Рішення

від 02.12.2024 по справі 761/11990/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11990/23

Провадження № 2/761/2249/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг" Новини", Кінцевий беніфіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг" Новини" ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою та відшкодування спричиненої матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг" Новини", Кінцевий беніфіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг" Новини" ОСОБА_2 , у якому просив: стягнути з ТОВ "Медіахолдинг"Новини" на користь позивача заборгованість по заробітній платі за час простою в сумі 53 604 грн. та стягнути з Кінцевого беніфіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг" Новини" ОСОБА_2 спричинену позивачеві матеріальну шкоду в сумі 26 796 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.11.2021 року позивач був прийнятий на посаду асистента звукорежисера Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Новини", на підставі наказу №17/21-к від 26.11.2021 року, що підтверджується записом у трудовій книжці від 29.11.2021 року.

ТОВ "Медіахолдинг"Новини" об`єднував телеканали "ЗІК", "112 Україна", "Перший незалежний", "НьюВАн".

На підставі висновків тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України діяльність телеканалів, що входили до холдингу була припинена, а саме:

-03.02.2021 року "Ньюс Ван", який припинив онлайн мовлення 26.02.2021 року;

-03.02.2021 року "Зік", який припинив онлайн мовлення 26.02.2021 року;

-03.02.2021 року "112 Україна" припинив онлайн мовлення 26.02.2021 року;

-28.12.2021 року "Перший незалежний" онлайн мовлення припинив 24.02.2022 року;

-28.12.2021 року "Укр Лайф" онлайн мовлення припинив 27.03.2022 року.

26.02.2022 року безпосередній керівник повідомив позивача, що ТОВ "Медіахолдинг"Новини" тимчасово припиняє свою діяльність і запропонував самостійно працевлаштуватись та відповідно з того моменту позивач не працював у ТОВ "Медіахолдинг "Новини" і не отримував заробітної плати за час вимушеного простою.

Крім того, позивач не був ознайомлений з жодним наказом, щодо переведення або звільнення його з займаної посади.

Проте, у червні 2022 року позивач звернувся до Служби Безпеки України та отримав листа №6/с-469/2 від 03.06.2022 року відповідно до якого, повідомлено що, у ході досудового розслідування слідчими органами безпеки України не вилучались документи, що стосуються трудових правовідносин між ТОВ "Медіахолдинг "Новини 24" та його працівниками.

Позивачем не отримано жодної оплати за час простою, який триває з 26.02.2022 до 26.03.2023 року.

Крім того, як зазначає позивач йому завдано матеріальну шкоду Кінцевим беніфіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг" Новини" Шуфрічем Нестором Івановчем, у сумі 26 796 грн., оскільки через його дії була припинена дільність ТОВ "Медіахолдинг "Новини".

Враховуючи вище викладені обставини зумовили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

19.05.2023 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцевим Д.О. справу прийнято до свого провадження, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачам було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

15.11.2024 року через канцелярію суду, позивачем подано заяву про відвід головуючому по справі судді Мальцеву Д.О.

15 листопада 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. визнано заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід головуючому судді Мальцеву Д.О.- необґрунтованим, разом з тим, заяву позивача ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді Мальцева Д.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Новини», Кінцевого Бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Новини» (60% вирішальний вплив) ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою та відшкодування спричиненої матеріальної шкоди - передано на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

19.11.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва Юзькової О.Л. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.С. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг» «Новини», Кінцевого Бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Новини» (60% вирішальний вплив) ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою та відшкодування спричиненої матеріальної шкоди відмовлено.

Справу передано в провадження судді Мальцева Д.О. для подальшого розгляду.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи 29.11.2021 року позивач був прийнятий на посаду асистента звукорежисера Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Новини", на підставі наказу №17/21-к від 26.11.2021 року, що підтверджується записом у трудовій книжці від 29.11.2021 року.

26.02.2022 року безпосереднім керівником повідомлено позивача, що ТОВ "Медіахолдинг"Новини" тимчасово припиняє свою діяльність та запропонував самостійно працевлаштуватись. З вказаного часу позивач не працював у ТОВ "Медіахолдинг "Новини" і не отримував заробітну плату. При цьому, як вказує позивач він був ознайомлений з жодним наказом, щодо переведення або звільнення його з займаної посади.

Позивачем не отримано жодної оплати за час простою, який триває з 26.02.2022 до 26.03.2023 року.

Враховуючи вище викладені обставини зумовили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що обов`язковою підставою для введення простою на підприємстві є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів.

Наведене узгоджується із висновком, зробленим Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 210/5853/16-ц (провадження № 61-46703св18).

В відповідності до частин 1-4 статті 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що у справах за позовами про оплату простою необхідно виходити як із правил статті 113 КЗпП України, так і з відповідних норм інших актів законодавства, маючи на увазі, зокрема, таке: 1) оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства.

Нормами діючого законодавства України не встановлено порядку оформлення факту простою на підприємстві не з вини працівника, однак для врегулювання трудових правовідносин під час простою останній слід оформлювати у вигляді управлінського документу, оскільки через простій як у роботодавця, так і у працівника може виникати велика кількість неузгоджених питань щодо причин виникнення простою і як похідне від цієї причини - оплата праці; початок та кінець простою, місце перебування працівника під час простою.

Листом Міністерства праці та соціальної політики від 23.10.2007 року №257/06/187-07, час простою не з вини працівника рекомендовано оформлювати актом простою та наказом власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Таким чином, виходячи з вимог вказаних норм, факт простою законодавець пов`язує з повідомленням працівника про початок його простою, а у разі відсутності такого повідомлення, законодавством взагалі не передбачена оплата часу простою працівника.

Разом з тим позивачем не надано належних та допустимих доказів документального оформлення факту простою, який мав би бути зафіксований відповідно до рекомендацій викладених в Листі Міністерства праці та соціальної політики від 23.10.2007 року №257/06/187-07. Крім того в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем вживались заходи, щодо отримання будь-яких доказів факту простою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг Новини", а саме лише посилання позивача на ту обставину, що на підставі висновків тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг Новини" припинило свою медіадіяльність, а також те, що Головним слідчим управлінням СБУ було порушено кримінальне провадження за підозрою гр. Медведука та інших осіб у державній зраді, не є фактом простою підприємства.

Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, в задоволенні позовних вимог було відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 34, 84, 113, 139, 142 КЗпП України, ст.ст.10, 12, 13, 141, 263, 265, 280, 284-288 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг" Новини", Кінцевий беніфіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг" Новини" ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою та відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: