Ухвала

від 27.11.2024 по справі 902/984/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 902/984/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.01.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суд від 25.07.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Регіон"</a>

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланецького"</a>,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_1

про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток у статутному капіталі,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору: ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Регіон"</a>,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланецького"</a>,

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_3

про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток у статутному капіталі товариства,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Регіон"</a>

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланецького"</a>

2) ОСОБА_1

3) ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційної дії

та за зустрічним позовом ОСОБА_3

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Регіон"</a> (далі - ТОВ "Сігма Регіон"),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланецького"</a> (далі - ТОВ "Ланецького"),

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_1

про визнання недійсним договору про внесення додаткового вкладу третьою особою, визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників,

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/984/21:

1) за позовом ТОВ "Сігма Регіон" до ТОВ "Ланецького", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відновлення розміру статутного капіталу та розмірів часток у статутному капіталі, що існував до порушення права; позивач просив визначити статутний капітал ТОВ "Ланецького" в розмірі 200 000 грн та частки учасників: ТОВ "Сігма Регіон" як учасника з розміром внеску до статутного капіталу 88 200 грн; ОСОБА_3 як учасника з розміром внеску до статутного капіталу 9 800 грн; ОСОБА_2 як учасника з розміром внеску до статутного капіталу 102 000 грн (далі - Позов-1);

2) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Сігма Регіон", ТОВ "Ланецького", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток у статутному капіталі; позивач просив визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Ланецького" 200 000 грн та частки учасників: розмір частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі - 102 000 грн, що становить 51% статутного капіталу; розмір частки учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі - 88 200 грн, що становить 44,1% статутного капіталу; розмір частки учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі - 9 800 грн, що становить 4,9% статутного капіталу (далі - Позов-2);

3) за позовом ОСОБА_2 та ТОВ "Сігма Регіон" до ТОВ "Ланецького", ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ланецького" від 18.04.2020, яке оформлене протоколом від 18.04.2020, в частині затвердження результатів внесення додаткових вкладів ОСОБА_1 , який вніс додатковий вклад в розмірі 88 200 грн, прийняття до складу учасника ТОВ "Ланецького" ОСОБА_1 та затвердження розміру частки (внеску) ОСОБА_1 , що складає 88 200 грн та становить 44,1%; скасування реєстраційної дії/запису, внесеної 19.04.2010 державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яким було змінено склад учасників, розмір статутного капіталу ТОВ "Ланецького", а саме, скасувати запис за реєстраційним номером №11751070005001393 від 19.04.2020 щодо зміни розміру статутного капіталу, зміни складу засновників, зміни засновників ТОВ "Ланецького" в частині затвердження результатів внесення додаткових вкладів ОСОБА_1 , який вніс додатковий вклад в розмірі 88 200 грн, прийняття до складу учасника ТОВ "Ланецького" ОСОБА_1 та затвердження розміру частки (внеску) ОСОБА_1 , що складає 88 200,00 грн та становить 44,1% (далі - Позов-3) ;

4) за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Сігма Регіон", ТОВ "Ланецького", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про внесення додаткового вкладу третьою особою №05/03 від 05.03.2021, укладеного між ТОВ "Ланецького" та ТОВ "Сігма Регіон", невід`ємною частиною якого є акт приймання - передачі від 23.03.2021; визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток у статутному капіталі, в якому позивач просить визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Ланецького" в сумі 200 000 грн, зокрема: розмір частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства - 102 000 грн, що становить 51% статутного капіталу; розмір частки учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства - 88 200 грн, що становить 44,1% статутного капіталу; розмір частки учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства - 9 800 грн, що становить 4,9% статутного капіталу (далі - Позов-4).

2. Господарський суд Вінницької області рішенням від 29.01.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суд від 25.07.2024, позов ТОВ "Сігма Регіон" задовольнив повністю (Позов-1): визначив статутний капітал ТОВ "Ланецького" в розмірі 200 000 грн; розмір часток учасників ТОВ "Ланецького": ТОВ "Сігма Регіон" розмір частки учасника 88 200 грн; ОСОБА_3 розмір частки учасника 9 800 грн; ОСОБА_2 розмір частки учасника 102 000 грн; у задоволенні Позовів-2, 3, 4 відмовив.

3. 25.11.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суд від 25.07.2024, в якій просить:

1) скасувати судові рішення в частині задоволення позову ТОВ "Сігма Регіон" (Позов-1), та прийняти нове рішення в цій частині про відмову ТОВ "Сігма Регіон" у задоволенні позовних вимог повністю;

2) скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (Позов-2), та ухвалити нове рішення, яким визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Ланецького" 200 000 грн та частки учасників: розмір частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі - 102 000 грн, що становить 51% статутного капіталу; розмір частки учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі - 88 200 грн, що становить 44,1% статутного капіталу; розмір частки учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі - 9 800 грн, що становить 4,9% статутного капіталу.

4. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

5. Частиною 2 ст.292 ГПК передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

Щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги

6. Відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

7. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

8. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

9. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

12. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

13. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

14. Враховуючи вимоги касаційної скарги (скаржник частково оскаржує рішення першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - в частині задоволення Позову-1 та відмови у задоволенні Позову-2), скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 9 600 грн, розрахований як: 200 000 грн х 1,5% х 200% = 6 000 грн (за оскарження рішень в частині задоволення Позову-1) + 200 000 грн х 1,5% х 200% = 6 000 грн (за оскарження відмови у задоволенні Позову-2) х 0,8.

15. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

Щодо підстав касаційного оскарження

16. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

17. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

18. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

19. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

20. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

21. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

22. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

23. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

24. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

25. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

26. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

27. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

28. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК. Проте, у тексті касаційної скарги ОСОБА_1 також зазначає, зокрема, таке:

- приймаючи рішення про задоволення Позову-1 суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, свідомо самоусунувся від надання оцінки наданим позивачем за таким позовом доказів з урахуванням аргументів та заперечень ОСОБА_3 , що надавались під час розгляду справи (сторінка 10);

- суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не надав оцінки й іншим доказам по справі та аргументам Ланецького Б.Є. з посиланням на такі докази, свідомо або несвідомо не згадуючи про відповідні заперечення в оскаржуваних рішеннях, про що детально зазначено в касаційній скарзі (сторінка 10); жодне з рішень, які приймаються на 1-му етапі процедури збільшення статутного капіталу товариств за рахунок додаткових вкладів, на загальних зборах 18.04.2020 не приймались, а тому віднесення таких рішень судом першої інстанції за своєю правовою природою до рішень про залучення додаткових вкладів є абсолютно безпідставним та незаконним (сторінка 21).

29. Зазначене може розцінюватися як підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК, однак скаржник не посилається на відповідну підставу.

30. У зв`язку із вищезазначеним, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 18-27 цієї ухвали.

Щодо строку на касаційне оскарження

31. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що:

- повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 31.07.2024; копію повного тексту постанови скаржник в системі Електронний суд не отримав;

- в період з 23.10.2024 до 22.11.2024 скаржник періодично перебував на стаціонарному лікуванні та не мав будь-якого доступу до системи Електронний суд аби контролювати надходження повідомлень до системи;

- вийшовши з лікарні 25.10.2024 скаржник через систему Електронний суд дізнався, що в проваджені Верховного Суду перебуває справа за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024; судове засідання призначене на 27.11.2024; після цього одразу ознайомився із текстом постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- із повним текстом постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 скаржник ознайомився 25.11.2024.

32. Згідно зі ст.288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій ст.293 цього Кодексу.

33. Оскаржувана постанова ухвалена 25.07.2024, повний текст складено 31.07.2024, отже останнім днем строку на її касаційне оскарження було 19.08.2024.

34. Втім, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суд від 25.07.2024 лише 25.11.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

35. Згідно із п.6 ч.2 ст.42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

36. Згідно з ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

37. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

38. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

39. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

40. При цьому ГПК не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

41. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст.13 ГПК).

42. Верховний Суд звертає увагу, що з дня складення та підписання повного тексту оскаржуваної постанови (31.07.2024) до дня звернення скаржника із касаційною скаргою (25.11.2024) пройшло майже 4 місяці.

43. Скаржник посилається на те, що він не отримував копію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024.

44. Втім, з матеріалів справи та системи Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що 02.08.2024 копія оскаржуваної постанови була направлена ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , трек номер відправлення №0600280344211.

45. Цю ж саму адресу - АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вказує і у поданій ним касаційній скарзі.

46. 10.09.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло повідомлення з пошти про не вручення (повернення) поштового відправлення №0600280344211, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

47. Порядок вручення судових рішень встановлений ст.242 ГПК, відповідно до пунктів 4, 5 ч.6 якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

48. У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20.

49. Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

50. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Ciricosta and Viola v. Italy" (заява №19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №910/3980/16, від 24.02.2021 у справі №916/160/20, від 05.07.2022 у справі №914/1804/18 тощо).

51. Стаття 2 Закону "Про доступ до судових рішень" передбачає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

52. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами ст.4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

53. Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.08.2024, а отже, починаючи з цього моменту, ОСОБА_1 міг ознайомитися із нею.

54. Особливої уваги заслуговує те, що ОСОБА_1 звертався до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.01.2024, а тому він як скаржник мав цікавитися ходом розгляду його апеляційної скарги.

55. Крім того, як вбачається зі змісту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Гонта О.А. був присутній у судовому засіданні під час її ухвалення, а отже, він не міг не бути обізнаним про ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у справі.

56. З огляду на це, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 та вчасно звернутися із касаційною скаргою.

57. Скаржник також зазначає, що в період з 23.10.2024 до 22.11.2024 він періодично перебував на стаціонарному лікуванні. Втім, перебування учасника справи на лікарняному не позбавляє його обов`язку дотримуватися процесуальних строків, передбачених ГПК.

58. Верховний Суд відхиляє доводи про те, що, перебуваючи на лікуванні, скаржник не мав доступу до веб-порталу судової влади та не міг бути обізнаним про розгляд справи та ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки такі обставини не підтверджуються жодними доказами. Фактично ці доводи ґрунтуються лише на поясненнях самого скаржника.

59. Більше того, зазначаючи про перебування на лікуванні у період, починаючи з жовтня 2024 року, скаржник жодним чином не пояснює неможливість звернення з касаційною скаргою у період з серпня по вересень 2024 року.

60. Положеннями статей 13, 74 ГПК передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

61. Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

62. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

63. Враховуючи те, що причини пропуску строку на касаційне оскарження, викладені у клопотанні, не є об`єктивними, Верховний Суд визнає неповажними підстави, наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.

64. Згідно з ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

65. Скаржникові необхідно подати клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).

66. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

67. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 29.01.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суд від 25.07.2024.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суд від 25.07.2024 у справі №902/984/21 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику, або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень п.4 ч.1 ст.293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець