Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/20250/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/20250/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

позивача - Грекова Л.В.

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

відповідача 3 - не з`явився

відповідача 4 - ОСОБА_3., Турко А.Г.

відповідача 5 - Мартиненко С.В.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 1, 2 - не з`явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 3, 4 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 (у складі колегії суддів: Тищенко О.В. (головуючий), Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін»

до 1. ОСОБА_4 ,

2. Сібекс Альянс ЛТД ,

3. ОСОБА_6 ,

4. ОСОБА_3 ,

5. ОСОБА_7 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів-1, 2 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів-3, 4 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дерев`янко Вікторія Вікторівна

про визнання права іпотекодержателя,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (надалі - ТОВ «Ріо Фін», Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 , Сібекс Альянс ЛТД , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , в якій просить застосувати наслідки нікчемності договору купівлі-продажу майнових прав від 03.03.2012 № 12-МП (надалі - Договір), укладеного між Приватним акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» (надалі - ПрАТ «АК «Укртранс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каліса» (надалі - ТОВ «Каліса»), шляхом:

- визнання недійсним Свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 , що видане 23.12.2015 року Управлінням державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві на користь ТОВ «Каліса»;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.01.2016, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Татаринцевою Є.А. за реєстровим номером № 20, укладеного між ТОВ «Каліса» та ОСОБА_4 ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.01.2016, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Татаринцевою Є.А. за реєстровим номером № 6, укладеного між ОСОБА_4 та Сібекс Альянс ЛТД ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.04.2016, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Дерев`янко В.В. за реєстровим номером № 639, укладеного між Сібекс Альянс ЛТД та ОСОБА_6 ;

- визнання недійсним договору іпотеки від 01.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Дерев`янко В.В. за реєстровим номером № 641, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ;

- визнання недійсним договору про задоволенні вимог іпотекодержателя від 01.04.2016, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Дерев`янко В.В. за реєстровим номером № 643, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ;

- визнання недійсним договору іпотеки від 06.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Дерев`янко В.В. за реєстровим номером № 685, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ;

- визнання припиненим права іпотеки ОСОБА_7 за договором іпотеки від 06.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Дерев`янко В.В. за реєстровим номером № 685;

- скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дерев`янко.B. №29135899 від 06.04.2016 та запис № 14052186 від 06.04.2016 про іпотеку;

- скасування рішення державного реєстратора-приватного нотаріуса Дерев`янко В.В. №29135639 від 06.04.2016 та запис №14051877 від 06.04.2016 про обтяження;

- визнання за ТОВ «Ріо Фін» (ідентифікаційний код - 42567894) права іпотекодержателя за договором іпотеки від 28.12.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим № 2675, що укладений між Акціонерним комерційним банком «Київ» (надалі - АКБ «Київ») та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» (надалі - ВАТ «АК «Укртранс»), стосовно іпотечного майна: квартири АДРЕСА_1 ), про що зробити відповідний запис у державному реєстрі.

1.2. Позов обґрунтований порушенням прав Позивача, як іпотекодержателя, внаслідок відчуження ПрАТ «АК «Укртранс» іпотечного майна - квартири АДРЕСА_2 без згоди іпотекодержателя, у зв`язку з чим відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» первісна іпотека не є припиненою, а Договір недійсним в силу закону.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024, позов задоволено частково; визнано припиненим право іпотеки ОСОБА_7 за договором іпотеки від 06.04.2016, скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дерев`янко B.B. № 29135899 від 06.04.2016 та запис № 14052186 від 06.04.2016 про іпотеку; скасовано рішення державного реєстратора-приватного нотаріуса Дерев`янко В.В. № 29135639 від 06.04.2016 та запис № 14051877 від 06.04.2016 про обтяження; визнано за ТОВ «Ріо Фін» права іпотекодержателя за договором іпотеки від 28.12.2007, про що ухвалено зробити відповідний запис у державному реєстрі; в іншій частині позову відмовлено.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги суди встановили, що внаслідок формального поділу квартири АДРЕСА_3 на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 48,3 кв. м не виникло двох окремих об`єктів нерухомості, а отже, іпотека квартири за іпотечним договором № 2675 від 28.12.2007 не припинилась, є чинною на момент вирішення спору. Суди встановили, що оскільки відчуження предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_2 від ПрАТ «АК «Укртранс» за ланцюгом оскаржуваних правочинів відбулось без погодження з іпотекодержателем, усі такі правочини є нікчемними, а іпотека є дійсною для ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в силу статті 23 Закону України «Про іпотеку».

Відчуження предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя, неодноразова зміна власників квартири АДРЕСА_2 свідчить про невизначеність у належному Позивачу праві іпотеки за іпотечним договором № 2675 від 28.12.2007 щодо предмета іпотеки та його власника та свідчить про порушення права Позивача за іпотечним договором № 2675 від 28.12.2007, яке підлягає захисту шляхом задоволення позовної вимоги про визнання за ним права іпотекодержателя за згаданим іпотечним договором.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_3 просить Суд: 1)постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 визнати нечинними, а провадженні у справі № 910/20250/21 закрити; або 2) постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 скасувати, а справу № 910/20250/21 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва для її розгляду в межах справи № 910/2116/21 про банкрутство ПрАТ «АТ «Укртранс».

3.2. При зверненні з касаційною скаргою ОСОБА_3 посилається на:

- помилкове незастосування судами положень статті 231 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на суб`єктний склад сторін у спорі;

- неправомірне незалучення судами в якості відповідачів сторін нікчемного договору купівлі-продажу майнових прав від 03.03.2012 № 12-МП, що спричинило помилковий розгляд спору в рамках позовного провадження, а не в межах справи про банкрутство ПрАТ «АК «Укртранс»;

- неправильне застосування судами приписів статей 5, 16, 18 Закону України «Про іпотеку» без урахування правових висновків, щодо застосування даних норм, викладених у постановах Верховного Суду від 07.12.2020 у справі № 640/5896/15-ц, від 17.07.2020 у справі № 500-10/1363-2012;

- неповне та неналежне дослідження обставин справи щодо приналежності квартири АДРЕСА_2 до предмету іпотеки за договором іпотеки від 28.12.2007.

3.4. 20.10.2024 від ТОВ «Ріо Фін» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані рішення без змін.

3.5. 21.10.2024 від ОСОБА_7 надійшов відзив на касаційну скаргу.

4. Розгляд справи Судом

4.1. Ухвалою Суду від 26.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/20250/21 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.2. Ухвалою Суду від 30.10.2024 оголошено перерву в розгляді справи до 20.11.2024.

4.2. 20.11.2024 у судовому засіданні представником ОСОБА_7 -адвокатом Мартиненко Світланою Валеріївною подано заяву про відвід головуючого судді Зуєва Віталія Анатолійовича.

4.3. Ухвалою Суду від 20.11.2024 залишено без розгляду заяву про відвід судді Зуєва Віталія Анатолійовича, подану в судовому засіданні 20.11.2024 представником ОСОБА_7 .

4.4. 20.11.2024 від ОСОБА_7 надійшло клопотання про зупинення касаційного провадження для направлення справи до суду першої інстанції для виправлення описки в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Розглянувши відповідне клопотання Суд зазначає, що відповідно до статей 227 та 228 Господарського процесуального кодексу України зупинення провадження у справі допускається лише у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Виправлення описок у судових рішеннях не є підставою для зупинення провадження, а процедура виправлення таких описок урегульована окремими нормами процесуального законодавства.

Водночас подання відповідного клопотання до суду першої інстанції про виправлення описки можливе після завершення касаційного перегляду, що не порушує прав учасників справи та забезпечує процесуальну послідовність.

Поряд з цим Суд також звертає увагу заявника на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

У такий спосіб необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчило б про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

4.5. З огляду на зазначене Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання ОСОБА_7 .

5. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. 28.12.2007 між АКБ «Київ», як іпотекодержателем, та ВАТ «АК «Укртранс», як іпотекодавцем, укладено Іпотечний договір (надалі - Іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2675, відповідно до п. 1.1. якого за цим договором забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з договору №45/07 від 14.06.2007 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, усіх змін та доповнень до нього, в тому числі додаткових угод №1 від 26.06.2007, №2 від 12.07.2007, №3 від 30.10.2007, №4 від 22.11.2007, № 5 від 21.12.2007, за яким іпотекодавець - ВАТ «АК «Укртранс» отримав кредит у сумі 27 000 000,00 грн зі сплатою 17% річних, терміном повернення по 13.06.2008 року включно.

5.2. За умовами пункту 1.2. Іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, відшкодування витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього договору.

5.3. У пункті 1.3. Іпотечного договору сторони визначили перелік майнових прав, які є предметом іпотеки, зокрема - майнові права на квартиру АДРЕСА_5 .

5.4. Пунктом 1.4. Іпотечного договору визначено, що майнові права, які передаються в іпотеку за цим договором, належать іпотекодавцю на підставі договору № 315 участі в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі міста Києва від 12.09.2003, укладеного між Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Печерськ-Інвест», додатку №2 до договору № 315 від 12.09.2003, договору підряду №20р на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем (місцями для паркування машин) на АДРЕСА_6 , укладеного 27.04.2006 між Комунальним підприємством «Печерськ-Інвест», ВАТ «АК «Укртранс», Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України.

5.5. Згідно з пунктом 1.8. Іпотечного договору право іпотеки, зазначене у п. 1.1 цього договору, виникає у іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

5.6. За умовами пункту 2.1.2. Іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний до моменту повного виконання основного зобов`язання без письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати відступлення предмета іпотеки третім особам.

5.7. У пункті 2.1.8. Іпотечного договору визначено, що іпотекодавець зобов`язаний без письмової згоди іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

5.8. 28.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. накладено заборону відчуження майнових прав, які є предметом іпотеки за Іпотечним договором, в тому числі на майнові права на квартиру АДРЕСА_5 .

5.8. Між сторонами Іпотечного договору було укладено ряд договорів про внесення змін до Іпотечного договору, зокрема договір про внесення змін від 28.08.2008, яким п. 1.1. Іпотечного договору № 2675 від 28.12.2007 сторони виклали у новій редакції, зазначивши, що за цим договором забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з договору № 45/07 від 14.06.2007 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, усіх змін та доповнень до нього, в тому числі додаткових угод № 1 від 26.06.2007, № 2 від 12.07.2007, № 3 від 30.10.2007, № 4 від 22.11.2007, № 5 від 21.12.2007, № 6 від 10.01.2008, № 7 від 25.01.2008, № 8 від 22.02.2008, № 9 від 14.03.2008, № 10 від 28.03.2008, № 11 від 09.04.2008, № 12 від 30.04.2008, № 13 від 08.05.2008, № 14 від 05.06.2008, № 15 від 24.07.2008, № 16 від 29.07.2008, за яким іпотекодавець - ВАТ «АК «Укртранс» отримав кредит у сумі 47 600 000,00 грн, 1 600 000,00 доларів США, 1 000 000,00 Євро зі сплатою 19,4% річних по гривневому залишку, 17,0% річних по залишку у доларах та 14,9% річних в євро з терміном повернення по 28.10.2008.

5.9. Надалі договором про внесення змін від 28.11.2008 сторони виклали пункт 1.1. Іпотечного договору у новій редакції, зазначивши, що за цим договором забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з договору № 45/07 від 14.06.2007 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, усіх змін та доповнень до нього, в тому числі додаткових угод № 1 від 26.06.2007, № 2 від 12.07.2007, № 3 від 30.10.2007, № 4 від 22.11.2007, № 5 від 21.12.2007, №6 від 10.01.2008, № 7 від 25.01.2008, № 8 від 22.02.2008, № 9 від 14.03.2008, № 10 від 28.03.2008, № 11 від 09.04.2008, № 12 від 30.04.2008, № 13 від 08.05.2008, № 14 від 05.06.2008, № 15 від 24.07.2008, № 16 від 29.07.2008, № 17 від 29.08.2008, № 18 від 16.09.2008, № 19 від 29.09.2008, № 20 від 28.10.2008, № 21 від 30.10.2008, № 22 від 20.11.2008, за яким іпотекодержатель, як кредитодавець, надає іпотекодавцю, як позичальнику, кредит у вигляді невідновлювальної відкличної кредитної лінії на поповнення обігових коштів для здійснення статутної діяльності з лімітом у сумі 51 595 000,00 грн, 1 600 000,00 доларів США, 1 000 000,00 Євро, терміном користування з 14.06.2007 по 17.10.2009 зі сплатою 22% річних по гривневому залишку, 18% річних по залишку в доларах США та Євро.

5.10. Договором про внесення змін від 29.07.2011 до Іпотечного договору сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1. Іпотечного договору у такій редакції, за цим договором забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з договору про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії № 45/07 від 14.06.2007 та додаткових угод до кредитного договору, за яким іпотекодержатель надав іпотекодавцю кредит у вигляді не відновлювальної відкличної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт у гривні - 75 845 000,00 грн, ліміт у Євро - 1 000 000,00 Євро, ліміт у доларах США - 1 600 000,00 доларів США зі сплатою 18% річних у валюті зобов`язання зі строком повернення до 28.02.2014 включно.

5.11. Договором про внесення змін від 23.08.2012 до Іпотечного договору сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. Іпотечного договору у такій редакції, за цим договором забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з договору про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії № 45/07 від 14.06.2007 та додаткових угод до кредитного договору, за яким іпотекодержатель надав іпотекодавцю кредит у вигляді не відновлювальної відкличної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт у гривні - 82 182 425,01 грн., ліміт у Євро - 1 000 000,00 Євро, ліміт у доларах США - 1 600 000,00 доларів США зі сплатою 15% річних за користування кредитом у гривні та 18% річних у доларах США та Євро зі строком повернення до 28.02.2014 включно.

5.12. 03.03.2012 між Публічним акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс», як продавцем, та ТОВ «Каліса», як покупцем, укладено договір № 12-МП купівлі-продажу майнових прав (надалі - договір № 12-МП), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбаченими цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

5.13. Відповідно до пункту 2.2. договору № 12-МП об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_6 з наступними характеристиками: квартира будівельний номер АДРЕСА_2 , загальною площею 131,7 кв. м.

5.14. Відповідно до Довідки про оплату 100% майнових прав від 07.03.2012, за ТОВ «Каліса» закріплено майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру в житловому будинку на перетині АДРЕСА_6 з характеристиками: квартира АДРЕСА_2 , загальна площа 131,7 кв. м. Загальна вартість закріплений майнових прав становить 1 580 400,00 грн сплачено покупцем повністю

5.15. З переліку інвесторів вбачається, що за їх кошти Генеральним інвестором та Генеральним підрядником в особі ВАТ «АК «Укртранс» збудовано квартири в будинку АДРЕСА_7 , яка була поділена на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 48,3 кв. м.

5.16. На підставі Акта № 12/1-МП прийому-передачі майнових прав від 05.07.2013 продавець передав покупцю майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру в житловому будинку на перетині АДРЕСА_6 з характеристиками: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 131,7 кв. м.

5.17. З наявного у матеріалах справи Свідоцтва № 50615565 про право власності на нерухоме майно від 23.12.2015 вбачається, що ТОВ «Каліса» набуло право власності на квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 131,7 кв. м.

5.18. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2021 № 273620133 вбачається, що 19.12.2015 внесено запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Каліса» на квартиру АДРЕСА_8 .

5.19. 13.01.2016 між ТОВ «Каліса», як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А., зареєстрований в реєстрі за № 20, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність кватиру АДРЕСА_3 , яка складається з 2-х житлових кімнат, площею 71,6 кв. м, загальною площею 131,7 кв. м.

5.20. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2021 № 273620133 вбачається, що 13.01.2016 внесено запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3 .

5.21. 15.01.2016 між ОСОБА_4 , як продавцем, та Сібекс Альянс ЛТД, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А., відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з 2-х житлових кімнат, площею 71,6 кв. м, загальною площею 131,7 кв. м.

5.22. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2021 № 273620133 слідує, що 15.01.2016 внесено запис про державну реєстрацію права власності за Сібекс Альянс ЛТД на квартиру АДРЕСА_3 .

5.23. 01.04.2016 між Сібекс Альянс ЛТД, як продавцем, та ОСОБА_6 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В.В., зареєстрований в реєстрі за № 639, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з 2-х житлових кімнат, площею 71,6 кв. м, загальною площею 131,7 кв. м.

5.24. За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2021 № 273620133, 01.04.2016 внесено запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_3 .

5.25. 01.04.2016 між ОСОБА_6 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В.В., зареєстрований в реєстрі за № 641, за умовами якого іпотекодержатель надав іпотекодавцю позику в сумі 3 408 367,82 грн, а іпотекодавець зобов`язаний повернути суму позики у строк до 01.04.2016.

5.26. За умовами пункту 2.1. договору іпотеки на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 .

5.27. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2021 № 273620133 вбачається, що 01.04.2016 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію іпотек на підставі договору іпотеки №641 від 01.04.2016.

5.28. Крім того, 01.04.2016 між ОСОБА_6 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В.В., зареєстрований в реєстрі за № 643, відповідно до умов якого згідно з договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В.В. за реєстровим № 640, та договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В.В. за реєстровим № 641, укладеними між ОСОБА_6 (іпотекодавець) та ОСОБА_3 , іпотекодавець передав іпотекодержателю, а іпотекодержатель прийняв і набув право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

5.29. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2021 № 273620133 вбачається, що 01.04.2016 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію іпотек на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 643 від 01.04.2016.

5.30. 06.04.2016 між ОСОБА_3 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_7 , як іпотекодержателем, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В.В., зареєстрований в реєстрі за № 685, за умовами якого іпотекодержатель надав іпотекодавцю позику в сумі 3 390 043,00 грн, а іпотекодавець зобов`язаний повернути суму позики у строк до 06.04.2026.

5.31. За умовами пункту 2.1. договору іпотеки на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 .

5.32. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2021 № 273620133 вбачається, що 06.04.2016 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію іпотек на підставі договору іпотеки №685 від 06.04.2016.

5.33. 11.02.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято рішення № 61 «Деякі питання участі держави у виведенні ПАТ «АКБ «Київ», згідно з яким держава в особі ПАТ АБ «Укргазбанк» (АБ «Укргазбанк») бере участь у виведенні банку ПАТ «Акціонерний банк «Київ» (ПАТ «АКБ «Київ») з ринку шляхом відчуження активів і зобов`язань ПАТ «АКБ «Київ» на користь АБ «Укргазбанк».

5.34. На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 № 128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) прийнято рішення від 24.02.2015 №39 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ», згідно з яким з 25.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ».

5.35. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 61 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку ПАТ «АКБ «Київ»» 19.06.2015 було здійснено передачу активів та зобов`язань ПАТ «АКБ «Київ» на користь АТ «Укргазбанк», а саме активів за ціною 740,1 млн. грн та зобов`язання балансовою вартістю 1 млрд 379,4 млн. грн.

5.36. Зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі №910/2116/21 про банкрутство ПрАТ «АК «Укртранс», яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, вбачається, що 19.06.2015 між ПАТ «АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк» було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, на підставі якого до АБ «Укргазбанк» перейшло право вимоги до ПАТ АК «Укртранс», що виникло з кредитних договорів № 24/2005 від 31.05.2005, №45/07 від 14.06.2007, № 01/2005 від 11.01.2005, № 65/04 від 16.07.2004 та №25/04 від 29.09.2004, укладених останнім з ПАТ «АКБ «Київ», та права вимоги за договорами, що їх забезпечують.

5.37. Поряд з цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 у справі № 910/1050/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015, задоволено позов заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, ПАТ «АКБ «Київ» до ПрАТ «АК «Укртранс» про стягнення 122 917 033,94 грн, а саме: 36 305 598,01 грн - строкова заборгованість по кредиту; 11 066 498,26 грн - поточна заборгованість за процентами; 38 160 598,00 грн - прострочена заборгованість по кредиту; 25 551 544,37 грн - прострочена заборгованість за процентами; 514 781,65 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1 374 317,23 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 209 342,46 Євро - поточна заборгованість за процентами в Євро; 209 342,48 Євро - прострочена поточна заборгованість за процентами в Євро; 2230,08 Євро - пеня за несвоєчасну сплату процентів в Євро; 334 947,94 доларів США - поточна заборгованість за процентами в доларах США; 334 947,96 доларів США- поточна заборгованість за процентами в доларах США; 3568,13 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів в доларах США (заборгованість за кредитним договором №45/07 від 14.06.2007).

5.38. Надалі, ухвалою Господарського суду міста Києва 03.08.2015 року у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження ВП №46705395 з ПАТ «АКБ «Київ» на його правонаступника ПАТ АБ «Укргазбанк».

5.39. Під час розгляду справи № 910/1050/14 судами було встановлено, що 19.06.2015 між ПАТ банк «Київ» (неплатоспроможний банк) та ПАТ АБ «Укргазбанк» (приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку.

5.40. Згідно з пунктом 1.2. договору АБ «Укргазбанк» отримав право вимоги від боржників неплатоспроможного банку за договорами про здійснення активних операцій належного та повного виконання всіх зобов`язань за основними договорами, включаючи сплату заборгованості за основними договорами, процентів, можливих комісій, штрафних санкцій (пункт 1.2.1.), право звернення стягнення на предмет застави, право звернення до поручителя за договором поруки (пункт 1.2.2.).

5.41. За змістом пункту 4.1. договору з дня укладання договору та акту приймання-передачі активів і зобов`язань АБ «Укргазбанк» набув усіх прав та обов`язків кредитора щодо боржників, разом із правами за договорами забезпечення таких вимог.

5.42. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження по виконанню наказу №910/1050/14 від 11.04.2014 з ПАТ АБ «Укргазбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Реверс Інвест».

5.43. У межах розгляду справи № 910/1050/14 судом було встановлено, що 20.02.2019 між АТ АБ «Укргазбанк» та Товариством обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (надалі - ТОВ «Фінансова компанія «Реверс Інвест») укладено договір факторингу (відступлення права грошової вимоги).

5.44. Відповідно до пункту 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор/новий кредитор зобов`язується передати в розпорядження клієнта/первісного кредитора грошові кошти без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в пункті 1.2. цього договору, а клієнт/первісний кредитор зобов`язується відступити фактору/новому кредитору свої права грошової вимоги до боржника в розмірі та на умовах, передбачених цим договором.

5.45. Згідно з п.п. 1 пункту 1.2. договору за цим договором відступається право грошової вимоги (кредитна заборгованість що розрахована на дату укладання цього договору згідно умов кредитних договір без ПДВ), яке видно на підставі договорів, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» (АБ «Укргазбанк» є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», правонаступником якого є ПрАТ «АК «Укртранс» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22890514, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 83-А), зокрема за договором № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007 з урахуванням змін та доповнень до кредитного договору - в сумі 341 574 156,39 грн (в т.ч. по кредиту - 74 466 196,01 грн, по процентам - 67 077 315,71 грн, по пені - 200 030 644,67 грн), а також в сумі 418 684,94 євро по процентам та в сумі 669 895,90 доларів США по процентам.

5.46. Кредитний договір не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов`язанні та не потребує згоди боржника на таку заміну кредитора.

5.47. Пунктом 1.4. договору встановлено, що після отримання клієнтом/первісним кредитором грошових коштів без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в пункті 1.2. цього договору, до фактора/нового кредитора переходять права вимоги (замість клієнта/первісного кредитора) до боржника належного та реального виконання всіх грошових зобов`язань боржника, які випливають з умов кредитних договорів, в обсягах і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав.

5.48. Після отримання клієнтом/первісним кредитором грошових коштів без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в пункті 1.2. цього договору, фактор/новий кредитор вважається стороною кредитних договорів та до фактора/нового кредитора переходять усі права та обов`язки кредитора по відношенню до боржника, що належали до цього первісному кредитору за кредитними договорами в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав, а клієнт/первісний кредитор втрачає всі права за кредитними договорами (пункт 1.6.).

5.49. 30.04.2019 між ТОВ «Ріо Фін», як новим іпотекодержателем, та ТОВ «Фінансова компанія «Реверс Інвест», як первісним іпотекодержателем, укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., зареєстрований в реєстрі за №2098, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а новий іпотекодержатель приймає всі права та обов`язки іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього договору, в тому числі за Іпотечним договором № 2675 від 28.12.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничною О.В., укладеним між АКБ «Київ» (АБ «Укргазбанк» є первісним іпотекодержателем в силу договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави, укладеним між АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрований в реєстрі за № 3060) та іпотекодавцем (пункт 1.1. договору).

5.50. У пункті 1.2. договору визначено, що права та обов`язки первісного іпотекодержателя виникли на підставі договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, укладеного 20.02.2019 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та первісним іпотекодержателем.

5.51. Згідно з пунктом 1.4. договору договорами іпотеки забезпечується виконання зобов`язань, об`єктом яких є грошові кошти, що випливають з договору № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007, який укладено між ПАТ «АКБ «Київ» та іпотекодавцем.

5.52. Пунктом 1.5. договору визначено, що з моменту укладення цього договору та його нотаріального посвідчення до нового іпотекодержателя переходять всі права та обов`язки первісного іпотекодержателя за договорами іпотеки, зокрема, право вимагати від іпотекодавця належного та реального виконання зобов`язань за договорами іпотеки в обсязі, розмірі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав.

5.53. Відповідно до пункту 1.6. договору з моменту укладення цього договору та його нотаріального посвідчення новий іпотекодержатель вважається стороною договорів іпотеки, а первісний іпотекодержатель втрачає всі права та обов`язки за договорами іпотеки.

5.54. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження ВП №58403631 по виконанню наказу №910/1050/14 від 11.04.2014 з ТОВ «Фінансова компанія «Реверс Інвест» на ТОВ «Ріо Фін».

5.55. Звертаючись з позовною заявою ТОВ «Ріо Фін» вказує про порушення його прав, як іпотекодержателя, внаслідок відчуження ПрАТ «АК «Укртранс» іпотечного майна - квартири АДРЕСА_2 без згоди іпотекодержателя, у зв`язку з чим відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна - ОСОБА_3 . При цьому, за його позицією, правочин із відчуження іпотечного майна без згоди іпотекодержателя є недійсним в силу закону.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

6.2. Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ «Ріо Фін» про застосування наслідків нікчемності Договору, шляхом визнання недійсним Свідоцтва про право власності, визнання недійсними низки договорів купівлі-продажу та іпотеки спірного майна, скасування рішення державного реєстратора про іпотеку та визнання права іпотекодержателя за договором іпотеки.

Задовольняючи позовні вимоги суди визнали неправомірним переданням ПрАТ «АК «Укртранс» у власність ТОВ «Каліса» майнових прав на іпотечну квартиру №86-А без згоди іпотекодержателя АКБ «Київ», як свідчення незаконності набуття такого майна відповідачами у власність.

6.3. При зверненні з касаційною скаргою ОСОБА_3 посилається на помилкове незастосування судами положень статті 231 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на суб`єктний склад сторін у спорі. За позицією Скаржника, відповідна справа не підвідомча господарському суду за суб`єктним складом сторін спору, оскільки відповідачами у цій справі є фізичні особи.

6.4. Суд не погоджується з такими аргументами Скаржника з огляду на таке.

6.5. За обставинами цієї справи правовідносини за кредитним договором від 14.06.2007 №45/07 виникли між юридичними особами ПрАТ «АК «Укртранс» та АКБ «Київ`і за своїм змістом є господарськими.

6.6. За вимогами частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

6.7. У статті 546 Цивільного кодексу України передбачено можливість забезпечення виконання зобов`язання. Таке забезпечення здійснюється шляхом встановлення спеціальних способів, якими є порука, неустойка, гарантія, застава, притримання, завдаток та інші види, передбачені договором або законом.

Правочин щодо забезпечення зобов`язання є акцесорним, додатковим, виникає лише у зв`язку з основаним зобов`язанням та залежить від долі останнього.

6.8. Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

6.9. Частиною першою статті 575 Цивільного кодексу України унормовано, що окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

6.10. За приписами статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

6.11. Тобто іпотека - це вид акцесорного зобов`язання, яке нерозривно пов`язане з основним і залежить від долі основного зобов`язання.

6.12. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

6.13. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

6.14. Суди попередніх інстанцій встановили, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3, до якої перейшли права та обов`язки за акцесорним Іпотечним договором.

6.15. Спір у даній справі стосується права Позивача на предмет іпотеки, який за встановленими судами обставинами набула у власність ОСОБА_3 та передала в якості забезпечення зобов`язання в іпотеку ОСОБА_7 , в результаті вчинення ланцюга правочинів щодо відчуження іпотечного майна на користь третіх осіб без згоди іпотекодержателя. Заявлені у справі позовні вимоги безпосередньо пов`язані та спрямовані на захист права Позивача, як іпотекодержателя, одержати задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

6.16. У статтях 1 та 2 Цивільного процесуального кодексу України зазначено про призначення Цивільного процесуального кодексу України та визначені завдання та основні засади цивільного судочинства.

6.17. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

6.18. Аналогічно статті 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України визначають призначення Господарського процесуального кодексу України та завдання і основні засади господарського судочинства.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

6.19. Частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

6.20. У пункті 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

6.21. Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала в постановах від 01.03.2018 у справі № 461/12052/15-ц, від 23.01.2019 у справі № 210/2104/16-ц та інших, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад спору, у якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

6.22. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з 15.12.2017 - дати набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду, якщо таке основне зобов`язання є господарським і спір щодо нього підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №753/12916/15-ц).

6.23. Пункт 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України виключив з-під юрисдикції господарського суду спори щодо правочинів, укладених на забезпечення основного зобов`язання, яке не є господарським та сторонами якого не є виключно юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 906/277/18.

6.24. Сторонами основного зобов`язання - кредитного договору від 14.06.2007 №45/07 є юридичні особи, а сам договір - господарським. Ті ж самі сторони уклали і забезпечувальний Іпотечний договір.

6.25. Заміна однієї із сторін забезпечувального зобов`язання не впливає на визначення юрисдикції вказаного спору, який підлягає розгляду в тому ж судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням. Суд звертається до близьких за змістом висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.11.2022 у справі № 345/1537/21.

6.26. З урахуванням зазначених правових висновків Великої Палати Верховного Суду спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, про що підставно вказали суди обох інстанцій.

6.27. Одночасно, за позицією ОСОБА_3 , неправомірне незалучення судами в якості відповідачів сторін нікчемного Договору, спричинило помилковий розгляд спору в рамках позовного провадження, а не в межах справи про банкрутство ПрАТ «АК «Укртранс».

6.28. Суд такі доводи Скаржника також визнає необґрунтованими з огляду на таке.

6.29. Відповідно до положень цивільного та процесуального законодавства, обов`язковість участі сторін правочину у судовій справі визначається характером заявлених позовних вимог та предметом спору. Зокрема, така участь є обов`язковою у випадках, коли предметом позову є оспорення дійсності правочину. У таких справах суд вирішує питання про відповідність правочину вимогам законодавства, аналізує його правовий статус та здійснює правову оцінку підстав для визнання його недійсним.

6.30. Оспорювання правочину, відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, спрямоване на встановлення його недійсності через порушення законодавства, що регулює порядок його укладення чи зміст. У таких випадках участь сторін правочину є необхідною для забезпечення їхнього права на захист та можливості висловити свої заперечення чи позицію щодо відповідного правочину.

6.31. Однак у цій справі предметом позову є не оспорення договору, а застосування наслідків його нікчемності, яка відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України вже визначена законом. Нікчемний правочин не потребує визнання недійсним судом, адже його недійсність є встановленою імперативно, на підставі положень законодавства.

Таким чином, застосування наслідків нікчемності правочину не обумовлюється необхідністю участі сторін цього правочину у справі, якщо відсутні самостійні вимоги до таких осіб. У цьому випадку суд розглядає спір виключно між особами, права чи інтереси яких порушені у зв`язку із виконанням нікчемного правочину.

6.32. Суд зазначає, що оскільки предметом позову у цій справі є виключно застосування наслідків нікчемного правочину, нікчемність якого визначена законом і не потребує такого визнання у судовому порядку, залучення сторін нікчемного Договору до складу учасників справи не є обов`язковим.

6.33. Щодо аргументів Скаржника про доцільність розгляду спору в межах справи про банкрутство ПрАТ «АК «Укртранс» варто зазначити таке.

6.34. Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено юрисдикційність господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник; спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спорів про визнання недійсними результатів аукціону; спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спорів про стягнення заробітної плати; спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спорів щодо інших вимог до боржника.

Отже, законодавством про банкрутство розширено межі щодо можливості залучення до провадження у справі різних осіб (учасників провадження) задля досягнення процесуальної економії розгляду всіх спорів щодо активів боржника у межах єдиного провадження - провадження у справі про банкрутство та прискорення самого провадження у справі про банкрутство, яке часто зупинялося для розгляду спорів окремих учасників у різних провадженнях у судах різних юрисдикцій.

6.35. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 дійшла висновку, що спір про визнання недійсними електронних торгів та договору купівлі-продажу, предметом яких є не майно боржника, а право вимоги до нього, не підлягають розгляду у межах справи про банкрутство останнього, оскільки результати таких торгів не впливають на зміну активів боржника та відповідно у справі про банкрутство - на зміну ліквідаційної маси. Юрисдикція розгляду такого спору визначається за загальними правилами відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

6.36. Суд констатує, що вирішення заявлених у цій справі позовних вимог впливає на права первинного іпотекодавця - ПрАТ «АК «Укртранс» (щодо якого порушено справу про банкрутство), а сам позов спрямований на захист належного Позивачу права іпотекодержателя, яке не визнається відповідачами. При цьому Позивач у межах цього спору не заявляв жодних майнових вимог до ПрАТ «АК «Укртранс», останній не є відповідачем у справі. Задоволення ж заявлених позовних вимог матиме наслідком відновлення правової визначеності у належному Позивачу праві іпотекодержателя квартири АДРЕСА_2 , проте не призведе до фактичної зміни власника іпотечного майна.

У зв`язку з чим відсутні підстави для розгляду даного спору в межах справи про банкрутство ПрАТ «АК «Укртранс».

6.37. Також Скаржник наголошує на неправильному застосуванні судами приписів статей 5, 16, 18 Закону України «Про іпотеку» без урахування правового висновку, щодо застосування даних норм, викладених у постановах Верховного Суду від 07.12.2020 у справі № 640/5896/15-ц, від 17.07.2020 у справі № 500-10/1363-2012.

6.38. Положеннями статті 18 Закону України «Про іпотеку», яка є спеціальною нормою, що визначає вимоги до змісту іпотечного договору, передбачено, що істотною умовою договору іпотеки є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

Отже, залежно від того, що сторони договору визначили як предмет іпотеки договір має містити його опис, достатній для встановлення основних характеристик нерухомого майна або для з`ясування змісту (виду) майнового права щодо такого майна (право володіння, користування або інші правомочності), що є вимогою спеціального Закону та запорукою ефективної реалізації прав іпотекодержателя у разі звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог.

6.39. За змістом статей 5, 16 Закону України «Про іпотеку» щодо предмета іпотеки (об`єктів незавершеного будівництва) стосувалося застереження про те, що після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

6.40. За твердженням ОСОБА_3 , предметом договору іпотеки виступали майнові права на об`єкт незавершеного будівництва квартиру АДРЕСА_9 , в той час як набуття права власності ТОВ «Каліса» здійснено на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 . З огляду на це Скаржник вказує про безпідставне в порушення статті 18 Закону України «Про іпотеку» ототожнення вказаних об`єктів, що спричинило неправильне вирішення спору.

6.41. Згідно з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 07.12.2020 у справі № 640/5896/15-ц, від 17.07.2020 у справі № 500-10/1363-2012 перетворення майнових прав, як предмета іпотеки, у право власності на новостворений об`єкт (квартиру) мало відбутися внаслідок реалізації умов кредитного договору та договору іпотеки, а саме внесенням змін до цього договору, шляхом підписання іпотекодержателем та іпотекодавцем додаткового договору до договору іпотеки щодо новоствореного майна, зокрема змін щодо опису предмета іпотеки, чого сторонами не виконано, відповідні зміни щодо предмета іпотеки не внесено. Безумовної трансформації майнових прав за вказаним договором іпотеки у право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна не відбулося, що є наслідком невиконання сторонами умов договору іпотеки майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва щодо укладення додаткового договору про внесення змін до договору іпотеки після завершення будівництва і прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна.

6.42. У той же час, частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

6.43. Частиною другою статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

6.44. Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

6.45. Згідно з частиною першою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

6.46. У частині четвертій статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

6.47. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №359/5719/17.

6.48. Ураховуючи особливість перетворення права на майнові права у право на новостворений об`єкт нерухомого майна, саме інвестор є першим власником за договором купівлі-продажу майнових прав на певне нерухоме майно, яке фактично існує, однак набуває формальних ознак об`єкта цивільних прав лише після його державної реєстрації.

Відповідний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц.

6.49. За встановленими судами обставинами квартира у будинку АДРЕСА_6 майнові права щодо якої виступали предметом Іпотечного договору є побудованою та є аналогічною об`єкту нерухомості за оспорюваними договорами купівлі-продажу та іпотеки.

6.50. Таким чином, в силу положень статей 331, 334 Цивільного кодексу України, предмет іпотеки (майнові права) після введення будинку в експлуатацію трансформувався у право власності на об`єкт нерухомості, відносно якого було проведено державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію обтяження іпотекою збудованої квартири, як самостійного об`єкта цивільного обороту.

6.51. Вказане свідчить про дотримання судами положень Закону України «Про іпотеку» та узгодженість зроблених ними висновків із судовою практикою у зазначеному питанні.

6.52. Поряд з цим Суд визнає необґрунтованими доводи Скаржника стосовно неповного та неналежного дослідження судами питання приналежності квартири АДРЕСА_2 до предмету іпотеки за договором іпотеки від 28.12.2007, з огляду на таке.

6.53. При дослідженні цього питання судами встановлено, що відповідно до Переліку інвесторів, за кошти яких Генеральним інвестором та Генеральним підрядником, в особі ВАТ «АК «Укртранс», було збудовано квартири в будинку АДРЕСА_7 була поділена на дві окремі одиниці нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 48,3 кв. м.

6.54. Таким чином, судами було встановлено, що квартира АДРЕСА_4 , яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором. Відповідно, за встановленими судами обох інстанцій обставинами, правовий статус квартири АДРЕСА_2 як складової частини іпотечного майна підтверджується документально, а відтак, був належним чином досліджений судами.

6.55. Виникнення речових прав на новостворене майно врегульовано статтею 331 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до частин першої та другої зазначеної статті право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

6.56. Правова позиція про те, що не є новоствореним об`єктом об`єкт нерухомого майна, створений з прив`язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, викладена Верховним Судом України у постанові від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16.

6.57. При цьому, вказуючи на неналежне дослідження судами питання приналежності квартири АДРЕСА_2 до предмету іпотеки за Іпотечним договором, Скаржник не зазначає, які саме докази залишилися неврахованими під час розгляду справи, що могло б вплинути на правильність прийнятого рішення.

6.58. Відтак, такі доводи ОСОБА_3 є намаганням сторонам надати повторну оцінку вже встановленим обставинам справи, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, визначеної статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

6.59. Додатково Суд зазначає про подання ОСОБА_7 заперечень на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 з підстав порушення судом вимог процесуального законодавства, а саме підписання рішення неналежним суддею.

6.60. За поясненнями ОСОБА_7 , відповідно до протоколу передачі судової справи № 910/20250/21 від 25.01.2024, справа передана на розгляд колегії суддів апеляційного суду: Тищенко О.В. (головуючий), Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю. Відповідно до змісту вступної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі № 910/20250/21, постанова ухвалена Північним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В., суддів: Тарасенко К.В. та Шаптали Є.Ю. Натомість, за інформацією онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, отриманою з «Електронного суду», відповідно до Протоколів створення та перевірки кваліфікованих та удосконалених електронних підписів, файл з назвою: 1-4873-566B5B10-1DBF-11EF-14B6-24C76553B259.html підписано замість судді Тарасенко Кароліни Віталіївни суддею Остапенко Олегом Миколайовичем. У зв`язку з зазначеним, ОСОБА_7 вказує на порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

6.61. Щодо наведеного Суд зазначає таке.

6.62. Згідно з частиною четвертою статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.63. За змістом пункту 3 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо воно не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

6.64. Під час судового засідання 30.10.2024 колегією суддів було перевірено наявність на постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 (вступної та резолютивної частини та повного тексту постанови) у паперовому вигляді власноручного підпису судді Тарасенко Кароліни Віталіївни. Наявність власноручного підпису на постанові судді Тарасенко Кароліни Віталіївни у паперовому вигляді продемонстровано учасникам процесу, та ними не заперечено як щодо наявності підпису, так і його авторства.

З метою перевірки обставин, зазначених у поясненнях ОСОБА_7 Судом здійснено запит до Північного апеляційного господарського суду щодо проставлення іншими особами КЕП при внесенні повного тексту судового рішення до програми діловодства спеціалізованого суду, а також наявності підстав, у зв`язку з якими суддя Північного апеляційного господарського суду Тарасенко Кароліна Віталіївна 29.05.2024 не могла поставити КЕП на повному тексті судового рішення та які зумовили його підписання іншою особою.

На відповідне звернення Північний апеляційний господарський суд надав:

- копію наказу голови суду від 04.10.2021 № 36 «Про визначення суддів, які уповноважені підписувати власними КЕП електронні копії судових рішень інших суддів», виготовленого з автоматизованої системи документообігу суду, згідно з яким секретаря судової палати Північного апеляційного господарського суду Остапенко Олега Миколайовича уповноважено на підписання власним КЕП електронні копії судових рішень суддів, які втратили можливість їх підписання власним КЕП (звільнення судді, припинення повноважень судді, хвороба, відпустка тощо).

- інформаційну довідку надану відділом управління персоналом та антикорупційного моніторингу, згідно з якою суддя Тарасенко Кароліна Віталіївна відповідно до наказу голови суду від 20.05.2024 перебувала у відрядженні з 28.05.2024 по 01.06.2024.

З наведеного вбачається, що накладення електронного підпису секретарем судової палати Північного апеляційного господарського суду Остапенко Олегом Миколайовичем було виконано відповідно до внутрішнього наказу суду, який регламентує дії у разі тимчасової відсутності судді.

Суд зазначає, що такий порядок підписання рішень має на меті забезпечення безперервності функціонування суду, належного відправлення правосуддя та своєчасного оформлення судових актів, мінімізацію ризиків затримки судового процесу. Зазначене узгоджується з принципами процесуальної економії, ефективності судочинства та запобігання затримкам у розгляді справ.

Слід також врахувати, що відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на правову визначеність, своєчасність судового розгляду та дотримання процесуальних строків.

Крім того, частина третя статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Отже, дії, спрямовані на належне оформлення судових рішень в умовах тимчасової відсутності судді, не лише не порушують законодавства, але й відповідають міжнародним стандартам доступу до правосуддя.

Суд також наголошує, що ключовим є факт ухвалення рішення суддею, який розглядав справу по суті, що підтверджується його власноручним підписом.

При цьому, згідно з приписами підпунктів 17.1- 17.3 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Таким чином, за умови розгляду справи у паперовій формі та підписання постанови учасником складу суду, проставлення електронного підпису іншим суддею (у випадках та порядку визначених законодавством та внутрішньо організаційними документами суду) фактично виступає технічним засобом, який застосовується для забезпечення процесуального електронного оформлення судового акта відповідно до визначеної процедури, зокрема його направлення учасникам процесу в електронній формі, забезпечення оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень тощо.

Такий підхід є необхідним для виконання завдань судочинства та відповідає вимогам статті 2 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення доступності правосуддя та ефективного захисту прав учасників справи.

У такий спосіб, накладення електронного підпису секретарем судової палати Північного апеляційного господарського суду Остапенко Олегом Миколайовичем, яке здійснено на підставі внутрішнього порядку суду, не може бути розцінено як порушення процесуального законодавства у вигляді підписання рішення суду не тим суддею, що зазначений в судовому акті.

6.65. Зазначене свідчить про необгрунтованість доводів ОСОБА_7 про порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.4. Оскільки наведені Скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - залишенню в силі.

7.5. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/20250/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко