визначеної в даній Специфікації.

Відповідно до платіжного доручення № 79, позивач здійснив попередню оплату товару 02.06.2021.

З викладеного випливає, що позивач умови Договору щодо попередньої оплати товару виконав у повному обсязі.

Постачання Товару здійснюється на умовах, вказаних у Специфікаціях до цього Договору. (п. 3.2. Договору)

Строк поставки кожної партії Товару визначається Сторонами у Специфікаціях. (п. 3.3. Договору)

У Специфікаціях сторони визначили термін поставки товару - до 30 вересня 2021 року.

Отже, строк поставки товару за Договором сплив 30.09.2021.

З матеріалів справи випливає, що відповідач лише частково поставив товар і деякі партії товару поставив поза межами встановленого строку. Загальна вартість поставленого товару - 489 287,55 грн.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. (ч. 2 ст. 693 ЦК України)

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

Відтак, відповідач не поставив позивачу товар на суму 907 716,45 грн, що свідчить про невиконання ним зобов`язання зі своєчасного передання товару позивачу.

Отже суд дійшов висновку, що з 01.10.2021 позивач мав право вимагати передання оплаченого товару чи повернення попередньої оплати у зв`язку з недопоставкою товару, у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача.

Зі змісту листування між сторонами випливає, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою допоставити товар за Договором, внаслідок чого, відповідач навіть здійснив часткову поставку, водночас, в повному обсязі товар поставлений не був.

Так, як уже зазначено судом, 26.08.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією-попередженням № 17, в якій зазначив, що у разі не підписання відповідачем додаткової угоди з графіком відвантаження товару протягом трьох днів з моменту отримання цієї претензії, ТОВ "Печерськінвестбуд-1" звернеться за захистом своїх інтересів до господарського суду з позовною заявою про відшкодування вартості купленого непоставленого товару по цінах, які встановлено на дані види товарів станом на дату подання позову, що складе 2 376 630,00 грн. (1 801 800,00 грн за бетон, 574 830,00 грн за щебінь); про стягнення неустойки за непоставлений товар, що складе 226 524,51 грн (165 242,98 грн. за бетон, 61 281,53 грн. за щебінь), а також про арешт рахунків, основних засобів тощо, та буде наполягати на позбавленні ДП "Корсунь Шевченківський" гранкар`єр "Сівач" ліцензії.

Присутня 21.11.2024 у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку представниця позивача повідомила, що у суму 2 376 630,00 грн входить сума попередньої оплати, яка підлягала поверненню відповідачем у розмірі 907 716,45 грн.

За своїм змістом такий лист є вимогою про повернення попередньої оплати в разі непідписання протягом трьох днів додаткової угоди про поставку недопоставленого товару, отже, позивач скористався своїм іншим правом, передбаченим ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, - вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно з відміткою на претензії, керівник відповідача - Решетняк отримав її 26.08.2022.

Отже, оскільки протягом трьох днів відповідач не підписав додаткову угоду, у позивача виникло право на повернення попередньої оплати, а саме з 30.08.2022, а у відповідача виникло грошове зобов`язання.

Доказів повернення попередньої оплати матеріали справи не містять.

Недопоставка товару відповідачем підтверджується також підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків по стану на 14.03.2024 між ТОВ "Печерськінвестбуд-1" і Дочірнє підприємство "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" по Договору поставки № 01-06 від 01.06.2021р., відповідно до якого, кількість недопоставленого щебеня - 418,750 т, кількість недопоставленого бетону - 478,72 куб. м.

Крім того, зі змісту листа відповідача від 14.06.2024 № 23 випливає, що останній не заперечує наявність заборгованості перед позивачем та гарантує погашення заборгованості на протязі трьох місяців з моменту пуску підприємства.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 907 716,45 грн основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. З 30.08.2022 таке зобов`язання є грошовим.

Також позивач заявив до стягнення 77 218,07 грн 3 %, які нараховує на суму заборгованості 907 716,45 грн за період 30.09.2021 - 31.07.2024.

Відповідно до п. 6.1 Договору Постачальник за даним Договором несе відповідальність за постачання Товару, а Покупець - за своєчасну оплату такого Товару.

Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі №918/631/19 (п. 73-76, 85) зазначено:

"73. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

74. Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу."

Також господарський суд бере до уваги правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 № 910/14180/18 про те, що закон, зокрема положення статті 536, частини третьої статті 693, частини першої статті 1054, частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України у їх сукупності, передбачає можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер позики. Порушення продавцем обов`язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

За своєю правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами. Натомість неустойка є видом забезпечення виконання зобов`язання та за своєю правовою природою є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним зобов`язання.

Отже передбачені статтею 536 та частиною третьої статті 693 Цивільного кодексу України проценти мають зовсім іншу правову природу, ніж неустойка (пеня, штраф), виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції. При цьому до моменту пред`явлення покупцем вимоги до продавця про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, користування продавцем грошовими коштами попередньої оплати як сумою позики буде вважатися правомірним, на які покупець як кредитор може правомірно нараховувати проценти за користування. Натомість після пред`явлення покупцем продавцю такої вимоги (про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України) за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, а користування продавцем цими коштами буде неправомірним. У такому випадку покупець втрачає право на нарахування продавцю на суму цих коштів процентів, передбачених частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, та разом з цим набуває право на нарахування та стягнення з продавця процентів, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що нараховуються внаслідок прострочення боржником (у даному випадку - продавцем) грошового зобов`язання (з повернення попередньої оплати) та які є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання на відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима.

Так позивач нараховує 3 % річних за період 30.09.2021-31.07.2024 на суму боргу 907 716,45грн у розмірі 77 218,07 грн.

Дослідивши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку, що його здійснено за помилково визначений період з огляду на таке.

Як уже встановлено судом, відповідач повинен був поставити товар до 30.09.2021.

Відповідач у строки обумовлені договором товар повністю не поставив, а тому у позивача виникло право вимоги або поставки товару або повернення коштів переданих в якості попередньої оплати, а у відповідача виник обов`язок повернути отримані грошові кошти.

Позивач спочатку скористався своїм правом вимоги поставки товару і лише 26.08.2022 повідомив відповідача, що в разі непідписання додаткової угоди про поставку він звернеться до суду про стягнення, в тому числі здійсненої попередньої оплати.

Протягом трьох днів відповідач додаткову угоду не підписав, тобто до 29.08.2022 включно, тому у відповідача перед позивачем виникло грошове зобов`язання з повернення попередньої оплати в сумі 907 716,45 грн з 30.08.2022.

Таким чином, позивач має право на нарахування трьох відсотків річних на суму боргу 907 716,45 за період 30.08.2022 - 24.02.2024, які за розрахунком суду склали 52 330,58 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 509 828 грн збитків господарський суд зазначає таке.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. (ч. 1-3 ст. 22 ЦК України)

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. (ст. 224 ГК України)

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. (ч. 1 ст. 225 ГК України)

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. (ч. 1, 2 ст. 226 ГК України)

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє від відповідальності боржника за заподіяні збитки. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Отже суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати наявність усіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21.

Як уже встановлено судом, поставку відповідачем товару здійснено не в повному обсязі.

Обґрунтовуючи розмір збитків, позивач покликається на те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором, він був вимушений придбати товар в інших суб`єктів господарювання. На підтвердження чого надав суду платіжну інструкцію від 22.11.2023 про перерахування ТОВ "Трансавтогруп" 510 000 грн із зазначенням призначення платежу: "сплата за щебінь згідно рах. № 1294 від 22.11.2023р. в т.ч. ПДВ (20%) - 85000 грн. 00 коп." та видаткову накладну від 30.11.2023, підписану ТОВ "Трансавтогруп" та ТОВ "Печерськінвестбуд-1" № РН-0000083 про поставку щебеню ф. 20-40, відсіву, щебеню 40*70 на загальну суму з ПДВ 510 000 грн; підписані ТОВ "Промбудцентр" та ТОВ "Печерськінвестбуд-1" видаткові накладні про поставку бетону: від 09.03.2024 № 942 на загальну суму з ПДВ 227 802 грн; від 13.03.2024 № 988 на загальну суму з ПДВ 163 047 грн; від 16.03.2024 № 1026 на загальну суму з ПДВ 46 356,50 грн; від 19.03.2024 № 1054 на загальну суму з ПДВ 127 880 грн; від 20.03.2024 № 1089 на загальну суму з ПДВ 7 894 грн; від 24.03.2024 № 1120 на загальну суму з ПДВ 89 516 грн; від 30.03.2024 № 1220 на загальну суму з ПДВ 938 022 грн та платіжну інструкцію від 29.02.2024 про перерахування на рахунок ТОВ "Промбудцентр" 1 614 000 грн із зазначенням призначення платежу: "Оплата за бетон зг. рах. № 125 від 23.02.2024р. в т.ч. ПДВ 20% 269000.00 грн."

Збитками позивач зазначає різницю між ціною товару за умовами спірного Договору, який недопоставив відповідач та ціною товару, який купив позивач, відповідно до зазначених вище видаткових накладних.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що збитки (додаткові витрати позивача, які обраховуються як різниця у ціни товару за якою відповідач мав поставити і ціною за якою позивач замістив непоставлений товар) повинні бути об`єктивним наслідком поведінки відповідача, отже доведенню підлягає факт того, що непоставка відповідачем визначеної кількості товару є причиною, а збитки є наслідком такої непоставки товару відповідачем.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Позивач, звертаючись з позовом про стягнення збитків відповідно до норм ст. 22 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України повинен довести: об`єктивну необхідність придбання товару за наведеними видатковими накладними саме внаслідок часткового невиконання відповідачем спірного Договору та придбання аналогічного товару з такими ж базовими якісними показниками, на тих же умовах і в тій же кількості.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21 акцентує, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.

Сам факт непоставки відповідачем товару у визначені умовами Договору строки, надавав позивачеві можливість здійснити своєчасний пошук інших постачальників на заміщення недопоставленого товару за цінами, що були актуальними на вересень, жовтень 2021 року.

Проте, позивач закупив товар відповідно до наведених видаткових накладних аж у листопаді 2023 та березні 2024 року.

Господарський суд доходить висновку, що позивач не надав доказів того, що: закупівля товару на заміщення об`єктивно є прямим та невідворотнім наслідком непоставки відповідачем товару за Договором; цей наслідок суб`єктивно не залежить від волі та бажання самого позивача та/або не залежить від сторонніх обставин.

Закупівля позивачем товару у ТОВ "Трансавтогруп" та ТОВ "Промбудцентр" на заміщення не є обставиною, котра автоматично та невідворотно виникає в результаті часткового невиконання відповідачем спірного Договору поставки. Закупівля такого товару здійснювалася позивачем на власний розсуд, у своїх комерційних інтересах і повністю залежала від волі позивача.

Крім того, господарський суд звертає увагу, що позивач не надав до справи копій підписаних договорів, відповідно до яких здійснювалось постачання товару, що підтверджується наданими видатковими накладними. З огляду на це у господарського суду відсутня можливість пересвідчитись у тому, що збігаються такі умови, як місце поставки, об`єм, асортимент, інші властивості товару, що могло б підтвердити, що такий товар збігається за всіма показникам та міг бути використаний на заміщення для здійснення господарської діяльності щодо конкретного об`єкта. Отже, об`єктивна необхідність укладення таких договорів, саме як наслідок часткового невиконання відповідачем обов`язків з поставки товару, не підтверджена належними доказами у контексті норм чинного ГПК України.

Позивач не надав до матеріалів справи доказів існування у нього критично необхідної виробничої потреби в обсягах закупленого товару, як і не надав доказів того, що незадоволення відповідної виробничої потреби у вказаному товарі могло б потягнути за собою негативні для нього наслідки, такі як застосування штрафних санкцій з боку контрагентів, зупинку ліній виробництва, простій передзамовлених складських потужностей, простій транспорту, тощо.

Позивач не надав доказів того, що закупівля товару за договорами на заміщення за завищеними цінами, має наслідком меншу шкоду, ніж та, що могла б виникнути у нього в результаті незадоволення відповідної виробничої потреби у відповідному товарі, відтак не довів наявності саме "критичної" потреби в заміщенні непоставленого товару.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача (недопоставка товару) та витратами позивача (які заявлені до стягнення у вигляді збитків).

Як зазначалося вище, відсутність хоча б одного з елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє від відповідальності боржника за заподіяну шкоду.

Оскільки позивач не довів наявності в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків.

Отже, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 907 716,45 грн попередньої оплати та 52 330,58 грн трьох відсотків річних.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" (ідентифікаційний код 31440826, "Сівач" урочище, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськінвестбуд-1" (ідентифікаційний код 33547469, вул. Бойчука Михайла, буд. 14В, м. Київ, 01103) 907 716,45 грн, 52 330,58 грн три відсотки річних та 14 400,71 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу за допомогою системи "Електронний суд", відповідачу поштою.

Повне рішення складено та підписано 02.12.2024.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА