Постанова

від 28.11.2024 по справі 922/702/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/702/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Буракова А.М.

від 29.04.2024

та на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О., Здоровко Л.М., Лакіза В.В.

від 08.08.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецреставрація"

до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради

про стягнення 71 424 517,09 грн,

за участю представників:

від позивача: Крилова Ю.І.,

від відповідача: Луньов В.О.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецреставрація" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача 55 892 697,79 грн основного боргу, 2 010 055,12 грн процентів річних, 13 521 764,18 грн інфляційних втрат, а всього - 71 424 517,09 грн, та 1 059 800,00 грн судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідач свої зобов`язання за договором № 663 від 24.12.2021 не виконав, не здійснив прийняття робіт в строк до 23.02.2022 (включно) та не оплатив їх в строк до 06.04.2022 (включно), у зв`язку з чим у відповідача з 07.04.2022 виникла заборгованість по оплаті виконаних позивачем робіт, на яку за період з 07.04.2022 по 04.03.2024 позивачем нараховані проценти річних та інфляційні втрати.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

24 грудня 2021 року між Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (замовник), правонаступником якого є Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецреставрація" (підрядник) було укладено договір № 663 (надалі - договір).

28 грудня 2021 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 663 від 24.12.2021, у якій сторони погодили викласти пункти 3.6, 3.9, 13.1 у новій редакції, пункти 3.7, 3.8 виключити.

Відповідно до п.1.1. договору, підрядник зобов`язався у 2021 - 2022 роках виконати замовнику роботи, зазначені в договірній ціні, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт - відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку № 3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків (45112000-5 - землерийні та інші земляні роботи) (надалі - роботи). Обсяг виконання робіт - одна робота (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.7. договору передбачено, що замовлення, прийомка, поставка, розвантажування, складування, зберігання, доставка на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій виконується силами підрядника і входить в обумовлену даним договором договірну ціну. Підрядник контролює якість, кількість і комплектність поставки цих ресурсів. На ньому лежить ризик їх випадкової втрати і пошкодження до моменту завершення робіт.

Згідно з п.3.1., п.3.4. договору, ціна договору становить 63 493 714,80 грн. Договірна ціна є динамічною та визначається відповідно до Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", на основі кошторисної частини проектної документації.

Договірною ціною до договору сторонами було встановлено вартість робіт в сумі 42 225 540,76 грн (розділ І), а вартість устаткування - 21 268 174,04 грн (розділ ІІ), всього - 63 493 714,80 грн.

Відповідно до п. 4.1., п. 4.1.1. договору, оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3). Оплата виконаних робіт проводиться або після прийняття замовником закінчених робіт або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт протягом 30 банківських днів шляхом післяоплати.

Пунктами 4.1.2., 4.1.4. договору передбачено, що замовник приймає виконані роботи на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками сторін (у разі наявності). Акт приймання виконаних будівельних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 20 числа звітного місяця. Замовник може відстрочити оплату робіт у разі, якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт.

Згідно з пунктами 6.1.1., 6.1.2. договору, замовник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, а також приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт.

Підрядник листом від 18.02.2022 № 136/02/22, який був отриманий замовником цією ж датою та зареєстрований за вхідним реєстраційним № 831/0/89-22, надав замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в № 1 на суму 8 830 314,26 грн, акт вартості устаткування № 2 на суму 10 157 738,83 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в № 3 на суму 25 794 209,62 грн, акт вартості устаткування до акту приймання виконаних робіт № 4 на суму 11 110 435,21 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма КБ-3 за лютий 2022 року.

У відповідності з п. 6.1.3.1. договору, замовник зобов`язаний підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або відмовитися від їх підписання з обґрунтуванням причин, протягом 5 днів з дня одержання.

Відповідно до п. 11.1. договору він діє до 31.12.2022, в частині розрахунків до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань.

Станом на момент звернення підрядника до суду, замовник не підписав та не повернув підряднику протягом 5 днів з дня одержання, тобто в строк до 23.02.2022 (включно), акт приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в № 1 на суму 8 830 314,26 грн, акт вартості устаткування № 2 на суму 10 157 738,83 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в № 3 на суму 25 794 209,62 грн, акт вартості устаткування до акту приймання виконаних робіт № 4 на суму 11 110 435,21 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма КБ-3 за лютий 2022 року; не надав підряднику відмову від їх підписання (зауваження, тощо); не здійснив оплату виконаних підрядником робіт.

Згідно з висновком експерта КНДІСЕ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 14278/23-44 від 16.02.2024 за листом директора ТОВ "Укрспецреставрація" було встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об`єкті "Відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку № 3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків", за договором № 663 від 24.12.2021, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, відповідають умовам відповідного договору (обсягам та вартості) та актам виконаних робіт № 1, № 3, актам вартості обладнання № 2, № 4 за лютий 2022 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд Харківської області рішенням від 29.04.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024, позов задовольнив повністю. Стягнув з Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецреставрація" 55 892 697,79 грн основного боргу; 2 010 055,12 грн процентів річних; 13 521 764,18 грн інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн судового збору.

Рішення обґрунтоване тим, що якщо замовник в порушення вимог ст. 853, ст. 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст. 525, ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не здійснив прийняття робіт в строк до 23.02.2022 (включно) та не оплатив їх в строк до 06.04.2022 (включно), у відповідача з 07.04.2022 виникла заборгованість по оплаті виконаних позивачем робіт в сумі 55 892 697,79 грн. Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд апеляційної інстанції також зазначив про те, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих, у розумінні норм ГПК України, доказів, які б підтвердили наявність саме у нього форс-мажорних обставин, що стали причиною неможливості виконання зобов`язань за договором підряду.

А також суд апеляційної інстанції зазначив, що діяльність Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради припинено у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради. Оскільки до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради як правонаступника Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради передано майно та право управління ним за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи, відтак до відповідача перейшли повноваження не лише у сфері управління, але й обов`язки, пов`язані з утриманням та фінансуванням майна, у тому числі погашення заборгованості та сплата інших обов`язкових платежів. Це підтверджують наступні дії відповідача щодо підписання додаткових угод №4 від 14.12.2022 та №5 від 28.12.2023, на підставі яких визначалися джерела бюджетного фінансування відповідних робіт за договором на 2022 - 2023 роки, які були укладені вже між Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради (як правонаступником замовника за договором - Управління екології та благоустрою) та ТОВ "Укрспецреставрація" (підрядником).

Тобто, укладаючи зазначені додаткові угоди Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради підтвердив фактичне правонаступництво та перехід до нього всіх прав та обов`язків замовника за договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ

Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі №922/702/24, у якій просив їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції при застосуванні ст. 104 та ст. 107 ЦК України не врахував висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21; від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, відповідно до яких моментом переходу прав та обов`язків від однієї особи до іншої є затвердження та підписання передавального акта.

Тільки після складання цього документу до правонаступника переходять всі права та обов`язки правопопередника.

А також висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, від 13.10.2020 у справі № 640/22013/18, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 згідно з якими, встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій

Предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині виключно визначення належного відповідача у справі, відповідно рішення судів попередніх інстанцій в частині висновків що стали підставою для задоволення позову по суті спору про стягнення заборгованості за виконані позивачем роботи судом касаційної інстанції не переглядаються.

Відповідач підставою для касаційного оскарження визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Зазначив, що суд апеляційної інстанції при застосуванні ст. 104 та ст. 107 ЦК України не врахував висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21; від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, відповідно до яких моментом переходу прав та обов`язків від однієї особи до іншої є затвердження та підписання передавального акта.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21 зазначив:

« 8.12. Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

8.13. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

8.14. Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

8.15. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

8.16. Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

8.17. В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

8.18. У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 910/4656/14).

8.19. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

8.20. У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

8.21. Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21.

8.22. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

8.23. Верховний Суд вчергове констатує, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

8.24. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

8.25. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

8.26. Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій у сукупності обставини, зазначені в розділі 6 цієї постанови, в контексті застосування статей 104, 107 ЦК України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, Суд вважає, що такий момент сам по собі не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, від 04.11.2020 у справі №922/817/18 та вищезазначеним щодо статті 6 Конвенції.

8.27. Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.»

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Однак судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у цій справі не повністю були враховані наведені вище висновки Верховного Суду та достовірно не встановлено момент переходу до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради прав та обов`язків Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради.

Наведені судом апеляційної інстанції аргументи про те, що саме з моменту прийняття Харківською міською радою рішення від 12.10.2021 №199/21 про припинення діяльності Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, правонаступником замовника за договором підряду № 663 від 24.12.2021 є саме Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, а отже він є належним відповідачем у даній справі, є передчасними.

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що договір № 663 між Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (замовник) та ТОВ "Укрспецреставрація" (підрядник) укладено 24.12.2021, а додаткову угоду до нього 28.12.2021. Тобто підписання між сторонами договору відбулося вже після прийняття Харківською міською радою рішення про припинення діяльності Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради.

Також суд апеляційної інстанції не зазначив на підставі яких доказів він дійшов висновку про те, що до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради як правонаступника Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради передано майно та право управління ним за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи, відтак до відповідача перейшли повноваження не лише у сфері управління, але й обов`язки, пов`язані з утриманням та фінансуванням майна, у тому числі погашення заборгованості та сплата інших обов`язкових платежів.

В матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, які б підтверджували факт вибуття Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради з матеріального правовідношення, та перехід його прав та обов`язків до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради як правонаступника по спірному договору.

Суд першої інстанції, незважаючи на те, що договір від 24.12.2021 № 663 укладений між Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (замовник) та ТОВ "Укрспецреставрація" (підрядник), а позов пред`явлено до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради питання належності відповідача не з`ясовував взагалі.

У той же час, зважаючи на те, що Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на даний час не припинено, суд не був позбавлений можливості вирішити питання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача для з`ясування обставин правонаступництва (моменту та чи відбулося взагалі) Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради прав та обов`язків Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради за спірним договором.

Також посилання суду апеляційної інстанції на підписання Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради, як правонаступником Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, з позивачем додаткових угод №4 від 14.12.2022 та №5 від 28.12.2023, на підставі яких визначалися джерела бюджетного фінансування відповідних робіт за договором на 2022 - 2023 роки, зроблено без перевірки дійсної наявності таких угод, аналізу їх змісту, встановлення обставин пов`язаності їх з договором від 24.12.2021 № 663, оскільки зазначені додаткові угоди в матеріалах справи відсутні, доказів визнання відповідачем цих обставин судом апеляційної інстанції не встановлено, що виключає можливість висновку про обґрунтованість рішення апеляційного господарського суду.

Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для їх скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно встановлення належного відповідача у спірних правовідносинах, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для їх скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 922/702/24 скасувати.

3. Справу № 922/702/24 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй