Рішення

від 27.11.2024 по справі 554/9989/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 27.11.2024Справа № 554/9989/24 Провадження № 2/554/5380/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.

при секретарі Титаренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Вантаж» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, витрат на відрядження та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 17.09.2024 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Захід-Вантаж» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати в сумі 8000 грн., 10000 грн. моральної шкоди, 6800 грн. витрат на відрядження та 6000 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову вказав, що згідно наказу ТОВ «Захід-Вантаж» № 14-К від 05.06.2024 року він прийнятий на роботу з 06.06.2024 року водієм автотранспортного засобу. В подальшому наказом № 16-К від 28.06.2024 року його звільнено із займаної посади з 01.07.2024 року згідно п.1 ст. 36 КЗпП України. Разом з тим, відповідач не здійснив виплати йому заробітної плати за червень 2024 року у сумі 8000 грн., чим порушив ст.43 Конституції України та ст. 116 КЗпП України. Крім того, вказав, що у період з 10.06.2024 по 27.06.2024 він перебував у службовому відрядженні, розмір добових витрат за домовленістю із відповідачем складав 400 грн., тобто йому повинно бути нараховано та виплачено відповідно до ст. 121 КЗпП України 6800 грн. Вказує, що у зв`язку із невиплатою йому заробітної плати, відповідач поставив його у скрутне матеріальне становище, змусив докладати додаткових зусиль для організації його життя, принизив його честь і гідність, він постійно відчуває себе обманутим. У зв`язку з цим, відповідачем завдано йому моральної шкоди, яку він оцінює у 10000 грн. та прохає стягнути з останнього.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від відповідача ТОВ «Захід-Вантаж» до суду надійшов відзив на позов, у якому прохав у позові відмовити. Вказано, що виклад обставин позову, суми нарахованих і невиплачених сум позивачу не відповідають дійсності. Так, згідно наказу № 15 від 06.06.2024 «Про затвердження штатного розпису», було введено в дію штатний розпис від 06.06.2024, який містить посаду водія з посадовим окладом 8000 грн. Згідно наказу ; 9 від 10.06.2024 відряджено водія ОСОБА_1 з 10.06.2024 на автомобілі ДАФ, д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 орієнтовним терміном 20 днів по маршруту м.Дніпро (UA) до Piotrkov Trybunalski (PL)/Згідно п.3 Наказу, повний розрахунок провести по факту закінчення відрядження. Після повернення із відрядження 28.06.2024 року позивачу було виплачено заробітну плату згідно «Відомості нарахування оплати праці працівникам за червень 2024 р.», а саме ОСОБА_1 з окладом 8000 грн. видано 5688, 67 грн. із врахуванням відрахувань ЄСВ, ПДФО та військового збору. Також згідно видатково-касового ордеру від 28.09.2024 ОСОБА_1 отримав 27921, 65 грн. відрядних, відповідно до наказу на відрядження № 9 від 10.06.2024. Таким чином, роботодавець здійснив всі виплати працівнику. Вказує, що жодних домовленостей щодо розміру добових по 400 грн. з ОСОБА_1 не було. Згідно наказу № 12 від 01.01.2024 «Про встановлення розміру добових витрат для відряджень у 2024 року» встановлено розмір добових витрат на відрядження за кордон не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження у 2024 році, тому згідно розрахунку сума відрядних складає 27921, 65 грн. Враховуючи, що факт порушення роботодавцем прав працівника в частині повного розрахунку при звільненні не підтверджується, підстави для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди відсутні. Вказав орієнтовну суму понесених судових витрат 17000 грн. та прохав вирішити питання судових витрат.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у зв`язку із відрядженням, позов підтримав (а.с.54).

Представник відповідача ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі прохав відмовити у задоволенні позову у повному обсязі із врахуванням відзиву і поданих доказів. Повідомив, що ним буде подана заява про розподіл судових витрат на правничі послуги у встановлені законом строки.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом ТОВ «Захід-Вантаж» № 14-К від 05 червня 2024 року «Про прийняття на роботу» був прийнятий на посаду водія з 06.06.2024 року (а.с.41).

28 червня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади водія автотранспортних засобів за згодою сторін за ст. 36 п.1 КЗпП України, що слідує з копії трудової книжки серії НОМЕР_3 (а.с.6-8).

Позивач стверджує, що при звільненні підприємство не виплатило йому заробітну плату за червень 2024 року у сумі 8000 грн., витрати на відрядження у сумі 6800 грн.

Згідно із частиною першоюстатті 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Відповідно достатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Відповідно дост.121КЗпП Українипрацівники маютьправо навідшкодування витратта одержанняінших компенсаційу зв`язкуз службовимивідрядженнями. Працівникам,які направляютьсяу відрядження,виплачуються:добові зачас перебуванняу відрядженні,вартість проїздудо місцяпризначення іназад тавитрати понайму жилогоприміщення впорядку ірозмірах,встановлюваних законодавством. Завідрядженими працівникамизберігаються протягомусього часувідрядження місцероботи (посада). Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Як слідує із наказу № 15 від 06 червня 2024 року «Про затвердження штатного розпису» ТОВ «Захід-Вантаж» було затверджено та введено в дію з 06.06.2024 штатний розпис, згідно якого посадовий оклад водія становить 8000 грн. (а.с.42-43).

Відповідно до наказу № 9 від 10 червня 2024 року для виконання рейсу по перевезенню вантажу по маршруту м.Дніпро (UA) до Piotrkov Trybunalski (PL) був відряджений водій ТОВ «Захід-Вантаж» ОСОБА_1 з 10.06.2024 на автомобілі ДАФ держ.№ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 орієнтовним терміном 20 днів. Вказано, що повний розрахунок провести по факту закінчення відрядження (а.с.44).

Із наказу № 12 від 01 січня 2024 року «Про встановлення розміру добових витрат для відряджень у 2024 році» слідує, що ТОВ «Захід-Вантаж» встановлено розмір добових витрат на відрядження, які не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб відрядженого працівника: для відряджень по Україні не більше як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового 2024 року, в розрахунку на кожен календарний день такого відрядження у 2024 році 710 грн.; для відряджень за кордон не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження у 2024 році (а.с.45).

Із розрахунку відрядних добових ОСОБА_1 за період 10.06.2024 26.06.2024 слідує, що відрядні по Україні становлять 8520 грн. ( 10.06.24-17.06.24 та 23.06.24-26.06.24: 710 грн. х 12 діб), відрядні за кордоном становлять 17418 грн. ( 18.06.24 -22.06.24 : 3483, 6 грн. х 5 днів)., а всього загальна сума складає 27921, 65 грн. (а.с.46).

Із відомостей нарахування оплати праці працівникам за червень 2024 року слідує, що ОСОБА_1 виплачено за 17 відпрацьованих днів, за вирахуванням всіх обов`язкових платежів 5688 грн. 67 коп. (а.с.47, 50-52).

Вказану суму коштів ОСОБА_1 отримав 28 червня 2024 року, про що свідчить його підпис у Відомості на виплату готівки № 9 за червень 2024 року (а.с.48).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 28 червня 2024 року, ОСОБА_1 виплачено 27921, 65 грн. , що підтверджується його особистим підписом (а.с.49).

Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що нарахування заробітної плати, в тому числі витрат на відрядження, були здійснені відповідно до штатного розпису та наказів Товариства, виплачені позивачу у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, а тому порушень норм трудового законодавства відповідачем не допущено.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 8000 грн. та витрат на відрядження у сумі 6800 грн., а тому відмову у задоволенні позову в цій частині.

Доводи позивача спростовані наданими відповідачем доказами, які є належними та допустимим, крім того, твердження позивача щодо домовленості з роботодавцем про розмір добових по 400 грн. жодними доказами не підтверджені.

Відповідно до ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагається від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що судом не встановлено порушення прав позивача відповідачем, то позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1статті 141 ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачається, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позову судом відмовлено, то підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу у сумі 6000 грн. та судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп. відсутні. Вказані витрати покладаються на позивача. Судовий збір за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі та відрядженнях компенсується за рахунок держави, оскільки позивач за вказані позовні вимоги звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Вантаж» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, витрат на відрядження та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судовий збір за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди покласти на позивача, за позовні вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, витрат на відрядження віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач ТОВ «Захід-Вантаж», місцезнаходження: 36002 м.Полтава, вул.Сосюри, 58, код ЄДРПОУ 44711234.

Суддя Л.І.Савченко