Ухвала

від 02.12.2024 по справі 205/16437/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

02.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/16437/24

Провадження № 2/205/5266/24

У Х В А Л А

02 грудня 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2024 року представник позивача ОСОБА_2 сформував у системі «Електронний суд» вищевказану позовну заяву.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до змісту позовної заяви, в якій позивач просить суд скасувати заходи, що були вжиті у вигляді арешту на все її майно, накладене постановою державного виконавця відділу від 19 липня 2016 року в рамках виконавчого провадження № 51269019 (номер запису про обтяження: 15463687 (спеціальний розділ).

Частиною 2статті 30ЦПК Українипередбачено,що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову норм інших видів територіальної підсудності

Згідно із п. п. 4, 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, представником позивача не зазначено адресу місцезнаходження майна з якого необхідно зняти арешт, яке саме майно перебуває під обтяженням, лише зазначено його номер запису без надання доказів наявності вказаного обтяження.

Крім того, у позовній заяві не зазначено відомостей, які необхідні для вирішення питання про належність справи до територіальної юрисдикції (підсудності) Ленінського районного суду м. Дніпропетровська або іншого суду, а саме не надано документів для підтвердження звернення позивача до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, що позбавляє суд відкрити провадження у вказаній цивільній справі.

Більш того, відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Отже, представнику позивача необхідно звернути увагу на учасників справи залучених у позовній заяві, на прохальну частину позовної заяви та привести її у відповідність до змісту позовної заяви і вимогам діючого законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.