Рішення

від 28.11.2024 по справі 335/11858/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/11858/24 2/335/3914/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа Державний реєстратор Василівського районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна про визнання дій протиправними та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа Державний реєстратор Василівського районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна про визнання дій протиправними та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50771033 від 23.01.2020 року 10:42:42 Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни яким проведено державну реєстрацію права власності на

двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (нині Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714). Скасувати реєстраційний запис Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни про право власності №35148389 від 16.01.2020 року 12:20:42, на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (нині Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив такі обставини. Позивач є власником двокімнатної квартири, загальною площею 59,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 2008 року, про що свідчить копія Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 2008 року.

15.02.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та позивачем було укладено Кредитний договір № 08Ж016-К.Відповідно до пункту 1.2 вказаного кредитного договору, кредит було надано для придбання нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 59,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

15.02.2008 року між тими ж сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого позивач надала в якості забезпечення умов Кредитного договору в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 59,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачці стало відомо про факт позбавлення її права власності та реєстрацію права власності на належне їй майно за АКБ «Укрсоцбанк» на підставі Іпотечного договору 07.04.2:020 року, - після першого судового засідання у справі № 335/12559/20 (провадження №2/335/109/2021) за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» (далі - АТ «Альфа Банк») до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зняття їх з реєстраційного обліку, визнання такими що втратили право користування майном.

Зокрема, позивачці стало відомо, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, номер 159319748 від 13.03.2019 року, державним реєстратором Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим Сергієм Олександровичем 11 березня 2019 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45925992 від 13.03.2019, 11:43:19 був внесений запис за номером 30665129 від 11.03.2019 р. 11:03:11, про реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) нерухомого майна - двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою виникнення власності зазначена Додаткова згода № 1, серія та номер 2211, видана 23.06.2009 року, видавник Біла Т.С., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу; іпотечний договір № 08Ж016-І, серія та номер 889, виданий 15.02.2008 року, видавник Біла Т.С., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу.

Також позивач вказала, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номер 199283967 від 06.02.2020 року, державним реєстратором Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світланою Олександрівною, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50771033 від 23.01.2020, 10:42:42 був внесений запис номер 35148389 від 16.01.2020 р. 12:20:42, про реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) нерухомого майна - двокімнатної квартири, яка знаходиться адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що вищевказані документи, наявність яких є передумовою для набуття Банком-Іпотекодержателем права власності на іпотечне майно, з боку АТ «Укрсоцбанк» не були надіслані Іпотекодавцю ОСОБА_1 , і державний реєстратор ОСОБА_5 без вищезазначених документів не мав права вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис про реєстрацію прав власності.

У позові зазначає, що таким чином, рішення державного реєстратора з приводу перереєстрації права власності на квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1784515723101, номер запису про право власності: 30665129 ) протиправне, та підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що АТ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» набув права власності на двокімнатну іпотечну квартиру в АДРЕСА_1 всупереч законодавству України.

Позивач зазначає, що у Державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова СергіяОлександровича, були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за АТ «УКРСОЦБАНК».

Протиправність оспорюваних рішень державного реєстратора та вчинених ним реєстраційних записів, за ствердженням позивача, полягає в такому.

Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АКБ «Укрсоцбанк» як іпотекодержателем за відсутності необхідного переліку документів у порушення п 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 1127, а саме що вищевказані документи, наявність яких є передумовою для набуття Банком-Іпотекодержателем права власності на іпотечне майно, з боку АТ "Укрсоцбанк» не були надіслані Іпотекодавцю ОСОБА_1 , і державний реєстратор ОСОБА_5 без вищезазначених документів не мав права вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис прореєстрацію прав власності.

Також, на спірні відносини поширюються вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки спірний об`єкт нерухомості був переданий в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань з повернення кредиту в іноземній валюті, і водночас на момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій та рішень, а також на момент розгляду цієї справи, використовується позивачем як єдине місце проживання.

На переконання позивачки, внаслідок скасування рішення про державну реєстрацію права власності за АТ «Укрсоцбанк» згідно положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» відбудеться відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме залишиться чинним запис про реєстрацію права власності на квартиру за позивачкою.

Ухвалою судді від 29.10.2024 року відкрито спрощене провадження по справі. Визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження 28.11.2024 року о 09-30 год. у приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а третім особам - для надання своїх пояснень. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача та відповідачу строк для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів 5 днів з дня отримання вказаних документів, роз`яснивши про необхідність дотримання вимог встановлених частинами третьою п`ятою статті 178 ЦПК України.

13.11.2024 року від АТ «Сенс Банк» до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі. У відзиві відповідач зазначив, що підставами позову Позивач визначає, незаконність дій, посилаючись на наступне: оскільки не був дотриманий встановлений законом і договором порядок звернення на предмет іпотеки (державним реєстратором позивачу як іпотекодавцю не було надіслано і нею не було отримано письмову вимогу іпотекодержателя щодо дострокового повернення іпотечного кредиту);спірний об`єкт нерухомості був придбаний позивачем за рахунок кредиту, наданого віноземній валюті, був і є єдиним місцем проживання позивача, безпосередньо використовувався ним як такий, і тому на нього не могло було звернуте стягненнявідповідно до Закону України ««Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

АТ «Сенс Банк» заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та звертає увагу, що у провадженні Суду вже перебувала цивільна справа з аналогічними підставами позову. Так, у провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (головуючий суддя Мінаєв М.М.) перебувала цивільна справа № 335/1642/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про визнання неправомірним та скасування рішення державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, індексний номер 45925992 від 13.03.2019, яким проведено державну реєстрацію права власності на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», а також про скасування реєстраційного запису № 30665129 від 11.03.2019 про право власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 . У тій справі позивач також оспорювала законність рішень іншого державного реєстратора та вчинених ним реєстраційних записів, посилаючись на таке. По-перше, державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АКБ «Укрсоцбанк» як іпотекодержателем за відсутності необхідного переліку документів та в порушення пунктів 20, 61 Порядку державної реєстряттії речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 1127, а саме за відсутності доказів того, що позивач отримувала від банку письмову вимогу про усунення порушень вимог кредитного та іпотечного договорів, а також доказів того, що з часу отримання позивачем такої вимоги минуло більше 30-ти днів.По-друге, на спірні відносини поширюються вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки спірний об`єкт нерухомості був переданий в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань з повернення кредиту в іноземній валюті, і водночас на момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій та рішень, а також на момент розгляду цієї справи, використовується позивачем як єдине місце проживання. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2024 у справі № 335/1642/23 у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки судом було відхилені вказані доводи позивача як необґрунтовані. Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.06.2024 вказане Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2024, було залишено без змін, і набрало законної сили. Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновок суду першої інстанції, щодо належного виконання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону України"Проіпотеку" щодо направлення іпотекодавцю повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки, є обґрунтованим. Щодо застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", то встановлено, що належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 використовується спірна квартира як місце її постійного проживання, остання суду не надала, що є її процесуальним обов`язком відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Тобто заявлені підстави позову в даній цивільній справі є аналогічними заявленим позовним вимогам по справі № 335/1642/23, по якій винесено законне та обґрунтоване рішення, яке набрало законної сили та відповідно до положень ЦПК обставини, встановлені рішенням Суду є преюдиційними та обставини справи вже є встановленими.

Подача позову з аналогічними підставами є нічим іншим як зловживання процесуальними правами та спроба уникнути відповідальності.

Крім того, АТ «Сенс Банк» вважає, що Позивач пропустив строк для звернення з позовом до суду, оскільки позивачці стало відомо про факт позбавлення її права власності та реєстрацію права власності на належне їй майно за АКБ «Укрсоцбанк» на підставі Іпотечного договору, після першого судового засідання 07.04.2020 року у справі № 335/12559/20 (провадження №2/335/109/2021) за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» (далі - АТ «Альфа Банк») до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зняття їх з реєстраційного обліку, визнання такими що втратили право користування майном. Вищевказане встановлено під час розгляду справи № 335/1642/23. Як зазначено вище, про порушення нібито порушеного права Позивач дізналась 07.04.2020 року, відповідно позов подано з пропуском строку.

Окрім того, вказав, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 335/12559/19 за позовом АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до АТ «Альфа-Банк», державний реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова С.О., треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання рішення про реєстрацію права власності протиправним, скасування рішень записів та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2021 року первісний позов було задоволено, в задоволені зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 року встановлено факт законності вчинених реєстраційних дій та встановлено, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» Банк задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.Таким чином, АТ «Альфа-Банк» було правомірно оформлено право власності на двокімнатну квартиру, загальною площею 56,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 . Відтак судовим рішенням вже встановлено факт дотримання реєстратором порядку вчинення реєстраційних дій та відповідність вчиненої реєстрації нормі Закону. Доводів щодо спростування висновків суду матеріали справи не містять. Позивач не надав суду належних доказів наявності всіх умов, визначених Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», для застосування заборони на примусове звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, що квартира, яка є предметом іпотеки, використовується іпотекодавцем як місце постійного проживання), а тому заборона на примусове звернення стягнення на предмет іпотеки, визначена вказаним Законом, до спірних правовідносин застосована бути не може. Отже доводи позову є безпідставними та не підлягають задоволенню.

18.11.2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив із підтвердженням вручення відповіді на відзив учасниками справи 15.11.2024 року через систему «Електронний суд», в якому позивач зазначає, що у державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова СергіяОлександровича, були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за АТ «УКРСОЦБАНК». Вважає, що АТ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» (нині АТ «СЕНС БАНК») набув права власності на двокімнатну іпотечну квартиру в АДРЕСА_1 всупереч законодавству України, а тому дії реєстратора слід визнати незаконними і вказане рішення скасувати. Також зазначила, що надані матеріали не містять підтвердження особистого вручення ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки чи конверти вказаних цінних листів, що повернулись не врученими ОСОБА_1 з відміткою поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача. За встановлених обставин надана АТ «Укрсоцбанк» рекомендоване повідомлення не є належним доказом отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень. ОСОБА_1 з 03.12.2018 року по 20.01.2019 рік, за дорученням керівництва організації «Всеукраїнського комітету з питань преси та інформації козацьких ЗМІ» як волонтер була на виїзді поза межами м. Запоріжжя по організаційним питанням для проведення культурно-історичної та наукової роботи в інших містах України.З вищевикладеного очевидно, що ОСОБА_1 не могла знати, що їй направили якусь поштову кореспонденцію та не отримувала повідомлення за вих№110 від 11.12.2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням. Підсумовуючи викладене, державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С.О. прийнято рішення та проведено державну реєстрацію права власності за АТ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» (нині АТ «СЕНС БАНК») на квартиру, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 за відсутності належних доказів про отримання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень, а отже наявні порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. А тому просить позов задовольнити.

У встановлений відповідачу строк для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів 5 днів з дня отримання вказаних документів, від відповідача заперечень щодо наведених позивачем документів не надходило.

27.11.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю взяти участь у судовому засіданні 28.11.2024 року у зв`язку із хворобою представника позивача.

Разом із тим, ухвалою судді від 29.10.2024 року визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження 28.11.2024 року о 09-30 год. у приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, клопотанням пророзгляд справипроводиться всудовому засіданніз повідомленням(викликом)сторін впорядку тастроки визначеніп.5,7ЦПК Українивід учасниківсправи ненадходило,а відтак підстав для відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою представника позивача не встановлено і суд розглянув справу без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 28.11.2024 року у задоволенні клопотання АТ «Сенс Банк» про закриття провадження у цивільній справі з підстав передбачених п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно вимогстатті 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно достатті 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що у провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 335/1642/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про визнання неправомірним та скасування рішення державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, індексний номер 45925992 від 13.03.2019, яким проведено державну реєстрацію права власності на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», а також про скасування реєстраційного запису № 30665129 від 11.03.2019 про право власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

У справі №335/1642/23 позивач оспорювала законність рішень іншого державного реєстратора та вчинених ним реєстраційних записів, посилаючись на таке. Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АКБ «Укрсоцбанк» як іпотекодержателем за відсутності необхідного переліку документів та в порушення пунктів 20, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 1127, а саме за відсутності доказів того, що позивач отримувала від банку письмову вимогу про усунення порушень вимог кредитного та іпотечного договорів, а також доказів того, що з часу отримання позивачем такої вимоги минуло більше 30-ти днів. Також, що на спірні відносини поширюються вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки спірний об`єкт нерухомості був переданий в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань з повернення кредиту в іноземній валюті, і водночас на момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій та рішень, а також на момент розгляду цієї справи, використовується позивачем як єдине місце проживання.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2024 у справі № 335/1642/23 у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки судом було відхилені вказані доводи позивача як необґрунтовані. Крім того, суд зауважив, що оскарження рішень державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості за АТ «Укрсоцбанк» в будь-кому разі не є належним та ефективним способом захисту, оскільки станом на час звернення позивача до суду право власності зареєстроване за АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» рішенням іншого державного реєстратора, а саме державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.06.2024 вказане рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2024, ухвалене під головуванням судді Мінаєва М.М., було залишено без змін, і набрало законної сили 19.06.2024.

Вказаними судовими рішеннями у справі №335/1642/23 встановлено, що 15 лютого 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 08Ж016-К за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 58063, 00 США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,75 процентів річних з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 14 лютого 2033 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 15 лютого 2008 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № 08Ж016-1 , згідно з яким остання передала в іпотеку банку квартиру, загальною площею 59,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У пункті 2.4.3 іпотечного договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 4.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У пункті 4.5 договору іпотеки передбачено способи звернення стягнення, зокрема і шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань у порядку, встановленомустаттею 37 Закону України "Про іпотеку".

Встановлено, що 11 грудня 2018 року АТ «Укрсоцбанк» склало письмове повідомлення на ім`я позивача ОСОБА_1 (вих. №110) про те, що банк вимагає сплатити борг за Кредитним договором №08Ж016-К від 15.02.2008, який станом на 06.12.2008 року складав 138510,30 доларів США або 3874916,50 грн. за офіційним курсом НБУ, і попереджає, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченогост.37 Закону України «Про іпотеку».Зазначено реквізити для здійснення розрахунків кредитного договору.

12 грудня 2018 року на адреси позивачабанком направлені вимоги про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку її невиконання.Листи направленіз описом вкладення.Зазначені листи позивач неотримав ,що підтвердженокопіями конвертів з відміткоюпрацівників АТ"Укрпошта":"За закінченням встановленого строку зберігання" .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, номер 159319748 від 13.03.2019 року, державним реєстратором Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим Сергієм Олександровичем 11 березня 2019 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45925992 від 13.03.2019, 11:43:19 був внесений запис за номером 30665129 від 11.03.2019 р. 11:03:11, про реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) нерухомого майна - двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Підставою виникнення власності зазначена Додаткова згода №1, серія та номер 2211, видана 23.06.2009 року, видавник Біла Т.С., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу; іпотечний договір 08Ж016-І, серія та номер 889, виданий 15.02.2008 року, видавник Біла Т.С., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу.

10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та єдиним акціонером АТ "Укрсоцбанк" затверджено рішення про реорганізацію АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк".

Згідно з рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року було затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ "Альфа-Банк" з дати, визначеної у передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року.

15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту "г" пункту 11 частини четвертоїстатті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", пунктів 3.1, 5.3 постанови Правління Національного банку України від 27 червня 2008 року № 89 "Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників", було затверджено передавальний акт, відповідно до якого АТ "Альфа-Банк" у порядку правонаступництва набув всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Згідно з пунктом 1 передавального акта від 15 жовтня 2019 року внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ "Укрсоцбанк" правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ "Альфа-Банк" (т. 1, а. с.159-161).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 25.03.2020 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1784515723101, після вчинення оспорюваних реєстраційних записів державним реєстратором Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світланою Олександрівною, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50771033 від 23.01.2020, 10:42:42, був внесений запис номер 35148389 від 16.01.2020 р. 12:20:42, про реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) нерухомого майна - двокімнатної квартири, яка знаходиться адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.15-17).

Підставою для внесення цього запису був протокол позачергових загальних зборівакціонерів АТАльфа-Банк,серія таномер:4/2019,виданий 15.10.2019,видавник:АТ "Альфа-Банк";рішення серіята номер:5/2019,виданий 15.10.2019,видавник:АТ "Укрсоцбанк";рішення,серія таномер:4/2019,виданий 11.10.2019,видавник:АТ "Укрсоцбанк";передавальний акт,серія таномер:-,виданий 15.10.2019,видавник:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуРозсоха С.С.;іпотечний договір№ 08Ж016-К,серія таномер:889,виданий 15.02.2008,видавник:Приватний нотаріусЗапорізького міськогонотаріального округуБіла Т.С.;додаткова угода№ 1,серія таномер:2211,виданий 23.06.2009,видавник:Приватний нотаріусЗапорізького міськогонотаріального ОСОБА_6

01 грудня 2022 року змінено назву з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк".

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 335/12559/19 за позовом АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 про усунення перешкод, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до АТ «Альфа-Банк», державний реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова С.О.. треті особи : ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання рішення про реєстрацію права власності протиправним, скасування рішень записів та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2021 року первісний позов було задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 року встановлено факт законності вчинених реєстраційних дій та переведення права власності на спірну квартиру до банка, як до іпотекодержателя. Зазначене судове рішення набуло законної сили.

Відповідно достатті 1 Закону України"Проіпотеку"іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першоюстатті 35Закону України"Проіпотеку"у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до частини першоїстатті 37Закону України"Проіпотеку"іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно,що є предметом іпотеки.

Згідно з частиною третьоюстатті 37Закону України"Проіпотеку"іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Завершенням позасудового врегулювання спору є державна реєстрація права власності на предмет іпотеки, що виступає забезпеченням за основним зобов`язанням, за іпотекодержателем.

Щодо письмової вимоги про усунення порушень та належного надіслання такої вимоги, судами у справі №335/1642/23 встановлено таке.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 25грудня 2015року №1127(далі - Порядок № 1127) визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 61 Порядку № 1127 у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності, тобто вересень 2019 року, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Отже, у пункті 61 Порядку № 1127 визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор під час її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Згідно з підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленомустаттею 37 Закону України "Про іпотеку".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20) виснувала, що наявність відповідного застереження в іпотечному договорі, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 715/1788/19 (провадження № 61-6548св20) зазначено, що "в разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першоїстатті 35Закону України"Проіпотеку"іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог частини першоїстатті 35Закону України"Проіпотеку"щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Томуіпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу абомав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання".

У пункті 6.2 договору іпотеки сторони погодили, що всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.Датою отримання таких повідомлень буде вважатисядата їх особистого врученняабо дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина першастатті 626 ЦК України).

Частиною першоюстатті 627 ЦК України, що визначає свободу договору, встановлено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналіз пункту 6.2 іпотечного договору від 10 травня 2007 року у взаємному зв`язку з положеннямистатті 627ЦК Українидає підстави для висновку, щосторониу договорі за взаємною домовленістю встановили порядок надсилання повідомлень за цим договором,зокрема вимоги, передбаченої частиною першоюстатті 35 Закону України "Про іпотеку", тавизначили, що таку вимогу потрібно вважати зробленою належним чином у випадку, якщо вона здійснена у письмовій формі та надіслана рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручена особисто за зазначеними адресами сторін.Датою отриманнятакої письмовоївимоги потрібновважатидату її особистого врученняабо дату поштового штемпеля відділення одержувача.

Запорізький апеляційний суд у справі №335/1642/23 зазначив також, що суд першої інстанції встановив,що 12.12.2018 АТ «Укрсоцбанк» цінними листами із вкладенням надіслав вказану вимогу за двома відомими адресами проживання позивача ОСОБА_1 .. а саме за адресою АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 . Обидва поштові відправлення повернулись неврученими позивачу з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Вказані факти підтверджуються фотокопіями поштових конвертів з описом вкладення з трек-номерами 1400042195563 і 1400042195555, що надані відповідачем, а також які зберігаються в матеріалах справи № 335/12559/19, досліджених під час розгляду цієї справи.

У разі дотримання іпотекодержателем належного порядку надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

Неотримання позивачем вимог про усунення порушень узв`язку з закінченням терміну зберігання та у зв`язку з відсутністю адресата не є відповіднодо пункту 61Порядку №1127у редакції,чинній начас виникнення спірних правовідносин ,перешкодою длязвернення стягненняна предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на спірне майно.

Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції, щодо належного виконання іпотекодержателем вимогстатті 35 Закону України"Проіпотеку"щодо направлення іпотекодавцю повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки, є обґрунтованим. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 727/6254/22, провадження № 61-12607св23, у постанові Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 761/636/21, провадження № 61-16610св23.

Щодо застосуванняЗакону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", то судовим рішенням суду апеляційної інстанції встановлено таке.

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України№ 1304-VII"Промораторій настягнення майнагромадян України,наданого якзабезпечення кредитівв іноземнійвалюті" (далі - Закон № 1304-VII) (чинний на час здійснення оспорюваної реєстрації), підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зістаттею 4Закону України"Прозаставу"та/або предметом іпотеки згідно зістаттею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Пунктом 4Закону №1304-VIIпередбачено, що протягом дії цьогоЗаконуінші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняттяЗакону №1304-VIIправо іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

ВодночасЗакон №1304-VIIввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без його згоди на відчуження.

Встановивши, що квартира, яка була передана в іпотеку, розташована за адресою: АДРЕСА_1 не є єдиним місцем проживання позивача, а використовується для проживання інших осіб, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , , які були зареєстровані за вказаною адресою та проживали в ній, що встановлено рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/12559/19, яке залишено без змін Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 липня 2022 року, а проживає позивач в іншій квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 , суд першої інстанції, правильно вказав, що при реєстрації права власності за банком на іпотечну квартиру не були порушені положенняЗакону № 1304-VII.

Факт проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 позивачка зазначає в іпотечному договорі, в позовній заяві. Позивач не заперечувала, що станом на березень 2019 року вона була зареєстрована саме за адресою: АДРЕСА_2 , а не в іпотечній квартирі.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої станції, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача, іншого майна на праві власності немає, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не довела належними та допустимими доказами, що іпотечне майно використовувалось нею як єдине місце проживання, що є її процесуальним обов`язком відповідно до положеньст. 81 ЦПК України. Обов`язковою умовою застосування валютного мораторію є не тільки відсутність у позичальника іншого майна у власності, але й він має використовувати таке нерухоме житлове майно як місце свого постійного проживання.

Напроти, з матеріалів справи вбачається, що станом на березень 2019 року позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та у всіх письмових зверненнях, які містяться в матеріалах справи зазначає своє місце проживання саме за цією адресою.

Належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 використовується спірна квартира як місце її постійного проживання, остання суду не надала, що є її процесуальним обов`язком відповідно до положень ст. ст.12,81 ЦПК України. Надані стороною позивача копії рахунків на оплату комунальних послуг за 2019-2020 роки щодо спірного житла, де платником і володільцем особового рахунку зазначена позивач, як такі не можуть бути єдиним і достатнім доказом її проживання за цією адресою, оскільки як власник вона несе зобов`язання з утримання свого майна незалежно від того, чи проживає вона у ньому.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанці ї тієї обставини, що в матеріалах реєстраційної справи №1784515723101, яка містить у цивільній справі №335/12559/19, відсутні поштові відправлення банку з повідомленням ОСОБА_1 про намір звернути стягнення на спірну квартиру, а тому не можна стверджувати, що такі документи надавались державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.09.2021 у справі №335/12559/19, яке залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 та набрало законної сили, встановлений факт того, що банком, як іпотекодержателем, було дотримано вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, та подано державному реєстратору документи, передбачені п.61 вказаного Порядку, для переведення права власності на спірну квартиру за банком як до іпотекодержателя, тому доводи скаржника про ненадання банком таких документів державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій правомірно не були взяті до уваги судом при прийнятті рішення у справі №335/1642/23.

Таким чином, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2021 року у справі № 335/12559/19, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 року, встановлений факт того, що банком, як іпотекодержателем, було дотримано вказаних вимог та подано державному реєстратору документи, передбачені п. 61 Порядку. Також і рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.03.2024 року встановлено, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на спростування вказаного факту.

З огляду на вищенаведені обставини, які встановлені судовими рішеннями, доводам позову ОСОБА_1 у цій справі, про те, що:"...документи, наявність яких є передумовою для набуття Банком-Іпотекодержателем права власності на іпотечне майно, з боку АТ «Укрсоцбанк» не були надіслані Іпотекодавцю ОСОБА_1 , і державний реєстратор ОСОБА_5 без вищезазначених документів не мав права вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис про реєстрацію прав власності, а рішення державного реєстратора з приводу перереєстрації права власності на квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1784515723101, номер запису про право власності: 30665129 ) протиправне, та підлягає скасуванню..." вже надано відповідної правової оцінки у вищенаведених судових рішеннях, які набрали законної сили.

Так, у рішенні суду від 20.03.2024 встановлено, що відповідачем доведено факт надсилання позивачу письмової вимоги про усунення порушень умов кредитного договору як передумови звернення стягнення на предмет іпотеки, як і факт того, що такого надсилання було достатньо для початку відліку 30-денного строку на усунення таких порушень, а тому посилання позивача на те, що вона таку вимогу не отримувала, не впливають за висновок суду щодо дотримання відповідачем узгодженого сторонами порядку.

Також постановою Запорізького апеляційного суду від 19.06.2024 року встановлено, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що Державний реєстратор вчинив реєстраційні дії щодо предмета іпотеки з додержанням норм чинного законодавства. Перехід права власності відбувся під час діїЗакону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", проте позивач не надав доказів того, що квартира використовується для його постійного проживання та його родини, є його єдиним житлом. Крім того, зазначив, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2021 року у справі № 335/12559/19, залишеним без змін Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 року, встановлений факт того, що банком, як іпотекодержателем, було дотримано вказаних вимог та подано державному реєстратору документи, передбачені п. 61 Порядку. Під час розгляду цієї справи позивачем не надано належних і допустимих доказів на спростування вказаного факту.

У цій справі позивачем так само не надано жодного нового доказу, крім доказів, які були досліджені судами у вищевказаних рішеннях і яким вже було надано відповідної правової оцінки, і судами встановлено, у тому числі і рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.09.2021 у справі №335/12559/19, яке залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 та набрало законної сили, що банком, як іпотекодержателем, було дотримано вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, та подано державному реєстратору документи, передбачені п.61 вказаного Порядку, для переведення права власності на спірну квартиру за банком як до іпотекодержателя.

Також вказаними рішеннями надано оцінку і доводам позивача щодо неврахування того, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та встановлено, що оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача, іншого майна на праві власності немає, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не довела належними та допустимими доказами, що іпотечне майно використовувалось нею як єдине місце проживання, що є її процесуальним обов`язком відповідно до положеньст. 81 ЦПК України. Та встановлено, що станом на березень 2019 року позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та у всіх письмових зверненнях, які містяться в матеріалах справи зазначає своє місце проживання саме за цією адресою. Належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 використовується спірна квартира як місце її постійного проживання, остання суду не надала.

Жодних нових обставин позивачем не наводиться у позовній заяві, яка подана до суду 24.10.2024 року і є предметом судового розгляду, належних та достатніх доказів на спростування того, що банком, як іпотекодержателем, було дотримано вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, та подано державному реєстратору документи, передбачені п.61 вказаного Порядку для переведення права власності на спірну квартиру за банком як до іпотекодержателя та на підтвердження того, що ОСОБА_1 використовується спірна квартира як місце її постійного проживання, суду не надано, що є її процесуальним обов`язком відповідно до положень ст. ст.12,81 ЦПК України, і цим обставинам вже було надано правової оцінки судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Тобто заявлені підстави позову в даній цивільній справі є аналогічними заявленим підставам позовних вимог по справі № 335/1642/23, по якій ухвалено рішення, яке набрало законної сили та відповідно до положень ЦПК обставини, встановлені рішенням суду є преюдиційними та обставини справи вже є встановленими.

До позовної заяви в якості доказів позивачем долучено лише копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію іпотечного договору, копію рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 15.03.2021 року, яке не набрало законної сили, оскільки було скасовано Верховним Судом постановою від 18.05.2022 року та у задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа Банк», державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування державної реєстрації відмовлено, та копію рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06.05.2021 року. Вказані рішення взагалі стосуються інших осіб і не обов`язковими для врахування судом.

Інші докази позивачем не надано, а зазначення у позовній заяві те, що готується клопотання про виклик свідків не є наданням суду доказів, які мають відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України подані разом із позовною заявою.

Тим більше, змінюючи предмет позову позивач у змісті позовних вимог взагалі не зазначила обставин щодо заявленого предмету позову відносно державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни, оскільки у змісті позовної заяви, як і у змісті відповіді на відзив наводиться лише обставини щодо протиправності дій і рішень державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, діям і рішенням якого раніше вже було надано правової оцінки судовими рішеннями у справі 335/1642/23 .

Фактично позивачем пред`явлено новий позов з тих же самих підстав, які були предметом розгляду справи № 335/1642/23, між тими ж сторонами, проте з різним колом учасників та зміною предмету позову, який не містить обгрунтування в описовій частині позову, незважаючи на наявність судових рішень, якими усім доводам заявлених у цій справі підстав надано відповідної оцінки і усі вказані у позовній заяві по цій справі обставини вже досліджувалися судами при розгляді інших справ, в яких брали участь ті ж самі сторони.

Європейський суд з справ людини у своїх рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.

Разом із тим, зважаючи на той факт, що вже є рішення суду, яким встановлено фактичні обставини справи, усі доводи викладені у позовній заяві, були предметом дослідження судами, судові рішення набрали законної сили і вказаним доводам було надано відповідну правову оцінку і звертаючись повторно з позовом за тими ж підставами, які є аналогічними підставам, що були предметом розгляду справ, за якими ухвалені судові рішення, позивач фактично намагається переглянути судові рішення, які набули законної сили в інший спосіб, не передбачений законом, що є неприпустимим та порушує принцип правової певності та юридичної визначеності.

З огляду на вищенаведене підстав для визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50771033 від 23.01.2020 року Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни та скасування реєстраційного запису Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни про право власності №35148389 від 16.01.2020 року 12:20:42, на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (нині Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», судом не встановлено.

В зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що підстав для задоволення позовних вимог судом не встановлено, тому відповідно до ст. 267 ЦК України підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності суд не вбачає.

Згідно вимогст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У разі відмови в позові судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються на позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 1, 13, 28, 76-81, 263-265,274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа Державний реєстратор Василівського районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна про визнання дій протиправними та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно,- відмовити у повному обсязі.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з дня вручення копії рішення.

Суддя: Ю.В. Апаллонова