Ухвала

від 18.11.2024 по справі 308/5136/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 308/5136/23

провадження № 61-14376ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області «Про звільнення» від 26 січня 2023 року № 2-К; визнати незаконним та скасувати наказ «Про зміну дати звільнення ОСОБА_1 » від 03 квітня 2023 року № 8-К; визнати незаконним та скасувати наказ «Про зміну дати звільнення ОСОБА_1 » від 25 травня 2023 року № 18-К; поновити позивача на роботі на посаді директора Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради з 25 травня 2023 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 09 червня 2023 року позов задовольнив частково.

Визнав незаконним та скасував наказ Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області «Про звільнення» від 26 січня 2023 року № 2-К.

Визнав незаконним та скасував наказ Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області «Про зміну дати звільнення ОСОБА_1 » від 25 травня 2023 року № 18-К.

Поновив ОСОБА_1 на посаді директора Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради з 26 травня 2023 року.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради допустив до негайного виконання.

Стягнув з Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 травня 2023 року по 09 червня 2023 року у розмірі 12 612,93 грн із проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнув з Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Закарпатський апеляційний суд постановою від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, задовольнив частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2023 року змінив в частині правового обґрунтування, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення залишив без змін.

У жовтні 2024 року до Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року, згідно наданих документів, не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 80 = 242 240,00 грн) та становить 112 612,93 грн, справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

Ухвала відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Петровим Є. В.