Ухвала

від 04.12.2024 по справі 205/16437/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/16437/24

Провадження № 2/205/5266/24

У Х В А Л А

04 грудня 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , треті особи: Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2024 року представник позивача ОСОБА_2 сформував у системі «Електронний суд» вищевказану позовну заяву.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2024 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків.

03 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 сформував у системі «Електронний суд» уточнену позовну заяву з усуненням недоліків, що були вказані у мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Однак вказана уточнена позовна заява надана до суду без усунення недоліків, що були вказані у мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням зазначених обставин вважаю, що уточнена позовна заява ОСОБА_1 підлягає повторному залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно із ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, треті особи.

Разом з тим, представник позивача подав уточнену позовну заяву про звільнення майна з-під арешту та не зазначив відповідача у справі, що не передбачено відповідно до вимог глави 1 розділу 3 ЦПК України, а тому представнику позивача необхідно уточнити коло учасників справи.

Також частиною2статті 30ЦПК Українипередбачено,що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову норм інших видів територіальної підсудності

Пунктом 5 частини 3 статті 175ЦПК України передбачено, що позовна заява також повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги

Однак, представником позивача лише зазначено адреси місцезнаходження майна позивача з яких необхідно зняти арешт, без підтвердження наявності накладання на них обтяжень та доказів належності вказаного майна позивачу.

Більш того, представник позивача зазначив майно позивача за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

Частиною 1статті 30ЦПК Українипередбачено,що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

До позовної заяви не долучено документів на підтвердження вартості майна позивача, оскільки ця вартість має бути визначена уповноваженим суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна, для підтвердження звернення позивача саме до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, що позбавляє суд відкрити провадження у вказаній цивільній справі.

Посилання представника позивача на те, що місце реєстрації ВДВС і позивачки у Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, не відповідає вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 30 ЦПК України про пред`явлення позовної заяви за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Враховуючи зазначене, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява ОСОБА_1 повторно підлягає залишенню без руху з метою надання їй строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ,треті особи:Приморський відділдержавної виконавчоїслужби умісті МаріуполіМаріупольського районуДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,Акціонерне товариствоКомерційний банк«Приватбанк»,про звільненнямайна з-підарешту залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ними копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П.Терещенко

.